02.10.2025 Справа №607/13462/25 Провадження №1-кп/607/1654/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі с/з ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025211040000695 від 05 квітня 2025 року:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернопіль, українця, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, на утриманні матір: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 ,
1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
Встановлено, що 25.03.2025, близько 23:20 у ОСОБА_3 , який перебував у квартирі АДРЕСА_2 , винник злочинний умисел на викрадення офіційного документа, а саме банківської картки АТ «УніверсалБанк» № НОМЕР_1 , виданої на ім?я потерпілого ОСОБА_6 , який також перебував у приміщенні квартири АДРЕСА_3 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 , 25.03.2025, близько 23:20, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_3 , переконавшись, що ОСОБА_8 заснув та усвідомлюючи, що вищевказана банківська картка, містить обов'язкові реквізити, що дають змогу ідентифікувати платіжну систему, емітента (банк) та держателя цього спеціального платіжного засобу, діючи умисно, з корисливих мотивів, викрав із наплічної сумки, яка знаходилася під ліжком, банківську картку № НОМЕР_1 видану АТ «УніверсалБанк» на ім?я ОСОБА_6 , для обслуговування банківського рахунку НОМЕР_2 , яка відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію», п. п. 1.4, 1.14, 1.27, 1.31, ст. 1 п. 15.2, ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», п. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також згідно примітки до ст. 358 КК України, є офіційними документами, оскільки містить зафіксовану на матеріальному носієві інформацію, що підтверджують та посвідчують певні факти, що здатні спричинити наслідки правового характеру, видані повноважною особою юридичної особи з дотриманням визначеної законом форми та містять передбачені законом реквізити.
Крім цього, 26.03.2023, близько 20:00 у ОСОБА_3 , який перебував у квартирі АДРЕСА_2 , винник злочинний умисел на викрадення офіційного документа, а саме банківської картки АТ «УніверсалБанк» № НОМЕР_1 , виданої на ім?я ОСОБА_6 , який також перебував у приміщенні квартири АДРЕСА_3 .
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_7 , 26.03.2025, близько 20:00, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_3 , переконавшись, що ОСОБА_9 заснув та усвідомлюючи, що вищевказана банківська картка, містить обов?язкові реквізити, що дають змогу ідентифікувати платіжну систему, емітента (банк) та держателя цього спеціального платіжного засобу, діючи умисно, з корисливих мотивів, викрав із наплічної сумки, яка знаходилася під ліжком, банківську картку № НОМЕР_1 видану АТ «УніверсалБанк» на ім?я ОСОБА_6 , для обслуговування банківського рахунку НОМЕР_2 , яка відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію», п. п. 1.4, 1.14, 1.27, 1.31, ст. 1 п. 15.2, ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», п. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також згідно примітки до ст. 358 КК України, є офіційними документами, оскільки містить зафіксовану на матеріальному носієві інформацію, підтверджують та посвідчують певні факти, що здатні спричинити наслідки правового характеру, видані повноважною особою юридичної особи з дотриманням визначеної законом форми та містять передбачені законом реквізити.
Крім цього, 24 лютого 2022 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-IX, яким затверджено Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб.
Згодом Указами Президента України ОСОБА_10 строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжено та на даний час скасовано не було.
Так, 25.03.2025, близько 23:35 у ОСОБА_11 , який попередньо заволодів банківською карткою АТ «УніверсалБанк» № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_6 , виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення з банківського рахунку грошових коштів, вчинене в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, в умовах воєнного стану, ОСОБА_7 25.03.2025, близько 23 год 35 хв, підійшов до банкомату, що знаходиться по вул. В?ячеслава Чорновола, буд. 17 у м. Тернопіль, помістив раніше отриману банківську картку АТ «УніверсалБанк» в банкомат CАТЕ8052 АТ КБ «ПриватБанк» та, отримавши доступ до карткового рахунку № НОМЕР_1 , шляхом введення ПІН-коду, який він раніше побачив у ОСОБА_6 під час перебування в магазині, переконавшись, що за ним, ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, діючи таємно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, без згоди власника декількома операціями зняв із вказаного банківського карткового рахунку, грошові кошти в сумі 3200 гривень.
У подальшому ОСОБА_3 викраденими грошовими коштами розпорядився на власний розсуд, а банківську картку АТ «УніверсалБанк» № НОМЕР_1 , якою попередньо незаконно заволодів, повернув у наплічну сумку ОСОБА_12 без його відома.
Своїми умисними діями ОСОБА_7 завдав шкоду ОСОБА_13 на загальну суму 3200 гривень.
Крім цього, 24 лютого 2022 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IX, яким затверджено Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб.
Згодом Указами Президента України ОСОБА_10 строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжено та на даний час скасовано не було.
Так, 26.03.2025, близько 20:13, у ОСОБА_11 , який попередньо заволодів банківською карткою АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_14 , виник повторний злочинний умисел спрямований на таємне викрадення з банківського рахунку грошових коштів, вчинене в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій повторний злочинний умисел, в умовах воєнного стану, 26.03.2025 близько 20:13 ОСОБА_3 підійшов до банкомату, що знаходиться по вул. Полковника Данила Нечая, буд. 25А у м. Тернопіль, помістив раніше отриману банківську картку АТ КБ «Приват Банк» в банкомат CATЕ6761 АТ КБ «ПриватБанк» та, отримавши доступ до карткового рахунку № НОМЕР_1 , шляхом введення секретного ПІН-коду, який він раніше побачив у ОСОБА_12 під час перебування в магазині, переконавшись, що за ним, ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, діючи таємно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, без згоди власника в період часу з 20:13 по 22:41 зняв із вказаного банківського карткового рахунку, грошові кошти в сумі 18500 гривень.
У подальшому ОСОБА_3 викраденими грошовими коштами розпорядився на власний розсуд, а банківську картку АТ «УніверсалБанк» № НОМЕР_1 , якою попередньо незаконно заволодів, повернув у наплічну сумку ОСОБА_12 без його відома.
Своїми умисними діями ОСОБА_3 завдав шкоду ОСОБА_13 на загальну суму 18500 гривень.
2. Позиція сторони обвинувачення.
Прокурор ОСОБА_5 підтримав обвинувачення в повному обсязі за ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України, вважаючи всіма поданими доказами винуватість ОСОБА_3 у вчиненні даних кримінальних правопорушень доведеною.
Також просив призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, відповідно до ч. 1 ст. 357 КК України - у виді обмеження волі на строк 3 роки та за ч. 4 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з встановленням 1 (одного) року іспитового строку.
3. Позиція сторони захисту.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_3 вину у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому.
Вказав, що обставини викладені у обвинувальному акті відповідають дійсності.
Також зазначив, що розкаюється у вчиненому, більше такого не повториться.
Завдану потерпілому шкоду частково відшкодував та зобов'язався відшкодувати в повному обсязі його спадкоємцям. Просив не позбавляти його волі, оскільки вперше притягається до кримінальної відповідальності, має на утриманні матір, яка внаслідок перенесеного інсульту не може самостійно пересуватися.
4. Вирішення питання щодо проведення судового розгляду кримінального провадження у відповідності до приписів ч. 3 ст. 349 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 , визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.
Суд, з'ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
5. Статті (частини статті) КК України, що передбачають відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень та кваліфікує його дії за:
- ч. 1 ст. 357 КК України, як викрадення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів;
- ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
6. Мотиви призначення покарання.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст.ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, одне з яких є тяжким злочином, їх суспільну небезпечність, а тому дійшов до переконання, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання у межах санкцій частин статей обвинувачення, зокрема за ч. 1 ст. 357 КК України - у виді обмеження волі, за ч. 4 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України призначити остаточне покарання за вчинені кримінальні правопорушення шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Разом із тим, враховуючи обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , до яких суд відносить визнання вини та щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, добровільне часткове відшкодування завданої злочином шкоди, відсутність обставин, які обтяжують покарання, враховуючи особу винного, який раніше не судимий, непрацюючий, на утриманні має матір пенсійного віку, яка з ним проживає та у зв'язку зі станом здоров'я потребує постійного догляду, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку та з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_3 у період його дії на нього слід покласти передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України обов'язки, які на думку суду, будуть необхідні і достатні для його виправлення.
Керуючись наведеним, а також ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому за даними кримінальними правопорушеннями покарання:
- за ч. 1 ст. 357 КК України у виді 3 (трьох) років обмеження волі;
- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому 1 (один) рік іспитового строку.
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 в період дії іспитового строку наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Головуючий суддяОСОБА_1