07 жовтня 2025 р. Справа № 597/711/25
Заліщицький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Тренич А.Г.,
за участю секретаря судового засідання Богдана В.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м.Заліщики цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (попереднє найменування «Росвен Інвест Україна») до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (далі ТОВ «Свеа Фінанс») звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог позивачем викладено обставини, що 03.01.2019 року між Акціонерним Товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № Z75.00612.004757147. Відповідно до Кредитного договору, банк надає позичальнику кредит у розмірі 13000,00 грн, а позичальник зобов'язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами і платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно із Графіком платежів. Кредит надається строком на 36 місяців. Кредитним договором встановлено розмір процентної ставки 10,0 % річних. Позивач зазначає, що підписанням відповідного Кредитного договору позичальник також приєднався до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (у редакції, що діяла станом на дату укладення договору, і яка розміщена за посиланням https://ideabank.ua/uk/about/public-contracts) та підтвердила свою обізнаність про Умови та Тарифи Банку. Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав повністю. Відповідач, всупереч умовам Кредитного договору не здійснила своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентам у строк, вказаний у договорі, чим суттєво порушила взяті на себе договірні зобов'язання.
Крім того, 26.10.2018 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № Z62.00612.004476387, відповідно до якого Банк надає позичальнику кредит у розмірі 16278,00 грн, а позичальник зобов'язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами і платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно із Графіком платежів. Кредит надається строком на 24 місяці. Кредитним договором встановлено розмір процентної ставки 15,0 % річних. Позивач зазначає, що підписанням відповідного Кредитного договору позичальник також приєднався до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (у редакції, що діяла станом на дату укладення договору, і яка розміщена за посиланням https://ideabank.ua/uk/about/public-contracts) та підтвердила свою обізнаність про Умови та Тарифи Банку. Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав повністю. Відповідач всупереч умовам Кредитного договору не здійснила своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентам у строк, вказаний у договорі, чим суттєво порушила взяті на себе договірні зобов'язання.
25.07.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Свеа Фінанс» (попередня назва «Росвен Інвест Україна») було укладено Договір Факторингу № 01.02-31/23, відповідно до якого АТ «Ідея Банк» відступило свої права вимоги, а ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право вимоги за первинними договорами, в розмірі заборгованостей боржників перед АТ «Ідея Банк», визначеними в Реєстрі боржників. В тому числі за даним Договором Факторингу ТОВ «Свеа Фінанс» було відступлено право вимоги за заборгованостями ОСОБА_1 перед АТ «Ідея Банк» за договорами № Z75.00612.004757147 від 03.01.2019 та № Z62/00612/004476387 від 26.10.2018.
У зв'язку із недосягненням згоди щодо досудового врегулювання спору, з підстав викладених у позові, позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами № Z75.00612.004757147 від 03.01.2019 та № Z62/00612/004476387 від 26.10.2018 в розмірі 54412,06 грн. та судові витрати.
Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. №3273) просить відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення відсотків річних та нарахованими та несплаченими комісіями (іншими процентними платежами відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України). Зазначає, що позивач надає абсолютно неінформативні довідки-розрахунки заборгованості які не містять жодних розрахунків для обгрунтування вказаних сум заборгованості. Тому вважає, що відсутні підстави для покладення на неї обов'язку по сплаті заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами.
Позивач не делегував свого представника в судове засідання, в позовній заяві просить розглядати справу за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, не повідомила про причини неявки, будучи належним чином повідомлена про дату час та місце розгляду справи.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, через неявку всіх учасників справи.
При розгляді справи судом, учасниками справи подано заяви та клопотання та судом було вчинено інші процесуальні дії, зокрема.
Ухвалою судді Заліщицького районного суду Тернопільської області від 09.06.2025 року відкрито провадження у справі № 597/711/25. Постановлено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Перевіривши, дослідивши об'єктивно та оцінивши зібранні у справі докази, суд дійшов наступного висновку, виходячи з фактичних обставин справи, мотивів та застосованих норм права.
Суд встановив, що 03.01.2019 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № Z75.00612.004757147 (далі Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору, банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 13000,00 грн, включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а позичальник зобов'язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього договору.
Згідно з п. 1.2 Договору, банк надає кредит у день підписання даного договору строком на 36 місяців. Датою видачі кредиту, є дата списання коштів з позичкового рахунку для зарахування на банківський поточний рахунок позичальника.
Пунктом 1.3. Договору передбачено, що за користування кредитом позичальник сплачує річну змінювану процентну ставку в розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на 0,49% (маржу банку).
Відповідно до п. 1.4 Договору, станом на день укладення договору змінна частина ставки, визначена за рішенням правління банку, становить 9,5%, що разом з маржею банку складає змінювану процентну ставку в розмірі 9,99%.
Згідно з п. 2.1. Договору, позичальник повертає кредит разом з процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості в 36 щомісячних внесках включно до 3 дня/числа кожного місяця, згідно Графіку щомісячних платежів. Платежі здійснюватимуться на транзитний рахунок; 29096020640347 в Банку, МФО 336310, з якого проводиться погашення заборгованості за Договором у такій черговості: 1) для оплати простроченої заборгованості кредиту за Договором; 2) для погашення нарахованої заборгованості за Договором, строк сплати якої не минув; 3) для сплати штрафних санкцій (пені) згідно п. 3.3.1. цього Договору; 4) для погашення іншої заборгованості (в т.ч. дострокове погашення заборгованості за кредитом).
Відповідно до п. 5.7 Договору, згідно з Законом України «Про споживче кредитування», реальна річна процентна ставка складає 108,700943 %. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) на момент укладання Договору складає 28621,23 гривні. Вказані показники діють за умови своєчасного погашення Позичальником грошових зобов'язань відповідно до п. 2.1 цього Договору та за дії процентної ставки, вказаної в п. 1.4. Договору.
Крім того, 03.01.2019 ОСОБА_1 підписала Паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), у якому сторони узгодили спосіб та строк кредитування, мету отримання кредиту, розміри процентної ставки, реальної річної процентної ставки та орієнтовну загальну вартість кредиту.
Відповідно до ордеру-розпорядження № 1 № 2 про видачу кредиту, відповідач ОСОБА_1 на підставі кредитного договору № Z75.00612.004757147 отримала кредит в розмірі 13000,00 грн.
Як вбачається з виписки з 03.01.2019 по 25.07.2023 за кредитним договором № Z75.00612.004757147 від 03.01.2019 відповідач регулярно користувалась кредитними коштами та частково сплачувала кредит.
Також 26.10.2018 між 03.01.2019 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № Z62.00612.004476387 (далі Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору, банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 16278,00 грн, включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а позичальник зобов'язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього договору.
Згідно з п. 1.2 Договору, банк надає кредит у день підписання даного договору строком на 24 місяці. Датою видачі кредиту, є дата списання коштів з позичкового рахунку для зарахування на банківський поточний рахунок позичальника.
Пунктом 1.3. Договору передбачено, що за користування кредитом позичальник сплачує річну змінювану процентну ставку в розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на 5,5% (маржу банку).
Відповідно до п. 1.4 Договору, станом на день укладення договору змінна частина ставки, визначена за рішенням правління банку, становить 9,5%, що разом з маржею банку складає змінювану процентну ставку в розмірі 15%.
Згідно з п. 2.1. Договору, позичальник повертає кредит разом з процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості в 24 щомісячних внесках включно до 2 дня/числа кожного місяця, згідно Графіку щомісячних платежів. Платежі здійснюватимуться на транзитний рахунок; 29095010640347 в Банку, МФО 336310, з якого проводиться погашення заборгованості за Договором у такій черговості: 1) для оплати простроченої заборгованості кредиту за Договором; 2) для погашення нарахованої заборгованості за Договором, строк сплати якої не минув; 3) для сплати штрафних санкцій (пені) згідно п. 3.3.1. цього Договору; 4) для погашення іншої заборгованості (в т.ч. дострокове погашення заборгованості за кредитом).
Відповідно до п. 5.7 Договору, згідно з Законом України «Про споживче кредитування», реальна річна процентна ставка складає 99,52430726 %. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) на момент укладання Договору складає 27239,71 гривні. Вказані показники діють за умови своєчасного погашення Позичальником грошових зобов'язань відповідно до п. 2.1 цього Договору та за дії процентної ставки, вказаної в п. 1.4. Договору.
Відповідно до ордеру-розпорядження № 1 № 2 про видачу кредиту, відповідач ОСОБА_1 на підставі кредитного договору № Z62.00612.004476387 отримала кредит в розмірі 16278,00 грн.
Випискою з 26.10.2018 по 25.07.2023 за кредитним договором № Z62.00612.004476387 від 26.10.2018 вбачається, що відповідач регулярно користувалась кредитними коштами та частково сплачувала кредит.
25.07.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (попередня назва «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», що стверджується нотаріально посвідченим рішенням єдиного учасника про зміну назви) було укладено Договір Факторингу № 01.02-31/23.
Відповідно до розділу 2 Договору Факторингу АТ «Ідея Банк» відступило свої Права Вимоги, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло Право Вимоги за Первинними Договорами, в розмірі Заборгованостей Боржників перед АТ «Ідея Банк», визначеними в Реєстрі Боржників. В тому числі за даним Договором Факторингу ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було відступлено право вимоги за заборгованостями ОСОБА_1 перед АТ «Ідея Банк» за договорами № Z75.00612.004757147 від 03.01.2019 та № Z62/00612/004476387 від 26.10.2018.
Згідно з довідкою-розрахунком заборгованості по Кредитному договору № Z75.00612.004757147 від 03.01.2019, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «СВЕА ФІНАНС» складає 27383,22 грн, з яких: заборгованість за основним боргом 10101,79 грн; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками 3135,45 грн; заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями 14145,98 грн.
Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості по Кредитному договору № № Z62/00612/004476387 від 26.10.2018, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «СВЕА ФІНАНС» складає 27028,84 грн, з яких: заборгованість за основним боргом 10616,90 грн; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками 4948,10 грн; заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями 11463,84 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексу України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Позивач як на підставу заявлених вимог посилається на те, що слід стягнути з відповідача на його користь заборгованість в розмірі 54412,06 грн, у зв'язку із порушенням зобов'язання за кредитними договорами Z75.00612.004757147 від 03.01.2019 та № Z62/00612/004476387 від 26.10.2018.
Суд частково погоджується з такими аргументами позивача, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
З кредитних договорів Z75.00612.004757147 від 03.01.2019 та № Z62/00612/004476387 від 26.10.2018 вбачається, що відповідач, підписавши кредитні договори, підтвердила, що оригінали договорів отримала у день їх укладення. З умовами та тарифами на послуги банку ознайомлена, згідна, вони їй зрозумілі та вона приймає їх.
За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов'язанні. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1)припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3)сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 1 ст. 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, враховуючи, вимоги частини другої статті 530 ЦК України, кредитор вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів в будь-яких час.
Щодо вимог позивача про стягнення комісії за кредитними договорами Z75.00612.004757147 від 03.01.2019 та № Z62/00612004476387 від 26.10.2018, суд зазначає наступне.
Як вбачається із довідки-розрахунку заборгованості, сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором Z75.00612.004757147 від 03.01.2019 становить 27383,22 грн, з яких: 10101,79 грн. заборгованість за основним боргом; 3135,45 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками; 14145,98 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями.
Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості, сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором Z62.00612.004476387 від 26.10.2018 становить 27028,84 грн, з яких: 10616,90 грн. заборгованість за основним боргом; 4948,10 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками; 11463,84 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями.
Однак, на думку суду, відсутні законні підстави для стягнення із відповідача заборгованості за комісіями, з огляду на наступне.
Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг (ч. 3 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (п. 3 ч. 3ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.
З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов'язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21).
Згідно з ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, що в даному випадку мають місце порушення з вини відповідача прав позивача щодо порядку погашення заборгованості за кредитними договорами, суд дійшов висновку про задоволення позову частково, шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Свеа Фінанс» заборгованості за договорами Z75.00612.004757147 від 03.01.2019 та № Z62/00612004476387 від 26.10.2018 в розмірі 28802,24 грн.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає.
Згідно з ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат,пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2)у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до позовних вимог, ціна позову у даній справі становить 54412,06 грн. Позовні вимоги задоволено частково на загальну суму 28802,24 грн, в іншій частині відмовлено. Отже, розмір задоволених позовних вимог у пропорційному відношенні становить 52,93 %.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Отже, підлягає розподілу судові витрати в сумі 2422,40 грн, які слід розподілити пропорційно розміру задоволених позовних вимог, зокрема, 2422,40 * 52,93/100 = 1282,18 грн.
За таких обставин, суд вважає, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 1282,18 грн., сплаченого судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76, 81, 263, 265, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 256, 257, 261, 267, 509, 526, 527, 530, 599, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (ЄДРПОУ 37616221, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 6) заборгованість за кредитними договорами № Z75.00612.004757147 від 03.01.2019 року та № Z62.00612.004476387 від 26.10.2018 року в розмірі 28802 (двадцять вісім тисяч вісімсот дві) гривні 24 копійки.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (ЄДРПОУ 37616221, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 6) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1282 (одна тисяча двісті вісімдесят дві) гривні 18 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 6, ЄДРПОУ 37616221.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Повне рішення складено 07 жовтня 2025 року.
Суддя А.Г. ТРЕНИЧ