"08" жовтня 2025 р. Справа № 597/1345/25
Слідчий суддя Заліщицького районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , перевіривши клопотання ОСОБА_2 в порядку ст.206 КПК України, -
встановив:
До слідчого судді Заліщицького районного суду Тернопільської області звернувся з клопотанням представник ОСОБА_2 , адвокат - ОСОБА_3 , в якому просить негайно звільнити з-під варти ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходиться у приміщенні взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнений у 2023 році з військової служби по сімейних обставинах у зв'язку з наявністю матері інваліда 2 групи. Він має право на відстрочку від мобілізації на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України “Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», оскільки його матір має 2 групу інвалідності та у неї немає більше дітей. 03.10.2025 року приблизно о 14:00 год. ОСОБА_2 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання адміністративних матеріалів. З того часу, тобто з 03.10.2025 року приблизно з 14:00 год. фактично незаконно позбавлений волі, оскільки перебуває в приміщенні взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 без належних підстав і проти своєї волі.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Відповідно до вимог п.18 ч.1 ст.3 КПК України, слідчий суддя здійснює судовий контроль за дотриманням прав, свобод та осіб у кримінальному провадженні.
Кримінальне провадження охоплює досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (п.10 ч.1ст.3 КПК України).
Положеннями ч.3 ст.26 КПК України передбачено, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.
Згідно з ч.1 ст.206 КПК України, кожен слідчий суддя, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Відповідно до ч.3 ст.206 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Тримання під вартою є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, пов'язаним із позбавленням особи свободи, і полягає в примусовій ізоляції підозрюваного, обвинуваченого шляхом поміщення його в установи тримання під вартою на певний строк із підпорядкуванням вимогам режиму цих установ.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про попереднє ув'язнення», підставою для попереднього ув'язнення є вмотивоване рішення суду про обрання як запобіжного заходу тримання під вартою або про застосування тимчасового чи екстрадиційного арешту, винесене відповідно до КК України і КПК України та/або рішення компетентного органу іноземної держави у випадках, передбачених законом, рішення суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, а також постанова прокурора, прийнята у випадках та порядку, передбачених статтею 615 КПК України.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про попереднє ув'язнення», установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, є слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. В окремих випадках, що визначаються потребою в проведенні слідчих дій, ці особи можуть перебувати в ізоляторах тимчасового тримання.
Отже, відповідно до ч.1 ст.206 КПК України та Закону України «Про попереднє ув'язнення», слідчий суддя може зобов'язати орган державної влади чи службову особу додержуватися прав такої особи, якщо вона тримається під вартою в слідчому ізоляторі Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахті Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, чи ізоляторі тимчасового тримання.
Як вбачається з матеріалів клопотання, представник заявника звернувся до слідчого судді з клопотанням в порядку ст.206 КПК України, в якому просить звільнити ОСОБА_2 , як такого, що незаконно утримується службовими особами в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ч.2 ст.206 КПК України, якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому КПК України порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
З аналізу ст.206 КПК України слідує, що слідчий суддя забезпечує дотримання прав особи, яка тримається під вартою органом державної влади чи службовою особою, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому КПК України порядку.
Глава 18 КПК України, ст.206 КПК України регламентує відносини під час досудового розслідування, а саме запобіжні заходи, затримання особи.
Зі змісту скарги не вбачається, що правовідносини щодо перебування ОСОБА_2 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 випливають або опосередковані нормами КПК України, водночас до клопотання не долучено доказів того, що громадянина ОСОБА_2 незаконно затримано представниками органу державної влади чи службовими особами в рамках будь-якого кримінального провадження. Зі змісту скарги не вбачається, що відносно нього здійснюється кримінальне провадження чи особа тримається під вартою в установі, перелік яких передбачено ст.4 Закону України «Про попереднє ув'язнення». Крім того, в клопотанні не оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора.
Як вбачається із змісту клопотання у даному випадку має місце незгода заявника із діями посадових осіб ТЦК та СП, пов'язаними з мобілізацією.
В силу приписів кримінального процесуального законодавства, службові (посадові) особи ІНФОРМАЦІЯ_2 не є уповноваженими службовими особами, яким надано право на здійснення затримання в рамках кримінальної юрисдикції. Відтак, ОСОБА_2 не є затриманою особою в розумінні кримінального процесуального законодавства, а тому повноваження слідчого судді на вказані правовідносини не поширюються.
Таким чином, у слідчого судді відсутні повноваження, визначені КПК України, для з'ясування підстав позбавлення волі особи у інших випадках, не пов'язаних із досудовим розслідуванням конкретного кримінального провадження та розгляду у порядку ст.206 КПК України клопотання, поданого не в рамках кримінального провадження.
При цьому, слідчий суддя звертає увагу заявника на те, що у разі порушення його прав чи інтересів службовими (посадовими) особами ІНФОРМАЦІЯ_2 при здійсненні ними своїх повноважень, пов'язаними із мобілізацією, для судового захисту він вправі звернутись із адміністративним позовом до компетентного адміністративного суду.
Положеннями КПК України не врегульовано питання щодо відмови у відкритті провадження за скаргою (клопотанням), яка подана в порядку ст.206 КПК України.
Згідно з ч.6 ст.9 КПК України, у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1ст.7 КПК України.
В частині 4 ст.304 КПК України унопрмовано, що слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга (клопотання) подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що наявні правові підстави для відмови у відкритті провадження за поданим клопотанням.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 9, 24, 26, 206, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
У відкритті провадження за клопотанням ОСОБА_2 в порядку ст.206 КПК України - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_4