Справа № 594/1125/25
Провадження №2-а/594/14/2025
07 жовтня 2025 року
Борщівський районний суд Тернопільської області
у складі: головуючого Чир П.В.
за участі: секретаря Кушнір Т.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борщеві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати постанову за справою про адміністративне правопорушення без номера від 29 серпня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн, не законною та скасувати її, а провадження у справі закрити.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_3 без номера від 29.08.2025 його визнано винним в тому, що 26.08.2025 року о 16 год. 49 хв. його доставлено працівниками органів Національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 і встановлено, що йому 28.06.2025 направлена повістка № 4128272 засобами поштового зв'язку для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 14.00 год. 7 липня 2025 року для уточнення даних. Відповідно до даних поштового оператора поштове відправлення повернулось в ІНФОРМАЦІЯ_2 з відміткою про відсутність особи за адресою місця проживання. Дата відмітки - 3.07.2025 року. Він на визначену та повідомлену належним чином дату і час та місце прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явився. Будь-яких підтверджуючих документів, які б засвідчували поважність неприбуття у визначений строк (три дні від дати прибуття, визначеній у повістці) не надав. Вважає, що така постанова не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, суперечить вимогам закону, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому підлягає до скасування. Його не було належним чином повідомлено про наявність повістки, оскільки він не отримував жодних смс-, телефонних чи письмових сповіщень від пошти про надходження на його адресу місця реєстрації відправлень від ТЦК та СП. Про те, що для нього надходив якийсь виклик із ТЦК та СП йому стало відомо при наступних обставинах. 26.08.2025 до нього додому приїхав дільничний інспектор та повідомив, що він повинен доставити його до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що і зробив. З ним поїхав батько, так як він хворіє, в тому числі і на психічну хворобу і сам без супроводу нікуди не ходить. Перебуваючи у приміщенні ТЦК та СП, його було повідомлено, про не прибуття 07.07.2025 до ТЦК та СП за повісткою, направленою із м. Києва для уточнення даних. На що він повідомив, що постійно перебуває за місцем свого проживання і жодних повісток ніхто не приносив і не повідомляв про їх надходження. Не дивлячись на це його було притягнуто до відповідальності. Причин для неявки в ТЦК та СП в нього не було, оскільки пройшовши ВЛК, його визнано непридатним до військової служби із виключенням із військового обліку. Окрім того він є інвалідом другої групи. У зв'язку із цим і відповідно до п. 2 ч.1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» він взагалі не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, лише за його згодою.
Ухвалою Борщівського районного суду від 09.09.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Позивач ОСОБА_1 в зал судового засідання не прибув, у позовній заяві просить справу слухати у його відсутності.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , в зал судового засідання не прибув повторно, будучи належним чином повідомленим про час та місце слухання справи. Причини неявки суд не повідомив.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних міркувань.
Згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення від 29.08.2025 р., винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_4 , позивача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн.
Як вбачається із змісту спірної постанови, 26 серпня 2025 року о 16.49 год. ОСОБА_1 доставлений органами Національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_1 , у зв'язку з тим, що 24.06.2025 відповідно до п. 30-2 постанови КМ України № 560 від 16.05.2024 року «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» направлена повістка № 4128272 засобами поштового зв'язку для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 14.00 год. 07.07.2025 року для уточнення даних. Відповідно до даних поштового оператора для ОСОБА_1 поштове відправлення повернулось в ІНФОРМАЦІЯ_2 з відміткою про відсутність особи за адресою місця проживання особи. Дата відмітки 03.07.2025 року. ОСОБА_5 на визначену та повідомлену належним чином дату і час та місце прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явився. Будь-яких підтверджуючих документів, які б засвідчували поважність неприбуття у визначений строк (3 дні від дати прибуття, визначеній у повістці) не надав.
Таким чином ОСОБА_1 07.07.2025 здійснив правопорушення, яке вчинене в особливий період (особливий період в Україні діє з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року №30-3/2014 «Про часткову мобілізацію» , який затверджений Законом України від 17.03.2014 р. №1126-VII , що набрав чинності з дня його опублікування в газеті «Голос України» від 18.04.2014 року №49, та порушив вимог абз.7 п. 3 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до ч.ч. 1-3, 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі-відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на бори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону,- за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Згідно пп. 2 п. 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
У відповідності до вимог абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024 року, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
П. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 15 березня 2009 року, встановлено, що рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію) тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ст. 235 КУпАП).
Крім того відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд, оцінивши та дослідивши докази у їх сукупності, приходить до переконання про порушення відповідачем порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , в ході якого обставини справи були досліджені неповно, адже як встановлено в судовому засіданні, останній не був належним чином сповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення даних.
Матеріали справи не містять, а відповідачем відзив на позовну заяву не подано та не надано доказів належного повідомлення ОСОБА_1 про надсилання та вручення повістки (запрошення) на 14.00 год. 07.07.2025, для прибуття до 2 відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою уточнення облікових даних, як це зазначено в оскаржуваній постанові.
Крім цього слід зазначити, що суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 210-1 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу та настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на ухилення від явки. Вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно дост.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Тобто ОСОБА_1 мав знати, що його викликають у ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак свідомо не з'явився, при цьому обов'язок довести вказану обставину в силу ст. 77 КАС України покладається на відповідача, що ним не доведено.
Як вбачається із адміністративного позову, ОСОБА_1 не отримував жодних сповіщень та повістки за адресою місця проживання, тому не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 у вказаний у повістці час.
Таким чином, на переконання суду, відповідачем не доведено, що ОСОБА_1 було відомо про необхідність з'явитися на виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у зазначеній у повістці місце та строк. Отже, умисел ОСОБА_1 на вчинення адміністративного правопорушення не доведений «поза розумним сумнівом».
Окрім того про відсутність умислу ОСОБА_1 щодо неявки до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних свідчить і те, що ОСОБА_1 уточнив військово-облікові дані вчасно, пройшов ВЛК, за висновком якого він не придатний з виключенням з військового обліку, група інвалідності 2-га внаслідок загального захворювання до 01.06.2027, про що свідчить долучений до матеріалів справи витяг із застосунку «Резерв+», а також йому надано відстрочку від призову на військову службу до завершення мобілізації на підставі п. 2 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
З урахуванням викладеного, а також шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов'язку доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідачем, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення. При цьому суд керується положеннями ч.3 ст.62 Конституції України, відповідно до якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи відсутність достатніх та належних доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, що прийняте рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, прийнятим без повного та всебічного з'ясування усіх обставин справи, а тому підлягає скасуванню.
Крім того при задоволенні позову суд враховує, що позивач звільнений від сплати судового збору, а тому за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 в користь держави підлягає стягненню сума судового збору, відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 241-246, 286, 293 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення від 29.08.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень, провадження у справі закрити.
Стягнути в користь держави з ІНФОРМАЦІЯ_3 за рахунок бюджетних асигнувань суму судового збору, що становить 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Головуючий Чир П. В.