Справа № 466/9239/25
Провадження № 1-кс/466/2800/25
07 жовтня 2025 року м. Львів
Слідча суддя Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши матеріали скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській області щодо невнесення відомостей про злочин в Єдиний реєстр досудових розслідувань, зобов'язання до вчинення дій,
03.10.2025 року ОСОБА_3 звернулась до слідчої судді зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській області щодо невнесення в Єдиний реєстр досудових розслідувань відомостей про злочин на підставі її заяви від 30.09.2025р., зобов'язання до вчинення дій.
Скаргу обґрунтовує тим, що 30.09.2025 року на офіційну електронна пошту Shevchenkivskyi@lv.police.gov.ua, яка опублікована на сайті ГУНП у Львівській області, а саме щодо Відділу поліції № 1 ЛРУП № 1 було направлено заяву про вчинення кримінального правопорушення. За змістом цієї заяви вказано, що згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за пошуком реєстраційного облікового номеру платників податків НОМЕР_1 ОСОБА_4 зареєстрована як фізична особа - підприємець. Відповідно до цього реєстру остання має визначений вид діяльності, а саме КВЕД 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет (основний).
В серпні 2025 року в соціальній мережі «Facebook» ОСОБА_3 почала масово випадати реклама інтернет магазину одягу з назвою «Модно і доступно». 22 серпня та 09 вересня 2025 року між заявником та представником інтернет магазину «Модно і доступно» здійснювалось листування щодо уточнення деталей замовлення. Представник магазину «Модно і доступно» ОСОБА_4 повідомила, що оплата замовлення у інтернет - магазині здійснюється на офіційний рахунок підприємця. Це гарантує прозорість та безпеку покупки, а також дає можливості отримати чек/ квитанцію та звернення у разі потреби. 09.09.2025 року після погодження певних умов та деталей заявник здійснив замовлення та оплатив грошові кошти у розмірі 675 грн + 3 грн комісія, вказане підтверджується платіжною інструкцією виданою АТ КБ «Приватбанк» код документа 8390-4508-5087-3688.
12.09.2025, 16.09.2025, 18.09.2025, 20.09.2025 року заявник неодноразово писав у додатку соціальної мережі Facebook та Viber щоб дізнатися деталі замовлення, однак не отримав належної відповіді. Пізніше заявник просто вимагав повернення грошових коштів, однак цього не відбулося. 20.09.2025 року представник інтернет магазину «Модно і доступно» ОСОБА_4 заблокувала заявника в соціальних мережах, зазначивши, що подальша інформація на вайбері за телефоном НОМЕР_2 . 21.09.2025 року, заявник написав текстове повідомлення на номер НОМЕР_2 із вимогою щодо не належного надання послуг, а саме не відправлення оплаченого та замовленого костюму. На що було у відповідь уточнено деталі замовлення, однак відповіді чому замовлення не відправляється не надано.
25 та 26 вересня 2025 року заявник повторно написав ОСОБА_4 щодо замовлення та прохав повернути йому грошові кошти. Однак ОСОБА_4 просто почала ігнорували повідомлення та не надавати на них відповіді. Вказане підтверджується наданими скрін шотами між сторонами та квитанцією про перерахування коштів, що йдуть додатками до цієї заяви.
Таким чином, своїми неправомірними діями, на думку скаржниці, ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення за сукупністю злочинів за ч.2 та ч. 3 ст. 190 КК України, а саме шахрайство, вчинене в умовах воєнного чи надзвичайного стану, що завдало значної шкоди потерпілому, та таке, що вчинене повторно, оскільки вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 24.01.2024 року у справі №466/12643/23, ОСОБА_4 визнано винною та засуджено за ч.1 ст.190 КК України до штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян \ 34 000 грн - тридцять чотири тисячі грн. Ухвалою від 11.06.2024 року Львівського апеляційного суду вказаний вирок залишено без змін.
Далі, ухвалою у справі № 466/3589/24, в провадженні Шевченківського районного суду м. Львова, призначено підготовче судове засідання з розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023141360003344 від 01.12.2023 та №12024142380000018 від 13.01.2024 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України, у відкритому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Львова.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 14.03.2024 року у справі № 466/277/24, звільнено ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
Зі змісту вище описаних документів підтверджується, що ОСОБА_4 здійснювала та продовжуєте здійснювати шахрайські дії в умовах воєнного стану.
Всупереч вимогам ст. 214 КПК України відомості у вказаній заяві не були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань Відділом поліції №1 Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській області, жодних заходів щодо розслідування справи не вжито, не отримала офіційної відмови. За наведеного просить скаргу задовольнити
В судове засідання скаржниця не з'явилась, та 06.10.2025 через Електронний суд надіслала заяву, в якій вона просить скаргу задовольнити, розгляд справи здійснювати у її відсутності.
Представник ВП № 1 ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду скарги.
Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України неявка слідчого чи прокурора не перешкоджає розгляду скарги по суті.
Слідча суддя вважає за можливе розглянути скаргу у відсутності учасників провадження, на підставі поданих документів.
Відповідно до ст. 107 ч. 4 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши матеріали скарги, слід дійти таких висновків.
Відповідно до ст. 2 КПК України - завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно п. 1 ч.1 ст.303 КПК України - на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Як встановлено слідчою суддею, скаржниця 30.09.2025 року звернулась до ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області, скерувавши на електронну пошту Shevchenkivskyi@lv.police.gov.ua заяву про вчинення кримінального правопорушення, яка в цей же день отримана органом досудового розслідування.
У своїй заяві про вчинення кримінального правопорушення та скарзі до слідчого судді скаржниця ОСОБА_3 покликається на те, що ФОП ОСОБА_4 шахрайським шляхом заволоділа її грошовими коштами на суму 675грн. + 3,00грн.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX внесені зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема до ст. 51 КУпАП, якими змінено в бік збільшення (до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) поріг відмежування адміністративної та кримінальної відповідальності за викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», яким встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2025 року в сумі 3028 грн. Отже, податкова соціальна пільга у 2025 році складала 1514 грн.
Таким чином, відповідно до Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX вартість викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст.190 КК, у 2025 році становить 3028 грн. і більше.
З огляду на ту обставину, що сума майна, якою за твердженням заявниці, незаконно заволоділа ОСОБА_4 шляхом вчинення шахрайських дій становить 675грн. +3,00грн. Дане правопорушення не має ознак кримінального, оскільки не має обов'язкового елементу його об'єктивної сторони у виді матеріальної шкоди у розмірі, що перевищує 3028 гривень, а відноситься до категорії адміністративних правопорушень, зокрема правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП, як дрібне викрадення чужого майна шляхом шахрайства, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а тому процесуальних підстав для внесення відповідних відомостей до ЄРДР у органу досудового розслідування не було.
За вказаних обставин та оскільки сума викраденого майна не перевищує двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, в задоволенні скарги ОСОБА_3 слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 2, 214, 303, 306, 307, 376 КПК України, слідча суддя -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській області щодо невнесення відомостей про злочин в Єдиний реєстр досудових розслідувань, зобов'язання до вчинення дій відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідча суддя ОСОБА_5