Справа № 334/5317/25
Провадження №: 2-з/336/14/2025
07 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючої судді Савеленко О.А., за участю секретаря судового засідання Прохорової А.О., розглянувши у судовому засіданні заяву адвоката Черкашина Івана Івановича, подану в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви, -
До Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від адвоката Черкашина Івана Івановича в інтересах ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення доказів до подання позовної заяви.
Заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_2 , біологічними батьками якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .. У свідоцтві про народження дитини матір'ю була записана ОСОБА_1 , а батьком - ОСОБА_4 на підставі статті 135 Сімейного кодексу України.
Заявниця зі слів родичів ОСОБА_3 дізналася, що останній ніс військову службу у Донецькій області на початку повномасштабного вторгнення військ рф в Україну, та загинув чи зник безвісті на території металургійного комбінату «Азовсталь» у м. Маріуполь.
Представник заявника вказав, що сім'я кожного українського військовослужбовця, який загинув за свободу та незалежність країни під час повномасштабної війни, має право отримати компенсацію - одноразову грошову допомогу, згідно з Постановою Кабміну № 168 від 28 лютого 2022 року. До переліку осіб, які можуть отримати виплату за загиблого військовослужбовця віднесені діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої чи померлої особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав. Він звертався з адвокатськими запитами надати інформацію щодо факту та обставин загибелі чи зникнення безвісти військовослужбовця - ОСОБА_3 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , Міністерства оборони України, ГУ Національної гвардії України, Міністерства внутрішніх справ України та до військової частини НОМЕР_1 НГУ. Останніми 05.06.2025 була надана найбільш вичерпна відповідь, у якій зазначено, що дитина ОСОБА_2 не має юридичного зв'язку (родинних стосунків) з ОСОБА_3 , оскільки відомості про батька дитини внесені на підставі ст.135 СК України.
У заяві про забезпечення доказів представником зазначено, що метою забезпечення доказів є вжиття судом заходів щодо охорони правових інтересів дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом витребування інформації з ВЧ НОМЕР_2 НГУ щодо обставин загибелі чи зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також витребування інформації з ВЧ НОМЕР_2 НГУ щодо наявності зразків ДНК ОСОБА_3 задля подальшого проведення генетичної експертизи, за висновком якої буде визначена ймовірність біологічного батьківства ОСОБА_3 щодо неповнолітньої ОСОБА_2 ..
Посилаючись на викладені обставини, просить витребувати з Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України інформацію щодо обставин загибелі чи зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; витребувати з Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України інформацію щодо наявності та місцезнаходження зразків ДНК ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Заявниця ОСОБА_1 та її представник - адвокат Мерена В.С. в судове засідання не з'явилась, вимоги, викладені в заяві підтримали, просили судове засідання провести без їх участі, про що до суду подано письмову заяву.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, не здійснюється згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши заяву про забезпечення доказів, матеріали поданої заяви, суд прийшов до наступних висновків.
Вимогами ст.116 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Забезпечення доказів - це вжиття судом заходів, направлених на закріплення і збереження доказів. Підставою забезпечення доказів є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення доказів може утруднити чи зробити неможливим збирання чи подання доказів або засіб доказування може бути втрачений.
Процесуальний механізм забезпечення доказів призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Тобто, це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Основною складовою обґрунтованості заяви про забезпечення доказів є необхідність доведення обставин, що існують достатні підстави вважати, що такі докази будуть втрачені в подальшому.
Процесуальним порядком та механізмом забезпечення доказів передбачено, що суд розглядаючи заяву про забезпечення доказів, має з урахуванням обґрунтування необхідності забезпечення доказів пересвідчитися, зокрема, в тому, що зволікання з цим питанням поставить під загрозу можливість подання доказів у майбутньому (вони можуть бути знищені, пошкоджені, втратити свою доказову цінність тощо).
Аналізуючи наведені положення у зіставленні з вимогами заявника насамперед необхідно зазначити, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема, шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Частиною 4 ст.263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 367/6751/18-ц (провадження № 61-23322св19) викладено наступну правову позицію: «Суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим (частина перша статті 116 ЦПК України). Про що також вказано Запорізьким апеляційним судом в постанові від 23.09.2025.
Між тим, у поданій до суду заяві про забезпечення доказів представник ОСОБА_1 - адвокат Черкашин І.І. жодним чином не обґрунтував наявність достатніх підстав вважати, що такі докази будуть втрачені в подальшому або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
У зв'язку з вищевикладеними обставинами у задоволенні заяви про забезпечення доказів слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 116, 258-261 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви адвоката Черкашина Івана Івановича, поданої в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Суддя О.А. Савеленко