1Справа № 335/9373/25 3/335/2442/2025
08 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Алєксєєнко А.Б., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої у ТОВ «АТБ» продавцем-консультантом, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , за ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 , 05.09.2025 о 02:31 год. знаходячись за адросою місця проживання: АДРЕСА_2 , ухилилась від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо виховання неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який у вище зазначений час знаходився за адресою: м.Запоріжжя, вул.Сталеварів, біля буд.20, без батьківського піклування, чим наражав себе на небезпеку та порушив наказ №23 від 29.02.2024 року «Запорізької обласної військової адміністрації».
Вказаними діями ОСОБА_1 порушила вимоги ч.2 ст.150 Сімейного кодексу України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.
ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась судом у встановленому законодавством порядку проте у судове засідання повторно не з'явилась, причини неявки не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 була обізнана про складання відносно неї вказаного протоколу про адміністративне правопорушення, про дату, час та місце розгляду справи, проте жодного інтересу до справи не проявила, у судове засідання повторно не з'явилась, у протоколі зазначила проте, що просить розгляд справи провести за її відсутності, у зв'язку з чим, суддя, враховуючи положення ст.268 КУпАП, якою не передбачено обов'язкової участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у даній категорії справ, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні в ній докази у сукупності, суддя встановив наступні обставини.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч.2 ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Частиною першою статті 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Як зазначено у ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вивчивши всі обставини справи та оцінивши в сукупності зібрані і досліджені докази, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184КУпАП, яке полягає в ухиленні батьків від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання неповнолітньої дитини.
Вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №426162 від 05.09.2025; інформаційною довідкою від 05.09.2025; рапортом від 05.09.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_2 .
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
Згідно ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
З огляду на викладене, суддя дійшов до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у межах санкції ч.1 ст.184 КУпАП. Разом з тим, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу, відсутність обставин, що пом'якшує та обставин, що обтяжують відповідальність, та приходить до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі, передбаченого санкцією ч.1 ст.184 КУпАП, що буде необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею подібних правопорушень в майбутньому.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п.5 ст.4 Закону України "Про судовий збір" з ОСОБА_1 , на яку накладено адміністративне стягнення, підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.40-1, ч.1 ст.184, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. у дохід держави.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно зі ч.1 ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч.1 ст.308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП;
- витрати на облік зазначених правопорушень.
Стягнути з ОСОБА_1 , судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. на користь держави.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду, через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: А.Б. Алєксєєнко