Справа № 127/26840/25
Провадження № 2-о/127/489/25
07.10.2025 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді Антонюка В. В.,
за участі секретаря Бойчук Я. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Вінниця цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління пенсійного фонду України в Одеській області, Головне управління пенсійного фонду України в Вінницькій області, про встановлення факту, що має юридичне значення, -
ОСОБА_1 звернулася до суду за участі заінтересованих осіб: Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління пенсійного фонду України в Вінницькій області, із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , виданим на дошлюбне прізвище ОСОБА_2 .
24.06.1986 року заявниця отримала диплом серії НОМЕР_2 , виданий Київським торговельно-економічним інститутом на дошлюбне прізвище - ОСОБА_3 (диплом був виданий на двох мовах - російській та українській).
22.10.1988 року заявниця зареєструвала шлюб із ОСОБА_4 та змінила своє прізвище на чоловікове - « ОСОБА_5 ». Свідоцтво про реєстрацію шлюбу було видано Вінницьким міським відділом ДРАЦС у радянські часи, на російській мові, в якому вказано, що після реєстрації чоловіку було присвоєно прізвище « ОСОБА_6 », дружині - « ОСОБА_6 ».
У трудовій книжці на титульні сторінці, де зазначаються персональні данні власника, кадровий працівник, після державної реєстрації шлюбу, зробила виправлення, а саме змінила прізвище « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_5 ». Також працівником кадрової служби зроблено запис російською мовою « ОСОБА_7 изменена на ОСОБА_8 на основании свидетельства о браке II-АМ № 368015 от 22.10.88». Даний запис скріплено підписом працівника кадрів та мокрим відтиском печатки.
Після реєстрації шлюбу та проголошення Акту незалежності України заявниця отримала паспорт громадянки України, відповідно до якого її прізвище українською мовою зазначено « ОСОБА_5 », а російською - « ОСОБА_6 », тобто не так, як у свідоцтві про шлюб, яке було видано на російській мові.
Протягом життя у заявниці не виникало труднощів відносно розбіжностей у написанні її прізвища. Проте, заявниця здійснювала трудову діяльність та досягнула пенсійного віку, та звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення їй пенсії, додавши до цієї заяви усі необхідні документи.
За принципом екстериторіальності розгляд заяви здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, рішенням якого від 29.05.2025 року № 023830034257 було відмовлено заявниці в призначені пенсії за віком. Відмоваа полягала в тому, що до страхового стажу не було враховано усі періоди роботи згідно трудової книжки, оскільки прізвище не відповідає паспортним даним, а також до страхового стажу не було зараховано період навчання, із тих же самих підстав - прізвище у свідоцтві про шлюб не відповідає паспортним даним.
Заявниця зазначає, що виправити допущену в трудові книжці та дипломі помилку в інший спосіб неможливо, що й стало підставою для звернення з даною заявою до суду для встановлення факту належності правовстановлюючих документів.
Ухвалою суду від 27.08.2025 року заяву залишено без руху та заявниці надано строк для усунення виявлених недоліків.
01.09.2025 року на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 02.09.2025 заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження та призначено до судового розгляду.
В судове засідання представник заявника - адвокат Рябов Д. С. не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його та заявниці відстуність, заявлені вимоги підтримав, просив суд їх задовільнити. Судові витрати просив залишити за заявницею.
Представник заінтересованої особи Головного управління ПФУ у Вінницькій області у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, щодо винесення рішення просив прийняти відповідно до вимог чинного законодавства.
Представник заінтересованої особи Головного управління ПФУ у Одеській області у судове засідання не з'явилась, надала до суду відзив, в якому просила справу розглядати у її відсутність.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, зважаючи на зміст заяви, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви, виходячи з наступного.
Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась заявниця ОСОБА_9 , батьками якої є: батько - « ОСОБА_10 », мати - « ОСОБА_11 », що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 28.02.1964 року.(а.с.11)
Диплом серії НОМЕР_2 , видано 24.06.1986 року на ім'я « ОСОБА_3 ». Крім того у даному дипломі зазначено прізвище, ім'я та по батькові російською мовою « ОСОБА_3 » (а.с. 10 зворотній бік).
22.10.1988 року заявниця уклала шлюб з ОСОБА_4 та змінила своє дошлюбне прізвище з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_5 » про що свідчить свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 . Свідоцтво про реєстрацію шлюбу було видано Вінницьким міським відділом ДРАЦС на російській мові, в якому вказано, що після реєстрації чоловіку було присвоєно прізвище « ОСОБА_6 », дружині - « ОСОБА_6 ».(а.с.9 зворотній бік)
Від шлюбу у сторін народилась донька, яка записана в свідоцтві про народження російською мовою як ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками якої зазначено: «батько - ОСОБА_13 » та «мати- ОСОБА_14 », що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 29.05.1990 року. (а.с.10)
Відповідно до паспорта громадянина України серії НОМЕР_6 від 12.05.1998 року, прізвище заявника зазначено на українські мові як « ОСОБА_1 » на російські мові як « ОСОБА_14 », окрім того в картці фізичної особи- платника податків прізвище заявника зазначено « ОСОБА_1 »( а.с.6 зворотня сторона, а.с.7- 9)
Як вбачається із копії трудової книжки серії НОМЕР_7 , на першій сторінці трудової книжки в графі прізвище, внесено виправлення прізвища власниці трудової книжки з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_6 ». Вказане виправлення здійснено на підставі свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_8 виданого Вінницьким міським відділом ДРАЦС від 22.10.1988 року.(а.с.11 зворотній бік, а.с.14)
Відповідно до трудової книги від 15.04.1983 року серії НОМЕР_9 , свідоцтва № НОМЕР_10 та № НОМЕР_11 , копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_12 від 23.03.2009 року, прізвище чоловіка заявниці зазначено на російській мові як « ОСОБА_13 », на українській мові як « ОСОБА_4 » (а.с.15-17, 22-23).
Доньку заявниці в паспорті громадянина України серії від 28.12.2006 року НОМЕР_13 на українській мові зазначено як « ОСОБА_15 », на російські мові як « ОСОБА_12 » (а.с.19-21).
Рішенням ГУПФ України у Вінницькій області від 29.05.2025 року № 023830034257, заявниці відмовлено в призначенні пенсії за віком, оскільки до страхового стажу не було враховано усі періоди роботи згідно трудової книжки, так як прізвище заявниці не відповідає паспортним даним, а також до страхового стажу не було зараховано період навчання, із тих же самих підстав - прізвище у свідоцтві про шлюб не відповідає паспортним даним. (а.с.5-6)
Розбіжності у написанні імені заявника в описаному вище дипломі та трудовій книжці, виникла в результаті допущення помилки при здійсненні перекладу прізвища заявниці з російської мови на українську. Наведене зумовлює перешкоди у реалізації права заявниці на оформлення пенсії у встановленому законом порядку, а в позасудовому порядку встановити факт належності наведеного правовстановлюючого документу, у заявниці можливості не має.
Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 роз'яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення: заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У статті 55 Конституції України визначено, що права та свободи людини і громадянина захищаються судом.
У судовому порядку встановлюються тільки такі факти, які мають юридичні наслідки і від встановлення яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника і в судовому порядку можливе лише тоді, коли діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
При зверненні до суду із заявою про встановлення юридичного факту важливе значення має мета його встановлення, оскільки саме вона дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки.
Встановлення цього факту, має для заявниці юридичне значення, оскільки дозволить їй в подальшому реалізувати своє законне право щодо оформлення пенсії.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Заявницею надано достатньо доказів на підтвердження викладених обставин, а заінтересованою особою не спростовано доводи, викладені у заяві.
Таким чином, у суду не виникає сумніву у тому, що диплом серії НОМЕР_2 від 24.06.1986 року та трудова книжка серії НОМЕР_7 від 29.08.1981 року, належить заявниці ОСОБА_1 .
Встановлення даного юридичного факту за рішенням суду породжує для заявниці певні правові наслідки.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд робить висновок, що заява підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 10, 76-82, 89, 263-265, 273, 315, 319, 354 ЦПК України, суд -
Заяву задовольнити.
Встановити факт, що трудова книжка НОМЕР_14 , яка заповнена 29.09.1981 року на російській мові на ім'я " ОСОБА_16 (виправлено на російській мові на " ОСОБА_6 ") шляхом закреслення, ОСОБА_17 ", належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_15 .
Встановити факт, що диплом серії НОМЕР_2 , реєстраційний номер 191, виданий 24 червня 1986 року Київським торговельно-економічним інститутом ОСОБА_3 за спеціальністю "Бухгалтерський облік і аналіз господарської діяльності", належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_15 .
Понесені заявницею судові витрати залишити за нею.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 08.10.2025 року.
Заявниця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_15 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа: Головне управління песійного фонду України в Одеській області, ЄДРПОУ 20987385, адреса місця знаходження: м. Одеса, вул. Канатна, 83.
Заінтересована особа: Головне управління пенсійного фонду України в Вінницькій області, ЄДРПОУ 13322403, адреса місця знаходження: м. Вінниця, вул. Зодчих, 22.
Суддя: