Справа № 148/1477/25
Провадження №2/148/756/25
29 вересня 2025 року Тульчинський районний суд Вінницької області
в складі: судді Штифурко Л.А.
секретаря Лиженко Є.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
встановив
У червні 2025 року позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 02.09.2024 між ТОВ «Бізнес позика» та відповідачем укладено договір №508851-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію». ТОВ «Бізнес позика» 02.09.2024 направлено відповідачу пропозицію (оферту) укласти договір №508851-КС-001 про надання кредиту.
02.09.2024 ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору №508851-КС-001 про надання кредиту на умовах визначених офертою.
Зі своєї сторони ТОВ «Бізнес позика» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-6217 на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий боржником було введено (відправлено).
Відповідно до п.1 договору кредиту ТОВ «Бізнес позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 50 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит.
ТОВ «Бізнес позика» свої зобов'язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 50 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою про видачу коштів (платіжним дорученням).
Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, у нього станом на 31.03.2025 утворилась заборгованість за договором №508851-КС-001 в розмірі 169500 грн., що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту - 50000 грн., суми прострочених платежів по процентах - 84500 грн., суми прострочених платежів за штрафами - 25000 грн., суми прострочених платежів за комісією - 10000 грн.
Вказані обставини стали причиною звернення позивача до суду з даним позовом, у якому він просить стягнути з відповідача вказану вище заборгованість та понесені у справі судові витрати.
В судове засідання представник позивача не з'явилася, хоча про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином. Від неї до суду надійшла заява, в якій вона позовні вимоги підтримує, просить розглянути справу без її участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про причину своєї неявки суд не повідомив, у встановлений судом строк відзив не подав.
За таких обставин у відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України суд розглянув справу у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів, ухваливши заочне рішення, оскільки позивач не заперечив проти такого порядку вирішення спору.
У відповідності до ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом установлено, що 02.09.2024 ТОВ «Бізнес позика» направлено відповідачу пропозицію укласти договір (оферту) №508851-КС-001 про надання кредиту (а.с. 2728)
ОСОБА_1 02.09.2024 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору №508851-КС-001 про надання кредиту (споживчий кредит, електронна форма) (а.с. 39).
Сторони узгодили паспорт споживчого кредиту, про що свідчить його копія, додана до позовної заяви (а.с. 14-16),
Також судом установлено, що 02.09.2024 між ТОВ "Бізнес Позика" та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту №508851-КС-001. Договір укладений в електронній формі, в порядку передбаченому ЗУ «Про електронну комерцію» (а.с. 17-26).
Відповідно до п. 2 Договору Кредитодавець надає Позичальникові грошові кошти в розмірі 50 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗПОЗИКА», цим Договором про надання кредиту. Строк кредиту: 24 тижні; стандартна процентна ставка в день 1 % фіксована; комісія за надання Кредиту - 10000,00 грн.; загальний розмір наданого Кредиту складає 50 000 грн. Строк дії Договору встановлений до 17.02.2025. Орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту складає 123459 грн. Загальні витрати за кредитом 73459,42 грн. У пункті 4 Договору наведено детальний графік платежів.
Відповідно до п. 7.6. договору у разі не здійснення сплати Процентів та/або Комісії за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту), та/або Комісії за видачу додаткових грошових коштів у Кредит (якщо умови додаткової угоди до цього Договору передбачають сплату комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів), та/або суми кредиту у визначені цим Договором та додатковими угодами до Договору терміни, Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитодавцю штраф у розмірі 32 % (Тридцять дві цілих нуль сотих процентів) від розміру простроченої заборгованості, який визначається відповідно до умов, описаних нижче. Штраф застосовується за кожен факт невиконання або неналежного виконання Позичальником передбаченого цим Договором грошового зобов'язання згідно з графіком платежів, якщо станом на 00 годин 00 хвилин 3 (третього) дня після дати чергового платежу згідно з графіком, Позичальник не погасив і має прострочену заборгованість за Договором, на яку нараховується штраф. Сукупна сума штрафів, нарахованих за кожен факт порушення зобов'язань Позичальником на підставі цього пункту Договору, та інших платежів, що підлягають сплаті Позичальником за порушення виконання зобов'язань на підставі Договору, не може перевищувати половини суми, одержаної Позичальником від Кредитодавця за цим Договором, і не може бути збільшена за домовленістю Сторін. Позичальник зобов'язаний сплатити штраф, нарахований Кредитодавцем у порядку, передбаченому цим пунктом Договору, у той же день, коли Кредитодавцем було нараховано штраф.
Згідно п. 11 Позичальник підтверджує, що він ознайомлений з Договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті Кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає Договір.
Також з договору вбачається, що позичальником ОСОБА_1 договір був підписаний електронним підписом, а саме одноразовим ідентифікатором UA-6217.
Відповідно до анкети клієнта (витягу з інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства на сайті https://.my.bizpozyka.com) Свирблянський М.Ю. надав свої особисті відомості/персональні дані, адресу, ІПН, паспортні дані, електронну адресу, номер телефону, номер банківської картки № НОМЕР_2 (а.с. 52).
Укладення договору підтверджується візуальною формою послідовності дій Клієнта ОСОБА_1 щодо укладення електронного договору про надання кредиту №508851-КС-001 від 02.09.2024 в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства на сайті www.my.tpozyka.com (а.с. 50-51).
02.09.2024 позивач видав кредит відповідачу ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_3 шляхом перерахунку коштів в сумі 50000 грн. на картку № НОМЕР_4 згідно кредитного договору №508851-КС-001 від 02.09.2024 (а.с. 53).
Факт належності вказаної банківської картки саме ОСОБА_1 та зарахування кредитних коштів на неї підтверджується інформацією АТ КБ «Приватбанк» №20.1.0.0.0./7250916/85047-БТ від 19.09.2025, наданою на виконання ухвали суду про витребування доказів від 02.09.2025, згідно якої Банківська картка № НОМЕР_2 ( НОМЕР_5 ), була емітована Банком, на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) (а.с. 108).
Як слідує із виписки за договором за період 02.09.2024-17.02.2025 від 16.07.2025 судом встановлено, що 02.09.2024 на банківську картку ОСОБА_1 успішно перераховано грошові кошти в сумі 50000 грн. та що він користувався даними коштами (а.с. 108 зв.бік-111).
В свою чергу, відповідач свої зобов'язання за користування кредитними коштами належним чином не виконував, у зв'язку з чим за кредитним договором №508851-КС-001 від 02.09.2024 в нього утворилася заборгованість, яка згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості станом на 28.05.2025 становить 169500 грн., з яких: 50000 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 84500 грн. - прострочена заборгованість по відсотках, 25000 грн. - заборгованість за штрафами, 10000 грн. - заборгованість за комісією (а.с. 11-12).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до норм ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Таким чином, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис».
Статтею 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 цієї ж статті визначено, що до відносин за кредитним договором застосовується правове регулювання щодо відносин за договором позики.
За таких обставин зобов'язання за кредитним договором виникають з моменту передачі кредитодавцем позичальнику коштів, згідно умов кредитного договору.
Згідно вимог ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Таким виконанням щодо кредитних правовідношень є повернення кредитних ресурсів та сплата відсотків за їх використання з дотриманням визначених законодавством або договором умов, якими по відношенню до кредитних договорів є повернення, строковість, платність.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України при порушенні зобов'язання наступають правові наслідки установлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦПК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
З огляду на викладене, оскільки в ході судового розгляду знайшов підтвердження
факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором щодо своєчасного повернення кредиту, сплати процентів, комісії, що призвело до виникнення у нього перед позивачем заборгованості, яка обгрунтована позивачем та доведена відповідними доказами, а відповідачем на спростування цього жодних заперечень та доказів не надано, суд доходить висновку про обгрунтованість позовних вимог та вважає, що з відповідача слід стягнути заборгованість на користь позивача в розмірі 169500 грн., з яких: 50000 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 84500 грн. - прострочена заборгованість по відсотках, 25000 грн. - заборгованість за штрафами, 10000 грн. - заборгованість за комісією.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. (а.с. 1).
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про електронну комерцію», Законом України "Про електронні довірчі послуги", ст. cт. 207, 525, 526, 530, 599, 610-612, 625, 626, 628, 629, 639, 1046-1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст.4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 223, 247, 263- 265, 280-282 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», місцезнаходження якого: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 41084239, заборгованість за кредитним договором №508851-КС-001 від 02.09.2024 в розмірі 169500 грн. (сто шістдесят дев'ять тисяч п'ятсот гривень), з яких: 50000 грн. - прострочена заборгованість за тілом кредиту; 84500 грн. - прострочена заборгованість за процентами, 25000 грн. - заборгованість за штрафами, 10000 грн. - комісія.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір в сумі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення складено 07.10.2025.
Суддя Л.А. Штифурко