Справа № 147/1141/25
Провадження № 2/147/449/25
(заочне)
08 жовтня 2025 року с-ще Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Мудрак А.М.,
з участю секретаря Чудак Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обгрунтування позовної заяви покликаються на те, що 13.01.2024 між фізичною особою позичальником: ОСОБА_1 (надалі відповідач) та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір №100220425 (надалі кредитний договір), згідно з умовами якого відповідач отримав 10000 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів (додаток №1 до кредитного договору № 100220425 від 13.01.2024) повернення кредиту та сплати комісії і процентів відповідачем не було внесено.
ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит на потрібну їй суму. Відповідач зі свого боку не виконав умов кредитного договору. Враховуючи ці обставини, умови чинного законодавства та п. 3.2.6. кредитного договору № 100220425 від 13.01.2024 позикодавець має право відступати, передавати, будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника.
Укладаючи кредитний договір відповідач та ТОВ «Мілоан» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Таким чином, відповідно до умов кредитного договору, 28.05.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений договір відступлення прав вимоги №108-МЛ/Т від 28.05.2024.
Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги і за кредитним договором №100220425 від 13.01.2024, що укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачем.
Сума та розрахунок заборгованості за кредитним договором №100220425 від 13.01.2024 було передано позивачу від первинного кредитора ТОВ «Мілоан» згідно з договором відступлення прав вимоги №108-МЛ/Т від 28.05.2024.
Сума заборгованості відповідача становить 30412,65 грн, відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №108-МЛ/Т від 28.05.2024, з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 8881 грн, прострочена заборгованість за сумою відсотків становить 20341,65 грн, прострочена заборгованість за комісією становить 1190 грн.
Позивачем проведено роботу щодо ситуації з погашення наявної заборгованості відповідача та виконання кредитних зобов'язань, а саме: відповідачу було надіслано письмову претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 23613022/4413 від 13.05.2025.
Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №100220425 від 13.01.2024, в сумі 30412,65 грн на користь ТОВ «Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», а також сплачений ними судовий збір.
Ухвалою судді від 10 липня 2025 року прийнято до свого провадження позов, призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження до підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 29 серпня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Представник позивача в судове засідання не з'явився та 11.09.2025 подав заяву, в якій просить розглядати справу у відсутність представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явилась, хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлялась належним чином, однак конверти з повістками повернуті на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Заяв та відзиву від відповідача до суду не надходило.
Відповідно до п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У постанові Верховного Суду від 01.12.2023 у справі №591/4832/22 (61-10261св23) зазначено, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку з «відсутністю за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі № 752/11662/20 (провадження № 61-14813св21), від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23) .
Крім того, відповідно до ч.11 ст. 128 ЦПК України відповідач ОСОБА_1 була повідомлена про дату, час і місце проведення судового засідання, призначеного на 08.10.2025 через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, про що в матеріалах справи наявне підтвердження. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
З урахуванням вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Згідно з ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі не подання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Згідно з ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 13 січня 2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №100220425 (а.с. 6-12). Одночасно позичальником ОСОБА_1 було підписано заяву на отримання кредиту №100220425 (а.с. 13), анкету-заяву на кредит №100220425 від 13.01.2024 (а.с.16).
Усі документи позичальником ОСОБА_1 було підписано шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до п.1.2, п.1.3 договору, сума кредиту становить 10000,00 грн. Кредит надається загальним строком на 105 днів з 13.01.2024 (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періоду.
У розділі 2 договору зазначені умови виконання.
Відповідно до п.2.1 договору, кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .
У розділі 6 договору передбачено порядок (технологія) укладення договору та спосіб ідентифікації, верифікації позичальника.
Відповідно до п.6.1 вказаного договору, цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних праві обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Важливо, щоб електронний договір містив усі істотні умови для відповідного виду договору, необхідно розуміти, в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.
Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Згідно з п.6, п.12 ч.1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію": електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Зі змісту договору встановлено, що ОСОБА_1 при його оформленні зазначила свої персональні дані, зокрема, ідентифікаційний номер платника податків, паспортні дані, електронну адресу, адресу місця реєстрації (проживання), номер телефону, номер банківської картки, на яку необхідно перерахувати кошти.
Дане підтверджено також заявою на оформлення кредиту сформованою ТОВ «МІЛОАН» та підписаною ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором.
ОСОБА_1 через особистий кабінет на веб-сайті позикодавця подала заявку на отримання кредиту за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання кредиту, після чого позикодавець надіслав останній за допомогою засобів зв'язку одноразовий ідентифікатор, який заявник використав для підтвердження підписання договору кредиту.
Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі ОСОБА_1 для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Отже підписанням договору про споживчий кредит №100220425 від 13.01.2024 ОСОБА_1 підтвердила прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчила, що вона повідомлена кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Без вчинення вказаних вище дій, зокрема, надання особистих даних для оформлення кредитного договору, у тому числі номеру телефону та/або та електронної пошти для отримання одноразового ідентифікатора, такий правочин не був би укладений.
Отже, із змісту вищенаведених положень закону випливає, що електронний договір може бути підписаний стороною за допомогою одноразового ідентифікатора, отримання якого є неможливим без прийняття особою пропозиції укласти електронний договір (оферти).
Суд дійшов висновку про те, що кредитний договір підписаний боржником за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Отже сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.
Аналогічної позиції притримується Верховний Суд по справі № 524/5556/19, що відображено в постанові від 12.01.2021 року (провадження № 61-16243 св20). Подібна правова позиція міститься і у постанові Верховного Суду у справі №127/33824/19 від 07.10.2020.
У постанові КЦС ВС від 30.08.2023 у справі № 753/20537/18 зазначено, що виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, а на відповідачі відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості.
Також факт укладення кредитного договору підтверджено довідкою про ідентифікацію (а.с.15).
Факт перерахунку коштів ОСОБА_1 підтверджено платіжним дорученням 80594023 від 13.01.2024, платником вказано ТОВ «МІЛОАН», отримувач ОСОБА_1 , призначення платежу: кошти згідно з договором №100220425 (а.с.17).
Наявність заборгованості та порядок нарахування підтверджується відомістю про щоденні нарахування та погашення наданого ТОВ «МІЛОАН» (а.с.18).
З виписки з особового рахунку за кредитним договором №100220425 від 13.01.2024 вбачається, що у ОСОБА_1 станом на 20.05.2025 перед ТОВ «ФК Кредит-Капітал» рахується заборгованість 30412,65 грн, з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 8881,00 грн, прострочена заборгованість за комісіями 1190,00 грн, прострочена заборгованість за відсотками 20341,65 грн (а.с.19).
28 травня 2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено договір відступлення прав вимоги №108-МЛ/Т (а.с.20-35).
Відповідно до п.1.1, п.1.2 договору відступлення прав вимоги №108-МЛ/Т, на умовах, встановлених цим договором, кредитор передає новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) бо боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками. Внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим договором, новий кредитор заміняє кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та відповідно вказаних у реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог кредитора за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань за кредитними договорами.
З витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №108-МЛ/Т від 28.05.2024 вбачається, що під №2541 наявний боржник ОСОБА_1 за договором №100220425 від 13.01.2024 в сумі 30412,65 грн (а.с. 36).
Позивач ТОВ «ФК Кредит-Капітал» на адресу відповідача було надіслано претензію про можливість добровільної сплати боргу за кредитним договором №100220425 від 13.01.2024 (а.с.37).
Відповідно до положень ч.1, ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).
Згідно із ч.1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч.1 ст. 1055 ЦК України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч.1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним (що відповідає належному виконанню відповідно до ст. 516 ЦК України). Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Наслідками неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов'язання первинному кредитору належним.
Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 06 лютого 2019 року у справі №361/2105/16-ц.
Отже, ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» має право вимоги до ОСОБА_1 .
Оскільки відповідачем не виконано умов за договором про споживчий кредит №100220425 від 13.01.2024, тобто не погашено заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 30412,65 грн, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до платіжної інструкції №10195 від 28.05.2025, позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір в розмірі 2422,40 грн (а.с.5).
З огляду на викладене, необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредит Капітал» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Згідно із ч.1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно із ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно із ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Позивачем суду надано договір про надання правничої допомоги №0605 від 06.05.2025 (а.с.41), акт №371 наданих послуг від 20.05.2025 (а.с.43), детальний опис наданих послуг до акту №371 від 20.05.2025 (а.с.44).
Отже, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.
Керуючись ст. ст. 141, 247, 258, 263-265, 268, 273, 280 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_2 , банк отримувача АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК») за договором про споживчий кредит №100220425 від 13.01.2024 в розмірі 30412,65 грн (тридцять тисяч чотириста дванадцять гривень 65 коп.), судовий збір в розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) та 7000,00 грн (сім тисяч гривень 00 коп.) витрат за надання правничої допомоги.
Роз'яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч.1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб'єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивачем та третіми особами апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне ім'я сторін:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 35234236, адреса місця знаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 08 жовтня 2025 року.
Суддя А.М. Мудрак