Справа № 646/9607/25
Провадження № 1-кс/646/2354/2025
07 жовтня 2025 року м. Харків
Слідчий суддя Основ'янського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 19.09.2025,
У провадження слідчого судді Основ'янського районного суду міста Харкова 03.10.2025 надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 19.09.2025, в якій останній просив:
- зобов'язати уповноважену особу ВП №1 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області внести по заяві ОСОБА_3 від 19.09.2025 року про кримінальне правопорушення, відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Скарга обґрунтована тим, що ним 19.09.2025 засобами електронного зв'язку на ім'я начальника ВП №1 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області була надіслана заява про кримінальне правопорушення наступного змісту: "Під час надання правової допомоги ОСОБА_4 в межах договору про правничу допомогу від 26.12.2024 року останній надав мені за власною ініціативою письмові пояснення від 18.09.2025 року, в яких просив звернутися до правоохоронних органів із заявою про вчинення громадянкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 383 КК України (завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину). Так, із пояснення від 18.09.2025 року випливає, що ОСОБА_5 03.12.2024 року звернулася до ВП №1 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області із заявою про те, що нібито ОСОБА_4 вчинив злочин проти статевої свободи і недоторканості її доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_4 стверджує, що ОСОБА_5 обмовила його на ґрунті особистих непритягнених стосунків, які склалися між ними, а саме: на підґрунті ревнощів, бажання без дозволу ОСОБА_4 виїхати за кордон із їхнім малолітнім сином ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . З огляду на викладене, в діях ОСОБА_8 мають місце ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.383 КК України (завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину)".
У заяві про кримінальне правопорушення від 19.09.2025 року було висловлено прохання зобов'язати уповноваженого слідчого СВ ВП №1 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області розглянути цю заяву в порядку ст. 214 КПК України, внести відповідні відомості про ознаки вчинення кримінального правопорушення за ст. 383 КК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровану за адресою: Харківська область, Куп'янський район, с. Ківшарівка, тел. НОМЕР_1 , а також надіслати на електронну пошту адвоката ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 в порядку ст.60 КПК України копію документу, що підтверджує прийняття цієї заяви і її реєстрацію, та відповідний витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Станом на 22.09.2025 скаржнику, не була надіслана письмова відповідь по результатам розгляду зазначеної вище заяви, чим, на думку скаржника, порушені вимоги ст.ст. 60, 214 КПК України і що свідчить про бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань і може бути оскаржена до слідчого судді в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Крім того заявником 07.10.2025 подано до суду додаткові доводи, в яких останній зазначив про те, що у заяві про кримінальне правопорушення від 19.09.2025 року було висловлено прохання щодо її розгляду в порядку ст. 214 КПК України, а також зазначалося, що «Відповідно до ст. 12 Закону України "Про звернення громадян", дія цього закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільним процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, адміністративного судочинства України, законами України "Про запобігання корупції", "Про виконавче провадження". 26.09.2025 року на його офіційний е-mail timlawyer17@gmail.com надійшла відповідь за підписом начальника ВП №1 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області, втім всупереч приписам ст. 12 Закону України «Про звернення громадян» заява про злочин від 19.09.2025 року не була розглянута згідно порядку, встановленому кримінально-процесуальним законодавством, чим суттєво порушені процесуальні права заявника, передбачені ст. 60 КПК України.
Заявник адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 просив розгляд скарги провести без його участі.
Представник ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області у судове засідання не з'явився, 07.10.2025 подав заяву, в якій зазначив про те, що звернення представника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 зареєстровано в ІТС ІПНП відділу поліції № 1 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області за № 18741 від 23.09.2025 року. Під час розгляду даного звернення працівники слідчого відділу поліції № 1 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області та сектором дізнання у поліції № 1 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області не виявили об'єктивних даних, які б вказували на наявність ознак кримінального правопорушення, в зв'язку з чим, на подальший розгляд був направлений до сектору кримінальної поліції у поліції № 1 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області. В подальшому факт кримінального правопорушення (проступку) не встановлено, перевірку за матеріалом було припинено, матеріал списано до справи відділу поліції та надано відповідь заявнику у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Враховуючи прохання скаржника про проведення розгляду за його відсутності, слідчим суддею з метою забезпечення дотримання розумних строків розгляду скарги визнано можливим розглянути скаргу за відсутності скаржника з дотриманням положень ст.ст. 26, 306 КПК України.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Судовим розглядом встановлено, що 19.09.2025 заявник подав засобами електронного зв'язку на ім'я начальника ВП №1 ХРУП №1ГУНП в Харківській області заяву про вчинення кримінального правопорушення, однак станом на день подання скарги відповіді останній не отримав.
Згідно з ч. 1 ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності, зокрема слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК передбачено, що на досудовому провадженні, серед іншого може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР (частини 1, 2 ст. 214 КПК).
Згідно з пунктами 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК до ЄРДР вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Відповідно до п. 2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 298 від 30.06.2020 року, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а саме фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), які мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У постанові Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі № 761/20985/18 висловлено правову позицію, згідно з якою «...положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин...».
Отже, на підставі наведеного вище, слідчий суддя дійшов висновку про те, що внесенню відомостей до ЄРДР має передувати перевірка, здійснювана, зокрема, дізнавачем, слідчим, прокурором на підставі поданої заяви наявності обставин, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, про яке йдеться у заяві, а також підстав для внесення відомостей до ЄРДР. Адже реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. Внесення до ЄРДР короткого викладу обставин, які вказують на наявні в діянні ознаки складу злочину, з одного боку, підтверджує обґрунтованість початку досудового розслідування, а з іншого - захищає особу від необґрунтованого кримінального переслідування.
Як вбачається з висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі №818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Окрім того, згідно ч. 4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Тобто у вищевказаній нормі йдеться саме про прийняття та реєстрацію заяв та повідомлень, а внесення відомостей до ЄРДР є вже іншою процесуальною дією, регламентованою ч. 5 ст. 214 КПК України.
Таким чином, згідно положень ч. 1 ст. 214 КП України, вирішальним чинником для внесення до ЄРДР відомостей за заявою є саме наявність у цій заяві обставин, що свідчать про кримінальне правопорушення, а не вказана автором назва поданого документу.
Отже, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в них об'єктивних фактичних даних, які б дійсно свідчили про наявність фактів та обставин, які у своїй сукупності вказують на ознаки вчинення кримінального правопорушення.
Така позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 у справі № 556/450/18, в якій суд зазначив, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Крім того, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшов висновку в Узагальненні «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017 за № 9-49/0/4-17 з приводу того, що КПК передбачає внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
Слідчим суддею встановлено, що звернення представника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 від 19.09.2025 (п'ятниця) зареєстровано відповідно до приписів ч. 4 ст. 214 КПК України в ІТС ІПНП відділу поліції № 1 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області за № 18741 від 23.09.2025 року (вівторок). Під час подальшого розгляду по суті даного звернення працівники слідчого відділу поліції № 1 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області та сектору дізнання у поліції № 1 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області не виявили об'єктивних даних, які б вказували на наявність ознак вказаного кримінального правопорушення, в зв'язку з чим, зазначене звернення для подальшого розгляду було направлено до сектору кримінальної поліції у поліції № 1 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області. Факт кримінального правопорушення (проступку) не встановлено, перевірку за матеріалом було припинено, матеріал списано до справи відділу поліції та 26.09.2025 надано відповідь № 231903-2025 заявнику у встановленому законом порядку.
Посилання начальника ВП № 1 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області у відповіді заявнику на проведення перевірки відомостей за його заявою також в порядку Закону України "Про звернення громадян" не свідчить про порушення приписів ч. 4 та ч. 5 ст. 214 КПК України та не є підтвердженням наявності факту бездіяльності з боку посадових осіб органу поліції і не спростовує висновку уповноваженої службової особи органу поліції про відсутність належних та достатніх даних для внесення відомостей до ЄРДР за заявою від 19.09.2025.
Зважаючи на викладене, слідчий суддя не погоджується їз твердженням заявника про наявність факту бездіяльності з боку уповноважених посадових осіб відділу поліції № 1 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області, які, між іншим, здійснюють власну службову діяльність в умовах воєнного стану та постійної небезпеки, при опрацюванні та розгляді заяви адвоката ОСОБА_3 .
При цьому, слідчий суддя враховує, що, на теперішній час, в Основ'янському районному суді міста Харкова перебуває на розгляді кримінальна справа за обвинувальним актом у кримінальному провадженні №12024221140001281 від 03.12.2024, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК України. Потерпілою у вказаній справі є малолітня ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , законним представником малолітньої потерпілої у кримінальному провадженні є її мати - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Станом на день розгляду скарги вирок у вказаній справі не ухвалено, судовий розгляд триває.
Зі змісту скарги убачається, що адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 просить слідчого суддю зобов'язати уповноважену особу ВП №1 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що можуть свідчити про ознаки відповідного кримінального правопорушення та розпочати за його заявою від 19.09.2025 року у зв'язку із вчиненням, на думку скаржника, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 383 КК України (завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину), так як остання звернулася до ВП № 1 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області із заявою про те, що ОСОБА_4 вчинив злочин проти статевої свободи і недоторканості її доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Однак, слідчий суддя вважає, що доводи адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , викладені у скарзі та заяві, не підтверджені належними та допустимими доказами і зводяться до незгоди останнього із кримінальним провадженням №12024221140001281 від 03.12.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК України.
По суті заява та скарга про вчинення кримінального правопорушення містять лише суб'єктивний виклад обставин та не містять відомостей, за якими можна визначити наявність елементів об'єктивної сторони кримінального правопорушення. При цьому, об'єктивних обставин, які б підтвердили чи свідчили про вчинення вказаною особою кримінального правопорушення, скаржником не наведено, а викладені відомості щодо кримінального правопорушення є лише припущенням скаржника та його підзахисного, що не ґрунтуються на фактичних даних. Втім, самих лише абстрактних припущень про можливе вчинення кримінального правопорушення, викладених у заяві, недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування, оскільки підставою для початку досудового розслідування є фактичні дані та конкретні обставини, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя встановив, що заява адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 не містить достатньої доказової бази для обґрунтування заявленого звинувачення. Надані матеріали не мають необхідної доказової сили та достовірності для кримінального провадження, оскільки прохання скаржника базуються виключно на особистих твердженнях і суб'єктивних оцінках, а не на об'єктивних фактичних обставинах.
Крім того, у скарзі відсутня конкретизація складу злочину, який нібито був вчинений, не встановлено причинно-наслідкового зв'язку між діями особи та можливою шкодою, а викладені обставини не дозволяють ідентифікувати об'єктивні ознаки протиправної поведінки. Також скаржником не обґрунтовано у скарзі, чому заяву про вчинення кримінального правопорушення подано лише 19.09.2025 адже кримінальне провадження №12024221140001281, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК України розпочате ще 03.12.2024. Скарга містить лише гіпотези та особисті міркування скаржника щодо дій ОСОБА_5 , що є недостатнім для порушення кримінального провадження.
Фактично суть заяви адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 зводиться до незгоди останнього із кримінальним провадженням №12024221140001281 від 03.12.2024, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК України. Зазначене не є підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Також слідчий суддя наголошує, що адвокат ОСОБА_3 та його підзахисний ОСОБА_4 не позбавлені права та можливості доводити невинуватість ОСОБА_4 та безпідставність повідомлення про цей злочин під час судового розгляду за обвинувальним актом у кримінальному провадженні №12024221140001281 від 03.12.2024 в Основ'янському суді міста Харкова (головуючий - суддя ОСОБА_9 ). При цьому заявником також на підтвердження обґрунтованості власної заяви про можливе скоєння злочину ОСОБА_5 не надано слідчому судді рішення (рішень) уповноваженого органу (посадової, службової) особи на підтвердження протиправності дій вказаної особи.
Слідчий суддя враховує також усталену практику Європейського суду з прав людини, висновки якого з цього приводу відображені, зокрема, в рішенні по справі «Іванов проти України» (Ivanov v. Ukraine), № 15007/02, пп. 74-75, рішення від 7 грудня 2006 року), відповідно до якого сумлінність за ініціювання слідчих дій або відмову у кримінально-правовому переслідуванні особи повністю покладається на державу.
Так, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. The United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, Series A, № 93 право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. Одним із таких обмежень є переслідування особи в кримінально-правовому порядку шляхом внесення повідомлення до ЄРДР щодо конкретної особи за бажаною кримінально-правовою кваліфікацією.
Включення до Єдиного реєстру досудових розслідувань неконкретизованих заяв про кримінальні правопорушення без об'єктивних відомостей про обставини їх вчинення суперечить засадам ефективного кримінального судочинства та завданням, визначеним у статті 2 КПК України. Крім того, реєстрація абстрактних заяв порушує права та законні інтереси осіб, які зазначені в заявах, а також унеможливлює застосування статті 214 КПК України. Водночас це унеможливлює притягнення заявників до відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення згідно зі статтею 383 Кримінального кодекса України.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність належних та достатніх правових і фактичних підстав для задоволення скарги адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 214, 218, 303, 306, 307 309, 372, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 19.09.2025 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятиденний строк з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1