06 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 760/18746/23
провадження № 61-11805ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 20 грудня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 червня 2025 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-Солом'янка» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
встановив:
У грудні 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-Солом'янка» (далі - ТОВ «Житлосервіс-Солом'янка») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
РішеннямСолом'янського районного суду м. Києва від 20 грудня 2023 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Житлосервіс-Солом'янка» 67 115, 87 грн заборгованості, 5 478, 98 грн річних, 26 532, 25 грн інфляційних втрат та 2 684, 00 грн судового збору.
Постановою Київського апеляційного суду від 12 березня 2025 року рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 20 грудня 2023 року залишено без змін.
31 березня 2025 року до Київського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 12 березня 2025 року за нововиявленими обставинами.
Постановою Київського апеляційного суду від 04 червня 2025 року заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 12 березня 2025 року за нововиявленими обставинами задоволено.
Постанову Київського апеляційного суду від 12 березня 2025 року скасовано за нововиявленими обставинами.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 20 грудня 2023 року залишено без змін.
Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 04 червня 2025 року залишено без задоволення заяву ТОВ «Житлосервіс-Солом'янка» про ухвалення додаткового рішення.
17 вересня 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 20 грудня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 червня 2025 року у вказаній справі.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028, 00 грн.
Ціна позову в цій справі становить 99 127, 10 грн, що станом на 01 січня 2025 року не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028, 00 грн * 250 = 757 000, 00 грн).
Заявник у касаційній скарзі посилається на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики (підпункт «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України), що полягає у з'ясуванні питань: чи повинні суди застосовувати норми розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 12 лютого 2018 року № 211 в період його нечинності для встановлення цивільних обов'язків та чи повинні суди застосовувати норми вказаного розпорядження у період його чинності, які не відповідають правовому акту вищої юридичної сили, для встановлення цивільних обов'язків.
Верховний Суд у визначенні правового питання як такого, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, виходить з того, що таке правове питання має бути головним або основним питанням правозастосовчої практики, воно повинно мати одночасно винятково актуальне значення для її формування. Такі ознаки визначаються предметом спору, вагомістю для держави й суспільства у цілому правового питання, що постало перед практикою його застосування.
Проте заявником не наведено переконливих доводів стосовно того, в чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовано не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Також колегія суддів відхиляє посилання ОСОБА_1 на те, що суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (підпункт «г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України), оскільки, як вбачається зі змісту ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 21 серпня 2023 року, текст якої оприлюднений в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відкриваючи провадження у цій справі, суд першої інстанції не відносив її до категорії малозначних, а зазначив, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Верховний Суд зауважує, що справа № 760/18746/23 не належить до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалено у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і вони не підлягають касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у справі не підлягають окремому розгляду клопотання заявника про зменшення розміру судового збору або відстрочення його сплати, про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 20 грудня 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 04 червня 2025 року, а також про зупинення виконання рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 20 грудня 2023 року.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ухвалив:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 20 грудня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 червня 2025 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-Солом'янка» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко