02 жовтня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/2097/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Жукова С. В., Огородніка К. М.
за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,
учасники справи:
представник ОСОБА_1 - Петрушак А. Я.,
представники ОСОБА_2 - Прудь О. В., Кершис А. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Віннер Будівництво"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2025
у складі колегії суддів: Отрюха Б. В. - головуючого, Остапенка О. М., Сотнікова С. В.
та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.05.2025
у складі судді Омельченка Л.В.
у справі № 910/2097/24
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Віннер Будівництво"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга Буд Сервіс"
про банкрутство, -
На розгляд суду постало питання щодо покладення солідарної відповідальності на органи управління боржника, у зв'язку з допущенням порушення вимог ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
1. Відповідно до відомостей Єдиного Державного Реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга Буд Сервіс" (далі - ТОВ "Ліга Буд Сервіс"), тобто виконавчим органом є ОСОБА_1. Учасниками товариства є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
2. Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Віннер Будівництво" (далі - ТОВ з ІІ "Віннер Будівництво") звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ліга Буд Сервіс", у зв'язку з наявністю у нього непогашеної заборгованості у розмірі 2 696 008,31 грн.
3. 25.03.2024 ухвалою суду першої інстанції, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ліга Буд Сервіс"; визнано грошові вимоги ТОВ з ІІ "Віннер Будівництво" у розмірі 2 696 008,31 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном; призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Леонова Костянтина Юрійовича.
4. 27.05.2024 ухвалою суду першої інстанції визнано кредитором ТОВ "Ліга Буд Сервіс" - ТОВ "Ліга Буд Сервіс" на загальну суму 2 726 288,31 грн, з яких: 30 280 грн - перша черга (судовий збір); 2 696 008,31 грн - четверта черга (основний борг).
5. 22.07.2024 ухвалою Господарського суду міста Києва, серед іншого, визнано кредитором ТОВ "Ліга Буд сервіс" Головне управління ДПС у м. Києві як відокремлений підрозділ ДПС на загальну суму 66 465,54 грн, з яких: 6 056 грн - перша черга (судовий збір); 60 409,54 грн - третя черга (основний борг); клопотання розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Леонова К. Ю. про припинення повноважень органів управління (керівника) ТОВ "Ліга Буд Сервіс" задоволено, припинено повноваження органів управління (керівника) ТОВ "Ліга Буд Сервіс" ОСОБА_1 ; зобов'язано керівника ТОВ "Ліга Буд Сервіс" ОСОБА_1 передати арбітражному керуючому Леонову К. Ю. бухгалтерську та іншу документацію боржника його печатки і штампи, матеріальні та інші цінності; клопотання розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Леонова К.Ю. про продовження строку процедури розпорядження майном та повноважень розпорядника майна боржника задоволено; продовжено строк процедури розпорядження майном боржника у справі на 2 місяці.
6. Як вказали суди, згідно з наказом про проведення інвентаризації від 23.09.2024 арбітражним керуючим розпорядником майна ТОВ "Ліга Буд Сервіс" у період з 23.09.2024 по 25.09.2024 проведено інвентаризацію майна боржника, про що складено відповідні документи інвентаризації (акти, протокол та інше). У відповідності до ч. 3 п. 2. ст. 12 КУзПБ арбітражним керуючим проводився аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках ТОВ "Ліга Буд Сервіс". За результатом проведеного аналізу фінансово-господарського стану ознак фіктивного банкрутства розпорядником майна боржника не встановлено, наявні ознаки доведення боржника до банкрутства, що потребує додаткового аналізу. За наслідком проведеної інвентаризації встановлено недостатність майна для погашення грошових вимог у справі.
7. 07.10.2024 постановою Господарського суду міста Києва припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "Ліга Буд Сервіс"; припинено повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Леонова К.Ю.; визнано банкрутом ТОВ "Ліга Буд Сервіс"; відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12-ть місяців; призначено ліквідатором ТОВ "Ліга Буд Сервіс" арбітражного керуючого Леонова К. Ю.
Подання заяви про покладення солідарної відповідальності
8. 27.09.2024 від арбітражного керуючого Леонова Костянтина Юрійовича надійшла заява про покладення солідарної відповідальності, в якій арбітражний керуючий просив суд:
(1) визнати порушеними органами управління ТОВ "Ліга Буд Сервіс" строків подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності ознак неплатоспроможності боржника за ч. 6 ст. 34 КУзПБ,
(2) покласти солідарну відповідальність за зобов'язаннями ТОВ "Ліга Буд Сервіс" на осіб, які виконували функції органів управління боржника - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
9. 14.11.2024 від ТОВ з ІІ "Віннер Будівництво" також надійшла заява про покладення солідарної відповідальності на органи управління боржника ТОВ "Ліга Буд Сервіс": ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відповідно до якої ініціюючий кредитор просив суд:
(3) визнати порушеними органами управління ТОВ "Ліга Буд Сервіс" строків подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності ознак неплатоспроможності боржника за ч. 6 ст. 34 КУзПБ,
(4) покласти солідарну відповідальність за зобов'язаннями ТОВ "Ліга Буд Сервіс" на осіб, які виконували функції органів управління боржника - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,
(5) стягнути з осіб, які виконували функції органів управління боржника - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ "Ліга Буд Сервіс" кошти у якості солідарної відповідальності у розмірі визнаних кредиторських вимог у цій справі, а саме - 2 792 753,85 грн.
10. Заявники вказують на те, що:
- у справі про банкрутство № 910/2097/24 встановлено, що у боржника наявна заборгованість з податку на додану вартість, яка виникла на підставі контрольно-перевірочних заходів, за наслідками яких винесено податкове повідомлення-рішення (форма "ПС") № 184750416 від 10.03.2021, яким нараховано штрафні санкції на суму 340 гривень. Разом з тим, боржником подано до контролюючого органу податкову декларацію № 33746637 від 20.11.2019 на суму 55 659,00 гривень. Отже, загальна сума заборгованості з податку на додану вартість складає 55 999 грн. Крім того, заборгованість зі сплати єдиного внеску у боржника виникла на підставі самостійно задекларованих зобов'язань шляхом подання податкових розрахунків: № 31771414 від 04.11.2019 на суму 0,01 грн; № 36314096 від 19.12.2019 на суму 1 973,72 грн; № 1981412 від 17.01.2020 на суму 1 842,50 грн №11828698 від 18.02.2020 на суму 594,31 грн. Загальна сума заборгованості сплати єдиного внеску складає 4 410,54 грн;
- ухвалою від 25.03.2024 у справі № 910/2097/24 встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києві від 27.02.2023 у справі № 910/13511/22 позовні вимоги ініціюючого кредитора до боржника було задоволено повністю, постановлено стягнути з боржника на користь ініціюючого кредитора 2 656 165, 82грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 39 842,49 грн. Рішення суду набрало законної сили 28.03.2023.
- матеріалами справи підтверджується, що з 28.03.2023 у боржника існувало щонайменше перед двома кредиторами зобов'язання, строк виконання яких настав,
- строк за ч. 6 ст. 34 КУзПБ станом на день відкриття провадження у справі про банкрутство (25.03.2024) було пропущено.
11. Заявники також вказували, що наслідком проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності боржника встановлено, що актив балансу боржника за період 2018-2019 років був представлений 100% оборотними активами, а структура пасиву балансу - на 100% його поточними зобов'язаннями, а тому за результатом проведення аналізу, погашення кредиторської заборгованості боржника за рахунок реалізації майнових активів не вбачається можливим. Зауважують, що договір, у зв'язку з невиконанням якого виникла заборгованість перед ініціюючим кредитором укладено ще у липні 2019 року. За наслідком виконання наказу № 910/13511/22 від 03.04.2023 жодних активів боржника виявити не вдалося. За боржником не значиться жодне майно. Наведене свідчить, що фінансовий стан боржника після аналізованого періоду не зазнавав змін та не мав динаміки позитивних змін.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
12. 12.05.2025 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/2097/24 у задоволенні заяв ліквідатора ТОВ "Ліга Буд Сервіс" - арбітражного керуючого Леонова Костянтина Юрійовича та ТОВ "Віннер Будівництво" про покладення солідарної відповідальності на органи управління ТОВ "Ліга Буд Сервіс": ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - відмовлено.
13. Суд першої інстанції дійшов висновку, що доводи заявників не знайшли своє підтвердження. При цьому, суд керувався положеннями частини третьої статті 31 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" якою визначено, що якщо вартість чистих активів товариства знизилась більш як на 50 відсотків порівняно з цим показником станом на кінець попереднього року, виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників, які мають відбутися протягом 60 днів з дня такого зниження. Граничною датою відліку подання річної фінансової звітності є 28.02.2020, з якої має відліковуватися строк для скликання керівником підприємства зборів учасників для розгляду питання про звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство. Тобто збори мали б бути проведені 28.04.2020.
14. Суд вказав, що у звіті за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ "Ліга Буд Сервіс" арбітражним керуючим Леоновим К. Ю. самостійно підтверджено зростання розміру чистих активів боржника більше ніж на 1,0 млн. грн за період, що аналізується, у зв'язку з чим не було необхідності для виконання положень статті 31 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" скликати збори засновників для розгляду питання про звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ліга Буд Сервіс". Судом також взято до уваги, що розмір чистих активів станом на 25.03.2025 також не змінився на 50%.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
15. Не погодившись із прийнятою ухвалою, ТОВ з ІІ "Віннер Будівництво" подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу суду першої інстанції від 12.05.2025 та прийняти нове рішення, яким заяву ТОВ з ІІ "Віннер Будівництво" про покладення солідарної відповідальності задовольнити.
16. 09.07.2025 постановою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ з ІІ "Віннер Будівництво" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.05.2025 у справі № 910/2097/24 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.05.2025 у справі № 910/2097/24 залишено без змін.
17. Апеляційний господарський суд визнав правильним висновок суду першої інстанції про відсутність у спірних правовідносинах ознак загрози неплатоспроможності.
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
18. 09.08.2025 ТОВ з ІІ "Віннер Будівництво" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2025 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.05.2025 у справі № 910/2097/24, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
19. Підставами касаційного оскарження скаржник вказує неправильне застосування судом апеляційної інстанції ч. 6 ст. 34 КУзПБ, неправильне та неповне встановлення обставин справи, а також неврахування висновків Верховного Суду, зокрема, у постановах від 22.11.2023 у справі № 910/4685/20, від 04.09.2024 у справі № 908/3236/21, від 09.06.2022 у справі № 904/76/21, від 06.10.2022 у справі № 903/988/20, від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20.
20. При цьому, скаржник доводить, що судами не враховано, що органами управління боржника в останнє звітність подавалась за 2019 рік і керівником боржника не було передано арбітражному керуючому та суду жодних первинних документів бухгалтерського обліку, а тому аналіз здійснювався за наявними документами та не охоплював період після 2020 року.
21. Скаржник вказує, що в матеріали справи було подано акти інвентаризації, за якими встановлено відсутність майна, з 21.08.2023 всі рахунки у банківських установах були закриті, при цьому на цей момент існувало щонайменше два судових рішення у справах № 910/13511/22 та № 640/28907/20 про стягнення на користь кредиторів ТОВ "Ліга Буд Сервіс" грошових коштів. Зазначає також, що за період з 31.07.2019 по 30.10.2019 керівником ТОВ "Ліга Буд Сервіс" було перераховано на користь ТОВ "СДБУД" одним із засновників якого був ОСОБА_1 1 702 000 грн. На переконання скаржника, сукупність даних фактів свідчить про те, що коли було закінчено виведення коштів з рахунку боржника, а жодна інша господарська діяльність не велась та з 02.12.2019 жодних рухів коштів по рахункам боржника не здійснювалось, рухомого чи нерухомого майна у боржника не було, то з моменту набрання законної сили судовими рішеннями у справі № 910/13511/22 від 27.02.2023 та у справі № 640/28907/20 від 06.05.2022 у органів управління боржника виник обов'язок відповідно до ч. 6 ст. 34 КУзПБ. Наведене на думку скаржника не було враховано судами, що призвело до порушення ч. 6 ст. 34 КУзПБ.
22. Отже, на думку скаржника, виходячи із визначених статтею 300 ГПК України меж розгляду справи судом касаційної інстанції, обґрунтованість заявлених кредитором підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 3 частини другої статті 287 цього кодексу, та з урахуванням положень пункту 2 частини першої статті 308, пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України наявні підстави для скасування оскаржуваного рішення на направлення справи на новий розгляд.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
23. 22.09.2025 від ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити без змін оскаржувані судові рішення.
24. ОСОБА_2 вважає доводи касаційної скарги безпідставними та необґрунтованими, спрямованими на переоцінку доказів у справі.
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
25. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
26. Здійснивши перевірку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при постановленні оскаржуваних судових рішень, оцінивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, заслухавши в судовому засіданні позиції учасників справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
27. За змістом касаційної скарги скаржник стверджує про неправильне застосування судами попередніх інстанцій ч. 6 ст. 34 КУзПБ та неврахування висновків Верховного Суду, що відповідає підставам касаційного оскарження, визначеним п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України. При цьому в тексті касаційної скарги скаржник також вказує п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
28. Слід зазначити, що касаційна скарга не містить обґрунтування підстави касаційного оскарження, визначеної п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України і скаржник також не стверджує про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
29. В судовому засіданні представники ОСОБА_2 наполягали на необхідності закриття касаційного провадження на підставі п. 4, 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України та посилалися на заперечення проти відкриття касаційного провадження, подані ОСОБА_1 12.08.2025.
30. Відкриваючи касаційне провадження у цій справі ухвалою від 28.08.2025, Верховний Суд дійшов висновку, що з огляду на зміст касаційної скарги, наведені скаржником обґрунтування підстав касаційного оскарження, визначених у п. 1, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, не є очевидно неприйнятними, а відтак, за оцінкою суду, касаційна скарга відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, а вирішення питання щодо обґрунтованості доводів скаржника, буде здійснена Верховним Судом під час судового розгляду касаційної скарги.
31. Дослідивши зміст доводів касаційної скарги про неправильне застосування судами попередніх інстанцій ч. 6 ст. 34 КУзПБ та неврахування висновків Верховного Суду, які стали підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для закриття касаційного провадження у цій справі та здійснює розгляд скарги по суті.
32. Так, об'єктом касаційного перегляду у цій справі є судові рішення, ухвалені за результатом вирішення питання щодо покладення солідарної відповідальності на органи управління боржника, у зв'язку з допущенням порушення вимог ч. 6 ст. 34 КУзПБ.
33. Звертаючись із заявою про покладення солідарної відповідальності ТОВ "ІІ "Віннер Будівництво" доводило, що з 28.03.2023 у боржника існувало щонайменше перед двома кредиторами зобов'язання, строк виконання яких настав і строк за ч. 6 ст. 34 КУзПБ станом на день відкриття провадження у справі про банкрутство було пропущено.
34. Відмовляючи в задоволенні заяви про покладення солідарної відповідальності суди виходили з положень частини третьої статті 31 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", відповідно до якої, якщо вартість чистих активів товариства знизилася більш як на 50 відсотків порівняно з цим показником станом на кінець попереднього року, виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників, які мають відбутися протягом 60 днів з дня такого зниження. До порядку денного таких загальних зборів учасників включаються питання про заходи, які мають бути вжиті для покращення фінансового стану товариства, про зменшення статутного капіталу товариства або про ліквідацію товариства.
35. З огляду на зазначені положення суди дійшли висновку, що для доказування можливості застосування до керівника та засновника солідарної відповідальності необхідним є визначення дати зниження розміру чистих активів більш ніж на 50 відсотків порівняно з аналогічним періодом минулого року та дати відкриття провадження у справі про банкрутство.
36. Тож, вказавши, що:
- граничною датою відліку подання річної фінансової звітності є 28.02.2020, з огляду на положення Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 № 419,
- збори мали б бути проведені протягом 60 календарних днів, тобто 28.04.2020, враховуючи положення частини третьої статті 31 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю",
- у звіті арбітражного керуючого за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ "Ліга Буд Сервіс" та аналізу ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неплатоспроможності, незаконних дій у разі банкрутства самостійно підтверджено зростання розміру чистих активів боржника більше ніж на 1,0 млн. грн за період, що аналізується,
- розмір чистих активів станом на 25.03.2025 також не змінився на 50%, -
суди дійшли висновку, що у зв'язку з наведеним не було необхідності для виконання положень статті 31 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" скликати збори засновників для розгляду питання про звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ліга Буд Сервіс". Відтак суди виснували про відсутність у спірних правовідносинах ознак загрози неплатоспроможності.
37. Колегія суддів не погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на таке.
38. Відповідно до ч. 6 ст. 34 КУзПБ (в редакції на час звернення кредитора із заявою про покладення солідарної відповідальності) боржник зобов'язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Якщо органи управління боржника допустили порушення цих вимог, вони несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення органами управління боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначених осіб.
39. Колегія суддів звертається до правових висновків, викладених у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.09.2024 у справі № 908/3236/21, на неврахуванні якої наполягає скаржник в касаційній скарзі та які полягають у наступному:
- солідарна відповідальність полягає у залученні третіх осіб - керівника боржника (органів управління боржника), який (які) не звернувся (звернулися) до господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство в місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності юридичної особи, щодо якої в подальшому відкрито та здійснюється провадження у справі про банкрутство, до солідарного обов'язку з виконання грошових зобов'язань боржника. Тобто солідарна відповідальність є правовим механізмом захисту та відновлення прав кредиторів (які були необізнані з вини боржника про стан його неплатоспроможності як під час вступу з ним у господарські відносини, так й після цього, під час погіршення платоспроможності боржника до стану загрози неплатоспроможності) за рахунок особистого майна керівника (органів управління) боржника, тобто майна, відмінного від майна боржника (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.03.2021 у справі № 910/3191/20, від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20 (на яку посилається зокрема скаржник в касаційній скарзі), від 14.09.2021 у справі № 902/1023/19, від 30.03.2023 у справі № 910/13909/20, від 20.07.2023 у справі № 924/408/21);
- у справі про банкрутство солідарна відповідальність покладається за таке порушення (неподання боржником, який перебував у стані загрози неплатоспроможності, заяви про відкриття справи про банкрутство), наслідком якого є такі негативні наслідки, як неможливість виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами у разі задоволення вимог одного або кількох кредиторів боржника;
- солідарна відповідальність має деліктну природу, що узгоджується із частиною першою статті 1166 ЦК України, якою встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала;
- закон визначає суб'єктом правопорушення керівника як одноособовий орган управління підприємства боржника, а згідно зі змінами, внесеними Законом України від 20.03.2023 № 2971-IX, - суб'єктами правопорушення, а отже, і солідарної відповідальності є органи управління боржника, які можуть бути як одноособовим органом управління, так і колективними;
- за змістом положень частини шостої статті 34 КУзПБ порушення, яке є умовою покладення солідарної відповідальності, є допущене керівником боржника (а з 20.03.2023 - органами управління боржника) порушення місячного строку звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі загрози неплатоспроможності боржника та в інших випадках, передбачених цим Кодексом;
- для покладення солідарної відповідальності на керівника / члена органу управління боржника істотне значення має встановлення моменту виникнення в нього обов'язку звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Момент виникнення такого обов'язку залежить у кожному конкретному випадку від наявності об'єктивних юридичних фактів, що підтверджують виникнення загрози неплатоспроможності і вочевидь свідчать про неможливість продовження нормальної господарської діяльності без негативних наслідків для боржника та його кредиторів;
- за буквального прочитання частини шостої статті 34 КУзПБ загроза неплатоспроможності відповідно до цього Кодексу настає у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами. А тому для покладення солідарної відповідальності у справі про банкрутство доцільним є визначення моменту, коли задоволення нею вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.
- умовами для встановлення щодо боржника такого складного за своїм змістом юридичного факту, як загроза неплатоспроможності боржника, є одночасна (зокрема, протягом місячного періоду, визначеного частиною шостою статті 34 КУзПБ) наявність таких юридичних фактів: 1) існування у боржника щонайменше перед двома кредиторами зобов'язань, строк виконання яких настав та визначається за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо); 2) розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір зобов'язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо), тобто такий майновий стан боржника за всіма його показниками (основними фондами, дебіторською заборгованістю, строк виконання зобов'язань щодо якої настав, тощо), який за оцінкою сукупної вартості всіх активів боржника очевидно не здатний забезпечити задоволення вимог виконання зобов'язань перед всіма кредиторами, строк виконання яких настав, ні у добровільному, ні у передбаченому законом примусовому порядку;
- при цьому зобов'язання, що підтверджують виникнення загрози неплатоспроможності, мають бути реальними та документально підтвердженими;
- для визначення ознак загрози неплатоспроможності правове значення має сукупний розмір боргових зобов'язань, а не їх структура, оскільки при аналізі фінансового стану боржника із загального переліку зобов'язань не виключаються ті, які не дають змогу кредитору ініціювати процедуру банкрутства.
40. Колегія суддів також звертає увагу на висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 902/1023/19, де Суд вказав, що за змістом положень частин першої, другої, третьої статті 4 КУзПБ, статей 92, 97, частини другої статті 98, частин першої, другої, третьої статті 99 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 29, 30, 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальність", на виконавчі органи (керівника) боржника покладений обов'язок повідомляти засновникам (учасникам, акціонерам), власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) про наявність ознак банкрутства боржника. При цьому цими нормами визначені суб'єкт, компетенція та регламентовано процедуру ініціювання питання та прийняття рішення щодо припинення (ліквідації) товариства, а відповідно і щодо відкриття провадження у справі про банкрутство товариства.
Між тим, встановлена наведеними нормами ЦК України та Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальність" процедура узгодження виконавчим органом боржника з його засновниками, учасниками, акціонерами (загальними зборами) рішення з ініціювання відкриття провадження у справі про банкрутство товариства з підстав загрози неплатоспроможності не може обумовлювати та перешкоджати встановленому імперативною нормою закону обов'язку боржника звернутись до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі загрози його неплатоспроможності.
Отже, визначений частиною шостою статті 34 КУзПБ обов'язок боржника звернутись до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі загрози неплатоспроможності боржника, від імені якого відповідно до положень статей 92, 97, частини другої статті 98, частин першої, другої, третьої статті 99 ЦК України діє його виконавчий орган (керівник), є імперативним та презюмується в силу наведеної норми КУзПБ та за визначеними Законом правилами.
41. Відтак, розглядаючи заяву про покладення солідарної відповідальності у цій справі про банкрутство, суди попередніх інстанцій помилково застосували приписи ч. 3 ст. 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальність" та досліджували питання ознак загрози неплатоспроможності через призму порядку скликання виконавчим органом товариства зборів учасників для розгляду питання про звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство.
42. Судами попередніх інстанцій не враховано наведені вище висновки судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 04.09.2024 у справі № 908/3236/21, на яку посилається скаржник в касаційній скарзі, щодо правової природи солідарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у справі про банкрутство та порядку встановлення та доведення передумов для покладення солідарної відповідальності на підставі положень ч. 6 ст. 34 КУзПБ, що призвело до неправильного застосування судами наведених положень КУзПБ.
43. Неправильне застосування приписів частини шостої статті 34 КУзПБ та безпідставне застосування ч. 3 ст. 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальність" призвело до того, що суди попередніх інстанцій фактично не дослідили зібрані докази у справі та не встановили наявність чи відсутність такого правопорушення, яке є умовою для покладення солідарної відповідальності на керівника/орган управління боржника, а доводи касаційної скарги ТОВ з ІІ "Віннер Будівництво" в цій частині підтвердилися.
44. Відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з'ясувати дійсні обставини справи перешкоджає прийняттю рішення по суті справи, тому постановлені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
45. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
46. Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу (п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України).
47. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 2 частини першої статті 308, статтею 310 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга ТОВ з ІІ "Віннер Будівництво" підлягає задоволенню, а прийняті у справі постанова Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2025 та ухвала Господарського суду міста Києва від 12.05.2025 - скасуванню із направленням справи в частині покладення солідарної відповідальності на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на новий розгляд до суду першої інстанції.
В. Розподіл судових витрат
48. Оскільки в цьому випадку справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Віннер Будівництво" задовольнити.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2025 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.05.2025 у справі № 910/2097/24 скасувати.
3. Справу № 910/2097/24 в частині покладення солідарної відповідальності на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді С. Жуков
К. Огороднік