08.10.2025м. СумиСправа № 920/893/25
Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справу № 920/893/25
за позовом: Комунального закладу «Центр культури, мистецтва, естетичного виховання та спорту» Вишнівської сільської ради (44351, Волинська область, Ковельський район, село Вишнів, вул. Незалежності, буд. 81, код 41833482)
до відповідача: Приватного підприємства «ТЕРЕЗИ - ТВ» (40007, Сумська область, м. Суми, вул. Нижньосироватська, буд. 10, код 44020817)
про стягнення 144 715, 98 грн
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного підприємства «ТЕРЕЗИ - ТВ» на користь Комунального закладу «Центр культури, мистецтва, естетичного виховання та спорту» Вишнівської сільської ради 144 715, 98 грн та витрати зі сплати судового збору.
Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи№920/893/25 між суддями від 20.06.2025, справу розподілено судді Джепі Ю.А.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 25.06.2025 постановлено залишити без руху позовну заяву; встановити Комунальному закладу «Центр культури, мистецтва, естетичного виховання та спорту» Вишнівської сільської ради строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом дев'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання суду доказів сплати судового збору в сумі 2 422, 40 грн в установленому законом порядку та зазначити про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
Представником позивача ухвалу суду від 25.06.2025 виконано.
Ухвалою суду від 08.07.2025 судом постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №920/893/25; справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін про дату, час і місце судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
Копію ухвали про відкриття провадження було направлено Приватному підприємству «ТЕРЕЗИ - ТВ» за повідомленою позивачем у позовній заяві адресою, а саме: 40007, Сумська область, м. Суми, вул. Нижньосироватська, буд. 10.
Господарському суду Сумської області відділенням поштового зв'язку було повернуто копію вищезазначеної ухвали для відповідача з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
За приписами частини першої статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Згідно із Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отриманого судом відповідно до статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» за кодом 501137932575, станом на час розгляду даної справи місцезнаходженням відповідача зазначено: 40007, Сумська область, м. Суми, вул. Нижньосироватська, буд. 10.
За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 за № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).
Таким чином, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи Господарським судом Сумської області.
Відзив на позовну заяву відповідачем до суду не подано.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
За змістом статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, статтями 43 та 33 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вважає, що ним в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами, відповідно до ч.2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» облікова документація - документація, що формується в порядку обліку об'єктів культурної спадщини та містить дані щодо цінності об'єкта культурної спадщини, характерних властивостей, що становлять його історико-культурну цінність (предмет охорони об'єкта культурної спадщини), етапів розвитку, просторових, функціональних характеристик, стану збереження, а також дані проведених досліджень.
Наказом Міністерства культури України 11.03.2013 № 158, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 1 квітня 2013 р. за № 528/23060, затверджений Порядок обліку об'єктів культурної спадщини, який визначає єдину систему обліку об'єктів культурної спадщини незалежно від їх видів та типів.
Система обліку об'єктів культурної спадщини включає комплекс заходів із взяття на облік об'єкта культурної спадщини, оформлення облікової документації, занесення чи не занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру, ведення Реєстру, інвентаризації об'єктів культурної спадщини, включення до Реєстру об'єкта культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, формування облікових справ та внесення змін до Реєстру (зміна категорії пам'ятки та вилучення пам'ятки з Реєстру).
Розділом III Порядку, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначені вимоги до оформлення облікової картки на нерухомі об'єкти культурної спадщини.
Облікова документація складається на об'єкт культурної спадщини та містить дані щодо його цінності, характерних властивостей, що становлять його історико-культурну цінність, етапів розвитку, просторових, функціональних характеристик, стану збереження, а також дані проведених досліджень (далі - облікова документація).
Розробником облікової документації є наукові установи, в тому числі заклади культури, одним із основних видів діяльності яких є проведення наукових досліджень у сфері охорони культурної спадщини, та які мають у своєму складі чи залучають для проведення досліджень особу, що має науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук або доктора наук) за спеціальністю «музеєзнавство, пам'яткознавство» або таких наук:
мистецтвознавство, культурологія, архітектура - для об'єктів монументального мистецтва;
архітектури - для об'єктів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва, а також ландшафтних;
історії - для археологічних, історичних об'єктів та об'єктів науки і техніки.
Облікова документація складається з:
облікової картки за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку;
історичної довідки;
матеріалів фотофіксації сучасного стану об'єкта: фото загального вигляду, фото об'єкта в контексті (навколишньому середовищі), фото найбільш цінних (характерних) елементів об'єкта, фото рухомих об'єктів (деталей), фото інтер'єрів, фото загроз (дії негативних чинників);
акта стану збереження за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку.
Облікову картку підписує: керівник розробника облікової документації та його представник, який має науковий ступінь, визначений в пункті 2 цього розділу; посадова особа органу охорони культурної спадщини, повноваження якого поширюється на територію розміщення відповідного об'єкта, або особа, що має науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук або доктора наук) за спеціальністю «музеєзнавство, пам'яткознавство» або таких наук:
мистецтвознавство, культурологія, архітектура - для об'єктів монументального мистецтва;
архітектури - для об'єктів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва, а також ландшафтних;
історії - для археологічних, історичних об'єктів та об'єктів науки і техніки.
До облікової картки додаються копії документів, що підтверджують науковий ступінь осіб, що її підписали, якщо вимоги до наявності наукового ступеню встановлені цим Порядком.
Історичну довідку підписує особа, що має науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук або доктора наук) за спеціальністю «музеєзнавство, пам'яткознавство» або таких наук:
мистецтвзнавство, культурологія, архітектура - для об'єктів монументального мистецтва;
архітектури - для об'єктів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва, а також ландшафтних;
історії - для археологічних, історичних об'єктів та об'єктів науки і техніки.
До історичної довідки додаються копії документів, що підтверджують науковий ступінь особи, що її підписала, якщо вимоги до наявності наукового ступеню встановлені цим Порядком.
Акт стану збереження підписує: керівник розробника облікової документації; власник об'єкта культурної спадщини або уповноважений(на) ним орган (особа); посадова особа органу охорони культурної спадщини, повноваження якого поширюється на територію розміщення відповідного об'єкта та особа, що має другий (магістерський) рівень вищої освіти за спеціальністю «Музеєзнавство» або «Пам'яткознавство» або:
для об'єктів монументального мистецтва, архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва, а також ландшафтних об'єктів - «Архітектура та містобудування»;
для археологічних, історичних об'єктів, об'єктів науки і техніки - «Історія та археологія».
У разі відсутності підпису власника об'єкта культурної спадщини або уповноваженого(ної) ним органу (особи) на акті стану збереження має бути відмітка про причини його відсутності. До акта в цьому разі додаються матеріали, що підтверджують факт запрошення власника об'єкта культурної спадщини або уповноваженого(ної) ним органу (особи) для складання акта із зазначенням часу та місця, надісланого рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.
До акта стану збереження додаються документи, що підтверджують освітній рівень осіб, що її підписали, якщо вимоги до наявності освітнього рівня встановлені цим Порядком.
Матеріали фотофіксації виготовляються не більше одного року до дати подання облікової документації Мінкультури та повинні містити дату фіксації.
Облікова документація складається державною мовою. Текст облікової документації має бути написаний розбірливо машинописом, документи не мають містити підчищень або дописок, закреслених слів та інших виправлень, орфографічних та арифметичних помилок, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст. Достовірність інформації, що міститься в обліковій документації забезпечує її розробник.
27.03.2023 між Комунальним закладом «Центр культури, мистецтва, естетичного виховання та спорту» Вишнівської сільської ради в особі директора Марчук Лариси Степанівни та приватним підприємством «Терези-ТВ» укладено Договір№07-2023/1 з виготовлення облікової документації на об'єкт культурної спадщини.
Пунктом 1.1. вищезазначеного договору передбачено, що його предметом є виготовлення облікової документації на об'єкт культурної спадщини - пам'ятку архітектури місцевого значення - «Козьмодем'янівська церква» (дер.), 1860 року, с. Вишнів, охоронний №212-м.
Відповідно до п. 2.1. Договору №07-2023/1 від 27.03.2023 з виготовлення облікової документації на об'єкт культурної спадщини, загальна вартість робіт, що виконується на умовах даного Договору, є узгодженою обома сторонами і становить 48 238, 66 грн.
27.03.2023 між Комунальним закладом «Центр культури, мистецтва, естетичного виховання та спорту» Вишнівської сільської ради в особі директора Марчук Лариси Степанівни та приватним підприємством «Терези-ТВ» укладено Договір№07-2023/2 з виготовлення облікової документації на об'єкт культурної спадщини.
Пунктом 1.1. вищезазначеного договору передбачено, що його предметом є виготовлення облікової документації на об'єкт культурної спадщини - пам'ятку архітектури місцевого значення - «Церква Різдва Богородиці» (дер.), 1884 року, с. Хворостів, охоронний №216-м.
Відповідно до п. 2.1. Договору №07-2023/2 від 27.03.2023 з виготовлення облікової документації на об'єкт культурної спадщини, загальна вартість робіт, що виконується на умовах даного Договору, є узгодженою обома сторонами і становить 48 238, 66 грн.
27.03.2023 між Комунальним закладом «Центр культури, мистецтва, естетичного виховання та спорту» Вишнівської сільської ради в особі директора Марчук Лариси Степанівни та приватним підприємством «Терези-ТВ» укладено Договір№07-2023/3 з виготовлення облікової документації на об'єкт культурної спадщини.
Пунктом 1.1. вищезазначеного договору передбачено, що його предметом є виготовлення облікової документації на об'єкт культурної спадщини - пам'ятку архітектури місцевого значення - «Святодухівська церква» (дер.), 1889 року, с. Олеськ, охоронний №217-м.
Відповідно до п. 2.1. Договору №07-2023/3 від 27.03.2023 з виготовлення облікової документації на об'єкт культурної спадщини, загальна вартість робіт, що виконується на умовах даного Договору, є узгодженою обома сторонами і становить 48 238, 66 грн.
Згідно з п. 3.1. вищезазначених договорів, замовник зобов'язаний перерахувати вартість робіт, визначену в п. 2.1. договорів протягом 5 робочих днів з моменту підписання акту виконаних робіт.
Об'єм і вартість виконаних робіт підтверджується актом приймання виконаних робіт, що підписується обома сторонами.
За умовами п. 4.5. вищезазначених договорів, за порушення умов договорів, крім сплати неустойки, винна сторона повністю відшкодовує спричинені цим збитки у відповідності до чинного законодавства України.
Відповідно до п. 5.2. вищезазначених договорів у випадках, не передбачених даними договорами, сторони керуються чинним цивільним законодавством, законодавством про охорону культурної спадщини.
Згідно з актом приймання виконаних робіт № 06-2023 відповідачем виконано, а позивачем прийнято роботи вартістю 48 238 грн 66 коп. Обсяг виконаних робіт: попереднє вивчення літературних та графічних джерел і складання коротких історико-архівних відомостей про пам'ятки; складання Акта технічного стану пам'ятки; складання історичної записки, довідки по пам'ятці історії та культури (складання паспортів та облікових карток) (0,3 др арк.); архітектурно-археологічні обміри нерухомих пам'яток; натурні дослідження території; фотофіксація (цифрове фото).
Згідно з актом приймання виконаних робіт № 07-2023 відповідачем виконано, а позивачем прийнято роботи вартістю 48 238 грн 66 коп. Обсяг виконаних робіт: попереднє вивчення літературних та графічних джерел і складання коротких історико-архівних відомостей про пам'ятки; складання Акта технічного стану пам'ятки; складання історичної записки, довідки по пам'ятці історії та культури (складання паспортів та облікових карток) (0,3 др арк.); архітектурно-археологічні обміри нерухомих пам'яток; натурні дослідження території; фотофіксація (цифрове фото).
Згідно з актом приймання виконаних робіт № 08-2023 відповідачем виконано, а позивачем прийнято роботи вартістю 48 238 грн 66 коп. Обсяг виконаних робіт: попереднє вивчення літературних та графічних джерел і складання коротких історико-архівних відомостей про пам'ятки; складання Акта технічного стану пам'ятки; складання історичної записки, довідки по пам'ятці історії та культури (складання паспортів та облікових карток) (0,3 др арк.); архітектурно-археологічні обміри нерухомих пам'яток; натурні дослідження території; фотофіксація (цифрове фото).
Згідно з платіжними інструкціями №4, №5, №6 від 08.05.2023 позивач оплатив роботи в загальній сумі 144 715, 98 грн.
Департамент культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації звернувся до Міністерства культури та інформаційної політики України з листом № 1274/17-23 від 22.08.2023, в якому просив вирішити питання про не занесення до Державного реєстру нерухомих «Пам'ятника на честь радянських воїнів» м. Ковель.
04.09.2023 Міністерство культури та інформаційної політики України надало лист-відповідь № 06/35/7528-23, в якому повідомило Департамент культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації про те, що у розгляді облікової документації Експертною комісією з питань обліку об'єктів культурної спадщини МКІП відмовлено через:
1) відсутність повного пакету документів, зокрема немає подання усталеної форми (додаток 3 Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 №158 (у редакції наказу Міністерства культури України 01.04.2013 за №528/23060 (далі - Порядок);
2) відсутність даних про розробника облікової документації і неможливість перевірити відповідність документів пункту другому розділу ІІІ Порядку;
3) невідповідність оформлення облікової картки пункту четвертому розділу ІІІ Порядку;
«Облікову картку підписує: керівник розробника облікової документації та його представник, який має науковий ступінь, визначений в пункті 2 цього розділу; посадова особа органу охорони культурної спадщини, повноваження якого поширюється на територію розміщення відповідного об'єкта, або особа, що має науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук або доктора наук) за спеціальністю «музеєзнавство, пам'яткознавство» або таких наук:
мистецтвознавство, культурологія, архітектура - для об'єктів монументального мистецтва;
архітектури - для об'єктів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва, а також ландшафтних;
історії - для археологічних, історичних об'єктів та об'єктів науки і техніки».
4) невідповідність оформлення історичної довідки пункту п'ятому розділу III Порядку:
«Історичну довідку підписує особа, що має науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук або доктора наук) за спеціальністю «музеєзнавство, пам'яткознавство» або таких наук:
мистецтвознавство, культурологія, архітектура - для об'єктів монументального мистецтва;
архітектури - для об'єктів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва, а також ландшафтних;
історії - для археологічних, історичних об'єктів та об'єктів науки і техніки».
5) Невідповідність оформлення акту стану збереження пункту шостому Розділу III Порядку:
«Акт стану збереження підписує: керівник розробника облікової документації; власник об'єкта культурної спадщини або уповноважений(на) ним орган (особа); посадова особа органу охорони культурної спадщини, повноваження якого поширюється на територію розміщення відповідного об'єкта та особа, що має другий (магістерський) рівень вищої освіти за спеціальністю «Музеєзнавство» або «Пам'яткознавство» або:
для об'єктів монументального мистецтва, архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва, а також ландшафтних об'єктів - «Архітектура та містобудування»;
для археологічних, історичних об'єктів, об'єктів науки і техніки - «Історія та археологія».
У разі відсутності підпису власника об'єкта культурної спадщини або уповноваженого(ної) ним органу (особи) на акті стану збереження має бути відмітка про причини його відсутності. До акта в цьому разі додаються матеріали, що підтверджують факт запрошення власника об'єкта культурної спадщини або уповноваженого(ної) ним органу (особи) для складання акта із зазначенням часу та місця, надісланого рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення».
6) Невідповідність матеріалів фотофіксації вимогам, визначеним у пункті сьомому розділу III Порядку:
«Матеріали фотофіксації виготовляються не більше одного року до дати подання облікової документації Мінкультури та повинні містити дату фіксації».
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що виготовлена відповідачем облікова документація на об'єкти культурної спадщини - пам'ятки історії місцевого значення, не відповідає вимогам щодо їх не занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 144 715, 98 грн збитків.
Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків (п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно зі ст. 852 Цивільного кодексу України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Статтею 857 Цивільного кодексу України встановлено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
Згідно зі ст. 858 Цивільного кодексу України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.
Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).В свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (частини перша, друга статті 614 Цивільного кодексу України).
Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Під шкодою слід розуміти, зокрема, зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Причинний зв'язок, як елемент складу цивільного правопорушення, виражає зв'язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а збитки - наслідком такої протиправної поведінки.
Правова позиція Верховного Суду у постанові 14 листопада 2024 року у справі cправа № 910/17582/23.
Суд встановив, що позивачем доведено факт наявності повного складу цивільного правопорушення для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків.
Протиправна поведінка відповідача проявляється в тому, що виготовлена відповідачем облікова документація містить недоліки, які не були усунуті.
Такі недоліки виявлені після прийняття позивачем за актами приймання-передачі облікової документації. Зокрема, факт наявності недоліків (невідповідність облікової документації вимогам Порядку обліку об'єктів культурної спадщини затвердженого Наказом Міністерства культури України 11.03.2013 № 158), підтверджується листом Міністерства культури та інформаційної політики України № 06/35/7528-23 від 04.09.2023 та обліковою документацією. В обліковій документації відсутні дані про розробника облікової документації; облікова картка не підписана керівником розробника облікової документації; історична довідка не підписана; акт стану збереження не підписаний керівником розробника облікової документації; матеріали фотофіксації не містять дати фіксації.
Суд враховує, що п. 1 розділу IV Порядку містить вимогу для розгляду питання занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру про подання облікової документації. Мінкультури здійснює перевірку поданих документів на їх комплектність та відповідність вимогам визначених цим Порядком. Невідповідність облікової документації вимогам, установленим розділом III цього Порядку, є підставою для повернення їх Ініціатору.
Через неусунення відповідачем недоліків, облікова документація, яка є результатом виконаних робіт за договорами, не може бути використана позивачем, в тому числі подана Мінкультури для розгляду питання не занесення до Реєстру пам'яток історії місцевого значення.
Збитки є об'єктивним наслідком поведінки відповідача - бездіяльності щодо доопрацювання (усунення недоліків) облікової документації, їх розмір визначений розміром коштів, сплачених позивачем за договорами за виготовлену облікову документація, яку, як результат робіт, позивач не зможе використати, через недоліки. Суд враховує, що відповідні недоліки, з огляду на їх характер, позивач не може усунути самостійно.
Відповідно до пункту 4.5. Договорів №07-2023/1, № 07-2023/2, № 07-2023/3 від 27.03.2023 вбачається, що за порушення Договору, винна сторона повністю відшкодовує ним спричинені цим збитки у відповідності до чинного законодавства України.
Відповідно до частини п'ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, а тому підлягають задоволенню з урахуванням вищевикладеного.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до положень статті 129 ГПК України сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2 422, 40 грн підлягає стягненню на його користь з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Задовольнити позов.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Терези-ТВ» (40007, Сумська область, м. Суми, вул. Нижньосироватська, буд. 10, код 44020817) на користь Комунального закладу «Центр культури, мистецтва, естетичного виховання та спорту» Вишнівської сільської ради (44351, Волинська область, Ковельський район, село Вишнів, вул. Незалежності, буд. 81, код 41833482) 144 715, 98 грн (сто сорок чотири тисячі сімсот п'ятнадцять гривень дев'яносто вісім копійок) та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422, 40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно із частинами першою, другою статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 256 та статті 257 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини сьомої статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Суддя Ю.А. Джепа