07 жовтня 2025 року Справа № 915/527/24(915/189/24) м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом: Приватного підприємства “Західний Буг» (80250, Львівська обл., Шептицький р-н, с. Павлів, проспект Юності, буд. 39; ідентифікаційний код 32478033)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дом “Югелеватор» (54052, м. Миколаїв, вул. Айвазовського, буд. 19/1; ідентифікаційний код 36622831)
про: стягнення 400000,00 грн
27.02.2024 Приватне підприємство “Західний Буг» (далі - ПП “Західний Буг») звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 26.02.2024 (вх. №2220/24) (з додатками), в якій просить суд:
1. Прийняти позовну заяву та порушити провадження по справі.
2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дом “Югелеватор» (далі - ТОВ “ТД “Югелеватор»), Код ЄДРПОУ 36622831, адреса місцезнаходження: Україна, 54052, Миколаївська область, місто Миколаїв, вулиця Айвазовського, будинок 19/1 на користь Приватного підприємства “Західний Буг» код ЄДРПОУ 32478033, адреса місцезнаходження: проспект Юності, буд.39, село Павлів, Червоноградський р-н, Львівська обл., 80250, грошові кошти в сумі 400000,00 грн (чотириста тисяч гривень 00 копійок), як сплаченої попередньої оплати за непоставлене обладнання.
3. Повідомити сторони про час та місце розгляду справи.
4. Судові витрати (в т.ч. по сплаті судового збору та адвокатських послуг за надання правової допомоги) віднести на сторону Відповідача.
Ухвалою суду від 04.03.2024 (суддя Смородінова О.Г.) позовну заяву було прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі №915/189/24 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.04.2024.
Ухвалою суду від 02.04.2024 було відкладено підготовче засідання у справі №915/189/24 на 30 квітня 2024 року о 10:00.
12.04.2024 до суду від позивача надійшло клопотання б/н від 12.04.2024 (вх. №4450/24) про долучення додаткових документів до матеріалів справи.
Ухвалою від 30.04.2024 суд продовжив строк проведення підготовчого провадження у справі №915/189/24 на 30 днів та відклав підготовче засідання на 28.05.2024 о 12:00.
У зв'язку з перебуванням головуючої судді Смородінової О.Г. у відпустці у період з 20.05.2024 по 07.06.2024, ухвалою суду від 14.05.2024 підготовче засідання у справі №915/189/24 було призначено на 25 червня 2024 року о 12:00.
24.06.2024 до суду від позивача надійшло клопотання б/н від 21.06.2024 (вх. №7416/24) про витребування доказів від ТОВ “ТД “Югелеватор» у справі №915/189/24, в якому заявник просив суд витребувати від ТОВ “ТД “Югелеватор» належним чином завірені копії наступних документів:
- Рахунок №5 від 13.01.2021 року, оформленого та виставленого ТОВ “ТД “Югелеватор» контрагенту ПП “Західний Буг», щодо оплати коштів по Договору на поставку обладнання №01 від 11 січня 2021 року, укладеного між ТОВ “ТД “Югелеватор» (Постачальник) та ПП “Західний Буг» (Покупець).
- Рахунок №22 від 19.02.2021 року, оформленого та виставленого ТОВ “ТД “Югелеватор» контрагенту ПП “Західний Буг», щодо оплати коштів по Договору на поставку обладнання №01 від 11 січня 2021 року, укладеного ТОВ “ТД “Югелеватор» (Постачальник) та ПП “Західний Буг» (Покупець).
- Рахунок №38 від 22.03.2021 року, оформленого та виставленого ТОВ “ТД “Югелеватор» контрагенту ПП “Західний Буг», щодо оплати коштів по Договору на поставку обладнання №01 від 11 січня 2021 року, укладеного між ТОВ “ТД “Югелеватор» (Постачальник) та ПП “Західний Буг» (Покупець).
- Рахунок №109 від 18.06.2021 року, оформленого та виставленого ТОВ “ТД “Югелеватор» контрагенту ПП “Західний Буг», щодо оплати коштів по Договору на поставку обладнання №01 від 11 січня 2021 року, укладеного між ТОВ “ТД “Югелеватор» (Постачальник) та ПП “Західний Буг» (Покупець).
- Рахунок №110 від 01.07.2021 року, оформленого та виставленого ТОВ “ТД “Югелеватор» контрагенту ПП “Західний Буг», щодо оплати коштів по Договору на поставку обладнання №01 від 11 січня 2021 року, укладеного між ТОВ “ТД “Югелеватор» (Постачальник) та ПП “Західний Буг» (Покупець).
- Рахунок №117 від 08.07.2021 року, оформленого та виставленого ТОВ “ТД “Югелеватор» контрагенту ПП “Західний Буг», щодо оплати коштів по Договору на поставку обладнання №01 від 11 січня 2021 року, укладеного між ТОВ “ТД “Югелеватор» (Постачальник) та ПП “Західний Буг» (Покупець).
- Рахунок №132 від 06.08.2021 року, оформленого та виставленого ТОВ “ТД “Югелеватор» контрагенту ПП “Західний Буг», щодо оплати коштів по Договору на поставку обладнання №01 від 11 січня 2021 року, укладеного між ТОВ “ТД “Югелеватор» (Постачальник) та ПП “Західний Буг» (Покупець).
25.06.2024 до суду від адвоката Фуртатова Костянтина Миколайовича надійшла кореспонденція:
- заява б/н від 25.06.2024 (вх. №7518/24) про вступ у справу як представника ТОВ “ТД “ЮГЕЛЕВАТОР»;
- заява б/н від 25.06.2024 (вх. №7520/24) про відкладення розгляду справи та надання матеріалів справи для ознайомлення.
Ухвалою суду від 25.06.2024 було оголошено перерву в підготовчому засіданні до 03 липня 2024 року о 13:00.
Ухвалою суду від 03.07.2024 було витребувано (у строк до 26.06.2024 включно) у ТОВ “ТД “Югелеватор» належним чином засвідчені копії рахунків №5 від 13.01.2021, №22 від 19.02.2021, №38 від 22.03.2021, №109 від 18.06.2021, №110 від 01.07.2021, №117 від 08.07.2021, №132 від 06.08.2021, оформлених та виставлених ТОВ “ТД “Югелеватор» контрагенту Приватне підприємство “Західний Буг» щодо оплати коштів по Договору на поставку обладнання №01 від 11.01.2021, укладеного між ТОВ “ТД “ЮГЕЛЕВАТОР», як постачальником, та Приватним товариством “Західний Буг», як покупцем; продовжено ТОВ “ТД “Югелеватор» строк на подання відзиву у справі №915/189/24 - до 09.07.2024 включно; встановлено Приватному підприємству “Західний Буг» строк на подання відповіді на відзив у справі №915/189/24 - до 16.07.2024 включно; встановлено ТОВ “ТД “Югелеватор» строк на подання заперечень на відповідь на відзив у справі №915/189/24 - до 22.07.2024 включно; продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі №915/189/24; відкладено підготовче засідання у справі №915/189/24 на 31 липня 2024 року об 11:00.
09.07.2024 від відповідача до суду надійшов відзив, з якого вбачається, що відповідач заявлені позовні вимоги не визнає, зауважує, що він не може підтвердити про наявність обов'язку за договором поставити товар в сумі 400000,00 грн. Акт звірки між позивачем і відповідачем підписаний не був, та добросовісному виконанню договору перешкодили бойові дії, спричинені внаслідок нападу російської федерації. У зв'язку із військовою агресією російської федерації та введенням військового стану, відповідачем відповідними наказами була зупинена господарська діяльність з 01.03.2022, призупинені трудові правовідносини з колективом до можливості надати і виконувати роботу або до припинення чи скасування воєнного стану. Відповідач посилається на неможливість виконання умов договору в силу форс-мажорних обставин, у зв'язку з якими частина бухгалтерських документів відповідача була втрачена, і на даний момент дана обставина не дає відповідачу змоги об'єктивно розглянути виставлену позивачем вимогу, викладену у позові. На території де знаходиться відповідач велись бойові дії. Станом на дату написання даного клопотання документи не відновлені. У зв'язку з цим відповідач клопотав призначити у справі судову економічну експертизу.
16.07.2024 від відповідача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач заперечує проти аргументів позивача, викладених у відзиві, та просить суд:
1. Долучити до матеріалів судової справи №915/189/24 докази, які долучені додатками до даної відповіді на відзив та підтверджують ведення відповідачем господарської діяльності в 2021-2023 роках та відсутність у нього форс-мажорних обставин. Просить суд поновити Позивачу строк для долучення таких доказів, оскільки відповідачу до отримання відзиву невідомо було про те, що відповідач посилатиметься на форс-мажорні обставини.
2. Відхилити доводи відповідача щодо існування в нього форс-мажорних обставин, які вплинули на виконання ним укладеного Договору на поставку обладнання №01 від 11 січня 2021року та додатків до нього.
3. Відмовити відповідачу в задоволенні клопотання про призначення в справі №915/189/24 судово-економічної експертизи.
4. Задовольнити позов повністю та стягнути із ТОВ “ТД “Югелеватор», Код ЄДРПОУ 36622831, адреса місцезнаходження: Україна, 54052, Миколаївська область, місто Миколаїв, вулиця Айвазовського, будинок 19/1 на користь Приватного підприємства “Західний Буг» код ЄДРПОУ 32478033, адреса місцезнаходження: проспект Юності, буд.39, село Павлів, Червоноградський р-н, Львівська обл., 80250, грошові кошти в сумі 400000,00 грн (чотириста тисяч гривень 00 копійок), як сплаченої попередньої оплати за непоставлене обладнання.
5. Судові витрати (в т.ч. по сплаті судового збору та адвокатських послуг за надання правової допомоги) віднести на сторону відповідача.
Ухвалою суду від 31.07.2024 було постановлено у задоволенні клопотання ТОВ “ТД “Югелеватор» про призначення судово-економічної експертизи у справі №915/189/24 відмовити; у задоволенні клопотання ТОВ “ТД “Югелеватор» про призначення судової будівельно-технічної експертизи у справі №915/189/24 відмовити; закрити підготовче провадження у справі №915/189/24; призначити справу до судового розгляду по суті на 25 вересня 2024 року об 11:30.
17.09.2024 до суду від ТОВ “ТД “Югелеватор» надійшло клопотання б/н від 17.09.2024 (вх. №11116/24), у якому відповідач, керуючись положеннями статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства та нормами ГПК України, просить суд передати справу №915/189/24 до розгляду Господарським судом Миколаївської області в межах справи №915/527/24 про банкрутство ТОВ “ТД “Югелеватор».
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 25.09.2024 у справі №915/189/24 матеріали справи №915/189/24 за позовом Приватного підприємства “Західний Буг» до ТОВ “ТД “Югелеватор» про стягнення 400000,00 грн постановлено передати судді Господарського суду Миколаївської області Адаховській В.С. для розгляду спору по суті в межах справи №915/527/24 про банкрутство ТОВ “ТД “Югелеватор».
Згідно розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області від 01.10.2024 №115, з урахуванням розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області від 01.10.2024 №117, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №915/189/24 шляхом передання її головуючому судді Адаховській В.С., у провадженні якої перебуває судова справа №915/527/24 про банкрутство відповідача ТОВ “ТД “Югелеватор» у судовій справі №915/189/24.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.10.2024 справу №915/189/24 було передано для розгляду головуючому судді Адаховській В.С., в провадженні якої перебуває справа №915/527/24 про банкрутство ТОВ “ТД “Югелеватор».
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 09.06.2025 матеріали справи №915/189/24 було прийнято до розгляду в межах справи №915/527/24 про банкрутство ТОВ “ТД “Югелеватор», присвоївши справі номер 915/527/24(915/189/24); постановлено провести розгляд даної справи поза межами встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні за указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №21022-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України та здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.
Станом на ухвалення рішення від сторін не надходило до суду жодних додаткових пояснень, клопотань, додаткових доказів та/або заперечень проти позовних вимог.
Таким чином суд вважає, що учасники справи мали достатньо часу для висловлення своїх позицій та надання суду доказів на їх підтвердження.
Щодо строку розгляду справи суд зазначає наступне.
Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема “Іззетов проти України», “Пискал проти України», “Майстер проти України», “Субот проти України», “Крюков проти України», “Крат проти України», “Сокор проти України», “Кобченко проти України», “Шульга проти України», “Лагун проти України», “Буряк проти України», “ТОВ “ФПК “ГРОСС» проти України», “Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням викладеного, за об'єктивних обставин розгляд справи здійснений судом без невиправданих зволікань настільки швидко, наскільки це було можливим за вказаних умов, у межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України “Про міжнародне приватне право», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
З 21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), яким встановлені умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи та відновлення платоспроможності фізичної особи.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.
У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа №915/527/24 за заявою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Марківське» про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дом “Югелеватор» (ідентифікаційний код 36622831).
Так, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 01.08.2024 (суддя Адаховська В.С.) відкрито провадження у справі №915/527/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дом “Югелеватор» (ідентифікаційний код 36622831); введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича.
Провадження у цій справі перебуває на стадії розпорядження майном боржника.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.01.2021 року у справі №910/17743/18, суд зауважив, що розглядаючи позов в межах справи про банкрутство, суд в провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника не повинен обмежуватися дослідженням доказів, наданих заявником та іншими учасниками провадження (матеріали позовного провадження), але має в силу наведених вище особливостей природи банкрутства надавати оцінку заявленим вимогам з урахуванням дослідження усієї сукупності доказів, в тому рахунку і тих, що містяться в матеріалах справи про банкрутство боржника (аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.11.2019 у справі №911/2548/18).
Як вбачається із матеріалів справи №915/527/24, позивач - Приватне підприємство “Західний Буг» станом на дату розгляду справи №915/527/24(915/189/24), не звертався до суду із заявою про визнання грошових вимог до боржника у справі №915/527/24 про банкрутство ТОВ “ТД “Югелеватор».
Водночас, як зауважив Верховний суд у своїй постанові від 23.09.2021 у справі №904/4455/19, зважаючи на притаманну позовному провадженню автономію в межах справи про банкрутство, незаявлення позивачем грошових вимог до боржника у справі про банкрутство не може вважатися відмовою від таких вимог у позовному провадженні або бути підставою для відмови у задоволенні позову з майновими (грошовими) вимогами до боржника, що розглядається в межах справи про банкрутство відповідача в порядку статті 7 КУзПБ (п. 117).
У разі незаявлення вимог до боржника у справі про банкрутство справа за позовом з майновими (грошовими) вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство, відповідно до приписів статті 7 КУзПБ має бути розглянута господарським судом, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство відповідача, по суті спору за правилами ГПК України у позовному провадженні в межах справи про банкрутство (п. 118).
Відтак, позов Приватного підприємства “Західний Буг» підлягає розгляду Господарським судом Миколаївської області в межах справи №915/527/24 про банкрутство ТОВ “ТД “Югелеватор».
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами цієї справи, 11 січня 2021 року за №01 між ПП “Західний Буг», як покупцем, та ТОВ “ТД “Югелеватор», як постачальником, був укладений договір на поставку обладнання (т.1, а.с. 25-27), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити покупцю продукцію виробничо-технічного призначення в порядку та на умовах даного договору за найменуванням, у асортименті та вартістю, визначеними у специфікаціях, які підписуються уповноваженими представниками сторін та становлять невід'ємну частину договору (п.п. 1.1, 1.2 договору).
За умовами п. 3.3 договору, товар поставляється на умовах DDP - пункт поставки, згідно правил ІНКОТЕРМС-2010. Пунктом поставки товару є склад покупця смт.Красне, вул. Довженка, 1а, Золочівський район Львівської області.
Термін поставки товару по даному договору узгоджується в специфікаціях даного договору (п.3.4 договору).
Розділом 5 договору його учасники узгодили ціну та порядок розрахунків.
Так, загальна сума цього договору визначається сумою вартостей усіх партій товару, поставленого на підставі рахунків-фактур постачальника та/або специфікацій до цього договору (п.5.2 договору).
Датою сплати вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п.5.3 договору).
Згідно з умовами п.6.1 договору, приймання товару за кількістю здійснюється відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю (№П-6).
Товар приймається за кількістю та якістю (щодо недоліків, які можуть бути виявлені при прийманні товару) в місці поставки товару на підставі супровідних документів, які підтверджують якість та повноту товару (п.6.1 договору).
В подальшому, на виконання умов договору, його учасники специфікаціями №№1-4 (з урахуванням змін, внесених договорами про внесення змін №1 від 18.01.2021 та №2 від 04.05.2021 до договору на поставку обладнання №01 від 11.01.2021) узгодили перелік товару, який має бути поставлений, його асортимент, характеристики, загальну вартість та порядок і строки оплати (т. 1, а.с. 28-39).
Позивач виконав свої зобов'язання за договором, перерахувавши відповідачу кошти у загальній сумі 9276144,00 грн, на підтвердження чого суду надані відповідні копії платіжних доручень №1С000735 від 21.01.2021, №1С002729 від 23.02.2021, №1С004589 від 23.03.2021, №1С012574 від 21.07.2021, платіжних інструкцій №1С014689 від 10.08.2021, №1С014686 від 10.08.2021, №1С016627 від 31.08.2021, №1С016625 від 31.08.2021, №1С017052 від 02.09.2021, №1С019180 від 28.09.2021, №1С020851 від 21.10.2021 (т. 1, а.с. 40-50).
Відповідач в свою чергу, поставив позивачу обумовлений товар на загальну суму 8876144,00 грн.
На підтвердження виконання зобов'язань з поставки товару позивач надав суду відповідні податкові накладні: №27 від 05.04.2021, №62 від 25.06.2021, №64 від 25.06.2021, №93 від 31.08.2021, №94 від 31.08.2021 (т. 1, а.с. 51-55).
У зв'язку із багаторазовим внесенням змін до умов договору та коригування переліку поставляємого товару, непоставленого товару позивачу за даним договором немає.
Таким чином, позивач здійснив надмірну попередню оплату коштів в сумі 400000,00 грн.
З метою вирішення питання з повернення надміру сплачених коштів, позивач направив відповідачу претензію-вимогу №ЗБ-2233-12-23 від 08 грудня 2023 року, яка була надіслана на адресу відповідача 12.12.2023 року та отримана ним 19.12.2023 року, що підтверджується поштовою квитанцією рекомендованого листа 8025000576478 від 12.12.2023 року та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №80250000576478.
У вказаній вимозі позивач визначив відповідачу семиденний строк для повернення надміру перерахованих коштів за договором від дня отримання такої вимоги.
З огляду на вказане, зважаючи на отримання відповідачем претензії-вимоги 19.12.2023, строк для повернення коштів стік 27.12.2023.
Відповідач кошти в сумі 400000,00 грн позивачу не повернув, вимоги останнього залишив без розгляду та задоволення, що стало підставою для звернення до господарського суду з даним позовом.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 2 вищевказаної статті, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до частини 2 статті 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови, покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач прострочив виконання зобов'язання щодо поставки товару, у зв'язку з чим позивач надсилав йому претензію про повернення передплати, відповідно строк повернення передоплати є таким, що настав.
Відтак, у відповідача виник обов'язок повернути суму попередньої оплати відповідно до частини 2 статті 693 ЦК України.
Станом на час розгляду справи доказів повернення суми попередньої оплати від представників сторін не надійшло.
Зі змісту зазначеної норми права слідує, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, умови договору від 11 січня 2021 року за №01 в частині поставки товару фактично сторонами виконані належним чином та позивач не має претензій щодо кількості та якості поставленого товару.
Відповідач в свою чергу не надав суду доказів, які б спростовували твердження позивача щодо сплати коштів за спірним договором у загальній сумі 9276144,00 грн та наявності залишку отриманих коштів попередньої оплати в сумі 400000,00 грн, на які не було здійснено поставки товару.
Посилання відповідача на тимчасове зупинення господарської діяльності, відсутність значної частини бухгалтерської документації та, як наслідок, неможливості отримання відповідної інформації для підтвердження або спростування тверджень позивача судом не приймаються до уваги, оскільки відповідні відомості щодо перерахування коштів містяться у банківській установі та можуть бути отримані відповідачем за відповідним запитом або за доступом до виписок щодо руху коштів по власних банківських рахунках.
Безпідставним також є посилання відповідача на те, що невиконання зобов'язань з поставки товару за договором на поставку обладнання №01 від 11.01.2021 виникло внаслідок дії форс-мажорних обставин - військової агресії російської федерації проти України та веденням активних бойових дій на території Миколаївської міської територіальної громади.
Відповідач посилається на те, що вказані обставини підтверджуються листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1.
В силу вимог ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Згідно із ст. 14-1 Закону України “Про Торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за даних умов здійснення господарської діяльності.
При цьому, як зазначено у правовій позиції Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 14.02.2023 року у справі №903/338/22, форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом. Одне лише передбачене законом віднесення введеного воєнного стану до форс-мажорних обставин не свідчить про існування форс-мажору у конкретних правовідносинах сторін, де така обставина може стати форс-мажорною лише у випадку, якщо особа доведе, що конкретний обмежувальний захід, запроваджений в рамках воєнного стану унеможливлює виконання конкретного договору.
Судом взято до уваги, що згідно пункту 7.1 спірного договору, сторони погодились, що у випадку виникнення форс-мажорних обставин (дії непереборної сили, які не залежать від волі сторін), а зокрема: війни, воєнних дій, блокади, страйків, пожеж, землетрусів, повеней та інших, сторони звільняються від виконання своїх зобов'язань на час дії вказаних обставин. У випадку, якщо дія вказаних обставин триває більше трьох місяців, то кожна iз сторін має право на розірвання договору i не несе відповідальності за таке розірвання при умові, що вона повідомить про це іншій стороні не пізніше ніж за 15 днів до розірвання.
Відповідачем не надано суду доказів того, що він об'єктивно не міг здійснювати свою господарську діяльність у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та веденням активних бойових дій на території Миколаївської міської територіальної громади, а саме, що такі обставини мали вплив на виробничі потужності відповідача за їх місцезнаходженням (на території підприємства відповідача знаходились військові країни агресора, або така територія підпадала під ракетні (артилерійські) обстріли військових країни агресора, тощо).
З огляду на викладене, загальний лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не відповідає вимогам конкретизації впливу відповідної форс-мажорної обставини на конкретне зобов'язання (доведення причинно-наслідкового зв'язку в такому випадку є обов'язковим).
При цьому, відповідно до законодавства відсутність коштів у відповідача та зупинення чи ускладнення ведення ним господарської діяльності не вважаються форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).
За такого, наведенні вище аргументи відповідача про наявність форс-мажорних обставин є безпідставними та такими, що не приймаються судом до уваги.
Частиною 1 ст. 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі “Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду у справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.
Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовує наведених вище висновків.
За такого, суд вважає, що позовні вимоги ПП “Західний Буг» про стягнення з ТОВ “ТД “Югелеватор» заборгованості в розмірі 400000,00 грн відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судовий збір, відповідно до ст. 129 ГПК України, за результатами розгляду справи, покладається на відповідача.
Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Задовольнити позов у повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дом “Югелеватор» (54052, м. Миколаїв, вул. Айвазовського, буд. 19/1; ідентифікаційний код 36622831) на користь Приватного підприємства “Західний Буг» (80250, Львівська обл., Шептицький р-н, с. Павлів, проспект Юності, буд. 39; ідентифікаційний код 32478033) заборгованість в сумі 400000,00 грн та 6000,00 грн судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтями 253, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.С. Адаховська