вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про забезпечення позову
08.10.2025м. ДніпроСправа № 904/5535/25
За заявою Центральної окружної прокуратури міста Дніпра (49000, м. Дніпро, вул. Архітектора Олега Петрова, 23, код 0290993824) в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної ради (49000, м. Дніпро, просп. Олександра Поля, 2, код 23928934) та Міністерства культури та стратегічних комунікацій України (01601, м. Київ,
вул. Івана Франка, 19, код 43220275)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІМ-СЕРВІС" (49091, м. Дніпро, вул. Князя Ярослава Мудрого, 19, код 31037664)
про забезпечення позову до подачі позовної заяви
Суддя Юзіков С.Г.
Без участі представників сторін
.Г.
06.10.2025 керівник Центральної окружної прокуратури міста Дніпра звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про забезпечення позову до подачі позову в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної ради та Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, в якій просить:
- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "ДІМ-СЕРВІС" (код ЄДРПОУ 31037664) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії пов'язані з державною реєстрацією речових прав щодо нежитлового приміщення поз. 3, загальною площею 60,3 кв.м в приміщенні №5 на першому поверсі будівлі А-2, А1-1 в місті Дніпрі по вул. Князя Ярослава Мудрого, 11, у тому числі шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни.
Заява мотивоована тим, що об'єкт культурної спадщини "Будинок міської садиби ХІХ століття, де народилась ОСОБА_1 і жила династія Фадеєвих" постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2018 №32 внесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, як пам'ятка історії національного значення із охоронним номером 040025-Н. Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 17.11.2022 №444 затверджено межі і режими використання території та зон охорони пам'ятки, визначені науково-проектною документацією "Зони охорони пам'ятки історії національного значення - Будинок міської садиби ХІХ ст., де народилась О.П. Блаватська і жила династія Фадеєвих, охоронний №040025-Н, вул. Князя Ярослава Мудрого, 11 в м. Дніпро". Пам'ятку вперше зареєстровано у переліку пам'яток Дніпропетровської області, охоронний номер 6156, за рішенням Дніпропетровського облвиконкому від 16.04.1987 №180. Після революції садибу було націоналізовано і в будівлях на її території розселили сімнадцять родин. На початку 1930-х р. території колишніх садиб Станіславської, Шабад і Когана, Овсянникова були об'єднані, сади знищені - тут розмістилися корпуси заводу "Дніпробудмаш". Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на підставі наказу №12/02-РП від 17.05.1993 прийнято рішення про приватизацію деяких об'єктів, в тому числі Дніпропетровського заводу "Будмаш" Науково-виробничого об'єднання ВН "Дніпробудмаш".
Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на підставі наказу №12/06-АО від 04.07.1994 Дніпропетровський завод будівельних машин, в процесі його приватизації був перетворений у ВАТ "Дніпробудмаш". Відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області №12/21-ЗВП від 12.05.1998 приватизація ВАТ "Дніпробудмаш" була завершена. Згідно з переліком нерухомого майна від 12.03.2001 №12/7-886 у власність ВАТ "Дніпробудмаш" станом на 01.04.1994 передано визначені цим переліком обєкти нерухомого майна. В подальшому, на підставі договору купівлі-продажу серія ВКВ №303759 від 01.11.2007 право власності на будівлі і споруди за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, 13а перейшло до ТОВ "ДІМ-СЕРВІС".
У червні 2010 року ВАТ "Дніпробудмаш" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, підставою для звернення до суду стало те, що на момент завершення приватизації станом на 01.04.1994 Регіональним відділенням Фонду державного майна передано визначені переліком об'єкти нерухомого майна, в тому числі в перелік нерухомого майна, яке передавалось під №18 переліку, за інвентаризаційним №1021 увійшла їдальня, однак внаслідок відсутності первинної технічної документації, при передачі майна в процесі приватизації, не всі приміщення, які фактично були в наявності та в комплексі складали приміщення №5-їдальня. Ця обставина з'ясована після того, як в березні 2009 року була проведена поточна інвентаризація.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2010 у справі № 8/125-10 позовні вимоги ВАТ "Дніпробудмаш" задоволені в повному обсязі та за останнім визнано право власності на приміщення №5 в будівлі А-2 по вул. Ленінградській, буд. 11 в м. Дніпропетровську, що складається із: поз. 1,3-15 в літ. А1-1, А2-2, А3-1, А4-1, А5-1, загальною площею 241,0 кв.м, основна площа 189,6 кв.м, допоміжна площа 51,4 кв.м. Також ухвалами суду від 12.01.2011 та 15.02.2011 виправлено описки в частині визначення площі нерухомого майна на: загальна площа 214,8 кв.м, основна площа 163,4 кв.м, допоміжна площа 51,4 кв.м.
В подальшому, на підставі договорів купівлі-продажу ВРМ №375251 та №375252 від 26.07.2011, право власності на зазначені приміщення перейшло від ВАТ "Дніпробудмаш" до ТОВ "ДІМ-СЕРВІС".
Проте, органи охорони культурної спадщини не брали участі в розгляді справи № 8/125-10 у суді та для укладання договору купівлі-продажу 26.07.2011 між ВАТ "Дніпробудмаш" та ТОВ "ДІМ-СЕРВІС", погодження від органу охорони культурної спадщини не отримано.
З викладеного вбачається, що відбулась приватизація частини пам'ятки історії, тобто відчуження пам'ятки, що перебувала у комунальній власності, у приватну власність юридичної особи. Проте, відповідна приватизація частини пам'ятки національного значення проведена всупереч законодавчо встановленої заборони на приватизацію пам'яток культурної спадщини.
ТОВ "ДІМ-СЕРВІС", маючи зареєстроване право власності на спірне нерухоме майно, не обмежене в розпорядженні таким майном, що в свою чергу, може призвести до відчуження цього майна з метою утруднення чи унеможливлення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі.
Оскільки Дніпропетровська обласна рада та Міністерство культури та стратегічних комунікацій України не вжила заходів захисту та поновлення прав територіальної громади на повернення нерухомого майна, наявні підстави для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з позовом про повернення нерухомого майна.
Предметом позову Прокурор визначає вимогу до ТОВ "ДІМ-СЕРВІС" про зобов'язання повернути на користь територіальних громад сіл, селищ, міст області в особі Дніпропетровської обласної ради (код 23928934) нерухоме майно - приміщення поз. 3, загальною площею 60,3 кв.м в приміщенні №5 на першому поверсі будівлі А-2, А1-1 в місті Дніпрі по вул. Князя Ярослава Мудрого, 11, що є складовою частиною пам'ятки історії національного значення "Будинок міської садиби ХІХ століття, де народилась О.П. Блаватська і жила династія Фадеєвих", охоронний №040025-Н.
Прокурор наполягає на наявності підстав для вжиття судом заходів забезпечення позову, оскільки ТОВ "ДІМ-СЕРВІС", маючи зареєстроване право власності, не обмежене в розпорядженні вищевказаним нерухомим майном та відсутність заборони на здійснення реєстраційних дій щодо нього, може призвести до відчуження/поділу майна з метою утруднення чи унеможливлення виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області за позовом Прокурора.
Частиною 2 ст. 136 ГПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.
Обраний Прокурором захід забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, оскільки у випадку незастосування такого заходу забезпечення позову, до вирішення спору об'єкти наведеної нежитлової нерухомості можуть бути відчужені.
Спосіб забезпечення позову відповідає обставинам справи та, водночас, вжиття таких заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямований лише на збереження існуючого становища сторін до розгляду справи по суті.
Заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення у випадку задоволення позову, з огляду на предмет спору, правову природу спірних правовідносин.
Вжиття зазначеного заходу забезпечення позову не обмежить права та законні інтереси власника майна, адже такі заходи мають тимчасовий характер та не позбавляють останнього його конституційних прав на користування майном, підприємницьку діяльність, отримання доходів, а також не перешкоджають займатись господарською діяльністю, як такою взагалі, їх вжиття забезпечить збереження балансу інтересів сторін та узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.
Отже, обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими Прокурором вимогами, що, зрештою, дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
У кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд, на підставі поданих заявником доказів, має встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому, обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.02.2021 у справі №916/2364/20).
Предметом позову є повернення на користь територіальних громад сіл, селищ, міст області в особі Дніпропетровської обласної ради нерухомого майна - приміщення поз. 3, загальною площею 60,3 кв.м в приміщенні №5 на першому поверсі будівлі А-2, А1-1 в місті Дніпрі по вул. Князя Ярослава Мудрого, 11.
Законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет належності, допустимості, достовірності та вірогідності.
За твердженням Прокурора, у разі невжиття заходів забезпечення позову Відповідач матиме можливість розпорядитись належним йому майном шляхом відчуження його третім особам.
Заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом заходів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Відчуження товариством, яке визначив Прокурор Відповідачем в даній справі, в будь-який спосіб нерухомого майна призведе до зміни власника цього майна, а тому Прокуратура буде змушена знову звертатися до суду з позовом до нового власника нерухомого майна.
Враховуючи вищевикладене, припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій у випадку відчуження спірного нерухомого майна Прокуратура не зможе захистити в межах одного цього судового провадження права Дніпропетровської обласної ради та Міністерства культури та стратегічних комунікацій України без нових звернень до суду.
Вжиття заходів забезпечення позову щодо заборони вчинення реєстраційних дій спрямоване виключно на збереження існуючого становища до прийняття рішення в цій справі та на ефективний захист порушених прав та інтересів Дніпропетровської обласної ради та Міністерства культури та стратегічних комунікацій України в межах заявлених позовних вимог та уникнення порушення прав та законних інтересів третіх осіб, які не є учасниками даного спору.
Вжиття таких заходів забезпечення позову сприятиме захисту та поновленню порушених прав Дніпропетровської обласної ради, Міністерства культури та стратегічних комунікацій України та виконанню в подальшому рішення суду у випадку задоволення позовних вимог Прокуратури.
За своєю суттю заборона вчиняти будь-які дії пов'язані з державною реєстрацією речових прав - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження. При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх. Накладення арешту на майно не завдає шкоди та збитків відповідачу, не позбавляє його конституційних прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідача реалізувати вказане майно третім особам. Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 910/4777/21, від 11.12.2023 у справі № 922/3528/23, від 17.06.2022 у справі № 908/2382/21.
Спірне нерухоме майно може бути передане в користування іншій особі, як наслідок, остаточне рішення суду (у випадку задоволення позову), прийняте через певний час після ініціювання судового провадження, вже не зможе належним чином ефективно захистити порушені права та інтереси Дніпропетровської обласної ради та Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, а також зумовить необхідність звернення з іншим позовом до суду.
Отже, заявлені Прокурором заходи забезпечення позову є пов'язаними з наявністю реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а також направлені на забезпечення ефективного захисту порушених прав Позивача у випадку задоволення позовних вимог, пов'язані із предметом розгляду цього спору, є співмірними та адекватними відносно заявлених позовних вимог, такими, що не порушують рівності та збалансованості інтересів сторін, оскільки мають тимчасовий характер та, навпаки, спрямовані на збереження існуючого наразі стану речей, що може слугувати додатковою гарантією того, що рішення суду у випадку задоволення позовних вимог, буде реально виконане.
Беручи до уваги межі зазначених позовних вимог, суд вбачає наявність зв'язку між указаними заходами забезпечення позову і предметом спору. Вжиття наведених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав Дніпропетровської обласної державної адміністрації до моменту вирішення спору в суді та, в разі задоволення позову, забезпечить можливість виконання рішення суду.
При цьому, обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав Відповідача, оскільки майно фактично перебуває у володінні та користуванні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17.
Господарський суд бере до уваги, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 висловлено позицію, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони ТОВ "ДІМ-СЕРВІС" та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації вчиняти будь - які реєстраційні дії (реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії пов'язані з державною реєстрацією речових прав щодо нежитлового приміщення поз. 3, загальною площею 60,3 кв.м в приміщенні №5 на першому поверсі будівлі А-2, А1-1 у місті Дніпрі по вул. Князя Ярослава Мудрого, 11, у тому числі шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, про задоволення вимог іпотекодержателя, передачі в оренду, поділу об'єкта тощо, може унеможливити або значно ускладнити захист порушеного права Позивачів (у випадку задоволення вимог) в межах одного судового провадження та зумовить необхідність, з метою відновлення порушених прав, звертатися до набувачів такого майна з новими позовами.
У даному випадку, суд не вбачає підстав для застосовування зустрічного забезпечення з огляду на те, що відповідні заходи не призведуть до негативних наслідків для Відповідача чи інших осіб.
Керуючись ст. 73, 74, 136 - 144, 232 - 235 ГПК України, господарський суд
Заяву керівника Центральної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної ради та Міністерства культури та стратегічних комунікацій України від 03.10.2025 про забезпечення позову - задовольнити.
Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "ДІМ-СЕРВІС" (код ЄДРПОУ 31037664) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії пов'язані з державною реєстрацією речових прав щодо нежитлового приміщення поз. 3, загальною площею 60,3 кв.м в приміщенні №5 на першому поверсі будівлі А-2, А1-1 в місті Дніпрі по вул. Князя Ярослава Мудрого, 11, у тому числі шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, про задоволення вимог іпотекодержателя, передачі в оренду, поділу об'єкта тощо.
Стягувач 1: Дніпропетровська обласна рада (49000, м. Дніпро, просп. Олександра Поля, 2, ЄДРПОУ 23928934)
Стягувач 2: Міністерство культури та стратегічних комунікацій України (01601, м. Київ, вул. Івана Франка, 19, ЄДРПОУ 43220275)
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІМ-СЕРВІС" (49091, м. Дніпро, вул. Князя Ярослава Мудрого, 19, ЄДРПОУ 31037664)
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановляння - 08.10.2025.
Ухвала є виконавчим документом і підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Строк пред'явлення до виконання ухвали про забезпечення позову - до 09.10.2028.
Відповідно до частини 1 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України ухвала підлягає негайному виконанню незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в строк та порядку, встановленими статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.Г. Юзіков