вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
30.09.2025м. ДніпроСправа № 904/2649/25
за позовом Керівника Шахтарської окружної прокуратури в інтересах держави в особі:
Позивача-1: Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), м. Дніпро
Позивача-2: Слов'янської об'єднаної територіальної громади в особі Слов'янської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, с. Слов'янка
до відповідача-1: Селянського (фермерського) господарства "КИПАРИС", с. Наталівка
до відповідача-2: Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, м. Дніпро
Третя особа: Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, м. Дніпро
про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою
Суддя Ліпинський О.В.
Секретар судового засідання Перебийніс О.О.
Представники:
прокурор Трубіцина В.Д.
від позивача-1 не з'явився
від позивача-2 Кудря В.В.
від відповідача-1 Якуб С.А.
від відповідача-2 Міссон Д.В.
від третьої особи не з'явився
Керівник Шахтарської окружної прокуратури звернувся з позовом в інтересах держави в особі Позивача-1: Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), Позивача-2: Слов'янської об'єднаної територіальної громади в особі Слов'янської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області до Селянського (фермерського) господарства "КИПАРИС" (далі - Відповідач-1), Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (далі Відповідач-2), за змістом якого, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просить суд:
- усунути перешкоди власнику - Слов'янській об'єднаній територіальній громаді в особі Слов'янської сільської ради - у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою в межах ландшафтного заказника місцевого значення “Долина річки Бик» шляхом скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1222688800:01:002:0932 площею 20,4628 га, яка розташовується на території Слов'янської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, проведену за селянським (фермерським) господарством “КИПАРИС» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва державним реєстратором виконавчого комітету Межівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області 15.06.2021 (номер запису про інше речове право: 42708592).
- усунути перешкоди власнику Слов'янській об'єднаній територіальній громаді в особі Слов'янської сільської ради у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного призначення з кадастровим номером 1222688800:01:002:0932 площею 20,4628 га шляхом зобов'язання селянського (фермерського) господарства “КИПАРИС» повернути земельну ділянку з кадастровим номером 1222688800:01:002:0932 площею 20,4628 га власнику - Слов'янській об'єднаній територіальній громаді в особі Слов'янської сільської ради.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2025 року відкрито провадження у справі № 904/2649/25, справу прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Відповідач-1 у відзиві на позов проти позовних вимог заперечував, просив суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що право користування спірною земельною ділянкою виникло на законних підставах та здійснюється без порушення законодавства.
Прокурор у відповіді на відзив Відповідача-1 зазначає, що зміст відзиву на позовну заяву не містить обґрунтування в чому саме полягає необґрунтованість та безпідставність позовної заяви, а лише висвітлює зміст Договору оренди №78/ДО-21 та технічної документації на земельну ділянку з кадастровим номером 1222688800:01:002:0932 площею 20,4628 га.
Відповідач-2 позов не визнав, обґрунтовуючи свої заперечення, в тому числі посилаючись на те, що ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській обрості не отримувало рішень про створення об'єкту природно-заповідного фонду Ландшафтного заказника місцевого значення “Долина річки Бик», проектів його створення, положень про такі об'єкти, а також відсутність відповідної технічної документації з землеустрою. Відтак, за доводами Відповідача-2 до теперішнього часу фактично не вирішено питання за рахунок яких земель заплановано створити території та об'єкти природнозаповідного фонду Дніпропетровської області.
Щодо наведених прокурором доказів на підтвердження обставин перебування спірної земельної ділянки в межах земель природно-заповідного фонду, Відповідач-2 вважав їх недопустимими, оскільки без встановлення меж земельних ділянок природно-заповідного фонду в натурі та формування їх меж в Державному земельному кадастрі на підставі розробленої, погодженої та затвердженої в установленому чинним законодавством порядку технічної документації з землеустрою, твердження про перебування визначеного об'єкту цивільних прав - земельної ділянки, межі якої винесено в натурі на місцевості - є передчасним.
Таким чином, Відповідач-2 наголошував на відсутності підстав для задоволення позову як через недоведеність прокурором належними та допустимими доказами порушення прав позивача в частині належності спірної земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду, так і через неефективність обраного прокурором способу захисту порушених прав, що відповідно до усталеної судової практики та правової позиції Верховного Суду та ЄСПЛ, є самостійною підставою для відмови у позові.
Позивачі та Третя особа явку представників в засідання суду не забезпечили.
02.09.2025 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті в засіданні на 23.09.2025 року.
В судовому засіданні 23.09.2025 року, після переходу до стадії ухвалення судового рішення, суд відклав проголошення рішення на 30.09.2025 року, про що повідомлено сторін.
В порядку ст.ст. 233, 240 ГПК України, в судовому засіданні 30.09.2025 року оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, складання повного рішення відкладено на строк до десяти днів із дня закінчення розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні, дослідивши подані докази, господарський суд, -
Дніпропетровська обласна рада рішенням від 19.03.2002 №525-22/ХХІІІ затвердила перелік цінних природних територій, що резервуються для подальшої організації об'єктів природно-заповідного фонду області, до якого увійшов об'єкт природнозаповідного фонду “Долина річки Бик», розташований у Межівському районі Дніпропетровської області.
Рішенням Дніпропетровської обласної ради “Про створення об'єктів природнозаповідного фонду місцевого значення» від 21.06.2013 №440-19/VI на території Межівського (Синельниківського) району Дніпропетровської області створено ландшафтний заказник місцевого значення “Долина річки Бик», який розташований на території Слов'янської об'єднаної територіальної громади.
До його складу включені землі лісового та водного фонду, а також землі природоохоронного призначення (пасовища), що займають прибережні ділянки.
Режим використання, що є додатком до проекту створення ландшафтного заказника місцевого значення “Долина річки Бик», передбачає, що на території заказника забороняється діяльність, що суперечить його цільовому призначенню та загрожує збереженню природного комплексу даної території.
На території заказника заборонено будь-яке будівництво, випалювання сухої рослинності, стихійний відпочинок, автомобільні стоянки, розведення вогнищ за винятком місць, спеціально відведених для цих цілей.
За пропозицією наукових установ можна дозволити наступні види регульованої господарської діяльності: виконання відновлювальних робіт і здійснення заходів із запобігання змін природних комплексів унаслідок негативного антропогенного впливу або стихійного лиха; здійснення протипожежних і санітарних заходів; сінокосіння можливо проводити тільки після відцвітання основної кількості рідкісних видів рослин, у межах ліміту, що встановлюється щорічно Мінприроди на підставі клопотання заявника (землекористувача); випасання великої рогатої худоби, аматорське рибальство, мисливство згідно лімітів.
Не зважаючи на створення вказаного об'єкту природно-заповідного фонду і фактичного віднесення земельних ділянок, на яких він розташований, до категорії земель природно-заповідного фонду, наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 18.02.2021 №53-Т затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, для продажу прав оренди на неї на земельних торгах, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населеного пункту, на території Слов'янської сільської ради Синельниківського (Межівського) району Дніпропетровської області, загальною площею 20,4628 га, у тому числі 20,4628 га пасовища з кадастровим номером 1222688800:01:002:0932.
22.02.2021 державним реєстратором Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради за ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області було зареєстроване право державної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1222688800:01:002:0932, площею 20,4628 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 230025871226).
За результатами проведення земельних торгів, 22.04.2021 року ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області (Орендодавець) уклало з селянським (фермерським) господарством “КИПАРИС» (Орендар) договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1222688800:01:002:0932.
Відповідно до пункту 1.1 Договору Орендодавець на підставі протоколу земельних торгів від 22.04.2021 року №4 за лотом 65320 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної власності, загальною площею 20, 4628 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 1222688800:01:002:0932, яка розташована: Дніпропетровська область, Слов'янської сільської ради Синельниківського (Межівського) району.
Згідно з п 2.1 Договору, в оренду передається земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 20, 4628 га, у тому числі: 20, 4628 га пасовища.
Категорія земель: землі сільськогосподарського призначення (пункт 2.3 Договору).
Пунктом 3.1 Договору встановлено, що договір укладено на строк 7 років.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер нерухомого майна 230025871226) 15.06.2021 року право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1222688800:01:002:0932 зареєстроване державним реєстратором виконавчого комітету Межівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області Капліною О.В. на підставі договору оренди землі №78/ДО-21 від 22.04.2021 за селянським (фермерським) господарством “КИПАРИС» (ЄДРПОУ 30908267), номер запису про інше речове право: 42708592 індексний номер рішення: 58977823 від 29.06.2021 року. Датою закінчення дії вказаного речового права є 22.04.2028 року.
Отже, Відповідач набув право оренди на земельну ділянку площею 20,4628 га з кадастровим номером 1222688800:01:002:0932 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Слов'янської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області.
За доводами Прокурора, моніторинг відкритих даних Державного земельного кадастру України свідчить про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 1222688800:01:002:0932 площею 20,4628 га знаходиться в межах ландшафтного заказника місцевого значення “Долина річки Бик», створеного рішенням Дніпропетровської обласної ради №440-19/VI від 21.06.2013.
Вказаним рішенням останньому надано статус об'єкта природно-заповідного фонду місцевого значення.
Межі ландшафтного заказника місцевого значення “Долина річки Бик» визначені вказаним рішенням обласної ради та проектом створення ландшафтного заказника місцевого значення. Зокрема, на території Дніпропетровської області, в адміністративних межах Межівської селищної ради та Слов'янської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області знаходиться 2758,3 га території ландшафтного заказника місцевого значення “Долина річки Бик».
За результатами опрацювання відкритих даних земельного кадастру України за посиланням https://kadastr.1іve/dzk встановлено, що у басейні р. Самара у межах долини р. Бик Межівського району Дніпропетровської області визначено територію ландшафтного заказника місцевого значення “Долина річки Бик».
Також, за результатами опрацювання даних модуля Національної кадастрової системи з доступом до відомостей Державного земельного кадастру за посиланням https://nks.dzk.gov.ua (з одночасним накладенням фільтру вкладки “природнозаповідний фонд»), визначено територію ландшафтного заказника місцевого значення “Долина річки Бик».
Отже, за доводами прокурора, земельна ділянка з кадастровим номером 1222688800:01:002:0932 площею 20,4628 га входить в межі території об'єкту природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення “Долина річки Бик».
В підтвердження зазначених доводів прокурор надав лист ФОП Руденко Сергія Миколайовича, згідно якого останнім, як сертифікованим інженером-землевпорядником (кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника №010591) проведено топографо-геодезичні роботи, в результаті яких встановлено, що земельна ділянка площею 20,4628 га з кадастровим номером 1222688800:01:002:0932 розташована в межах ландшафтного заказника місцевого значення “Долина річки Бик» та складає 100%.
Розташування спірної земельної ділянки в межах об'єкта природно-заповідного фонду також підтверджується проекцією земельної ділянки в межах шару “Природно-заповідний фонд» Національної кадастрової системи, а також відповідно до порівняння з картографічною документацією ландшафтного заказника.
Крім того, Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації листом від 08.05.2025 №2-1939/0/261-25 також підтвердив, що вказана земельна ділянка розташована в межах ландшафтного заказника місцевого значення “Долина річки Бик».
Прокурор вважає, що в даному випадку наявне порушення інтересів держави, яке полягає в незаконній реєстрації права оренди на спірну земельну ділянку за Відповідачем-1, безпідставній зміні цільового призначення земельної ділянки природно-заповідного фонду, недодержані встановленого чинним законодавством особливого режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду на землях природно-заповідного призначення (ландшафтного заказника місцевого значення "Долина річки Бик"). На думку прокурора наведене є підставою для усунення перешкод в користуванні спірною земельною ділянкою власнику - Слов'янській об'єднаній територіальній громаді в особі Слов'янської сільської ради шляхом скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1222688800:01:002:0932 та зобов'язання Відповідача-1 повернути зазначену земельну ділянку власнику.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Статтею 178 Цивільного кодексу України, якою врегульовано питання оборотоздатності об'єктів цивільних прав, передбачено, що об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті.
Відповідно до частини другої цієї статті, види об'єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об'єкти, вилучені з цивільного обороту), мають бути прямо встановлені у законі. Види об'єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об'єкти, обмежено оборотоздатні), встановлюються законом.
Статтею 43 Земельного кодексу України передбачено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Згідно зі статтею 44 Земельного кодексу України, до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва).
Статтею 3 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" закріплено аналогічний перелік об'єктів природно-заповідного фонду України: заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.
Відповідно до статті 25 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів. Оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів у їх власників або користувачів.
Отже, відповідно до статей 43, 44 Земельного кодексу України, статті 3 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", ландшафтні заказники місцевого значення є об'єктами природно-заповідного фонду України, а земля під ними - землею природно-заповідного фонду.
Територіям природно-заповідного фонду законодавець надав особливий, виключний статус.
Статтею 5 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" встановлено, що завдання, науковий профіль, характер функціонування і режим територій та об'єктів природно-заповідного фонду визначаються у положеннях про них, які розробляються відповідно до цього Закону, і затверджуються обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища - щодо територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.
Частиною третьою статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" встановлено, що на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.
Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
На виконання вимог Закону України "Про природно-заповідний фонд України" з метою визначення завдань, наукового профілю, характеру функціонування і режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду році розроблено Положення про ландшафтний заказник місцевого значення "Долина річки Бик".
Відповідно до пункту 2.1 Положення про ландшафтний заказник місцевого значення "Долина річки Бик" заказник створено з метою збереження і відтворення цінного природного ландшафту та відновлення чисельності популяцій багатьох рідкісних видів рослин і тварин.
Основними завданнями заказника, відповідно до пункту 2.2 Положення про ландшафтний заказник місцевого значення "Долина річки Бик", є збереження в природному стані цінної екосистеми і геологічних утворювань, збереження характерного даному ландшафту генетичного фонду тварин і рослин, особливо цінних і зникаючих, підтримка загального екологічного балансу в регіоні, поширення еколого-освітніх знань.
Режим території ландшафтного заказника місцевого значення "Долина річки Бик" визначений у пункті 3.1 Положення про ландшафтний заказник місцевого значення "Долина річки Бик". Так, на території заказника забороняється будь-яка діяльність, зокрема що загрожує збереженню або призводить до деградації чи зміни первісного їх стану та суперечить меті та завданням Заказника, передбачені цим положенням, в тому числі: будівництво споруд, шляхів, лінійних та інших об'єктів транспорту і зв'язку, що може вплинути на зміну характеру місцевості, ландшафтів, які не пов'язані з охороною території Пам'ятки природи та надання земельних ділянок під забудову чи у господарське використання; розведення вогнищ, влаштування місць відпочинку населення, стоянка транспорту, пересування механічних транспортних засобів (крім службового транспорту землекористувача) за винятком шляхів загального користування; геологорозвідувальні і підривні роботи, розробка корисних копалин, порушення ґрунтового покриву, гідрологічного і гідрохімічного режимів, руйнування геологічних відслонень, меліоративні роботи; засмічення території заказника, зберігання отрутохімікатів, твердих побутових та інших відходів; знищення та пошкодження дерев, чагарників, трав'яної рослинності; суцільні, поступові, лісовідновні та прохідні рубки, видалення захаращеності; полювання; збирання колекційних та інших матеріалів, за винятком матеріалів, необхідних для виконання наукових досліджень; у період масового розмноження диких тварин, з 1 квітня до 15 червня проведення робіт та заходів, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою (пальба, проведення вибухових робіт, феєрверків, санітарних рубок лісу, використання моторних маломірних суден, проведення ралі та інших змагань на транспортних засобах); інші види робіт, що можуть призвести до порушення природних зв'язків та ходу природних процесів, втрати наукової, естетичної цінності природного комплексу, що охороняється.
Необхідно зазначити, що цільове призначення земельної ділянки варто розуміти як визначений законодавством правовий режим її експлуатації (використання). Водночас поширення на відповідну територію режиму природно-заповідного фонду, передбаченого законом, обтяжує цю земельну ділянку тими обмеженнями, які встановлюються для збереження та охорони цих земель.
За таких обставин, установлене спірній земельній ділянці цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва жодним чином не впливає на її обмежену оборотоздатність і не передбачає можливості її справжнього використання за таким призначенням, оскільки з часу створення заказника "Долина річки Бик" ця територія має статус природно-заповідного фонду та її правовий режим і цільове призначення визначаються фактом розташування на ній вказаного об'єкта.
Крім того, статтею 9 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" визначено вичерпний перелік видів використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, який не передбачає використання територій природно-заповідного фонду для сільськогосподарських потреб, а заготівля сіна та випасання худоби можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню таких територій.
Відповідно до статей 53, 54 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", рішення про організацію чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.
Зміна меж, категорії та скасування статусу територій та об'єктів природно-заповідного фонду проводиться відповідно до статей 51-53 цього Закону за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, на підставі відповідного експертного висновку.
Статтею 5 Закону України "Про екологічну мережу України" передбачено, що території та об'єкти природно-заповідного фонду є складовою екомережі.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про екологічну мережу України", екомережа - це єдина територіальна система, яка утворюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території України, збереження ландшафтного та біорізноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного і рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища і відповідно до законів та міжнародних зобов'язань України підлягають особливій охороні.
У статті 4 Закону України "Про екологічну мережу України" вказано, що збереження цілісності екомережі здійснюється відповідно до принципів забезпечення цілісності екосистемних функцій складових елементів екомережі, збереження та екологічно збалансоване використання природних ресурсів на території екомережі.
Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що території та об'єкти природно-заповідного фонду наділені надважливими функціями і завданнями, мають особливий статус та перебувають під особливою державною охороною. Тобто, відповідно до статті 178 Цивільного кодексу України, належать до обмежено оборотоздатних об'єктів.
Земельна ділянка, що перебуває в обмеженому обороті, не може передаватись у приватну власність і підлягає захисту шляхом пред'явлення негаторного позову про її повернення.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у своїх постановах від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц, від 04.12.2019 у справі №487/10127/14-ц, від у справі №359/281/18-ц, від 02.12.2020 у справі №734/519/15-ц, від у справі №676/190/18, від 22.06.2022 у справі №367/4140/16-ц).
Отже, практика Верховного Суду свідчить про запровадження юридичної конструкції, за якою землі, перехід права володіння якими до фізичних та юридичних осіб неможливий, зважаючи на пряму вказівку законодавця, вважаються такими, що залишилися у володінні законного власника (держави або територіальної громади), і в такому разі їх державна реєстрація, використання і розпорядження іншою особою розцінюються як триваюче порушення прав власника, не пов'язане із позбавленням права володіння.
У постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 813/4701/16 викладені висновки про те, що правовий режим відповідної земельної ділянки пов'язаний із фактом знаходження на ній об'єкта, який охороняється законом та має особливий статус, а не з рішенням органу місцевого самоврядування.
Неприйняття місцевою радою рішення про приведення цільового призначення земельної ділянки у відповідність до її дійсного призначення, встановленого в силу вимоги законодавства, не впливає на її правовий режим.
Також у постанові №911/3306/17 від 03.09.2020 №911/3306/17 Верховний Суд вказав, що держава, втручаючись у права щодо земельних ділянок, зокрема тих, які перебувають під посиленою правовою охороною, захищає загальні інтереси у безпечному довкіллі, непогіршенні екологічної ситуації, у використанні майна не на шкоду людині та суспільству і ці інтереси реалізуються через цільовий характер використання земельних ділянок.
Розташування земельної ділянки з кадастровим номером 1222688800:01:002:0932 площею 20,4628 га у межах ландшафтного заказника місцевого значення свідчить про її належність до земель природно-заповідного фонду, що унеможливлює перебування цієї ділянки в оренді для ведення товарного сільськогосподарського виробництва або для будь-якої іншої діяльності, що суперечить її цільовому природно-заповідному призначенню,
Зазначені обставини підтверджується даними топографо-геодезичних робіт, в результаті яких встановлено, що земельна ділянка площею 20,4628 га з кадастровим номером 1222688800:01:002:0932 розташована в межах ландшафтного заказника місцевого значення "Долина річки Бик" (а.с. 109-111 том 1).
Розташування земельної ділянки з кадастровим номером 1222688800:01:002:0932 у межах ландшафтного заказника місцевого значення свідчить про її належність до земель природно-заповідного фонду, що унеможливлює перебування цієї ділянки у оренді з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Так, згідно із положеннями частини третьої статті 93 Земельного кодексу України, не підлягають передачі в оренду земельні ділянки у межах природно-заповідного фонду.
За інформацією Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, викладеною у листі від 08.05.2025 №2-1939/0/261-25 (а.с 91 том 1), земельна ділянка за кадастровим номером 1222688800:01:002:0932 розташована в межах ландшафтного заказника місцевого значення "Долина річки Бик".
Згідно з частиною другою статті 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
За змістом статті 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Предмет негаторного позову становить вимога власника, який володіє майном, до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.
Підставою негаторного позову є посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном та факти, які підтверджують дії відповідача щодо створення позивачу перешкод у здійсненні цих правомочностей.
Позивач за негаторним позовом має право вимагати усунути перешкоди чи зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки, яка має закріплений у законодавстві статус обмежено оборотоздатної.
При цьому поняття перешкод у реалізації прав користування і розпорядження є загальним поняттям і може охоплювати не тільки фактичну відсутність доступу до земельної ділянки та можливості використати її за цільовим призначенням, а й будь-які інші неправомірні дії порушника прав, а також рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, договори, інші правочини, у зв'язку з якими розпорядження і користування майном ускладнене або повністю унеможливлене.
Законний власник може вимагати усунути такі порушення шляхом оспорення відповідних рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договорів або інших правочинів, а також вимагаючи повернути земельну ділянку.
Способом захисту у негаторних правовідносинах є вимога, яка забезпечить законному володільцю реальну можливість користуватися і розпоряджатися майном тим чи іншим способом (зобов'язання повернути або звільнити майно, виселення, знесення, накладення заборони на вчинення щодо майна неправомірних дій).
Таким чином, власник і законний володілець земельної ділянки, яка входить у межі об'єкта природно-заповідного фонду, яким у цій справі є держава в особі Слов'янської об'єднаної територіальної громади, може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини та вимагаючи повернути цю ділянку.
Спірна земельна ділянка наразі зареєстрована на праві власності за державою в особі Відповідача-2 та передана в оренду Відповідачу-1, проте, з огляду на положення чинного законодавства, вона не може передаватись в оренду для здійснення товарного сільськогосподарського виробництва, тому права власника на реалізацію всіх правомочностей щодо земельної ділянки, а саме користування і розпорядження нею, підлягають захисту шляхом зобов'язання Відповідача-1 повернути спірну ділянку Слов'янській об'єднаній територіальній громаді в особі Слов'янської сільської ради.
Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Право власності та користування на землю набувається та реалізується фізичними та юридичними особами в порядку і на підставах, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірна земельна ділянка знаходиться в межах території ландшафтного заказника місцевого значення "Долина річки Бик", тобто є земельною ділянкою природно-заповідного призначення комунальної власності, право розпорядження якою належить Слов'янській об'єднаній територіальній громаді.
Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області не мало повноважень щодо розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного призначення комунальної власності.
Відповідно до ч. 3 ст. 93 Земельного кодексу України, не підлягають передачі в оренду земельні ділянки, штучно створені у межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, розташованих у прибережній захисній смузі водних об'єктів, крім випадків, передбачених законом.
Таким чином, Відповідачу-1 передано в оренду земельну ділянку, розташовану у межах ландшафтного заказника місцевого значення заказника «Долина річки Бик», всупереч положень чинного законодавства.
В той же час вимога про визнання вказаного договору недійсним не є ефективним способом захисту, адже задоволення такої вимоги не призведе до відновлення володіння Слов'янською сільською радою відповідною земельною ділянкою.
Отже, право або інтерес позивача, який є власником земельної ділянки, порушено внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про наявність права власності за іншим суб'єктом та права оренди.
Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.
Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Інший підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Як правило, суб'єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. (ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). (ч.3 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Зміст цієї правової норми свідчить про те, що допускаються такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи: судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав.
Крім того, необхідно зазначити, що навіть у випадку якщо буде встановлено, що суб'єкт державної реєстрації прав правомірно прийняв рішення про державну реєстрацію права (зокрема, для державної реєстрації подані всі необхідні документи, які вимагаються відповідно до закону, та відсутні встановлені законом підстави для відмови в державній реєстрації права), то це не є перешкодою для задоволення позову.
Вказана позиція також викладена в постанові Великої Палати Верховного суду від 04.08.2018 у справі №915/127/18.
Таким чином, державна реєстрація права оренди спірної земельної ділянки підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині усунення перешкод власнику - Слов'янській об'єднаній територіальній громаді в особі Слов'янської сільської ради - у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою в межах ландшафтного заказника місцевого значення «Долина річки Бик» шляхом скасування державної реєстрації права оренди зазначеної земельної ділянки, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо вимоги прокурора про усунення перешкод власнику у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного призначення шляхом зобов'язання Відповідача-1 повернути земельну ділянку власнику - Слов'янській об'єднаній територіальній громаді в особі Слов'янської сільської ради господарський суд зазначає наступне.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. (ст. 321 Цивільного кодексу України).
Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ч. 1 ст. 387 Цивільного кодексу України).
Зайняття земельної ділянки особою, за якою не зареєстроване право власності на таке майно, не позбавляє власника фактичного володіння, але створює перешкоди у здійсненні ним права користування своїм майном. У таких випадках підлягає застосуванню ст. 391 Цивільного кодексу України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (негаторний позов). Зайняття земельних ділянок, зокрема фактичним користувачем, треба розглядати як таке, що не є пов'язаним із позбавленням власника його володіння цими ділянками. Тож у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.
З огляду на викладене, вимога прокурора про усунення перешкод власнику Слов'янській об'єднаній територіальній громаді в особі Слов'янської сільської ради у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом зобов'язання повернути її власнику - Слов'янській об'єднаній територіальній громаді в особі Слов'янської сільської ради - є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді прокурором слід зазначити наступне.
Заявляючи про своє процесуальне право на звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу, Слов'янської сільської ради прокурор посилається на статтю 23 Закону України "Про прокуратуру", а також зауважує, що усвідомлена пасивна поведінка позивача-2, який є стороною за оспорюваним договором та до компетенції якого віднесені повноваження із захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, є достатньою для втручання прокурора.
При цьому прокурор звертає увагу суду на відповідні висновки з цього питання Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
За змістом частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
На виконання частин третьої, четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України та частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", Шахтарською окружною прокуратурою на адресу Слов'янської сільської ради надіслано запити №64/1-218вих-25 від 26.02.2025 та №64/1-303вих-25 від 20.03.2025 щодо формування та відведення спірної земельної ділянки, розташованої у межах ландшафтного заказника місцевого значення "Долина річки Бик" та щодо вжитих заходів представницького характеру в питанні повернення земельних ділянок природно-заповідного фонду відповідно. При цьому прокурором надано розумний строк для вжиття відповідних заходів та інформування його про результати розгляду повідомлень.
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 43).
Отже, у цій справі прокурор, звертаючись з позовом до суду, дотримався передбачених чинним законодавством вимог для представництва інтересів держави.
В заяві про зменшення розміру позовних вимог, Прокурором заявлено клопотання про повернення частини сплаченого судового збору.
Як убачається з матеріалів справи, при звернення з даним позовом через систему "Електронний суд" Прокурором сплачено судовий збір в сумі 7267,20 грн. (з урахуванням коефіцієнта 0,8). В зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог, сума судового збору повинна складати 4 844,80 грн.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, в тому числі в разі зменшення розміру позовних вимог.
За викладених обставин, на користь Прокурора підлягає повернення сума судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Решта судових витрат, зокрема, витрати на оплату судового збору в розмірі 4 844,80 грн. покладаються на Відповідачів за правилами ст. 129 ГПК України.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77 79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Позов задовольнити в повному обсязі.
Усунути перешкоди власнику - Слов'янській об'єднаній територіальній громаді в особі Слов'янської сільської ради (52911, Дніпропетровська область, Синельниківській район, с. Слов'янка, вул. Центральна, 36, код ЄДРПОУ 04340264) - у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою в межах ландшафтного заказника місцевого значення “Долина річки Бик» шляхом скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1222688800:01:002:0932 площею 20,4628 га, яка розташовується на території Слов'янської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, проведену за селянським (фермерським) господарством “КИПАРИС» (52911, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Наталівка, вул. Центральна, буд.31, код ЄДРПОУ 30908267) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва державним реєстратором виконавчого комітету Межівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області 15.06.2021 (номер запису про інше речове право: 42708592).
Усунути перешкоди власнику Слов'янській об'єднаній територіальній громаді в особі Слов'янської сільської ради (52911, Дніпропетровська область, Синельниківській район, с. Слов'янка, вул. Центральна, 36, код ЄДРПОУ 04340264) у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного призначення з кадастровим номером 1222688800:01:002:0932 площею 20,4628 га шляхом зобов'язання селянського (фермерського) господарства “КИПАРИС» (52911, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Наталівка, вул. Центральна, буд.31, код ЄДРПОУ 30908267) повернути земельну ділянку з кадастровим номером 1222688800:01:002:0932 площею 20,4628 га власнику - Слов'янській об'єднаній територіальній громаді в особі Слов'янської сільської ради (52911, Дніпропетровська область, Синельниківській район, с.Слов'янка, вул. Центральна, 36, код ЄДРПОУ 04340264).
Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "КИПАРИС" (52911, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Наталівка, вул. Центральна, буд.31, код ЄДРПОУ 30908267) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UA228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ код за ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) 2 422,40 грн. витрат зі сплати судового збору.
Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (49006, м. Дніпро, вул. Філософська, 39А, код ЄДРПОУ 39835428) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UA228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ код за ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) 2 422,40 грн. витрат зі сплати судового збору.
Повернути Дніпропетровській обласній прокуратурі (49044, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UA228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ код за ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 2 422,40 грн., сплачений на підставі платіжної інструкції №1321 року від 20.05.2025 року.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 08.10.2025
Суддя О.В. Ліпинський