пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
08 жовтня 2025 року Справа № 903/968/25
Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., розглянувши (без виклику сторін) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард Транс» про забезпечення позову від 01.10.2025,
06.10.2025 ТОВ «Авангард Транс» звернулось до Господарського суду Волинської області з позовом до ФОП Філюка Івана Антоновича, ТОВ "Фіатранс", третіх осіб на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_1 , Приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Таранко Д.В. про визнання недійсним правочину, оформленого актом приймання-передачі майна до статутного капіталу ТОВ «Фіатранс» від 20.08.2024, складеним відповідачами, рішенням учасника ТОВ «Фіатранс» №3/24 від 20.08.2024, щодо відчуження транспортних засобів, скасування державної реєстрації транспортних засобів з поновленням записів про право власності на транспортні засоби.
До позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю «Авангард Транс» додало заяву про забезпечення позову від 01.10.2025 , у якій просить накласти арешт на транспортні засоби, які належать ТзОВ «Фіатранс», а саме:
- VOLVO FH 13.420 Спеціалізований вантажний сідловий тягач VIN НОМЕР_1 номерний знак на момент відчуження НОМЕР_2 ;
- VOLVO FH 13.460 Спеціалізований вантажний сідловий тягач VIN НОМЕР_3 номерний знак на момент відчуження НОМЕР_4 ;
- VOLVO FH 13.460 Спеціалізований вантажний сідловий тягач VIN НОМЕР_5 номерний знак на момент відчуження НОМЕР_6 ;
- VOLVO FH 460 Спеціалізований вантажний сідловий тягач VIN НОМЕР_7 номерний знак на момент відчуження НОМЕР_8 ;
- KOEGEL SN 24 Загальний напівпричіп н/пр-бортовий-тентований VIN НОМЕР_9 номерний знак на момент відчуження НОМЕР_10 ;
- KOEGEL S 24 Загальний напівпричіп н/пр-бортовий-тентований VIN НОМЕР_11 номерний знак на момент відчуження НОМЕР_12 ;
- KRONE SD Загальний напівпричіп н/пр-бортовий-тентований VIN НОМЕР_13 номерний знак на момент відчуження НОМЕР_14 ;
- RENAULT MAGNUM 480 Спеціалізований вантажний сідловий тягач VIN НОМЕР_15 номерний знак на момент відчуження НОМЕР_16 ;
- VOLKSWAGEN TRANSPORTER Загальний легковий вантажопасажирський VIN НОМЕР_17 номерний знак на момент відчуження НОМЕР_18 ;
- SCHMITZ SCB-S3T Загальний напівпричіп н/пр тентований VIN НОМЕР_19 номерний знак на момент відчуження НОМЕР_20 ;
- VOLVO FH 13.500 Спеціалізований вантажний сідловий тягач VIN НОМЕР_21 номерний знак на момент відчуження НОМЕР_22 ;
- KRONE SD Спеціалізований напівпричіп н/пр-платформа тентований VIN НОМЕР_23 номерний знак на момент відчуження НОМЕР_24 ;
- SCHMITZ S01 Загальний напівпричіп н/пр тентований VIN НОМЕР_25 номерний знак на момент відчуження НОМЕР_26 ;
- VOLVO FH 420 Спеціалізований вантажний сідловий тягач VIN НОМЕР_27 номерний знак на момент відчуження НОМЕР_28 .
На обгрунтування забезпечення позову ТзОВ «Авангард Транс» посилається на те, що предметом спору є фраудаторний правочин, вчинений відповідачами (пов'язаними особами) з метою відчуження майна (транспортних засобів), належного відповідачу-1 ФОП Філюку Івану Антоновичу, з метою ухилення від виконання боргового зобов'язання та судового рішення у справі №903/660/24 за позовом ТОВ «Авангард Транс» про стягнення боргу. Відповідач ФОП Філюк І.А., маючи з 26.02.2023 обов'язок з відшкодування шкоди та будучи обізнаним про відкриття провадження у судовій справі №903/660/24 за позовом ТОВ «Авангард Транс» про стягнення з нього боргу, вчинив оспорюваний правочин, спрямований на відчуження належного йому майна (транспортних засобів) на користь пов'язаної особи (з подальшим відчуженням частки, яку сформовано за рахунок транспортних засобів, на користь близького родича) з наміром ухилитись від виконання боргового зобов'язання. Вчинений відповідачами правочин має наслідком неможливість реального виконання судового рішення у справі №903/660/24 про стягнення з відповідача ФОП Філюка І.А. грошових коштів.
Оцінивши наведені ТзОВ «Авангард Транс» доводи та дослідивши надані на підтвердження цих доводів докази, врахувавши наявність зв'язку між заходами забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно і предметом майбутнього спору, співмірність й адекватність, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви та забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно, яке належать ТзОВ «Фіатранс».
Порядок забезпечення позову врегульовано положеннями глави 10 розділу І ГПК України.
Згідно зі статтею 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Подібний висновок викладений у ряді постанов Верховного Суду (від 24.05.2023 у справі № 906/1162/22, від 29.06.2023 у справі №925/1316/22, від 18.05.2023 у справі №910/14989/22, від 24.06.2022 у справі №904/8506/21).
Достатньо обґрунтованою, для забезпечення позову, є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Водночас, законом не визначено переліку відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суд в кожному конкретному випадку повинен оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими вимогами. Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову.
Обрання належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, а також у постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20), умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є припущення, що майно (у тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Можливість відповідача в будь-який момент відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Наведене слідує зі змісту пункту 23 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22.
Відповідно до частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
У постанові від 19.02.2021 у справі №643/12369/19 Верховний Суд зазначив. що арешт майна - це накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Арешт майна є самостійним видом (способом) забезпечення позову, який за правовою сутністю обмежує право відповідача розпоряджатися спірним майном.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 при застосуванні заходів забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові також зазначила, що жодних обмежень застосування такого виду забезпечення позову як накладення арешту на майно лише у сфері майнових спорів або заборони його застосування при вирішенні немайнового спору цивільне процесуальне законодавство не містить.
Предметом позову, з яким ТОВ «Авангард Транс» звернулось до господарського суду, є визнання недійсним правочину, оформленого актом приймання-передачі майна до статутного капіталу ТОВ «Фіатранс» від 20.08.2024, складеним відповідачами, рішенням учасника ТОВ «Фіатранс» №3/24 від 20.08.2024, щодо відчуження транспортних засобів, скасування державної реєстрації транспортних засобів за ТОВ «Фіатранс» з поновленням записів про право власності на транспортні засоби за ОСОБА_2 .
ТзОВ «Фіатранс» як власник нерухомого майна може у будь-який момент розпорядитися належним йому майном - транспортними засобами, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.
Відчуження майна, що на момент звернення ТОВ «Авангард Транс» з позовом до суду перебуває у власності відповідача ТОВ “Фіатранс», призведе до неможливості виконання судового рішення в частині застосування наслідків недійсності правочину, скасування державної реєстрації прав на транспортні засоби за відповідачем ТОВ “Фіатранс» та поновлення записів про право власності на вказані транспортне засоби за відповідачем ОСОБА_2 .
Окрім цього, у постанові від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду виклала висновок про те, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Та обставина, що можливе рішення суду про задоволення позову в цій справі не підлягає примусовому виконанню, а може бути виконано шляхом його пред'явлення до державного реєстратора, як уже зазначалося вище, не свідчить про неможливість застосування такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на майно, якщо невжиття заходів забезпечення позову негативно впливатиме на можливість позивача ефективно захистити (поновити) свої порушені права.
За наведених обставин забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно, що належить відповідачу-2, є співмірним із заявленими позовними вимогами, а також спрямоване на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи по суті заявлених позовних вимог.
Вказані заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті та застосовуються з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які можуть мати відповідні негативні наслідки та можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених прав позивача, що може бути встановлено лише за результатами розгляду спору по суті.
З огляду на викладене, оцінивши обґрунтованість доводів ТзОВ «Авангард Транс» щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом майбутньої позовної вимоги, суд дійшов висновку про наявність правових підстави для задоволення заяви та вжиття заходів забезпечення позову на підставі ст.137 ГПК України шляхом накладення арешту на рухоме майно, перелік якого наведено у заяві, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю “Фіатранс».
Невжиття запропонованих ТзОВ «Авангард Транс» заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся з позовом до суду.
Відповідно до ст.140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Заява про забезпечення позову відповідно до п.6 ч.1 ст.139 ГПК України не містить пропозицій заявника щодо зустрічного забезпечення, оскільки, як зазначає ТзОВ «Авангард Транс», підстав вимагати зустрічного забезпечення немає, адже будь-яких збитків внаслідок вжитих заходів забезпечення позову відповідачу завдано не буде.
Частиною першою статті 141 ГПК України передбачено право, а не обов'язок суду вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), а тому розгляд судом заяви про забезпечення позову, яка не містить пропозиції щодо зустрічного позову, не є порушенням норм статей 139, 140 ГПК України.
Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 20.08.2020 у справі №910/6503/19.
Відповідно до ст. 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження (ч.1). Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів (ч.2). Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом (ч.4).
Керуючись ст.ст. 136 - 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард Транс» про забезпечення позову від 01.10.2025 задовольнити.
2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортні засоби, які належать ТзОВ «Фіатранс», а саме:
- VOLVO FH 13.420 Спеціалізований вантажний сідловий тягач VIN НОМЕР_1 номерний знак на момент відчуження НОМЕР_2 ;
- VOLVO FH 13.460 Спеціалізований вантажний сідловий тягач VIN НОМЕР_3 номерний знак на момент відчуження НОМЕР_4 ;
- VOLVO FH 13.460 Спеціалізований вантажний сідловий тягач VIN НОМЕР_5 номерний знак на момент відчуження НОМЕР_6 ;
- VOLVO FH 460 Спеціалізований вантажний сідловий тягач VIN НОМЕР_7 номерний знак на момент відчуження НОМЕР_8 ;
- KOEGEL SN 24 Загальний напівпричіп н/пр-бортовий-тентований VIN НОМЕР_9 номерний знак на момент відчуження НОМЕР_10 ;
- KOEGEL S 24 Загальний напівпричіп н/пр-бортовий-тентований VIN НОМЕР_11 номерний знак на момент відчуження НОМЕР_12 ;
- KRONE SD Загальний напівпричіп н/пр-бортовий-тентований VIN НОМЕР_13 номерний знак на момент відчуження НОМЕР_14 ;
- RENAULT MAGNUM 480 Спеціалізований вантажний сідловий тягач VIN НОМЕР_15 номерний знак на момент відчуження НОМЕР_16 ;
- VOLKSWAGEN TRANSPORTER Загальний легковий вантажопасажирський VIN WV1ZZZ70ZYX130924 номерний знак на момент відчуження АС8511BE;
- SCHMITZ SCB-S3T Загальний напівпричіп н/пр тентований VIN НОМЕР_19 номерний знак на момент відчуження НОМЕР_20 ;
- VOLVO FH 13.500 Спеціалізований вантажний сідловий тягач VIN НОМЕР_21 номерний знак на момент відчуження НОМЕР_22 ;
- KRONE SD Спеціалізований напівпричіп н/пр-платформа тентований VIN НОМЕР_23 номерний знак на момент відчуження НОМЕР_24 ;
- SCHMITZ S01 Загальний напівпричіп н/пр тентований VIN НОМЕР_25 номерний знак на момент відчуження НОМЕР_26 ;
- VOLVO FH 420 Спеціалізований вантажний сідловий тягач VIN НОМЕР_27 номерний знак на момент відчуження НОМЕР_28 .
3. Питання про скасування заходів забезпечення позову вирішити у порядку, встановленому ст. 145 ГПК України.
4. Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання.
5. Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень, та є виконавчим документом відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
6. Строк пред'явлення ухвали про вжиття заходів до забезпечення позову до виконання становить три роки - до 09.10.2028 року.
7. Стягувачем за цією ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю «Авангард Транс» (49124, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Іларіонівська, буд. 27, кв. 13, код ЄДРПОУ 38678226).
8. Боржником за цією ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фіатранс» (44101, Волинська область, Ковельський район, селище Ратне, вул. Центральна, буд. 26, код ЄДРПОУ 43312004).
Відповідно до ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала про забезпечення позову підлягає оскарженню в апеляційному порядку до апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу якого знаходиться місцевий господарський суд в строки визначені ст. 256 ГПК України.
Оскарження ухвали про вжиття заходів забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Ухвала підписана 08.10.2025.
Суддя І. О. Якушева