79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"06" жовтня 2025 р. Справа №914/1260/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Бонк Т.Б.,
Суддів Бойко С.М.,
Якімець Г.Г.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Леоні Ваерінг Системс УА ГМБХ» б/н від 01.07.2025 (вх. суду від 02.07.2025 №01-05/2048/25)
на рішення Господарського суду Львівської області від 11.06.2025 (повне рішення складено 18.06.2025, суддя Щигельська О.І.)
у справі № 914/1260/25
за позовом: Львівського обласного центру зайнятості, м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Леоні Ваерінг Системс УА ГМБХ», с. Нежухів, Львівської обл.
про: стягнення 69 812,81 грн,
Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції:
Львівський обласний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Леоні Ваерінг Системс УА ГМБХ» про стягнення матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття у розмірі 69 812,81 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача наявне зобов'язання щодо відшкодування Львівському обласному центру зайнятості виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_1 , у сумі 69 812,81 грн, у зв'язку із поновленням її на роботі згідно наказу №659-ав/тр від 22.09.2021, відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.06.2025 позовні вимоги задоволено. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Леоні Ваерінг Системс УА ГМБХ» на користь Львівського обласного центру зайнятості кошти в сумі 69 812,81 грн та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Суд першої інстанції зазначив, що відповідач по відношенню до ОСОБА_1 , є роботодавцем у розумінні частини 4 статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», а тому саме на відповідача покладено обов'язок по відшкодуванню суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду, в даному випадку ухвали Львівського апеляційного суду від 02.09.2021 р. у справі №447/449/20 про затвердження мирової угоди.
Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:
Не погодившись з рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Леоні Ваерінг Системс УА ГМБХ» звернувся до Західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 11.06.2025 у справі № 914/1260/25 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Апелянт вважає, що ухвалу Львівського апеляційного суду від 02.09.2021 не можна вважати рішенням суду про поновлення на роботі, оскільки вказаною ухвалою лише затверджено положення мирової угоди між ОСОБА_1 та ТОВ «Леоні Ваерінг Системс УА ГмбХ» та закрито провадження в судовій справі № 447/449/20 не розглядаючи даний спір по суті. В той же час, в суді першої інстанції було відмовлено у задоволені позову ОСОБА_1 та суд встановив, що наказ про звільнення ОСОБА_1 є законним.
Скаржник звертає увагу, що Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» чітко встановлює, що фонд має право на компенсацію коштів лише у випадку поновлення працівника на роботі за рішенням суду про поновлення на роботі, чого в даному випадку не відбулося.
Львівський обласний центр зайнятості подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить рішення Господарського суду Львівської області від 11.06.2025 року у справі № 914/1260/25 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Леоні Ваерінг Системс Уа Гмбх» залишити без задоволення.
Позивач стверджує, що з ініціативи ТзОВ «Леоні Ваерінг Системс Уа Гмбх» згідно наказу № 659-ав/тр від 22.09.2021 «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 », який видано на підставі «копії рішення Львівського апеляційного суду від 02.09.2021 року, справа №447/449/20, особистої заяви від 22.09.2021р.», про що зазначено у вказаному наказі, ОСОБА_1 поновлено на посаді складальника деталей та виробів та призначено виплату заробітку у розмірі по 500,00 грн. за кожен місяць, починаючи з 09 січня 2020 року і до дня затвердження мирової угоди судом.
Позивач зауважує, що прийняття роботодавцем рішення про поновлення на роботі ОСОБА_1 має зворотню дію в часі, оскільки призвело до виплати протягом одного і того ж періоду роботодавцем середнього заробітку ОСОБА_1 у розмірі 500, 00 грн та виплати центром зайнятості допомоги по безробіттю у сумі 69 812,81 грн., яка, на думку позивача, має бути відшкодована ТзОВ «Леоні Ваерінг Системс Уа Гмбх».
Рух справи в суді апеляційної інстанції:
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2025 справу № 914/1260/25 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М. та Якімець Г.Г.
Ухвалою суду від 07.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Леоні Ваерінг Системс УА ГМБХ» б/н від 01.07.2025 (вх. суду від 02.07.2025 №01-05/2048/25) на рішення Господарського суду Львівської області від 11.06.2025 у справі № 914/1260/25; постановлено здійснити розгляд справи № 914/1260/25 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що:
09.01.2020 ТОВ «Леоні Ваерінг Системс УА ГмбХ» було видано наказ «Про припинення трудового договору ОСОБА_1 », згідно якого звільнено з роботи ОСОБА_1 у зв'язку із скороченням штату працівників відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України.
ОСОБА_1 21.01.2020 звернулася до Миколаївської районної філії Львівського обласного центру зайнятості (станом на сьогодні Миколаївське управління Стрийської філії Львівського обласного центру зайнятості) з метою пошуку роботи та для отримання статусу безробітної особи і допомоги по безробіттю.
Згідно даних трудової книжки, яку подала ОСОБА_1 при реєстрації в службі зайнятості, вона була звільнена з ТзОВ «ЛЕОНІ ВАЕРІНГ СИСТЕМС УА ГМБХ» згідно п.1 ст.40 КЗпП України з 30.12.2019р. згідно наказу від 09.01.2020 № 05-ав/тр.
Позивач долучив Витяг із наказів про прийняті рішення по особі ОСОБА_1 .
Відповідно до наказу центру зайнятості, на підставі особистої заяви ОСОБА_1 , наказом від 21.01.2020 №НТ200121 надано статус безробітної.
Наказом від 28.01.2020 №НТ200128 призначено допомогу по безробіттю: застрахованим особам залежно від страховою стажу відповідно до частин 1, 3, 4 ст. 22 частини 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»; понад 10 років - 70 % середньої з/п (доходу) залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: 100% - 90 к.д., 80 % - 90 к.д., 70 % - 180 к.д.; з 28.01.2020 по 21.01.2021.
Наказом від 28.01.2020 № НТ200128 відкладено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з наданням особі вихідної допомоги або інших виплат при звільненні з ПОУ або закінченні строку повноважень за виборною посадою що забезпечують часткову або тимчасову компенсацію втраченого заробітку з 28.01.2020 по 09.02.2020.
Наказом від 10.02.2020 №НТ200210 розпочато (поновлено) виплату допомоги по безробіттю відповідно до ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»: з 10.02.2020.
Наказом від 04.02.2021 №НТ210204 припинено виплату допомоги по безробіттю: у зв'язку із закінченням строку виплати відповідно до п.12 я.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з 04.02.2021
Наказом від 04.02.2021 №НТ210204 припинено реєстрацію безробітних у зв'язку з поданням зареєстрованим безробітним заяви про припинення реєстрації відповідно до абзацу 16 п.п. 1 п. 30 Порядку з 04.02.2021.
Наказом від 27.01.2025 №250127 затверджено повернути кошти у встановленому порядку відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Повернуто кошти за рахунок роботодавця у встановленому порядку відповідно до абз. 2 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з 10.02.2020 р.
11.02.2020 року ОСОБА_1 звернулася до Миколаївського районного суду Львівської області з позовом, в якому просила поновити її на посаді складальника деталей та виробів на ТОВ «Леоні Ваерінг Системс УА ГмбХ» та стягнути на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області у справі № 447/449/20 від 05.10.2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.
Вказане рішення оскаржене в апеляційному порядку.
За результатами апеляційного перегляду такого рішення, ухвалою Львівського апеляційного суду від 02.09.2021 р. у справі №447/449/20 суд ухвалив затвердити мирову угоду, укладену 27 серпня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ «Леоні Ваерінг Системс УА ГмбХ» та ОСОБА_1 , зокрема, на таких умовах:
« ОСОБА_1 відмовляється від позовних вимог , заявлених до ТзОВ «Леоні Ваерінг Системс УА ГмбХ» у судові справі №447/449/20.
ТОВ «Леоні Ваерінг Системс УА ГмбХ» зобов'язується добровільно поновити ОСОБА_1 на робоче місце, створене для людей з інвалідністю на посаду складальника деталей та виробів на підставі поданої ОСОБА_1 заяви в день подання відповідної заяви та внести запис про поновлення на роботі в трудову книжку ОСОБА_1 .
ТзОВ «Леоні Ваерінг Системс УА ГмбХ» зобов'язується добровільно виплатити ОСОБА_1 , частину середнього заробітку у розмірі 500,00 грн. за кожен місяць , починаючи з 09 січня 2020 року і до дня затвердження мирової угоди судом відповідно до вимог законодавства на протязі 20 днів з дня набрання законної сили ухвалою Львівського апеляційного суду про затвердження мирової угоди.
Визнати нечинним рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 05.10.2020, провадження у справі закрито.
Мирова угода вступає в законну силу з моменту її затвердження ухвалою Львівського апеляційного суду і діє до остаточного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом.
У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для примусового її виконання в порядку, передбаченому законодавством про виконання судових рішень».
22.09.2021 ТзОВ «Леоні Ваерінг Системс УА ГмбХ» видано наказ №659/ав/тр «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 ». Згідно якого останню поновлено на посаді складальника деталей та виробів ТзОВ ««Леоні Ваерінг Системс УА ГмбХ». Наказано виплатити ОСОБА_1 заробіток у розмірі по 500 грн за кожен місць , починаючи з 09 січня 2020 року і до дня затвердження мирової угоди судом відповідно до вимог законодавства протягом 20 днів з дня набрання законної сили ухвалою Львівського апеляційного суду про затвердження мирової угоди. Підстава: копія рішення Львівського апеляційного суду від 02.09.2021, справа №447/449/20, особиста заява від 22.09.2021.
На підставі Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, затвердженого Міністерством економіки України, Міністерством фінансів України, Міністерством внутрішніх справ України від 10.09.2024 №23492/439/620, Стрийською філією Львівського обласного центру зайнятості було проведено розслідування страхового випадку безпосередньо на ТзОВ «ЛЕОНІ ВАЕРІНГ СИСТЕМС УА ГМБХ», під час якого було встановлено, що ОСОБА_1 прийнято на роботу складальником деталей та виробів з 09.10.2013 згідно наказу від 09.10.2013 № 621/ос. Наказом від 09.01.2020 № 05-ав/тр «Про припинення трудового договору», звільнено з роботи згідно п.1 ст. 40 КЗпП Україні з 30.12.2019 року. Однак встановлено, що згідно наказу № 659-ав/тр від 22.09.2021 «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 », ОСОБА_1 поновлено на посаді складальника деталей та виробів з ініціативи ТзОВ «ЛЕОНІ ВАЕРІНГ СИСТЕМС УА ГМБХ» та призначено виплату заробітку у розмірі по 500,00 грн за кожен місяць, починаючи з 09 січня 2020 року і до дня затвердження мирової угоди судом (ухвала Львівського апеляційного суду від 02.09.2021 у справі № 447/449/20). Результати розслідування зафіксовано Стрийською філією Львівського обласного центру зайнятості в Акті розслідування страхових випадків та обґрунтованості призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття від 23.01.2025 № 29.
Львівським обласним центром зайнятості 29.01.2025 за №02-193/25 скеровано ТзОВ «ЛЕОНІ ВАЕРІНГ СИСТЕМС УА ГМБХ» претензію про повернення коштів в сумі 69812,81 грн. у зв'язку поновленням на роботі ОСОБА_1 відповідно до наказу №659-ав/тр від 22.09.2021 та виплатою їй заробітку у розмірі по 500,00 грн. за кожен місяць, починаючи з 09 січня 2020 року.
Листом №38-Вих від 07.03.2025р. ТзОВ «ЛЕОНІ ВАЕРІНГ СИСТЕМС УА ГМБХ», повідомило про відсутність обов'язку відшкодування матеріального забезпечення.
Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом про стягнення з відповідача на його користь виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю в сумі 69 812,81 грн на підставі ст.1166 ЦК України.
При перегляді рішення місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась таким:
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;
За визначенням пункту 8 статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" страховий випадок - це подія, через яку: застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу; застраховані особи опинилися в стані часткового безробіття.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" допомога по безробіттю є видом забезпечення за цим Законом.
Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом (частини 1, 2 статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття").
Функції виконавчої дирекції Фонду виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та його територіальні органи, що здійснюють свою діяльність відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" та цього Закону. Керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, входить до складу правління Фонду (частина 6 статті 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття").
Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначено, що Фонд має право, зокрема, стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.
Приписами ч. 4 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що з роботодавця утримується, зокрема, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Таким чином, положеннями статей 34, 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов'язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Як слідує з наявного в матеріалах справи наказу ТзОВ «Леоні Ваерінг Системс УА ГмбХ» від 22.09.2021 №659/ав/тр «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 », останню поновлено на посаді складальника деталей та виробів ТзОВ «Леоні Ваерінг Системс УА ГмбХ», наказано виплатити ОСОБА_1 заробіток у розмірі по 500 грн за кожен місць , починаючи з 09 січня 2020 року і до дня затвердження мирової угоди судом відповідно до вимог законодавства протягом 20 днів з дня набрання законної сили ухвалою Львівського апеляційного суду про затвердження мирової угоди.
Підставою для поновлення на роботі є судове рішення Львівського апеляційного суду від 02.09.2021, справа №447/449/20, особиста заява від 22.09.2021.
При цьому, колегія суддів критично оцінює доводи апелянта стосовно встановлення рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 05 жовтня 2020 року у справі № 447/449/20 факту законності та правомірності наказу відповідача про звільнення ОСОБА_1 , позаяк ухвалою Львівського апеляційного суду від 02.09.2021 у цій справі визнано нечинним рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 05 жовтня 2020 року.
Водночас суд попередньої інстанції правильно зазначив, що ухвала суду про затвердження мирової угоди є остаточним актом суду, що вирішує справу шляхом фіксації досягнутих сторонами домовленостей і надає їм юридичну силу.
У контексті трудових відносин сам факт поновлення на роботі це процедура відновлення працівника на його попередньому робочому місці.
З огляду на викладене, враховуючи, що поновлення ОСОБА_1 на робочому місці відбулось саме на виконання судового рішення - ухвали Львівського апеляційного суду від 21.09.2021 у справі № 447/449/20, на підставі якого ТзОВ «Леоні Ваерінг Системс УА ГмбХ» видано наказ №659/ав/тр від 22.09.2021, колегія суддів констатує, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог у цій справі.
Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).
На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 11.06.2025 у справі № 914/1260/25 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.
Судові витрати в суді апеляційної інстанції.
Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст.129 ГПК України сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.
Керуючись ст.ст. 86, 119, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Леоні Ваерінг Системс УА ГМБХ» б/н від 01.07.2025 (вх. суду від 02.07.2025 №01-05/2048/25) - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 11.06.2025 у справі № 914/1260/25- залишити без змін.
3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.
4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
5. Матеріали справи № 914/1260/25 повернути до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Т.Б. Бонк
суддя С.М. Бойко
суддя Г.Г. Якімець