Провадження № 11-сс/821/456/25 Справа № 711/8430/25 Категорія: ст. 183 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
07 жовтня 2025 року Черкаський апеляційний суд в складі суддів:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря - ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваної - ОСОБА_7 ,
захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалуслідчого cудді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 вересня 2025 року у кримінальному провадженні № 12025250000000002 від 01.01.2025, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Щокіно Тульської області рф, громадянки рф, маючої посвідку на постійне проживання в Україні, з загальною середньою освітою, одруженої, непрацюючої, має на утриманні двох малолітніх доньок, раніше судимої 03.02.2025 Придніпровським районним судом м. Черкаси за ч. 1 ст. 307 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
Старший слідчий в ОВС відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_10 , звернулася до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_7 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2, 3 ст. 307 КК України.
Просила слідчого суддю продовжити строк тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без можливості внесення застави, в межах строку досудового розслідування, тобто до 17.10.2025.
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.09.2025 клопотання старшого слідчого задоволено. Продовжено ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 17.10.2025 включно з утриманням в ДУ «Черкаський слідчий ізолятор». Строк дії ухвали визначено до 17 жовтня 2025 року включно.
На думку слідчого судді, висновки органу досудового розслідування щодо можливої причетності ОСОБА_7 до вчинення кримінальних правопорушень, які їй інкримінуються, не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими, тому слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати обрання та продовження заходу забезпечення кримінального провадження.
Слідчий суддя вважав, що стороною обвинувачення доведено існування ризику можливого переховування підозрюваної ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та суду, який ґрунтується на тяжкості інкримінованих злочинів, оскільки з урахуванням санкції ч. 3 ст. 307 КК України у разі засудження останньої до неї не може бути застосовано положення ст. 75 КК України щодо звільнення від відбування покарання з випробуванням, а тому, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність реального відбуття покарання, яке їй загрожує, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, підозрювана може переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
Суд також взяв до уваги, що ОСОБА_7 одружена з ОСОБА_11 , який мобілізований та перебуває в лавах ЗСУ, має двох малолітніх дітей: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має постійне місце проживання, проте у світлі наведених вище актуальних даних про існування ризику переховуватися, наявність вказаних вище обставин не можуть бути вирішальними, що могло б знизити цей ризик до маловірогідного чи до його виключення.
На думку слідчого судді, про існування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення свідчить те, що ОСОБА_7 раніше судима 03.02.2025 Придніпровським районним судом м. Черкаси за ч. 1 ст. 307 КК України та під час іспитового строку знову підозрюється у вчиненні особливо тяжких корисливих злочинів вчинених у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, із залученням малолітнього, що в свою чергу свідчить про те, що остання не здатна дотримуватись правослухняної поведінки.
Слідчий суддя врахував наявність у даному кримінальному провадженні інших підозрюваних, а тому існує ризик того, що ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, матиме реальну можливість спілкування з ними та змогу особисто або за допомогою третіх осіб незаконно впливати на них, на їх ставлення до вчинених злочинів, що перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя звернув увагу на системність вчинення інкримінованих в провину ОСОБА_7 кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, вчинених із залученням малолітнього, що свідчить про високий ступінь суспільної небезпеки, з урахуванням введення на всій території України воєнного стану.
Слідчий суддя прийшов до висновку, що підстави, за яких слідчим суддею було застосовано до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також обставини, які при цьому враховувались не змінились, а ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились, відтак слідчий суддя вважав, що запобігти вказаним вище ризикам, можливо виключно продовживши строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою застосованого відносно ОСОБА_7 .
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді від 13.09.2025, захисник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу. Просить скасувати ухвалу слідчого судді про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 та змінити на інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, а саме: цілодобовий домашній арешт із забороною цілодобово залишати місце свого проживання без дозволу суду і з обов'язком носіння електронного браслету. У разі, якщо суд не дійде такого переконання, про можливість зміни запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт, просить ОСОБА_7 визначити розмір застави в розмірі від 80 до 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В апеляційній скарзі вказує, що обґрунтування клопотання про продовження строку тримання під вартою прокурор в судовому засіданні не довів реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи підозрюваної у вигляді тримання його під вартою, не надав фактичних даних, котрі із певною вірогідністю та поза розумним сумнівом давали б підстави стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваної та не надав жодних доказів, на підтвердження своєї позиції. Твердження про те, що ОСОБА_7 може переховуватись від суду, вчиняти інші злочини, та про наявність інших ризиків, на думку захисника, ґрунтується виключно на припущеннях.
Зазначає, що слідчим суддею не було враховано наявність у підозрюваної двох малолітніх дітей та перебування чоловіка, та батька дітей протягом тривалого часу на фронті, де останній бере безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України.
Станом на сьогодні дітям надано статус таких, що залишились без батьківського піклування. Продовження тримання під вартою порушує баланс між інтересами слідства та правами двох неповнолітніх дітей, які фактично залишаються без належного догляду з боку обох батьків.
Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення підозрюваної ОСОБА_7 , її захисника - адвоката ОСОБА_8 , які просили задовольнити апеляційну скаргу, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з вимогами ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції, переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 407 КПК України, постановляючи ухвалу за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, апеляційний суд вирішує питання щодо запобіжного заходу в порядку, передбаченому Главою 18 Розділу II КПК України.
Згідно вимог ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею у межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Положеннями ст. 199 КПК України регламентовано порядок продовження строку тримання під вартою.
Зокрема клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою (ч. 1 ст. 199 КПК України).
Пунктом 1 ч. 3 ст. 199 КПК України визначено, що прокурор окрім відомостей, зазначених у ст. 184 КПК України, має викласти обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя для прийняття законного й обґрунтованого рішення відповідно до ст. ст. 178, 199 КПК України та практики ЄСПЛ, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. При цьому наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
У відповідності до ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
За змістом ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, слідчим управлінням ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні за № 12025250000000002 від 01.01.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч.3 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_7 , будучи особою раніше судимою за ч. 1 ст. 307 КК України, маючи не зняту та не погашену в законному порядку судимість, в період іспитового строку, діючи повторно, незаконно, умисно, з корисливих мотивів, із залученням малолітньої, з метою незаконного збагачення, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров'я населення України, незаконно, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», усвідомлюючи протиправність своїх дій, та, бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, із залученням малолітньої незаконно придбала наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, з метою збуту за наступних обставин.
21.05.2025 близько 16 год. 55 хв. ОСОБА_7 , разом зі своєю малолітньою донькою 2014 року народження, вийшли зі свого місця проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , та о 17 год. 19 хв. пройшли до магазину «Фламінго», що по вул. Тараскова в м. Черкаси, де взяли на прокат самокат «Bolt», після чого вдвох проїхали до вул. Квіткова в м. Черкаси та о 17 год. 43 хв. ОСОБА_7 , маючи умисел на незаконне повторне, придбання з метою збуту, зберігання з метою подальшого збуту обмежених до вільного обігу речовин, залучила свою малолітню доньку до вчинення протиправних дій, впевнившись, що за їх злочинними діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_7 надала вказівку своїй малолітній доньці підійти до дерева, що за координатами 49.436523 32.0264817.87 та забрати пакунок, після чого дитина підійшла до вказаного місця, де незаконно придбала, а саме забрала згорток обмотаний чорною ізоляційною стрічкою, в середині якого знаходились 30 пакетиків обмотаних чорною ізоляційною стрічкою із вмістом речовини рослинного походження зеленого кольору, зразок якої в цей день під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження відібрано працівниками поліції, яка відповідно до висновку експерта № СЕ-19/124-25/8076-НЗПРАП від 03.06.2025 є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабіс, маса якого у висушеному стані становить 1.63 г.
Після чого, ОСОБА_7 разом зі своєю малолітньою донькою, незаконно повторно, зберігаючи при собі з метою збуту щойно придбаний нею згорток із вмістом наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабіс, на цьому ж самокаті «Bolt» вдвох поїхали по м. Черкаси для подальшого незаконного збуту вище вказаних згортків із наркотичним засобом, шляхом «закладок».
Цього ж дня, тобто 21.05.2025 близько 18 год. 11 хв. ОСОБА_7 , будучи особою раніше судимою за ч. 1 ст. 307 КК України, разом зі своєю малолітньою донькою 2014 року народження, діючи незаконно, повторно, умисно, зберігаючи при собі щойно незаконно придбаний з метою збуту нею наркотичний засіб, використовуючи засіб для пересування, а саме самокат «Bolt», проїхали до парковки ЖК «Андора», що по вул. Смілянській в м. Черкаси, де залишила самокат та разом з донькою о 18 годині 30 хвилин пішки пройшли під міст, що по проспекту Хіміків, 9, впевнившись, що за їх протиправними діями ніхто не спостерігає, незаконно, повторно умисно, залучивши малолітню дитину 2014 року народження, збула наркотичний засіб у вигляді «закладки» за координатами 49.4355220 32.0259760, а саме надала вказівку своїй малолітній доньці піти та покласти під дерево згорток обмотаний ізоляційною стрічкою із вмістом речовини рослинного походження, зразок якої в цей день під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження відібрано працівниками поліції, яка відповідно до висновку експерта № СЕ-19/124-25/8080-НЗПРАП від 30.05.2025 верхівкова частина рослини зелено-коричневого кольору є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабіс, маса якого у висушеному стані становить 0.828 г, при цьому ОСОБА_7 на мобільний телефон проводила фотозйомку місця «закладки» для передачі даного фотозображення покупцю.
Вона ж, діючи повторно, із залученням малолітньої дитини 2014 року народження, будучи особою раніше судимою за ч. 1 ст. 307 КК України, незаконно, умисно, маючи умисел на незаконний збут наркотичних засобів, зберігаючи при собі щойно незаконно придбаний нею наркотичний засіб, 21.05.2025 о 18 год. 45 хв. разом із малолітньою донькою 2014 року пішки пройшли до пров. Комунальний, 3, впевнившись, що за їх протиправними діями ніхто не спостерігає, незаконно, повторно умисно, із залученням малолітньої дитини 2014 року народження збула наркотичний засіб у вигляді «закладки» за координатами 49.4113488 32.0362917, а саме ОСОБА_7 під стовпом поклала згорток обмотаний ізоляційною стрічкою із вмістом речовини рослинного походження, зразок якої в цей день під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження відібрано працівниками поліції, яка відповідно до висновку експерта № СЕ-19/124-25/8077-НЗПРАП від 02.06.2025 верхівкова частина рослини зеленого кольору, є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабіс, маса у висушеному стані становить 0.817 г, при цьому малолітня донька ОСОБА_7 на мобільний телефон проводила фотозйомку місця «закладки» для передачі даного фотозображення покупцю.
17.07.2025 ОСОБА_14 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
17.07.2025 слідчим суддею Придніпровського районного суду м. Черкаси підозрюваній ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, тобто до 14.09.2025, без визначення розміру застави.
Причетність ОСОБА_7 до вчинення зазначеного кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами: даними протоколу обшуку від 17.07.2025, висновками експертиз № СЕ-19/124-25/8076-НЗПРАП від 03.06.2025, № СЕ-19/124-25/8080-НЗПРАП від 30.05.2025, № СЕ-19/124-25/8077-НЗПРАП від 02.06.2025, даними протоколів проведених негласних слідчих (розшукових) дій та іншими матеріалами кримінального провадження.
11.09.2025 першим заступником керівника Черкаської обласної прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025250000000002 від 01.01.2025 продовжено до трьох місяців, тобто до 17.10.2025.
Сукупність наданих доказів дали достатні підстави слідчому судді дійти до висновку про обґрунтованість врученої ОСОБА_7 підозри, що є однією із складових, зокрема продовження обраного запобіжного заходу, який забезпечить дієвість кримінального провадження та належну процесуальну поведінку підозрюваної, а також убезпечить існуючі ризики на даній стадії кримінального провадження.
Слід зазначити про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Слідчим суддею вірно враховано, що ОСОБА_7 усвідомлюючи, що вона вчинила особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна, а також, що з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, що вказує на продовження існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також ОСОБА_7 має реальну можливість здійснювати незаконний вплив на свідків, інших підозрюваних шляхом вмовлянь, погроз чи шантажу з метою зміни показань на його користь чи відмови від надання показань з метою уникнення ним кримінальної відповідальності та вживати заходів, спрямованих на унеможливлення здобуття органом досудового розслідування інших фактичних даних, необхідних для повного, всебічного та об'єктивного розслідування кримінального правопорушення, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
До того ж слідчим суддею враховано і те, що на цей час, в ході досудового розслідування не встановлено та не допитано всіх свідків, у зв'язку з чим ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, матиме змогу контактувати з ними та незаконно впливати на них.
Окрім цього, ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, може виразитись в тому, що перебуваючи на волі, підозрювана матиме можливість спілкуватися з невстановленими особами, причетними до даного кримінального провадження, чим буде перешкоджати встановленню всіх обставин злочину.
ОСОБА_7 раніше судима 03.02.2025 Придніпровським районним судом м. Черкаси за ч. 1 ст. 307 КК України, до позбавлення волі строком 4 роки та на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнена з іспитовим строком на 2 роки, на час повідомлення про підозру не була працевлаштована та не мала систематичного законного джерела доходу, що вказує на те, що така злочинна діяльність є основним джерелом її доходу та вона може вчинити інше кримінальне правопорушення, що вказує на ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що ризики, на які вказує слідчий у клопотанні, продовжують існувати та підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
З огляду на встановлені обставини, на переконання апеляційного суду, запобігти ризикам, передбаченим п. 1, п. 3, п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України у даному кримінальному провадженні, які продовжують існувати, можливо шляхом застосування до ОСОБА_7 обраного слідчим суддею запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави.
При оцінці, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів приходить до висновку про продовження існування вказаних ризиків, які не зменшилися, з огляду на суспільну небезпечність кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , тяжкість покарання, яке загрожує останній, у разі визнання її винною у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення.
Наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається орган досудового розслідування у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що заявлені ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані при прийнятті рішення про обрання запобіжного заходу, продовжують існувати.
Наведені в апеляційній скарзі захисником підозрюваної доводи щодо недоведеності ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, фактично не зменшують доведених ризиків у кримінальному провадженні, а тому не можуть бути визначальними при вирішенні питання про продовження в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження.
На підставі вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Доводи захисника підозрюваної щодо застосування стосовно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, колегія суддів оцінює критично, оскільки скаржником не доведено наявність достатніх стримуючих факторів, які б свідчили про можливість при розгляді клопотання про продовження застосування обраного раніше запобіжного заходу, застосувати до підозрюваної більш м'який запобіжний захід не пов'язаного з триманням під вартою, оскільки під час іспитового строку підозрювана ОСОБА_7 вчинила кримінальне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Зазначені вище ризики наразі є реальними та триваючими, що виключають можливість застосування до підозрюваного альтернативного запобіжного заходу, який, на думку колегії суддів, не забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що підозрювана одружена, має на утриманні двох малолітніх доньок, чоловік підозрюваної протягом тривалого часу перебуває на фронті, де бере безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, тобто має міцні соціальні зв'язки, на думку колегії суддів фактично не зменшують продовження існування доведених ризиків у кримінальному провадженні, а тому не можуть бути визначальними при вирішенні питання про продовження в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження.
Під час апеляційного розгляду, не здобуто даних, які б безумовно свідчили про неможливість тримання підозрюваної ОСОБА_7 під вартою, натомість, встановлена обґрунтована наявність продовження існування ризиків, визначених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Тому інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків слідчого судді про наявність підстав для продовження застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу, слід врахувати позицію Європейського суду з прав людини з приводу того, що серйозність пред'явленого обвинувачення і ризик втечі може бути аргументом при обранні запобіжного заходу і відповідно до п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості переважає принцип поваги до свободи особистості.
Також ЄСПЛ неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011, рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000, рішення «Летельє проти Франції» від 26.06.1991).
Перевіривши мотиви прийнятого судового рішення, апеляційний суд установив, що при вирішенні питання про продовження підозрюваній ОСОБА_7 строку тримання під вартою, слідчий суддя належно дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження строку застосування запобіжного заходу, конкретні обставини кримінального провадження та особу підозрюваної, вимоги закону та існуючу практику Європейського Суду з прав людини.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
З урахуванням викладеного, ухвала слідчого судді першої інстанції є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги захисника підозрюваної ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 .
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 404, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 вересня 2025 року- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4