Справа № 948/416/25 Номер провадження 33/814/742/25Головуючий у 1-й інстанції Косик С. М. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М.
07 жовтня 2025 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М., з секретарем судового засідання Гонтою М.В., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Машівського районного суду Полтавської області від 23 червня 2025 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , працює трактористом ТОВ "Востокстройгаз",
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 гривень.
Згідно з постановою судді, 16.05.2025 о 23:14 год на 4 км а/д Михайлівка - Абрамівка Полтавського (Машівського) району Полтавської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21104 днз НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, не розбірлива мова, порушення координації рухів, але від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.
В апеляційній скарзі особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях події та складу адміністративного правопорушення.
Посилається на те, що не встановлено законності зупинки та факт керування транспортним засобом, працівники поліції підійшли до автомобіля, який нерухомо стояв на узбіччі дороги.
Вказує, що диск з відеозаписом є неналежним доказом, який безперечно доводить провину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки технічний засіб відеозапису не містить назви, відомостей про тип та модель носія.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на підтримку апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з такого.
Згідно вимог ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, рішення приймається на підставі доказів, оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Суд першої інстанції відповідно до ст. 245 КУпАП у повній мірі дослідив всі докази і надав їм правильну правову оцінку, а відтак дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за вчинення якого застосував до нього адміністративне стягнення в межах санкції зазначеної статі.
Рішення суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними та дослідженими доказами, а саме: відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №332828 від 17 травня 2025 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якого вбачається що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння; даними відеозапису з нагрудної камери поліцейського та відеореєстратора поліцейського автомобіля.
Відповідно до відеозапису з нагрудної камери поліцейського зафіксовано відмову водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі.
При дослідженні матеріалів справи, у тому числі при перегляді відеозапису, порушень з боку поліцейських, які оформлювали адміністративний матеріал, не встановлено. Отже, здійснений поліцейським відеозапис є допустимим доказом.
Таким чином, відеозапис у повній мірі узгоджується з протоколом про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами справи.
Таким чином, твердження про відсутність у ОСОБА_1 відмови від проходження запропонованого огляду є надуманими та спростовується вищенаведеними доказами по справі.
Доводи апеляційної скарги про те, що не встановлено законності зупинки та факту керування транспортним засобом, не заслуговують на увагу, так як вони спростовуються відеозаписом події.
Так, з відеозапису з нагрудної камери поліцейського та відеореєстратора поліцейського автомобіля зафіксовано рух транспортного засобу та момент зупинки працівниками поліції транспортного засобу, а також перебування за кермом автомобіля ОСОБА_1 , який мав явні ознаки алкогольного сп'яніння, в ході спілкування з працівниками поліції не заперечував факт керування транспортним засобом, пояснив, що їде з роботи, та не заперечував вживання алкогольних напоїв, а саме 1 літр пива. На запитання працівника поліції про проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 в категоричній формі відмовився від такого проходження. При цьому, будь-яких зауважень чи заперечень стосовно того, що він не керував транспортним засобом ОСОБА_1 не заявляв.
Апеляційний суд зауважує, що питання поважності чи неповажності причин зупинки автомобіля поліцейськими у зв'язку з порушенням вимог Правил дорожнього руху не є предметом судового розгляду в справі про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП, а відтак вирішення цього питання не може бути підставою для скасування постанови суду.
Доводи апеляційної скарги про те, що диск з відеозаписом є неналежним доказом, оскільки технічний засіб відеозапису не містить назви, відомостей про тип та модель носія, апеляційний суд вважає безпідставними.
З цього приводу апеляційний суд зазначає, що наявний в матеріалах справи відеозапис зі відеореєстратора службового автомобіля та бодікамери поліцейського, здійснений відповідно до вимог Закону України «Про Національну поліцію». Вказаний відеозапис події також відповідає вимогам статті 251 КУпАП, відповідно до яких доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Крім того, відповідно до вимог статті 251 КУпАП, технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису є доказами в справі про адміністративне правопорушення, який є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Окрім того, відсутність відомостей про тип та модель носія не впливають на його зміст, в тому числі щодо викладу фактичних обставин допущення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Зафіксована на наданих відеозаписах інформація є достатньою та узгоджуються з іншими наявними в матеріалах справи доказами на підтвердження обставин, що мають значення для справи.
Таким чином, висновки суду першої інстанції про встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, ґрунтуються на підставі повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи, оскільки судом достовірно встановлено, що останній відмовився від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву та давали суду підстави для висновку про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доказів, які б свідчили про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи апелянт не надав.
Постанова судді місцевого суду відповідає вимогам Закону, істотних порушень норм права, які були б підставою для зміни чи скасування судового рішення не встановлено.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Машівського районного суду Полтавської області від 23 червня 2025 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду В.М. Герасименко