Житомирський апеляційний суд
Справа №286/3072/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/640/25
Категорія ст.422 КПК України Доповідач ОСОБА_2
01 жовтня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю
секретаря: ОСОБА_5
підозрюваного: ОСОБА_6
захисника: ОСОБА_7
прокурора: ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу прокурора Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Овруцького районного суду Житомирської області від 29 серпня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 та застосовано домашній арешт,-
Ухвалою слідчого судді Овруцького районного суду Житомирської області від 29 серпня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 та застосовано домашній арешт, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України на строк два місяці.
Слідчий суддя дійшов висновку, що надані слідчим докази та зазначені прокурором підстави (ризики) не доводять недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам зазначеним у клопотанні, а тому застосував до підозрюваного ОСОБА_6 більш м'який запобіжний захід.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Вважає, що слідчий суддя в повній мірі не врахував ризики, передбаченіч.1 ст.177 КПК України.
Стверджує, що ОСОБА_6 раніше неодноразово судимий.
Зазначає, що санкція ч.2 ст.307 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна.
Крім того, підозрюваний є інвалідом 2 групи, що дає можливість виїхати за кордон.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, заперечення захисника та підозрюваного на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею на думку колегії суддів було обґрунтовано застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, на час розгляду відповідного клопотання, враховуючи серйозність пред'явленої підозри за ч.2 ст.307 КК України, суворість передбаченого покарання, яке може загрожувати ОСОБА_6 , в разі визнання його винним.
За таких обставин, на думку колегії суддів, слідчим суддею були враховані усі обставини з якими закон пов'язує застосування запобіжного заходу, а тому вважає, що ухвала слідчого судді є обґрунтованою та законною.
Вирішуючи питання про достатність чи недостатність застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту апеляційний суд також враховує те, що на час розгляду апеляційної скарги прокурора ОСОБА_9 , перебуваючи під домашнім арештом, ОСОБА_6 умови його не порушував, що додатково дає підстави для висновку, що застосований ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту може забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків та запобігти наведеним у клопотанні ризикам.
Орган досудового розслідування не позбавлений права, в разі недотримання ОСОБА_6 умов домашнього арешту звернутися до слідчого судді з клопотанням про зміну запобіжного заходу на більш суворий.
Доводи апеляційної скарги прокурора про те, що застосування більш м'якого запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6 не забезпечить його належну процесуальну поведінку, оскільки існують ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає необґрунтованими. Прокурором не доведено виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права підозрюваного на свободу та свідчили про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Також, слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з визначенням цілодобового знаходження за місцем проживання було враховано серйозність підозри.
На переконання колегії суддів, у клопотанні слідчого не зазначено та прокурором не доведено недостатність застосування до підозрюваного ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та вважає, що висновок слідчого судді щодо можливості обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту є обґрунтованим та законним.
Вирішувати питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою виходячи лише з санкції статті за якою підозрюється ОСОБА_6 неприпустимо.
Що стосується доводів апелянта, про те що підозрюваний ОСОБА_6 неодноразово судимий, то вони жодним чином не впливають на правильність висновків слідчого судді щодо можливості обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
За таких обставин, на думку колегії суддів, слідчим суддею були враховані усі обставини з якими закон пов'язує обрання запобіжного заходу, в тому числі і ті на які посилається сторона обвинувачення, а тому вважає, що ухвала слідчого судді є обґрунтованою та законною.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не знаходить.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Овруцького районного суду Житомирської області від 29 серпня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 та застосовано домашній арешт - без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді: