Справа № 292/910/25
Провадження № 2/292/560/25
07 жовтня 2025 року с-ще Пулини
Пулинський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Лотуги В.Ф., з участю секретаря судового засідання Володіної В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У серпні 2025 року ТОВ "Юніт капітал" звернувся до суду із позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованість за кредитним договором №177987716 від 19.08.2023 в розмірі 102661,61 грн., судовий збір в сумі 2422,40 грн. та оплату професійної правничої допомоги адвоката в сумі 7000 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 19 серпня 2023 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №177987716, згідно якого останній надано кредит в сумі 20900 грн., які були перераховані на її банківську карту. Договір підписано електронним підписом, за допомогою одноразового паролю.
28 листопада 2018 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон плюс" укладено договір факторингу № 28/1118-01, а 21.11.2023 підписано реєстр прав вимоги №259, відповідно до яких за плату відступлено право вимоги до відповідачки.
10.10.2024 між ТОВ "Таліон плюс" та ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" укладено договір факторингу №10/1024-01, та підписано реєстр прав вимоги №1, у відповідності до яких відбулось відступлення права вимоги до відповідачки.
04.06.2025 між ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" та ТОВ "Юніт капітал" укладено договір факторингу №04/06/25-Ю, та підписано реєстр боржників, відповідно до яких позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідачки.
ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" та ТОВ "Юніт капітал" не здійснювали нарахувань за кредитним договором.
Відповідачка належним чином зобов'язання за кредитним договором не виконала, внаслідок чого на момент подання позовної заяви виникла заборгованість на загальну суму 102661,61 грн., з них по тілу кредиту - 20900 грн., по відсоткам - 81761,61 грн.
Ухвалою суду від 19.08.2025 відкрито провадження у справі, розгляд її призначено у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.
28.08.2025 до суду від представника відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає що вматеріалах справи відсутні відомості щодо існування повідомлення про відступлення права грошової вимоги за договором № 177987716 від 19.08.2023 та будь-яке підтвердження про направлення позичальнику такого повідомлення за подальшими договорами факторингу, що порушує взяті на себе первісним кредитором зобов'язання. Право вимоги до ОСОБА_1 переходило тричі. Разом з тим, на момент укладення договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 грошові зобов'язання відповідача за договором №177987716 від 19.08.2023 ще не існували, оскільки виникли після переуступки боргу, а відтак і не могли відступатися права кредитора за цим договором. Оскільки на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов'язання між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 , то у первісного та інших кредиторів не виникло право вимоги за зобов'язанням, яке могло бути передано ТОВ "Таліон Плюс" на підставі договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 з подальшим укладенням й додаткових угод. Права майбутньої вимоги на момент укладення договору має бути визначеною, тоді як жодної визначеної вимоги у ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" щодо ОСОБА_1 на момент укладення договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 й подальших додаткових угод до нього не існувало та сторони не могли передбачити, що 19.08.2023 буде укладено спірний кредитний договір. Враховуючи, що позивачем ТОВ "Юніт капітал" не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором на першому етапі, наступні переходи прав вимоги, не можуть підтвердити передання права вимоги до останнього кредитора. Крім того, вважає, що позивачем не надано суду належно оформленого реєстру прав вимог, яким би підтверджувалося набуття ТОВ ФК "Онлайн фінанс" від ТОВ "Таліон плюс" права вимоги за договором укладеним між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 . Зокрема, у реєстрі прав вимог не зазначено боржників, до яких клієнт відступає фактору право вимоги на умовах договору факторингу. Також, за відступлення права вимоги ТОВ "Таліон плюс" повинно було сплатити ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" суму фінансування, проте доказів не надано. Вважає, що вартість витрат на правничу допомогу суттєво завищена та неспівмірна наданій послузі. Справа, що розглядається не є складною, враховуючи усталену практику і не потребує багато часу на побудову правової позиції професіоналом у галузі права. Відповідно дії, виконані адвокатом по справі, не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи та значних витрат часу на їх виконання. Предмет спору в цій справі містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними. Оскільки середня вартість адвокатських послуг в аналогічних справах складає 2564,32 грн., тому розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, підлягають зменшенню до 2564,32 грн. Просять у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Розгляд справи проводити без участі відповідачки та її представника.
01.09.2025 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якому зазначає, що між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон плюс" укладено ряд додаткових угод: №19 від 28.11.2019, №26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023, якими продовжено строк дії договору до 31 грудня 2024 року, а тому виконання договору факторингу здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії, з 28.11.2018 по 31.12.2024. Предметом договору факторингу є відступлення прав вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги. Відповідно до п.1.3. договору визначено, що під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Реєстр не є разовим документом, оскільки договір факторингу передбачає (не забороняє) можливість їх укладення множинну кількість разів, у випадку бажання та необхідності сторін. Згідно п.4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог. 21.11.2023 відповідно до витягу з реєстру прав вимоги 259 до договору факторингу, ТОВ "Таліон плюс" отримало право вимоги до відповідачки на загальну суму 49 723,61 грн. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги. На момент включення кредитного договору до реєстру, право вимоги вже існувало. Вважає, що позивач належним чином підтвердив факт переходу права вимоги, оскільки виконав умови договору факторингу та надав відповідні документи. Предметом договору факторингу №10/1024-01 від 10.10.2024 є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. 10.10.2024 відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №1 до договору факторингу від ТОВ "Таліон плюс" до ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" перейшло право вимоги до відповідачки на загальну суму 67154,64 грн. Тобто передача права вимоги відбулась в межах часових рамок чинності договору факторингу до 31.12.2024. Право вимоги за кредитним договором №448584942 від 14.04.2023 перейшло до ТОВ "ФК "Онлайн фінанс", а у подальшому відповідно до договору факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025, перейшло на загальну суму 102661,61 грн. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору. Чинне законодавство не встановлює прямої вимоги про те, що право вимоги переходить лише після оплати. Сторони можуть самостійно встановлювати строки для проведення оплати й даний факт не взаємопов'язаний з предметом договору та переходом права вимоги. Також, зазначає, що позивачем долучено всі необхідні документи, зокрема акт прийому-передачі виконаних робіт, що свідчить про належне виконання наданих послуг, а отже робота адвоката виконана належним чином. Враховуючи вищевикладене, просить даний позов задовольнити повністю.
15.09.2025 до суду від представника відповідачки надійшли додаткові пояснення, в яких зазначає, що строк виконання зобов"язання не може змінюватися на підставі ст.212 ЦК України, як зазначено в п.2.3.1.2. кредитного договору, адже відкладальною обставиною обумовлюється настання або зміна прав та обов"язків, а не строк їх виконання. З врахуванням зазначеного, просить відмовити позивачу у нарахуванні відсотків за користування кредитом поза межами строку кредитного договору.
19.09.2025 до суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких зазначає, що алгоритм нарахування заборгованості узгоджений кредитним договором. Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог надано розрахунки заборгованості створені та підписані електронними підписами ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон плюс". Дані документи є належними, повними та вичерпними доказами заборгованості, оскільки вони охоплюють всі необхідні обчислення сум, які стягуються. Підписавши кредитний договір, позичальник надала свою згоду на сплату усіх зазначених у них платежів (процентів та винагороди), які були визначені за взаємною згодою сторін та недійсними не визнані. В період з 19.08.2023 по 18.09.2023 нарахування здійснювались за дисконтною процентною ставкою, тобто: 20900,00 грн. (тіло кредиту) х 0,49/100 = 102,41 грн. в день (п.8.3.1. договору). Також, відповідно до розрахунку заборгованості, наданого ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", ОСОБА_1 на виконання умов договору здійснила часткові платежі на суму 3073 грн. Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідачка вчинила конклюдентні дії щодо визнання договору і відповідно щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту. 19.09.2023 процентна ставка збільшилась відповідно до п.8.3.2., відповідачка продовжила дисконтний період шляхом внесення всіх фактично нарахованих відсотків за період визначений в п.3.2. кредитного договору. Отже, в період з 19.09.2023 по 18.10.2023 проценти нараховувались за індивідуальною процентною ставкою: 20900 грн. (тіло кредиту) х 1,22/100 = 254,97 грн. в день (п.8.3.2.). У подальшому, оскільки відповідачка борг не погасила, нарахування здійснювалось за процентною ставкою 2,98 % в день від суми залишку кредиту: 20900 грн. (тіло кредиту) х 2,98/100 = 622,80 грн. в день (п.8.4. договору). 21.11.2023 право вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ "Таліон плюс", який став новим кредитором, а тому до нього перейшли права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, нарахування за користування грошовими коштами продовжились за процентною ставкою 1087,70 % річних, що на день укладення договору становить 2,98% в день до 14.02.2024 включно. Наступними факторами жодних нарахувань не здійснювалось. Отже, нарахування процентів здійснюється на підставі положень договору, відповідачка до укладення вищезазначеного договору, була належним чином ознайомлена з усіма його істотними умовами, включаючи порядок та розмір нарахування відсотків, що підтверджується підписанням договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Відповідачкою не надано власного розрахунку заборгованості, а також доказів, які підтверджують повернення позичальником кредиту у повному розмірі та в строки, передбачені кредитним договором, зокрема, доказів, що спростовують правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості. Просить при розгляді справи врахувати надані додаткові пояснення.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, у позовній заяві просить провести розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідачка та її представник у судове засідання не з"явилися, останній у відзиві на позовну заяву просить розгляд справи проводити без їх участі.
З викладених обставин суд вирішує справу у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ст.279 ЦПК України, з повідомленням сторін, за наявними у справі матеріалами.
Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення за правилами спрощеного позовного провадження.
Судом встановлено, що 19.08.2023 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №177987716, відповідно до умов якого відповідачці надано на умовах строковості, зворотності та платності кредит в сумі 20900 грн., строком на 5 років до 18.09.2028 (пункти 2.1., 7.2., 7.3.).
Пунктом 3.1. договору передбачено, що позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може збільшувати суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. Строк дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання першого траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору.
Відповідно до п.3.2. встановлений в п.3.1. договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті необмежена.
Згідно пункту 7.1. договору визначено, що рекомендована (не обов'язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування - 18.09.2023.
Пунктом 7.2. визначено, що в обов'язковому порядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин - закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п.11.1. договору; - дострокового припинення дії договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7.
Відповідно до п.7.4. проценти за договором протягом дисконтного періоду кредитування позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування. У разі продовження позичальником дисконтного періоду кредитування, позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дисконтного періоду кредитування; після закінчення дисконтного періоду кредитування, позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно.
Пунктом 7.5. передбачено, що позичальник має право достроково повернути основну суму кредиту повністю або частково та сплатити всі фактично нараховані проценти в будь-який час.
Згідно п.8.1, 8.3, 8.3.1, 8.3.2, 8.4. договору вбачається, що за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти. За період від дати видачі кредиту до 18.09.2023 (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 178,85% річних, що на день укладення договору становить 0,49 % від суми кредиту за кожний день користування ним (дисконтна процентна ставка). У разі, якщо позичальник вчинить описані в п.3.2. договору дії щодо продовження дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 18.09.2023 проценти нараховуються за ставкою 443,91 % річних, що на день укладення договору становить 1,22% в день від суми кредиту за кожний день користування ним (індивідуальна процентна ставка). Після закінчення дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,700 % річних, що на день укладення договору становить 2,98% в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним.
Згідно паспорту споживчого кредиту продукту "СМАРТ" до договору №177987716 від 19.08.2023, тип кредиту - кредитна лінія, сума/ліміт кредиту - 20900 грн., мета отримання кредиту - на споживчі цілі, строк кредитування - до 1857 днів (дисконтний період 30 днів, з можливістю продовження), дисконтна процентна ставка - 3,65%-766,50%, індивідуальна процентна ставка - 383,25%-766,50%, базова процентна ставка - 766,50%, після закінчення дисконтного періоду - 1087,70%, тип процентної ставки - фіксована, загальні витрати за кредитом - 3072,30 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строк користування кредитом - 23972,30 грн., реальна річна процентна ставка, процентів річних - 430,50%.
Як вбачається з заявки на отримання грошових коштів в кредит, платіжного доручення від 19.08.2023 та довідки №177987716/23052025/Э від 23.05.2025, ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" переказало на банківську картку ОСОБА_1 5168-74ХХ-ХХХХ-6388, кошти згідно договору №177987716 від 19.08.2023, в сумі 20900 грн.
У довідці щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" зазначено, що ОСОБА_1 19.08.2023 надано кредит в розмірі 20900 грн., строком на 30 днів. Датою оплати на момент вчинення дій спрямованих на продовження строку користування кредитом - 19.09.2023, сума сплачених процентів - 2071 грн., кількість днів на які продовжено строк кредитування - 30, процентна ставка, яка застосовується на період продовження строку кредитування - 1,22% в день, кінцева дата оплати - 18.10.2023.
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", за кредитним договором №177987716 ОСОБА_1 19.08.2023 видано гроші в сумі 20900 грн. З 19.08.2023 по 21.11.2023 нараховано на тіло кредиту проценти в розмірі - 28823,61 грн. Сплачено 18 та 19.09.2023 грошові кошти в сумі 3073 гр.
Згідно договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, укладеного між ТОВ "Таліон плюс" (фактор) та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" (клієнт), клієнт зобов"язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов"язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
28.11.2019 між ТОВ "Таліон плюс" (фактор) та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" (клієнт) укладено додаткову угоду №19 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, згідно якої сторони дійшли згоди викласти п.8.2 договору у такій редакції: "8.2. строк дії цього Договору починає перебіг у момент визначений у п.8.1 цього Договору та закінчується 31.12.2020, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання Сторонами взятих на себе зобов"язань за цим Договором". Всі інші умови договору залишаються без змін.
31.12.2020 між ТОВ "Таліон плюс" (фактор) та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" (клієнт) укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу №28/1118-01, згідно якої сторони дійшли згоди про викладення тексту договору у новій редакції та визначили строк дії договору до 31.12.2021.
31.12.2021, 31.12.2022 та 31.12.2023 між ТОВ "Таліон плюс" (фактор) та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" (клієнт) укладені додаткові угоди №№27, 31, 32 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, згідно яких сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31.12.2022, 31.12.2023, 31.12.2024.
Згідно акта звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2023 зі сплати суми фінансування за реєстром прав вимоги №259 від 21.11.2023 за договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон плюс", здійснено повну оплату суми фінансування за відступлення (передачу) прав вимог.
Відповідно до реєстру прав вимоги №259 від 21.11.2023, ТОВ "Таліон плюс" та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" на виконання договору факторингу №28/1118-01, укладеного між ними 28.11.2018, підписали реєстр про передачу права вимоги до божників, в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором №177987716 від 19.08.2023 в розмірі 49723,61 грн., з яких: заборгованість по основному боргу - 20900 грн., заборгованість по відсоткам - 28823,61 грн.
Як вбачається з протоколу узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги згідно реєстру прав вимоги №259 від 21.11.2023, між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" (клієнт) та ТОВ "Таліон плюс" (фактор), клієнт передав, а фактор прийняв за реєстром прав вимоги до боржників в кількості 1201 осіб. Загальна сума заборгованості переданої за реєстром становить 14370970,23 грн.
10.10.2024 між ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" (фактор) та ТОВ "Таліон плюс" (клієнт) укладено договір факторингу №10/1024-01, у відповідності до умов якого клієнт зобов"язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов"язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до реєстру прав вимоги №1 від 10.10.2024, ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" та ТОВ "Таліон плюс" на виконання договору факторингу №10/1024-01, укладеного між ними 10.10.2024, підписали реєстр про передачу права вимоги до божників, в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором №177987716 від 19.08.2023 в розмірі 102661,61 грн., з яких: заборгованість по основному боргу - 20900 грн., заборгованість по відсоткам - 81761,61 грн.
Згідно розрахунку заборгованості ТОВ "Таліон плюс", ОСОБА_1 за кредитним договором №177987716 від 19.08.2023, надано кредит в сумі 20900 грн. З 22.11.2023 по 14.02.2024 нараховано заборгованість по тілу кредиту - 20900 грн., проценти - 81761,61 грн.
Відповідно до платіжної інструкції №7504 від 14.10.2024, ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" сплатило ТОВ "Таліон плюс" за відступлення права вимоги згідно реєстру прав вимоги №1 від 10.10.2024 та договору факторингу №10/1024-01 від 10.10.2024, кошти в сумі 3486058,07 грн.
04.06.2025 між ТОВ "Юніт капітал" (фактор) та ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" (клієнт) укладено договір факторингу №04/06/25-Ю, згідно якого фактор зобов"язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов"язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи основну суму основного зобов"язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов"язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників від 04.06.2025 за договором факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025, укладеного між ТОВ "Юніт капітал" та ТОВ "ФК "Онлайн фінанс", клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 13254, на загальну суму заборгованості 436087297,67 грн.
Згідно реєстру боржників до договору факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025, ТОВ "Юніт капітал" (фактор) та ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" (клієнт) домовились, що клієнт відступає фактору право вимоги до боржників - позичальників на умовах передбачених договором факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025, в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором №177987716 від 19.08.2023, в розмірі 102661,61 грн., з яких: заборгованість по основному боргу - 20900 грн., за відсотками - 81761,61 грн.
З платіжних інструкцій №№467, 468 від 10.06.2025, №№469, 470 від 11.06.2025, №№478, 479 від 19.06.2025, №483 від 25.06.2025, вбачається, що ТОВ "Юніт капітал" сплатило ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" за договором факторингу №04/06/25 від 04.06.2025, кошти в сумі 1000000 грн., 1000000 грн., 1000000 грн., 1000000 грн., 1000000 грн., 1000000 грн., 810635,54 грн., відповідно.
Відповідно до виписки з особового рахунка за кредитним договором №17798771 від 19.08.2023 ОСОБА_1 , наданої ТОВ "Юніт капітал", вбачається, що 19.08.2023 ОСОБА_1 надано кредит. Заборгованість станом на 25.06.2025 складає 102661,61 грн., з них: за сумою кредиту - 20900 грн., за процентами - 81761,61 грн. Заборгованість не погашена. Сума операції (за дебетом або кредитом відповідно), сума оборотів за дебетом та кредитом рахунку, сума вихідного залишку за даним кредитним договором за 04.06.2025-25.06.2025: обороти за період - дебет - 102661,61 грн., сальдо на кінець періоду - прострочене тіло 20900 грн., прострочені відсотки 81761,61 грн., разом 102661,61 грн.
Згідно повідомлення АТ "ПриватБанк" №20.1.0.0.0/7-250825/95124-БТ від 10.09.2025, на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 (IBAN НОМЕР_2 ). Також по клієнту емітувалися інші картки. Номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою № НОМЕР_1 за період 19.08.2023-24.08.2023, фінансовий номер - НОМЕР_3 , який знаходиться в анкетних даних.
Відповідно до виписки за договором №б/н, за період 19.08.2023-24.08.2023, ОСОБА_1 19.08.2023 зараховано кошти в сумі 20900 грн., якими вона користувалася, знімала кошти, проводила розрахунок, переказувала кошти з однієї картки на інші, поповнювала рахунки мобільних телефонів.
Частиною 1 ст.1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно стаття 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Визначення поняття зобов"язання міститься у ч.1 ст.509 ЦК України, згідно якої це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
З положень частини першої та другої ст.1056-1 ЦК України вбачається, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За ст.610 ЦК України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Згідно із ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.
Судом встановлено, що кредитний договір №177987716 від 19.08.2023 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 , укладений в електронній формі, підписаний електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису) надісланого відповідачці.
У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно частин 1, 2 статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію").
У ч.1 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону).
Згідно з ч.6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч.8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст.12 Закону України "Про електронну комерцію").
Верховний Суд у справі №524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов висновку, що "Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами".
Таким чином, підписання ОСОБА_1 договору шляхом зазначення одноразового ідентифікатора відповідає вимогам законодавства та правовій позиції Верховного Суду.
Згідно ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивачем поданими доказами доведено виконання ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" своїх зобов"язань за кредитним договором в повному обсязі, а саме відповідачці надано кредит в розмірі 20900 грн., шляхом перерахування коштів 19.08.2023 на її картковий рахунок.
З аналізу умов наданого позивачем кредитного договору від 19.08.2023 укладеного ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" з ОСОБА_1 вбачається, що у ньому передбачено загальний строк на який надається кредит - до 18.09.2028. Також договором передбачено дисконтний період у 30 днів, протягом якого діють спеціальні умови отримання додаткових траншів кредиту та нарахування відсотків за зниженою відсотковою ставкою за користування наданими кредитними коштами, а також можливість продовження дисконтного періоду за ініціативи позичальника при сплаті нарахованих відсотків за користування кредитними коштами під час попереднього дисконтного періоду.
Як вбачається з досліджених у суді матеріалів, відповідачка лише один раз скористалась можливістю та продовжила дисконтний період іще на 30 днів, сплативши нараховані відсотки за попередній дисконтний період.
Умовами договору (пункт 7.1.) позичальнику рекомендовано дострокове повне повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами на час закінчення дисконтного періоду кредитування - 18.09.2023.
Суд вважає, що такі умови в договорі (п.7.1.) передбачені з метою запобігання негативних фінансових наслідків для позичальника у виді нарахування відсотків у більшому розмірі за користування кредитними коштами після закінчення дисконтного періоду, однак в межах строку кредитування.
У той же час, відповідачка не скористалась такою можливістю і після закінчення дисконтного періоду, а також у подальшому кредитні кошти не повернула та нараховані проценти за їх користування не сплатила, чим порушила взяті на себе зобов'язання за кредитним договором.
Згідно з наданим розрахунком заборгованість ОСОБА_1 становить 102661,61 грн., яка складається із заборгованості по кредиту - 20900 грн., по відсоткам - 81761,61 грн.
З розрахунків вбачається, що ОСОБА_1 в межах строку дії кредитного договору нараховано відсотки за користування кредитом за перші 30 днів (з 19.08.2023 по 18.09.2023) в розмірі 3072,30 грн., з розрахунку: 20900 грн. х 0,49% х 30 днів, за наступні 30 днів (з 19.09.2023 по 18.10.2023) в розмірі 7649,40 грн., з розрахунку: 20900 грн. х 1,22% х 30 днів та з 19.10.2023 по 14.02.2024 в розмірі 71624.30 грн., з розрахунку: 20900 грн. х 2,98% х 119 днів.
Однак, суд не погоджується щодо заявленої позивачем до стягнення суми заборгованості за нарахованими відсотками, виходячи з наступного.
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22 листопада 2023 року, який набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України "Про споживче кредитування" пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування та передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5 %, з 23 квітня 2024 року не більше 1,5 %, а з 21 серпня 2024 року не більше 1 %.
Судом встановлено, що договір кредитної лінії №177987716 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та відповідачкою укладений 19.08.2023 строком на 5 років. З огляду на внесені зміни до Закону, визначення відсотків у договорі за користування кредитними коштами та їх подальше нарахування мало б здійснюватись з урахуванням положень п.5 ст.8, п.17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування", а саме - за процентною ставкою, яка тричі під час строку кредитування підлягала зміні, з 24.12.2023 по 22.04.2024 не більше 2,5%, по 20.08.2024 не більше 1,5%, а у подальшому по 1%.
Однак, під час нарахування відсотків після 24.12.2023 положення Закону порушені, оскільки ОСОБА_1 нарахування відсотків здійснювалось за ставкою 2,98%.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, відповідачка 18.09.2023 сплатила відсотки в сумі 1002 грн., а 19.09.2023 в сумі 2071 грн., всього 3073 грн., нараховані їй за 30 днів користування кредитом (20900 грн. х 0,49% х 30 днів), а тому заборгованість по відсоткам у ОСОБА_1 станом на 19.09.2023 була відсутня.
З відповідачки на користь позивача підлягають стягненню відсотки нараховані в період строку кредиту (другий дисконтний період) з 19.09.2023 по 18.10.2023 (30 днів) на загальну суму 7649,40 грн., з розрахунку: 20900 грн. х 1,22% х 30 днів.
Після закінчення дисконтного періоду, починаючи з 19.10.2023 по 23.12.2023 (66 днів) з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню відсотки на загальну суму 41106,12 грн., з розрахунку: 20900 грн. х 2,98% х 66 днів.
Також, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню проценти розрахунок яких проведений судом з урахуванням положень Закону України "Про споживче кредитування" відповідно до заявленої вимоги позивача щодо стягнення нарахованих відсотків саме по 14.02.2024:
з 24.12.2023 по 14.02.2024 на суму 27692,50 грн., з розрахунку - 20900 грн. (тіло кредиту) х 2,5% (розмір денної процентної ставки) х 53 днів (кількість днів у періоді).
При зазначених обставинах, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню відсотки на загальну суму 76448,02 грн. (7649,40+41106,12+27692,50).
З викладеного розрахунку вбачається, що несплачена відповідачкою сума процентів за користування кредитними коштами становить 76448,02 грн., у той час як позивачем заявлено до стягнення заборгованість за нарахованими відсотками в сумі 81761,61 грн.
Отже, з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість в розмірі 97348,02 грн., з них: сума заборгованості за тілом кредиту - 20900 грн. та за відсотками - 76448,02 грн., що становить 94,82 % ціни позову.
Оскільки ОСОБА_1 не виконала умови кредитного договору та не сплатила заборгованості в добровільному порядку, суд вважає стягнути з неї на користь позивача примусово заборгованість в сумі 97348 грн. 02 коп.
Щодо доводів представника відповідача про те, що у позивача відсутні права вимоги до відповідачки, оскільки не надано доказів підписання реєстру прав вимог за договором факторингу №28/1118-01, а також відсутні докази здійснення оплати за всіма договорами факторингу, акти - прийому передачі, реєстри права вимог, суд їх до уваги не бере, оскільки вони не ґрунтуються на умовах укладених договорів та викладених положеннях законодавства, які регулюють дані правовідносини.
Твердження представника відповідачки про те, що позивачем не доведено відступлення права грошової вимоги по договору кредитної лінії №177987716 від 19.08.2023, спростовується договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, укладеного між ТОВ "Таліон плюс" та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", додатковими угодами №19 від 28.11.2019, №26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, укладеними між ТОВ "Таліон плюс" та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", реєстром прав вимоги до договору №259 від 21.11.2023, формою реєстру прав вимоги, формою повідомлення боржника за кредитним договором, формою акту повернення права вимоги, актом звірки взаємних розрахунків зі сплати суми фінансування за реєстром прав вимоги №259 від 21.11.2023 за договором факторингу, протоколом узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідну реєстру прав вимоги №259 від 21.11.2023, з яких вбачається, що ТОВ "Таліон плюс" прийняв права вимоги до боржників, зокрема і до ОСОБА_1 , за що сплачено кошти.
Згідно договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, укладеного між ТОВ "Таліон плюс" (фактор) та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" (клієнт), клієнт зобов"язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов"язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п.4.1. додаткової угоди №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, укладеного між ТОВ "Таліон плюс" та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.
Як вбачається зі ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Отже, право грошової вимоги від ТОВ "Таліон плюс" до ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та в подальшому до ТОВ ФК "Онлайн Фінанс", ТОВ "Юніт капітал", яке виникне в майбутньому, передбачено вказаною додатковою угодою та відповідає вимогам ст.1078 ЦК України, а тому факт відступлення права грошової вимоги є доведеним та правомірним.
Факт переходу права вимоги від ТОВ "Таліон плюс" до ТОВ ФК "Онлайн фінанс", підтверджується наявним в матеріалах самим договором факторингу №10/1024-01 від 10.10.2024, формою реєстру прав вимог, формою акту повернення права вимоги, реєстром прав вимоги №1 від 10.10.2024, платіжним дорученням №7504 від 14.10.2024, з яких вбачається, що клієнт зобов"язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов"язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. 10.10.2024 ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" та ТОВ "Таліон плюс" на виконання вказаного договору факторингу підписали реєстр про передачу права вимоги до божників, в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором №177987716 від 19.08.2023. 14.10.2024 ТОВ ФК "Онлайн фінанс" згідно умов договору на користь ТОВ "Таліон плюс" сплачено грошові кошти в сумі 3486058,07 грн.
Безпідставними є доводи представника відповідачки про відсутність доказів переходу права вимоги від ТОВ ФК "Онлайн фінанс" до ТОВ "Юніт капітал", оскільки спростовуються наявним в матеріалах справи договором факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025, формою реєстру боржників, формою акта прийому-передачі реєстру боржників, формою акта повернення права вимоги, актом прийому-передачі реєстру боржників від 04.06.2025 до договору факторингу, реєстром боржників від 04.06.2025, платіжними дорученнями №467, 468 від 10.06.2025, №№469, 470 від 11.06.2025, №№478, 479 від 19.06.2025, №483 від 25.06.2025, з яких вбачається, що фактор передав грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступив факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов"язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників кількістю 13254, включаючи основну суму основного зобов"язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов"язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Позивачем згідно умов договору на користь ТОВ ФК "Онлайн фінанс" сплачено грошові кошти в сумі 6810635,54 грн.
Згідно п.4.1. договорів факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, №10/1024-01 від 10.10.2024, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідності додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.
Відповідно до п.1.2. договору факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід"ємною частиною цього договору.
З реєстрів прав вимоги №259 від 21.11.2023, №1 від 10.10.2024 та акту прийому-передачі реєстру боржників від 04.06.2025, вбачається, що вони підписані сторонами.
У договорах факторингу чітко визначено, що моментом набуття права вимоги є підписання реєстру прав вимог та акту прийому-передачі реєстру.
Також, у відзиві на позовну заяву представник відповідачки, зазначає, що матеріали справи не містять реєстрів прав вимоги до договорів факторингу або витягів із таких реєстрів, засвідчених належним чином, наявні лише форми реєстру прав вимоги.
Однак, позивачем додано до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 - реєстр боржників №259 від 21.11.2023, до договору факторингу №10/1024-01 від 10.10.2024 - реєстр прав вимоги №1 від 10.20.2024, до договору факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025 - реєстр боржників від 04.06.2025, які оформлені належним чином, підписані сторонами та скріплені печатками, та підтвержують той факт, що позивачу ТОВ "Юніт капітал" відступлено право вимоги заборгованостей до боржників, у тому числі і до ОСОБА_1 .
Щодо відсутності в матеріалах справи доказів оплати по договорам факторингу, то як вбачається з умов договорів факторингу, ними не передбачено перехід прав вимоги до боржників лише після оплати, що не суперечить вимогам законодавства України.
Не ґрунтуються на вимогах закону і доводи зазначені у відзиві про те, що відповідачку не було повідомлено про укладення договору факторингу боржника, оскільки нормами законодавства такого обов"язку не передбачено і це не призводить до нікчемності договору.
З огляду на наведене, позивачем доведено перед судом набуття права вимоги до відповідачки за договором кредитної лінії №177987716 укладеним з ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога".
Як зазначено в ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно п. 3 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025, протокол погодження вартості послуг до договору, додаткову угоду №25770772585 до договору, акт прийому-передачі наданих послуг на суму 7000 грн. від 25.06.2025.
Відповідачкою та її представником на підтвердження неспівмірності заявлених витрат на правову допомогу та зменшення їх до 2564,32 грн. не доведено. Жодних доказів на підтвердження неспівмірності заявлених витрат, суду не подано.
Враховуючи, що позивачем надано суду розрахунок витрат із зазначенням конкретних видів та вартості правничої допомоги, суд вважає, що ТОВ "Юніт капітал" надані належні докази на їх підтвердження, а тому вимоги про стягнення витрат пов'язаних із наданням правничої допомоги підлягають задоволенню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 7000х94,82% = 6637 грн. 40 коп.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ст.4 Закону України "Про судовий збір", із позовних заяв майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 2422 грн. 40 коп., а тому з відповідачки на користь позивача слід стягнути судові витрати за сплату судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі (97348,02/102661,61)х2422,40 = 2297 грн. 02 коп.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 76, 211, 247, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт капітал" (місцезнаходження: 01024, м.Київ, вул.Рогнідинська, 4-А, офіс 10, код ЄДРПОУ - 43541163) заборгованість за кредитним договором №177987716 від 19.08.2023 у розмірі 97348 (дев"яносто сім тисяч триста сорок вісім) грн. 02 (дві) коп., судовий збір в сумі 2297 (дві тисячі двісті дев"яносто сім) грн. 02 (дві) коп., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6637 (шість тисяч шістсот тридцять сім) грн. 40 (сорок) коп.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніт капітал", знаходиться за адресою: 01024, м.Київ, вул.Рогнідинська, 4-А, офіс 10, код ЄДРПОУ - 43541163.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .
Суддя Ф. Лотуга