cправа №947/37211/25
провадження №1-кп/947/1299/25
08 жовтня 2025 року м.Одеса
Київський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , у присутності секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню №12025163480000470 від 17.07.2025 року,
за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , його захисника ОСОБА_5 ,
1. Зміст клопотання.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК України.
03.10.2025 року прокурором до суду подано клопотання про продовження обвинуваченому дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування якого, прокурор зокрема зазначив, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК України.
Ухвалою слідчого судді від 15.08.2025 року обвинуваченому ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Вказував про наявність ризиків, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років, а тому є підстави вважати, що знаючи про тяжкість покарання, у разі визнання винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відлові дальності за вчинене кримінальне правопорушення може переховуватися від суду. Окрім цього, обвинувачений є громадянином Республіки Молдова, відтак може здійснити виїзд закордон без обмежень, передбачених чинним законодавством; 2) незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному, так як обвинуваченому відомо де проживає свідок, а тому обвинувачений ОСОБА_3 , перебуваючи на свободі, шляхом залякування, погроз чи умовляннями може вплинути на свідка для того, щоб останній змінив свої показну кримінальному провадженні; 3) вчинити інше кримінальне правопорушення, так як обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, пов'язаному з корисливим мотивом, його офіційного джерела доходу наразі не встановлено та не підтверджено, відтак за наведених обставин, не виключно, що останній отримував кошти на існування зокрема організовуючи незаконний збут вогнепальної зброї та боєприпасів до неї в умовах дії воєнного стану на території України, за грошову винагороду та може продовжувати займатись протиправною діяльністю.
Стверджував, що тримання під вартою буде дієвим з урахуванням характеру, способу, тяжкості злочину, у вчинені якого особа підозрюється, відсутністю родини, дружини, неповнолітніх та недієздатних утриманців, враховуючи те, що підозрюваний офіційного місця роботи не має, тобто легальних засобів для існування, переховується від органів досудового розслідування, що свідчить про наявність обґрунтованих ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України та виключає застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
Наголошував про неможливість застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів, так як жоден інший запобіжний захід не забезпечить попередження вказаним ризикам, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, спроби обвинуваченого уникнути відповідальності.
Посилаючись на викладене, просив суд: 1) продовжити строк дії запобіжного захожу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 діб; 2) визначити розмір застави з урахуванням вимог, передбачених ч.5 ст.182 КПК України, у розмірі 182 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ст.194 КПК України.
2. Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні, прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.
Обвинувачений та захисник проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували, у його задоволенні просили відмовити. Захисник зокрема зазначив, що ризики заявлені прокурором зникли та перестали існувати. Обвинувачений тривалий час проживає у м.Одесі та має міцні соціальні зв'язки. Просив обрати інший запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Обвинувачений підтримав позицію захисника, додав, що хворіє на цукровий діабет, щиро кається у вчиненому.
3. Передумови та висновки суду.
Суд, заслухавши клопотання, дослідивши додані до нього документи та вислухавши думки учасників кримінального провадження, прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Згідно з положеннями ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Судом встановлено, що відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 15.08.2025 року, до обвинуваченого ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 10.10.2025 року та визначено заставу у розмірі 182 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Під час застосування вказаного запобіжного заходу, судом були враховані ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до змісту ч.3 ст.199 КПК України, однією з підстав для продовження строку тримання під вартою є наявність вважати, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Суд погоджується, що на сьогоднішній день, ризики, передбачені п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, все ж таки продовжують існувати та не зменшилися, а саме:
-) щодо п.1 ч.1 ст.177 КПК України - переховуватись від суду, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання тільки у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років. є громадянином іншої держави. Отже, на думку суду існує ризик того, що обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності;
-) щодо п.3 ч.1 ст.177 КПК України - незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки відповідно до ч.4 ст.95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Станом на сьогоднішній день, судовий розгляд не розпочався, свідки обвинувачення судом не допитані, а тому суд вважає, що існує ризик того, що обвинувачений може незаконно впливати на не допитаних свідків з метою зміни ними показань під час судового розгляду.
При цьому, суд вважає, що дедалі, вказані ризики не зменшилися, оскільки обставини, які їх обумовлюють також не змінилися та не відпали, а виникненню ризиків переховування від суду та незаконного впливу на свідка й перешкоджає своєчасне застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Таким чином, суд робить висновок, що існування обвинувачення у вчиненні тяжких злочинів у сукупності з існуючими ризиками, передбаченими п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України не дозоляють суду змінити запобіжний захід відносно обвинуваченого та є достатньою підставою для продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання зазначеному ризику.
На думку суду, тривалість застосованого відносно обвинуваченого запобіжного заходу у співвідношенні із пред'явленим обвинуваченням та можливою мірою покарання, на даний час не виходить за межі розумного строку тримання обвинуваченого під вартою, а кореспондується з характером суспільного інтересу, який існує у випадку протидії вчиненню кримінальних правопорушень щодо незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами, вчиненеми у період воєнного стану.
В той же час, враховуючи, що зі сторони прокурора належним чином не обґрунтовано розмір застави у розмірі 182 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то суд вважає за необхідне визначити розмір застави в межах п.2 ч.5 ст.185 КК України, а саме у розмірі вісімдесяти (80) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 199, 331, 369 КПК України, суд
1. Клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
2. Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто до 06 грудня 2025 року включно.
3. Визначити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у кримінальному провадженні у розмірі вісімдесяти (80) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.
У разі внесення застави на рахунок Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти негайно та зобов'язати останнього: 1) прибувати за кожною вимогою до суду; 2) не відлучатися із міста Одеси без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання; 4) утриматися від спілкування з свідком у кримінальному провадженні №12025163480000470 від 17.07.2025 року.
4. Роз'яснити обвинуваченому, що у разі неявки за викликом до суду без поважних причин, або неповідомлення про причини своєї неявки, чи порушення покладених на нього обов'язків застава звертається у дохід держави.
У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.
5. Ця ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення шляхом подачі на неї апеляційної скарги.
6. Ця ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ця ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Подання апеляційної скарги на цю ухвалу, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя ОСОБА_1