Справа № 128/2754/24
Іменем України
07 жовтня 2025 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області у складі
головуючого судді Карпінської Ю.Ф.,
за участі секретаря Дусанюк Н.О.,
за відсутності учасників справи,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
У провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває вищевказана цивільна справа.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2024, головуючим суддею з розгляду даної справи визначено суддю Саєнко О.Б.
Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою судді від 26.07.2024 відкрив провадження у справі та призначив судове засідання.
26.08.2024 представник відповідача Департаменту патрульної поліції за довіреністю Липовська Н. подала до суду відзив на позовну заяву.
30.09.2024 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Довгалюк Л.І. подала заяву про виклик свідків.
Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою від 10.07.2025 задовольнив заяву судді Вінницького районного суду Вінницької області Саєнко Олени Борисівни про самовідвід; відвів головуючу суддю Саєнко Олену Борисівну по справі №128/2754/24 (провадження №2-а/128/25/24); справу №128/2754/24 (провадження №2-а/128/25/24) передав для визначення іншого судді Вінницького районного суду Вінницької області у порядку, встановленому ст. 31 КАС України.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2025, головуючим суддею визначено суддю Карпінську Ю.Ф., якій 11.07.2025 передано матеріали даної справи.
Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою судді від 11.07.2025 прийняв до провадження справу № 128/2754/24 та призначив судове засідання.
З моменту прийняття головуючим суддею Карпінською Ю.Ф. до провадження справи № 128/2754/24 ОСОБА_1 у жодне з призначених судове засідання не з'явився без поважних причин, будь-які заяви чи клопотання до суду не подавав.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Довгалюк Л.І. 12.08.2025 подала до суду заяву, у якій повідомила, що її повноваження у даній справі закінчилися у зв'язку із закінченням терміну договору про надання правничої допомоги ОСОБА_1 .
Судові засідання неодноразово відкладалися у зв'язку з неявкою позивача ОСОБА_1 , який у встановленому законом порядку повідомлявся про дату, час та місце проведення судового засідання.
У судове засідання 07.10.2025 позивач ОСОБА_1 знову не з'явився без поважних причин, хоч повідомлявся про дату, час та місце проведення судового засідання у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи до суду не подавав.
Представник відповідача Департаменту патрульної поліції у відзиві на позовну заяву просив розгляд справи проводити за відсутності відповідача.
У частині третій статті 194 КАС України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд вважає можливим судове засідання 07.10.2025 провести за відсутності учасників справи та без фіксування засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Оглянувши матеріали справи № 128/2754/24, суд дійшов такого висновку.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Нормами процесуального закону визначено право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у порядку, встановленому КАС України.
Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Однак слід враховувати, що будь-яке суб'єктивне право має межі, оскільки суб'єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.
Згідно з ч. 2 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У частині другій статті 131 КАС України визначено, що учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
Відповідно до ч. 5 ст. 205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2023 (справа № 9901/278/21).
Визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи, дотримання процесуальних строків.
До суду від позивача не подано заяви та/або клопотання про наявність поважних причин неможливості прибути у судове засідання або про розгляд справи за його відсутності.
Водночас суд вжив усі можливі заходи з використанням передбачених нормами Кодексу адміністративного судочинства України процесуальних засобів щодо належного повідомлення позивача про час, місце та дату судового засідання.
Так, окрім направлення на адресу місця проживання позивача ОСОБА_1 судових повісток, суд також неодноразово здійснював виклики позивача ОСОБА_1 шляхом дзвінків на зазначений ним у позовній заяві номер телефону, про що свідчать наявні у справі телефонограми, однак абонент ( ОСОБА_1 ) на телефонні дзвінки не відповідав.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 205 та пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України, можливе виключно за наявності усіх перелічених умов у сукупності: а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання; б) ненадходження заяви позивача про розгляд справи за його відсутності; в) неявка позивача в судове (підготовче) засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки; г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача; ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
На цьому акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.01.2023 (справа № 9901/278/21).
Частина п'ята статті 205 КАС України побудована таким чином, що дає суду можливість повернути позовну заяву особи без розгляду, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду.
Законодавче формулювання частини п'ятої статті 205 КАС України «якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов'язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 (справа № 9901/949/18) та від 27.05.2020 (справа № 9901/11/19).
Враховуючи предмет та підстави позову, наведені у позовній заяві, доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, наявність невирішеної заяви позивача ОСОБА_1 про виклик свідків, встановлення обставин, які входять до предмета доказування у даній справі, вимагає отримання судом пояснень позивача.
Беручи до уваги викладене, неявка позивача в судове засідання перешкоджає розгляду справи, оскільки позбавляє суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору.
У справі «Цихановський проти України» (рішення від 06.09.2007) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Таким чином, це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покликана гарантувати не права, які є теоретичними або ілюзорними, а права, які є практичними та ефективними. Це особливо стосується гарантій, закріплених у статті 6 Конвенції, з огляду на важливе місце, яке в демократичному суспільстві займає право на справедливий суд з усіма гарантіями відповідно до цієї статті. Правила, що регулюють офіційні кроки та строки, які мають бути дотримані при подачі апеляційної скарги або заяв на судовий перегляд, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності.
Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України» від 16.02.2017).
Недотримання строків розгляду справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Суд зобов'язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі, у випадку неможливості розгляду справи за його відсутності. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24.04.2019 (справа № 757/23967/13-ц).
Враховуючи вищезазначене, беручи до уваги, що належно повідомлений про дату, час і місце судового засідання позивач ОСОБА_1 протягом тривалого часу у судові засідання не з'являється без повідомлення причин неявки, оскільки у матеріалах справи відсутня заява позивача про розгляд справи за його відсутності, а неявка позивача в судове засідання перешкоджає розгляду справи, так як позбавляє суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору, тому позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення слід залишити без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача у судове засідання.
У частині четвертій статті 240 ЦПК України передбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Керуючись статтями 44, 131, 194, 205, 229, 240, 294КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача у судове засідання.
Роз'яснити, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.