Справа № 609/135/25Головуючий у 1-й інстанції Катерняк О.М.
Провадження № 33/817/489/25 Доповідач - Сарновський В.Я.
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
06 жовтня 2025 р. суддя Тернопільського апеляційного суду Сарновський В.Я. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шумського районного суду Тернопільської області від 19 лютого 2025 року,-
Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КупАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, в користь держави, у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. 00 коп. (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто із ОСОБА_1 в користь держави судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 605 грн. 60 коп.
Згідно постанови, 04.01.2025 о 13:24:00 в с. Ходаки, вул. Вчительська, 62 водій гр. ОСОБА_1 керував автомобілем марки Renault Megane д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Alkotest 6820 Drager та в найближчому закладі охорони здоров'я водій відмовився. Від керування відсторонений, про відповідальність попереджений, чим порушив п. 2.5. ПДР». Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк апеляційного оскарження та скасувати постанову Шумського районного суду Тернопільської області від 19 лютого 2025 року, а провадження у справі закрити. Свої вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції в порушення вимог ст.ст. 7, 9 КУпАП та ст.62 Конституції України допустив спрощений розгляд справи про адміністративне правопорушення і належним чином не з'ясував обставини справи, розглянув її поверхнево, оскільки викладені у постанові висновки суду про наявність у його, ОСОБА_1 , діях складу правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП не ґрунтуються на доказах, що містяться в матеріалах справи та не відповідають фактичним обставинам справи. Тому вважає, що постанова суду є неправомірною і підлягає скасуванню.
В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з'явився, хоча був повідомлених про час і місце апеляційного розгляду. Клопотань про відкладення апеляційного розгляду від нього не надходило.
Після призначення розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 25 вересня 2025 року до апеляційного суду надійшло клопотання адвоката Шох К.О. про внесення її даних до додаткових відомостей про учасника цієї справи як захисника Добровольського Р.А. та надання можливості ознайомитися з матеріалами справи. В подальшому, 06 жовтня 2025 року адвокат Шох К.А. повідомила про припинення її повноважень як захисника в цій справі. Повідомлень про участь іншого захисника в цій справі до суду не надходило.
За таких обставин відповідно до положень ч.6 ст.294 КУпАП апеляційний розгляд проведено у відсутності ОСОБА_1 та його захисника.
Що стосується клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Шумського районного суду Тернопільської області від 19 лютого 2025 року, то воно підлягає поновленню виходячи з того, що зазначені в апеляційній скарзі підстави, через які було його пропущено, підтверджуються наявними в матеріалах справи відомостями і є поважними.
Щодо доводів апеляційної скарги по суті справи в ході апеляційного розгляду встановлено наступне.
Відповідно до вимог статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Перевіркою матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винуватості ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху.
Як вбачається зі змісту оскарженої постанови, судом першої інстанції належним чином перевірені всі обставини справи, які досліджені всебічно, повно та об'єктивно, висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчинені правопорушень ґрунтуються на матеріалах справи.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується даними, які містяться зокрема в таких джерелах доказів:
протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №212683 від 04 січня 2025 року, яким зафіксовано, що ОСОБА_1 04 січня 2025 року о 13:24:00 в с. Ходаки, вул. Вчительська, 62 керував автомобілем марки Renault Megane д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Alkotest 6820 Drager та в найближчому закладі охорони здоров'я водій відмовився. З протоколом про адміністративне правопорушення ознайомлений, про що розписався (а.с.1);
акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, яким зафіксовано, що у ОСОБА_1 наявні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю із порожнини рота, нечітка вимова. В акті також зазначено, що огляд на стан сп'яніння не проводився за відмовою водія. З даним актом водій ознайомлений, про що свідчить підпис останнього у відповідній графі. (а.с. 2);
відеозаписах наявних у матеріалах справи, яким зафіксовано факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом та відмову від запропонованого поліцейським огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного засобу так і у найближчому медичному закладі;
направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04 січня 2025 року, яким зафіксовано, що у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю із порожнини рота та нечітка вимова, а також те, що огляд не проводився. (а.с.3);
довідці Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області №8932-2025 від 16 січня 2025 року;
постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3788670 від 04 січня 2025 року.
Наведені в оскарженій постанові докази, на підставі яких суд першої інстанції прийшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 є послідовними та узгоджуються між собою.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведений належним чином дослідженими в судовому засіданні доказами.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів та обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, по справі не вбачається.
Доводи апеляційної скарги, які перевірені в ході апеляційного розгляду, не спростовують правильності встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи і його висновків про кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, а тому ці доводи не є підставою для скасування постанови і закриття провадження за відсутністю події та складу правопорушення, як про це просить апелянт.
Таким чином, в ході апеляційного розгляду не встановлено обставин, які би ставили під сумнів правильність висновків суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
За наведених обставин, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя,-
Поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Шумського районного суду Тернопільської області від 19 лютого 2025 року відносно нього - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя