Справа № 1-кп/593/165/2025
"07" жовтня 2025 р. Бережанський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
та представника потерпілого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Бережанського районного суду Тернопільської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесений 01 серпня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025216050000154 відносно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Самбір Львівської області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , внутрішньо переміщеної особи, українки, громадянки України, з вищою освітою, тимчасово не працюючої, не депутата, маючої на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, -
ОСОБА_4 , її чоловік - ОСОБА_8 , та їхні неповнолітні діти ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , як внутрішньо переміщені особи з 12 квітня 2022 року почали перебувати на обліку у відділі соціального забезпечення №1 Управління соціального захисту населення Тернопільської районної військової адміністрації, що в м. Бережани.
Відповідно до вимог пункту 1, «Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332 (в редакції від 24 серпня 2022 року із подальшими змінами (далі - Порядок)) допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Російською Федерацією території України, а також території адміністративно територіальних одиниць, де проводяться бойові дії та що визначені в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 204.
Згідно з вимогами пункту 3, Порядку, допомога надається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 року включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах: для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень; для інших осіб - 2000 гривень.
Відповідно до п.5 Порядку, внутрішньо переміщені особи несуть відповідальність за достовірність інформації, наданої для отримання допомоги.
Пунктом 6 Порядку, передбачено, що для отримання допомоги, поряд з іншими відомостями внутрішньо переміщена особа у поданій заяві зазначає відомості про задеклароване/зареєстроване місце проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, звідки перемістилася особа; адреса місця, куди перемістилася особа, та відомості про неповнолітніх дітей, які перемістилися разом із нею.
З урахуванням вищевказаних положень, на підставі поданої ОСОБА_8 у відділ соціального забезпечення №1 Управління соціального захисту населення, Тернопільської районної військової адміністрації, «Заяви про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», з 27 квітня 2022 року, родині останнього, призначено та розпочато виплату допомоги із врахуванням неповнолітніх дітей, у сумі 10000,00 гривень щомісячно. Зокрема, по 2000,00 гривень належалось для виплати ОСОБА_4 та її чоловікові ОСОБА_8 та по 3000,00 гривень їхнім неповнолітнім дітям.
Разом з тим, як з'ясовано в подальшому, у вересні 2022 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_4 , виник протиправний намір, направлений на заволодіння грошовими коштами державного бюджету шляхом обману, які призначались у вигляді допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
Так, будучи обізнаною щодо вищевказаних вимог Порядку, та діючи всупереч їх вимогам, ОСОБА_4 , не повідомила відділ соціального забезпечення №1, Управління соціального захисту населення Тернопільської районної військової адміністрації, що в м. Бережанах, про необхідність зняття з обліку як одержувачів допомоги її неповнолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , у зв'язку із переїздом на постійне місце проживання в м. Тернопіль, натомість, реалізуючи умисел спрямований на протиправне заволодіння шляхом обману коштами державного бюджету, у вигляді допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, 06 вересня 2022 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, повторно звернулась із заявою до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради, що в м. Тернопіль про призначення їй допомоги, де зазначала відомості про неповнолітніх дітей, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 як осіб, що потребують призначення допомоги.
На підставі поданої ОСОБА_4 заяви до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради, що в м. Тернопіль, останній і її двом неповнолітнім дітям ОСОБА_6 та ОСОБА_7 призначено, а з жовтня 2022 розпочато виплати грошових коштів у вигляді допомоги на проживання в сумі 8000,00 грн., з яких 6000,00 грн. належалось для виплати у вигляді допомоги на неповнолітніх дітей по 3000,00 грн. на кожну дитину.
При цьому, як встановлено досудовим розслідуванням, внаслідок неповідомлення ОСОБА_4 відділ соціального забезпечення №1, Управління соціального захисту населення Тернопільської районної військової адміністрації, що в м. Бережани, та не зняття у вказаній установі з обліку неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 згаданим управління і надалі продовжувалась безпідставна виплата грошових коштів її дітям поряд з аналогічними виплатами оформленими нею в Управлінні соціальної політики Тернопільської міської ради, що в м. Тернопіль.
Відтак, в порушення п. 5 та п. 11 Порядку, внаслідок безпідставної виплати відділом соціального забезпечення №1, Управління соціального захисту населення Тернопільської районної військової адміністрації, що в м. Бережани, в період з 01 жовтня 2022 року по 30 квітня 2023 року, ОСОБА_4 незаконно надано та отримано допомогу на неповнолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вигляді допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам в сумі 42000,00 гривень, чим заподіяно шкоду державі в особі Управління соціального захисту населення Тернопільської районної військової адміністрації.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, а саме в заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство).
У підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 просить звільнити її від кримінальної відповідальності, у зв'язку з дійовим каяттям, про, що надала суду письмове клопотання.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 не заперечує щодо даного клопотання.
У підготовчому судовому засіданні представник потерпілого Управління соціального захисту населення Тернопільської районної військової адміністрації - ОСОБА_5 заперечень щодо клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 не має, також додала, що обвинувачена ОСОБА_4 заподіяну шкоду відшкодувала, претензій до неї не має.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження суд вважає, що клопотання обвинуваченої про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям підлягає до задоволення з наступних підстав.
Частиною 4 ст.286 КПК України передбачено, що якщо під час здійснення судового провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно положень ст. 45 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Отже, за змістом ст. 45 КК України передумовою звільнення особи від кримінальної відповідальності є вчинення особою вперше кримінального проступку або необережного нетяжкого злочину, крім корупційних злочинів. Підставами звільнення особи від кримінальної відповідальності за цією статтею є дійове каяття, що полягає в тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялась, активно сприяла у розкритті кримінального правопорушення, повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду. Щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину з приводу вчиненого. Окрім того, повне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди полягає в добровільному задоволенні винним або іншими особами, зокрема батьками чи близькими родичами, обґрунтованих претензій потерпілого щодо відшкодування заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди.
Відсутність хоча б однієї із зазначених складових дійового каяття виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 45 КК України.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до кримінального проступку, до кримінальної відповідальності обвинувачена притягується вперше, свою вину визнала повністю, у скоєному щиро розкаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення, повністю відшкодувала спричинену шкоду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.45 КК України, 284, 285,286,288, 314 КПК України, суд,-
Клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності, у зв'язку з дійовим каяттям - задоволити.
Обвинувачену ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності, за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.190 КК України в порядку ст. 45 КК України, у зв'язку з дійовим каяттям.
Кримінальне провадження внесене 01 серпня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025216050000154 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України - закрити.
Ухвала може бути оскаржена сторонами кримінального провадження до Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд Тернопільської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1