Справа № 456/2611/25
№ провадження 2/453/565/25
16 вересня 2025 року Сколівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Ясінського Ю.Є.,
секретаря судового засідання Гринюк Л.Я.,
розглянувши у залі суду у місті Сколе Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
19 червня 2025 року до Сколівського районного суду Львівської області надійшла справа (№456/2611/25) із Стрийського міськрайонного суду Львівської області.
Позивач ТзОВ «ІЗІ Кредит» - звернувся у суд з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути заборгованість у розмірі 6044 грн. Судові витрати покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 29 жовтня 2024 року між ТОВ "Ізі Кредит" та ОСОБА_1 на підставі її заяви про видачу кредиту, укладено кредитний договір №384008, згідно з умовами якого позивач прийняв на себе зобов'язання надати відповідачу в кредит грошові кошти (фінансовий кредит) в сумі 10 000 грн, а відповідач прийняв на себе зобов'язання повернути кредит та сплатити проценти з користування кредитом відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі. Кредит надано в готівковій формі у національній валюті України на строк 10 тижнів. Сукупна вартість кредиту (загальна сума усіх платежів позичальника, з урахуванням процентів) згідно з умовами кредитного договору становила 15110 грн. Останній платіж відповідач мала сплатити 07 січня 2025 року. З боку відповідача проведено платіж на загальну суму 9066 грн. При цьому, відповідач навіть не повернув отриману від позивача суму кредиту. Отже відповідач порушила умови договору щодо повернення кредиту та сплати процентів у встановлені договором строки та порядку, у зв'язку з чим у відповідача утворилася прострочена заборгованість зі сплати кредиту та процентів, яка станом на станом на звернення до суду складає 6044грн, з яких: 6027, 50 грн. заборгованість з повернення суми кредиту та 16,50 грн. сума процентів за користування кредитом.
Ухвалою суду від 26 червня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи, запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову.
08 липня 2025 року відповідач ОСОБА_1 надіслала відзив на позовну заяву в якому зазначила, що 29 жовтня 2024 року між нею та ТзОВ «ІЗІ КРЕДИТ» було укладено рефінансувальний договір №384008 на суму 10 000 грн. Позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з неї 6 044 грн. Нею було здійснено 6 платежів на загальну суму 1511 грн, що підтверджується платіжними документами (квитанціями). Вказала, що вона не заперечує, що залишилось 4 несплачені платежі, однак несплата виникла з об'єктивних причин - затримки із виплатою заробітної плати. Додатково зазначила, що вона є учасником бойових дій, що підтверджується довідкою про участь у бойових діях у 2021-2022 роках та посвідченням УБД. На сьогодні звільнена з лав ЗСУ, однак статус УБД збережено. У зв'язку з цим просить не покладати на неї судові витрати.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Судом установлено, що 29 жовтня 2024 року між ТзОВ «ІЗІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір №384008. Згідно умов укладеного між сторонами договору, ОСОБА_1 було надано кредит у сумі 10 000 грн.
Відповідно до п.1.3 кредитного договору кредит надається на умовах терміновості, повернення та платності, без забезпечення, з метою задоволення особистих потреб позичальника.
Відповідно до п.1.4 кредитного договору кредит надається у готівковій формі в національній валюті України - гривні не пізніше наступного робочого дня з дня підписання цього договору.
Відповідно до п.1.5.1 кредитного договору датою кредиту є дата видаткового касового ордера, тобто дата фактичного отримання позичальником готівкових коштів відкредитодавця.
З гідно із п.п.2.1. кредитного договору реальна (ефективна) річна процентна ставка за кредитом є фіксованою та становить 6313, 59 %.
Відповідно до п.2.2 кредитного договору перебіг строку нарахування процентів за користування кредитом починається з дня, наступного за датою надання (видачі) кредиту, і триває 10 періодів, кожен з яких визначається як 7 календарних днів.
Відповідно до п.2.4 з урахування мануїтетного характеру платежів по кредиту, номінальнапроцентна ставка є фіксованою та становить 682,04 % річних у першому періоді (з першого по 6 платіж) та 5,69% річних у другому періоді (за всімаіншими платежами до кінця строку кредиту)
Відповідно до п. 4.1 кредитного договору, якщо позичальник не сплатив черговий платіж в дату його належної сплати, визначену Графіком платежів, на наступний календарний день за датою належної сплати платежу, позичальник зобов'язаний додатково до простроченого платежу сплатити пеню у розмірі 10% від суми простроченого платежу.
Згідно п.4.4 договору, закінчення строку кредиту не звільняє позичальника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов цього договору, яке мало місце під час його дії .
Відповідно до Додаткової угоди №1 до Кредитного договору №384008 від 29 жовтня 2024 року сума кредиту в розмірі 10 000 грн. була розподілена наступним чином: грошові кошти в сумі 2412,29 грн. були зараховані в рахунок погашення попереднього кредиту, а грошові кошти в сумі 7 587,71 грн. були отримані відповідачем на платіжну картку.
ТзОВ «Ізі Кредит» виконало свої зобов'язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі суму 7587,71 грн, а відповідач отримала зазначені кошти, що підтверджується бухгалтерською довідкою від 20 лютого 2025 року.
Згідно Графіку платежів за кредитним договором відповідач щомісяця зобов'язаний був вносити платіж в розмірі 1511 грн., останній платіж - 07 січня 2025 року.
Відповідно до деталізації нарахувань та обліку платежів за кредитним договором №384008 від 29 жовтня 2025 року, станом на 27 лютого 2024 року відповідач здійснив платежів на загальну суму 9066 грн. Загальна сума, яка залишилася невиплаченою, становить 6044 грн, з яких: 6027,50 грн. - заборгованість з повернення суми кредиту та 16,50 грн - сума процентів за користування кредитом.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов'язань перед кредитодавцем (ТзОВ "Ізі Кредит") за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з вимогами ч.1ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передатимайно, виконати роботу, надати послугу, сплатити грошітощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативнезобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк(термін)його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежневиконання).
За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не виконав зобов'язання у строк, який встановлений договором чи законом.
Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України, норма якої застосовується й до кредитних правовідносин, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відтак, припис абз.2 ч.1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Відповідно до ч.1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повномуобсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно частин 1 та 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власнийрозсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справідоказам в цілому, так і кожному доказу (групіоднотипнихдоказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що між відповідачем ОСОБА_1 та ТзОВ «ІЗІ КРЕДИТ» 29 жовтня 2024 року було укладено кредитнийдоговір.
Відповідно до умов договору ТзОВ «ІЗІ КРЕДИТ» надало відповідачу кошти (фінансовий кредит) в сумі 10 000 грн, а остання зобов'язувалася повернути кредит та сплатити проценти за користування ним кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у договорі.
29 жовтня 2024 року о 10:42 год кредитні кошти були переказані на зазначений у Договорі картковий рахунок відповідача НОМЕР_1 , що стверджується бухгалтерською довідкою ТзОВ «ФК «Контрактовий дім» щодо операції перерахунку коштів. Отже, факт отримання відповідачем коштів у ТзОВ «ІЗІ КРЕДИТ» суд вважає доведеним.
У підписаному відповідачем кредитному договорі №384008 від 29 жовтня 2024 року визначена сума кредиту, проценти за користування кредитними коштами, строк повернення коштів, отже між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами ст. 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв'язку з чим договір, згідно зі ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним, відповідно до приписів ст. 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
У зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору, ОСОБА_1 допустила несвоєчасне внесення сум для погашення отриманого кредиту.
З представленної позивачем деталізації нарахувань та обліку платежів за кредитним договором №384008 станом на 09 квітня 2025 року вбачається, що з моменту отримання кредиту, ОСОБА_1 на виконання умов кредитного договору здійснила оплату на загальну суму 9066 грн, які були зараховані на погашення чергових платежів. Загальна сума, яка залишилася невиплаченою відповідачем, становить 6044 грн, з яких: 6027,05 грн. заборгованість з повернення суми кредиту та 16,50 грн. сума процентів за користування кредитом.
Звертаючись до суду з позовом ТзОВ «ІЗІ КРЕДИТ» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 6044 грн.
Суд, беручи до уваги суму отриманого кредиту та умови його повернення, суму, яка була виплачена ОСОБА_1 раніше, вважає позов ТзОВ «ІЗІ КРЕДИТ» підставним.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Вирішуючи питання про розподіл судовихвитрат, суд виходить з наступного.
У поданому відзиві відповідач просить відмовити в задоволенні позовної вимоги в частині стягнення з неї на користь позивача суми сплаченого судового збору у розмірі 3028 грн.
Відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року по справі № 545/1149/17, норма п.13 ч.1 ст.5 Закону України №3674-VI «Про судовий збір», згідно із якою учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору, у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав, має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Так, правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У ст. 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у ст. 12 цього Закону.
Тому, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п.13 ч.1 ст.5 Закону України № 3674-VI «Про судовий збір», суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст.12,22 Закону України № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Враховуючи наведене, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року здійснено висновок про те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору за подання позовів не будь-якого характеру, а лише тих, що спрямовані на захист їх соціальних прав, як учасників бойових дій.
Відтак, враховуючи наведене, оцінивши усі докази у справі, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути судовий збір у сумі 3028 грн.
Керуючись ст.ст.141, 247, 258-259, 267, 263-265, 268, 273-279, 354 ЦПК України, суд, -
позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ КРЕДИТ» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №384008 від 29 жовтня 2024 року в сумі 6044 (шість тисяч сорок чотири) гривні.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ КРЕДИТ» 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІЗІ КРЕДИТ» (Оболонська Набережна, 15 корпус 4 м. Київ, ідентифікаційний код 36183990);
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).
Суддя Ю.Є. Ясінський