Справа № 462/7578/25
про залишення заяви без розгляду
07 жовтня 2025 року м. Львів
Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючої судді Постигач О. Б., секретаря судового засідання Глушко С. І., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Госедло С. О. про залишення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносинбез розгляду,
встановив:
Представник заявника - адвокат Госедло С. О. через систему «Електронний суд» звернувся до Залізничного районного суду м. Львова із заявою, у якій просить суд встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був зареєстрований та проживав до дня смерті за адресою: АДРЕСА_1 , є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 06.10.2025 року указану заяву залишено без руху з підстав, викладених у мотивувальній частині такої та встановлено процесуальний строк для усунення недоліків.
07.10.2025 року на адресу суду через систему «Електронний суд» надійшла заява представника заявника - адвоката Госедло С. О. про залишення заяви без розгляду та повернення суми сплаченого судового збору.
Суд, розглянувши заяву та матеріали справи, в їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати до суду заяви та клопотання. Подання заяви про відкликання позову (заяви) є правом позивача (заявника), яке не може бути обмежено судом.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України.
Отже, подання заяви про залишення позову без розгляду є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації. Закріплене за позивачем право на подання такої заяви є абсолютним. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд.
Суд зобов'язаний залишити подану заяву без розгляду, якщо позивач звернувся з таким клопотанням. Тобто, суд не наділений повноваженнями відмовити позивачу, який просить не розглядати його позовні вимоги по суті.
Таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постановах від 10 квітня 2020 року у справі № 548/2531/18, від 29 червня 2021 року у справі №505/3083/13-ц, від 04 квітня 2022 року у справі № 441/1609/19, від 19 липня 2022 року у справі №388/1029/20, Верховним Судом у постанові від 23 листопада 2022 року у справи № 759/14677/21.
Крім того, закріплене за позивачем право на подання заяви про залишення позову без розгляду є абсолютним і не залежить від думки інших учасників процесу.
Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі № 548/2531/18, від 05 жовтня 2021 року у справі №308/13199/17, від 04 квітня 2022 у справі №441/1609/19.
Таким чином, оскільки представником заявника у добровільному порядку подано заяву про залишення заяви без розгляду і це не порушує нічиїх прав та охоронюваних законом інтересів, суд вважає за можливе задовольнити заяву про залишення такої без розгляду.
Водночас суд роз'яснює, що згідно з ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закон України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, у випадку залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», повернення сплаченої суми судового збору здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», статтею 7 Закону № 3674-VI врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, визначених цією статтею, і перелік яких є вичерпним. Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується судом за результатами розгляду справи за клопотанням особи, яка його сплатила, що відповідає принципу диспозитивності цивільного судочинства (частина перша статті 7 Закону № 3674-VI «Про судовий збір»). Про таке повернення зазначається: в ухвалі, якою заява повертається або відмовляється у відкритті провадження у справі, за подання якої сплачується судовий збір; у резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом № 3674-VI); в ухвалі про повернення сум судового збору, постановленій як окремий процесуальний документ.
Як вбачається з долученої до заяви квитанції до платіжної інструкції від 29.09.2025 року №75P3-3CMA-6CT4-MCX0, представником заявника сплачено 485,00 грн. судового збору за подання заяви на р/р НОМЕР_1 , що підтверджується також випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України.
Таким чином, клопотання в частині повернення сплаченої при подачі заяви суми судового збору також є підставним і підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 13, 133, 257 ЦПК України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір» суд -
постановив:
Заяву задовольнити.
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин- залишити без розгляду.
Повернути ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 , р/р IBAN НОМЕР_3 в АТ «Універсал Банк») сплачений згідно квитанції до платіжної інструкції від 29.09.2025 року № 75P3-3CMA-6CT4-MCX0 судовий збір у розмірі 485 (чотириста вісімдесят п'ять) гривень 00 копійок.
Роз'яснити, що відповідно до ч. 2 ст. 257 Цивільного процесуального кодексу України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала в частині повернення судового збору оскарженню не підлягає, а в частині залишення заяви без розгляду може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя: Постигач О. Б.