Справа №439/916/25
Провадження № 2/439/458/25
07 жовтня 2025 року м. Броди
Бродівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Войтюк Т.Л.,
секретар судового засідання Полінчук С.-Е.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Бродівського районного суду Львівської області за правилами спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором позики,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (позивач), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позикив сумі 19482,00 грн.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що 04.08.2023 року між ТОВ «Маніфою» та відповідачем укладено договір позики №5953239. Також, 13.12.2023 року між ТОВ «Маніфою» та позивачем укладено договір факторингу №13-12/2023, відповідно до якого ТОВ «Маніфою» передає позивачу за плату належні йому права вимоги, а позивач приймає належні ТОВ «Маніфою» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Згідно з реєстром боржників від 13.12.2023 року до договору факторингу №13-12/2023 від 13.12. 2023 року позивач набув права вимоги до відповідача в сумі 19482,00 грн, з яких: 6000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 13482,00 грн - сума заборгованості за процентами користування позикою.
Позивач зазначає, що всупереч умовам договору відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Враховуючи наведене, просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Бродівського районного суду Львівської області від 30.06.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначене судове засідання.
Представник позивача у судове засіданні не з'явився. У позовній заяві просив розгляд справи проводити без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
08.09.2025 року від відповідача надійшло клопотання про визнання позовних вимог та розгляду справи без його участі.
Від відповідача 08.09.2025 та 07.10.2025 року надійшли заяви про розгляд справи без участі звідповідача. У поданій до суду заяві 07.10.2025 відповідач позовні вимоги визнав повністю, із розміром заборгованості погоджуєтьмя.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалося.
Згідно частини четвертої статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Вирішуючи питання щодо наявності законних підстав для визнання позову відповідачем та задоволення позову у зв'язку з цим, суд враховує таке.
Судом встановлено, що 04.08.2023 року між ТОВ «Маніфою» та Відповідачем укладено договір позики №5953239. Договір підписаний за допомогою одноразового ідентифікатора.
Згідно з умовами договору, Позикодавець зобов'язується передати Позичальнику грошові кошти, а Позичальник приймає на себе обов'язок повернути таку ж суму грошових коштів та сплатити Позикодавцю проценти за користування позикою та всі інші платежі відповідно до умов цього Договору (п.2.1). Параметри позики: тип - довгострокова; сума позики - 6000,00 грн; загальний строк позики - до 23 жовтня 2023 року (80 днів); дата надання позики - 04 серпня 2023 року; дата повернення позики - 23 жовтня 2023 року; акційна процентна ставка - 2,49% на день; базова процентна ставка - 2,49% на день; основна процентна ставка - 3,00% на день. Позика надається Позичальнику в день підписання сторонами договору позики шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок Позичальника за номером електронного платіжного засобу НОМЕР_1 .
На підтвердження перерахування відповідачу позики, позивачем надано довідку ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №2782_240528140723 від 28.05.2024 року, відповідно до якої 04.08.2023 року о 15:21:32 на суму 6000,00 грн було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 269631392 .
Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором позики №5953239 станом на 13.12.2023 року відповідачу нараховано заборгованість в сумі 19 482,00 грн, що складається з суму позики - 6000,00 грн та процентів за користування позикою - 13 482 грн.
13.12.2023 року між ТОВ «Маніфою» та позивачем укладено договір факторингу №13-12/2023. Відповідно до умов цього договору ТОВ «Маніфою» передаєпозивачу належні йому права вимоги, а позивач приймає належні ТОВ «Маніфою'права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників .
Згідно з витягом з Реєстру Боржників від 13.12.2023 року до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №5953239 в сумі19 482,00 грн, яка складається з 6000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 13482,00 грн сума заборгованості за процентами за користування позикою.
Платіжною інструкцією № 20598 від 13.12.2023, підтверджується внесення оплати за відступлення права вимоги за Договором факторингу № 13-12/2023 від 13.12.2023.
У зв'язку із невиконанням відповідачем узятих на себе зобов'язань, позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд встановив, що між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов'язань, які регулюються такими нормами законодавства.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За змістом положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За нормами статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Положеннями статті 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно положень статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами частин 3, 6, 7, 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Договір позики №5953239 від 04.08.2023 року, укладений між первинним кредитором та відповідачем, відповідає вимогам Закону, оскільки визначені у ньому умови надання позики сторонами погоджені. Первинний кредитор надва відповідачу в позику грошові кошти, на визначених сторонами договору умовах.
Відповідач умови договору не виконав, позику не повернув, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість за договором позики № 5953239 від 04.08.2023 року.
Матеріали справи свідчать, що, оформлюючи відступлення права вимоги, сторони не обумовлювали ніяких змін щодо обсягу прав і обов'язків, які за договорами перейшли до нового кредитора, а тому до позивача перейшли права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Таким чином, новий кредитор, набувши відповідне право вимоги, реалізував його шляхом пред'явлення до позичальника позову про стягнення боргу за кредитними договорами і визначив борг на відповідну дату.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність боргових правовідносин між сторонами, оскільки відповідач взяті на себе зобов'язання не виконує, заборгованість не погашає.
Заборгованість відповідача, відповідно до розрахунку заборгованості, сума боргу становить 19 482,00 грн, з яких: 6000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 13482,00 грн - сума заборгованості за процентами користування позикою.
У поданій до суду заяві відповідач позов визнав, із сумою заборгованості погодився.
Отже, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики № 5953239 від 03.08.2023 року у розмірі 19 482,00 грн, з яких: 6000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 13 482,00 грн - сума заборгованості за процентами користування позикою.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 1 ст.142 ЦПК України передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні, у порядку встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Оскільки відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, і суд задовольняє позов, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 1514,00 грн сплачений позивачем під час звернення з позовом до суду, а 50 % судового збору розмірі 1514,00 грн повернути позивачеві з державного бюджету.
Керуючись статтями 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 ,про стягнення заборгованості за договором позики- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»,заборгованість за договором позики №5953239 від 04.08.2023 року у розмірі 19 482,00 грн.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» з державного бюджету 50 % судового збору, у розмірі 1514,00 грн сплаченого при поданні позову згідно з платіжною інструкцією № 108523 від 15.04.2025 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»судовий збір у розмірі 1514,00 грн.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: вулиця Симона Петлюри, будинок 30, місто Київ, 01032, ЄРДПОУ:35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_2 .
Повний текст судового рішення складено 07 жовтня 2025 року.
Суддя Т.Л.Войтюк