Справа № 317/3942/25
Провадження № 2/317/1611/2025
06 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області в складі:
головуючого судді Каряки Д.О.,
за участю секретаря Щербини В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку заочного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (в особі представника Романенко М.Е.) звернулося до суду за допомогою підсистеми «Електронний суд» з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 30.12.2021 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 788398. Власноручним підписанням договору ОСОБА_1 підтвердила, що вона ознайомлена з умовами публічної пропозиції на укладення договору про надання споживчого кредит ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» в повному обсязі, з урахуванням Паспорту споживчого кредиту, Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, Тарифів та складають договір про надання споживчого кредиту, укладення якого підтверджено. Відповідач погодила та зобов'язалась виконувати його умови. На підставі укладено відповідачем договору № 788398 від 30.12.2021 з ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та на підставі платіжного документу відповідачу було перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 50000,00 грн., а відповідач зобов'язалась повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Відповідачем умови договору не виконувались, тому виникла заборгованість за договором, яка становить 123121,09 грн., що підтверджується копією розрахунку заборгованості за кредитом, складеного первісним кредитором.
28 серпня 2023 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір факторингу № 2808-23, відповідно до якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступлено ТОВ «Діджи Фінанс» право вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором № 788398 від 30 грудня 2021 року. ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 у сумі 123121,09 грн., з яких: 49224,58 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 73896,51 грн. - сума заборгованості за відсотками, що підтверджується витягом з Додатку Договору факторингу №2808-23 від 28.08.2023.
Оскільки відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконала ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 788398 від 30.12.2021 у розмірі 123121,09 грн. та понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6000,00 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надіславши 21.08.2025 р. за допомогою підсистеми «Електронний суд» на електронну адресу суду заяву про розгляд справи без їх участі. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с.53).
Відповідач ОСОБА_1 до суду не з'явилась, про місце та час розгляду справи буда повідомлена належним чином у відповідності з ч. 11 ст. 128 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с.52,60). З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Крім того, відповідача було повідомлено шляхом направлення судових повісток на належну відповідачу електронну скриньку, які останньою отримувались, про що свідчать довідки про доставку електронного листа (а.с.50,58). Повідомлень щодо поважності причин її відсутності, заяви про слухання справи за її відсутністю та відзиву на позов до суду не надходило. Відповідно до вимог ст. 44 ЦПК України учасники судового розгляду повинні добросовісно користуватися своїми правами. Тому, суд вважає, що відповідач не з'явилась в судове засідання без поважаних причин.
Відповідно до ч. 8 ст. 178, ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин на підставі ст. 280 ЦПК України суд розглядає справу в заочному провадженні, без участі сторін і на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України без технічної фіксації процесу.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Судом встановлено, що 30.12.2021 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 788398. Власноручним підписанням договору ОСОБА_1 підтвердила, що вона ознайомлена з умовами публічної пропозиції на укладення договору про надання споживчого кредит ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» в повному обсязі, з урахуванням Паспорту споживчого кредиту, Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, Тарифів та складають договір про надання споживчого кредиту, укладення якого підтверджено. Відповідач погодила та зобов'язалась виконувати його умови (а.с.19-21).
Після укладення цього Договору, Товариство з використанням даних Споживача, зазаначених у цьому Договорі, створює Споживачу особистий кабінет в своїй інформаційно-телекомунікаційній системі, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт. Споживач після ідентифікації (правильного введення одноразового ідентифікатора надісланого на номер телефону Споживача) може ввійти до особистого кабінету та ознайомитися з копіями документів, що пов'язані з наданням та обслуговуванням кредиту (в т.ч. сумою заборговансоті за кредитом, новий графік платежів, інше) (п.1.12 Договору).
Пунктами 1.3., 1.4. договору встановлена сума кредиту (загальний розмір) 62 500,00 грн., строк кредиту - 1095 днів, з кінцевим терміном повернення 30.12.2024 (включно).
Згідно п. 1.5. договору тип процентної ставки фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від періоду її встановлення та становить: за перший день користування кредитом (включно) 25% в день (9125% річних); за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту 85 % річних.
Пунктом 2.1. передбачено, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування: у розмірі 50000,00 грн. за реквізитами поточного рахунку споживача та/або за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані споживачем товариству у будь-який спосіб; 12500,00 грн. на користь товариства з метою виконання зобов'язань з оплати процентів за перший день користування кредитом, відповідно до п. 3.5 Договору.
Відповідно до п. 3.1. договору кредиту нарахування процентів за договором здійснюється в межах строку надання кредиту, визначеного у п. 1.4. договору, на залишок заборгованості за кредитом, що вказаний в графіку платежів, виходячи з припущення, що споживач виконає свої зобов'язання на умовах та в строки, передбачені договором.
Пунктом 3.2. договору кредиту встановлено, що нарахування процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році.
Позивачем на виконання умов договору на картковий рахунок відповідачки була перерахована сума кредиту в розмірі 50000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №14153 від 30.12.2021, копія якого знаходиться в матеріалах справи (а.с.34).
В Паспорті споживчого кредиту міститься інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма), зокрема з Розділі 5 містить графік платежів: кількість платежів, дата платежу (періодичність внесення - щомісячно), залишок суми кредиту після сплати поточного платежу, сума кредиту до сплати, нараховані проценти до сплати, загальна сума платежу до сплати (а.с.23).
В Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до договору про надання споживчого кредиту № 788398 від 30.12.2021, відображено види платежів за кредитом (а.с.24-зворот).
Відповідачкою умови договору не виконувались, тому виникла заборгованість за договором, яка становить 123121,09 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитом, складеного первісним кредитором, копія якого знаходиться в матеріалах справи (а.с.14).
28 серпня 2023 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір факторингу № 2808-23, відповідно до якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступлено ТОВ «Діджи Фінанс» право вимоги за кредитним договором № 788398 від 30 грудня 2021 року (а.с.27-33). ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 у сумі 123121,09 грн., з яких: 49224,58 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 73896,51 грн. - сума заборгованості за відсотками, що підтверджується витягом з Додатку Договору факторингу №2808-23 від 28.08.2023, копія якого знаходиться в матеріалах справи (а.с.13).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Тобто, відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третястатті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
За змістом статей 514, 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора в зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За таких обставин, відповідно до положень ст. 55 ЦПК України, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло статус нового кредитора за договором про надання споживчого кредиту № 788398 від 30.12.2021 отримало право вимоги до ОСОБА_1 відносно заборгованості за вказаним кредитним договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 207 ЦК України Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Статтею 11 ЗУ «Про електрону комерцію» визначено порядок укладення електронного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями. Підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ “Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ “Про електронну комерцію»).
Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» відносини, пов'язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються ЗУ «Про електронні довірчі послуги».
Згідно зі ст. 17 ЗУ «Про електронні довірчі послуги» електрона взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях не повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікаціяв інформаційних системах, в яких здійснюється обробка таких електронних даних, можуть здійснюватися з використанням електронних довірчих послуг або без отримання таких послуг, за умови попередньої домовленості між учасниками взаємодії щодо порядку електронної ідентифікації учасників таких правових відносин. Проте, відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання.
При укладанні договору, сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, за якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому; друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За змістом ст. 3, 6, 627 ЦК України в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 639 ЦК України Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики.
Так, згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно умов Договору факторингу № 2808-23 від 28.08.2023 р. ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступлено ТОВ «Діджи Фінанс» право вимоги за кредитним договором № 788398 від 30 грудня 2021 року (а.с.27-33). ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 у сумі 123121,09 грн., з яких: 49224,58 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 73896,51 грн. - сума заборгованості за відсотками, що підтверджується витягом з Додатку Договору факторингу №2808-23 від 28.08.2023, копія якого знаходиться в матеріалах справи (а.с.13).
Суд приймає до уваги твердження представника позивача, що відповідачем було укладено договір про споживчий кредит: № 788398 за невиконання зобов'язань за яким у останньої виникла заборгованість в загальному розмірі 123121,09 грн.
Надана позивачем засвідчена належним чином копія договору факторингу № 2808-23 р., укладеного 28.08.2023 р. між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», підтверджує факт відступлення права вимоги.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється на підставі правочину. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові, як це закріплено положеннями ч. 1 ст. 513 ЦК України.
Правомірність укладеного між сторонами кредитного договору, як правочину сторонами не оспорена, тому він є чинним і обов'язковим для виконання.
Первинним кредитором надано відповідачу кредитні кошти, які остання повинна була повернути. Проте, відповідач зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Розмір заборгованості за кредитним договором підтверджується розрахунком наданими позивачем (а.с.14).
Відповідач будь-яких належних та допустимих доказів на спростування розміру заборгованості за кредитним договором, суду не надав.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за Договором про споживчий кредит №788398 від 30.12.2021 р. в розмірі 123121,09 грн., з яких: 49224,58 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 73896,51 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» задовольняються у повному обсязі, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. (а.с.8) підлягає стягненню з відповідача.
Згідно вимог ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
В ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України зазначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно вимог ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Аналізуючи наведене, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, пропорційності, враховуючи всі аспекти та складність справи, яка не представляє складності, позов, поданий позивачем невеликого змісту, не потребує значного часу для його виготовлення, на думку суду такі витрати позивача за позовом не були неминучими.
Так, судом встановлено, що позивачем ТОВ «Діджи Фінанс» 01 січня 2025 року укладено договір про надання правової допомоги № 42649746 з адвокатом Лівак І.М. (а.с.16-18). Умовами п.4.4. розділу 4 договору про надання правової допомоги сторонами погоджено, що за результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної із сторін.
Відповідно до Акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 30.05.2025 р. та Детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Лівак І.М., адвокатом надано такі види правової допомоги: правовий аналіз спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «Діджи Фінанс»; складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в втому числі попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, позивач; формування додатків до позовної заяви (письмові докази). Вартість послуг адвоката погоджено сторонами в розмірі 6 000 грн. (а.с.11, а.с.15).
У постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року зі справи №922/445/19 та від 22.11.2019 року зі справи № 910/906/18 викладено правову позицію відповідно до якої положення частини п'ятої статті 126 ГПК України свідчить про те, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі, а саме - 6000,00 грн.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 509, 513, 526, 527, 530 525- 527, 530, 598, 599, 610-612, 625, 628, 629, 638, 639, 1048-1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 178, 191, 247, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851) заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту №788398 від 30.12.2021 у розмірі 123121 (сто двадцять три тисячі сто двадцять одна) гривня 09 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп.
Копію рішення направити сторонам в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.
Оскаржити рішення позивач може до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання.
Заяву про перегляд заочного рішення можна подати до Запорізького районного суду Запорізької області протягом 30 днів, з дня його підписання.
Суддя: Д.О. Каряка