06 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №320/15824/23
адміністративне провадження №К/990/38750/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Жука А.В., Радишевської О.Р.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2025 року у справі №320/15824/23 за позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, Офісу Генерального прокурора, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 про скасування Методики визначення ступеня виправлення засудженого, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 19 січня 2023 року №294/5, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 , в якому позивач просив:
- скасувати окремі положення документа під назвою «Методика визначення ступеня виправлення засудженого» авторства Директора Департаменту публічного права Л. Кравченка «Міністерства юстиції України», що затверджена наказом №294/5 від 19 січня 2023 року;
- негайно реалізувати Генеральною прокуратурою України функцію накладених на нього статтями №2, частина 1, пункт 4 «Функції прокуратури» №26, частина 1, пункт 2 «Нагляд за дотриманням законів під час виконання судових рішень по кримінальним справам, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян» Закону України «Про прокуратуру» №1697-7 від 14 жовтня 2014 року ;
- притягнути до кримінальної відповідальності автора методики за статтями 367 частини 2 «Службова недбалість» та 161 частини 1 «Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, релігійної належності, інвалідності та за іншими ознаками Кримінального кодексу України у редакції 2001 року - шляхом подання Генеральною прокуратурою України відповідної заяви «Про кримінальне правопорушення» до органів Державного бюро розслідувань України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2025 року, заяву представника Офісу Генерального прокурора про закриття провадження у справі в частині позовних вимог задоволено.
Закрито провадження в адміністративній справі №320/15824/23 за позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, Офісу Генерального прокурора, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 в частині позовних вимог про зобов'язання Офісу Генерального прокурора негайно реалізувати функції, передбачені статтею 26 Закону України «Про прокуратуру» щодо надання оцінки законності положень Методики визначення ступеня виправлення засудженого та вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності автора цієї Методики шляхом подання відповідної заяви «Про кримінальне правопорушення» до органів Державного бюро розслідувань.
22 вересня 2025 року до Верховного Суду засобами поштового зв'язку надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2025 року у справі №320/15824/23. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Одночасно із касаційною скаргою ОСОБА_3 подано до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого зазначено, що за подання цієї категорії справ судовий збір не підлягає сплаті відповідно до пункту 11 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір».
Цією законодавчою нормою передбачено, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Проте, заявлені в цій справі позовні вимоги стосуються протиправного нормативно-правового акту та не охоплюються визначеними у пункті 11 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» передумовами для звільнення від сплати судового збору.
В обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору скаржник також посилається також на те, що у місцях, де він відбуває покарання з 30 червня 2010 року і по цей час з причин, що не залежать від нього, він не має оплачуваної роботи, доходів та коштів на особистому рахунку і перебуває на повному державному забезпеченні, що підтверджується довідкою ДУ «Вінницька УПВ (№1).
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З огляду на викладене та проаналізувавши додані до касаційної скарги докази, Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про звільнення від сплати судового збору.
Також касаційну скаргу подано з пропуском строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Згідно з приписами частини третьої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
У касаційній скарзі скаржник просить поновити пропущений строк на касаційне оскарження та вказує, що оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції він отримав 12 серпня 2025 року та вперше подав касаційну скаргу 25 липня 2025 року через свого представника згідно із довіреністю Буглова О.С.
Згідно з частиною третьою статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Розглянувши подане клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин його пропуску та наявність підстав для його поновлення.
Відповідно до частини другої статті 328 КАС України встановлено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Так, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пункті 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4 (відмови у відкритті провадження у справі), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №320/15824/23 є оскарження судових рішень, зазначених у частині другій статті 328 КАС України та посилання скаржника у касаційній скарзі на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.
Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 248, 328, 334 КАС України, Суд
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення судового збору за подання касаційної скарги у справі №320/15824/23 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №320/15824/23.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2025 року у справі №320/15824/23.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2025 року у справі №320/15824/23 за позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, Офісу Генерального прокурора, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 про скасування Методики визначення ступеня виправлення засудженого, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 19 січня 2023 року №294/5, зобов'язання вчинити дії.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити строк для подання відзиву на касаційну скаргу десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Кашпур
Судді: А.В. Жук
О.Р. Радишевська