06 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №560/9167/23
адміністративне провадження №К/990/38569/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Загороднюка А.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2025 року та від 01 вересня 2025 року
у справі №560/9167/23
за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1
про скасування постанови,
У травні 2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 червня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2023 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задоволено повністю. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 червня 2023 року скасовано. Прийняо нову постанову. Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 13 березня 2023 року про накладення штрафу у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
Постановою Верховного Суду від 30 квітня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2023 року та рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 червня 2023 року у справі № 560/9167/23 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції - Хмельницького окружного адміністративного суду.
Відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року позов задоволено.
Не погодившись із судовим рішенням, стягувач у виконавчому провадженні оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року залишено без руху. Запропоновано особі, яка подала апеляційну скаргу, у десятиденний строк з моменту отримання ухвали суду виконати вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги, а саме: надати оригінал документу про сплату судового збору.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року повернуто апеляційну скаргу третьої особи.
Не погоджуючись із цим судовим рішенням, скаржник звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Щодо ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2025 року, судом касаційної інстанції встановлено наступне.
Частиною третьою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Предметом касаційного оскарження у цій справі є судове рішення, яким залишено без руху апеляційну скаргу.
Ухвала суду апеляційної інстанції про залишення без руху апеляційної скарги, відсутня у переліку ухвал, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку, визначеному частиною третьою статті 328 КАС України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2025 року необхідно відмовити.
Водночас, Суд звертає увагу, що згідно із частиною шостої статті 298 КАС ухвалу про повернення апеляційної скарги може бути оскаржено. Водночас нормами КАС не передбачено оскарження в касаційному порядку ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху. У разі оскарження особою ухвали суду про повернення апеляційної скарги її доводи в касаційній скарзі щодо відповідності нормам процесуального права ухвали про залишення апеляційної скарги без руху підлягають перевірці, оскільки це стосується підстав повернення апеляційної скарги.
Отже, незважаючи на те, що ухвала суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху не підлягає окремому оскарженню, однак її правомірність може бути перевірена судом касаційної інстанції під час перегляду ухвали про повернення апеляційної скарги. Така оцінка є допустимою у випадку, коли висновки суду щодо, зокрема, обов'язку сплати судового збору, стали підставою для обмеження доступу особи до суду. Адже, неправильна оцінка питання необхідності сплати судового збору в ухвалі про залишення без руху може фактично позбавити особу права на перегляд справи в апеляційному порядку.
Щодо ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року.
В касаційній скарзі скаржник посилаючись на правову позицію Верховного Суду вказує, що не повинен сплачувати судовий збір.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
В касаційній скарзі її автор не клопотав про звільнення його від сплати судового збору через майновий стан, оскільки вважає, що не повинен його сплачувати.
В той же час, в ухвалі суду, яка є предметом касаційного оскарження, враховуючи фактичні обставини, що спричинили звернення позивача до суду, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що позивачу необхідно сплати судовий збір за звернення з апеляційною скаргою на загальних засадах.
В даному випадку суд касаційної інстанції має визначити наявність чи відсутність, за таких конкретних обставин справи, підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.
Отож, визнання касаційної скарги такою, що подана з дотриманням форми і порядку її подання, зокрема, щодо наявності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, може призвести до ситуації, коли на стадії відкриття касаційного провадження наперед може бути ухвалено рішення, що стосується суті касаційного оскарження.
Для того, щоб запобігти цьому, з огляду на відсутність об'єктивних підстав вимагати від скаржника сплати судового збору та звільняти його від сплати цього платежу, беручи до уваги вимоги закону про обов'язок сплати судового збору за подання касаційної скарги, Верховний Суд вирішив, що у цій правовій ситуації правильним і прийнятним буде рішення відстрочити скаржнику сплату судового збору за подання касаційної скарги до дати розгляду касаційної скарги.
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №560/9167/23 є оскарження судових рішень зазначених у частині 3 статті 328 КАС України та посилання скаржником у касаційній скарзі на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстав для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкриті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 3, 133, 334 КАС України,
1.Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2025 року у справі №560/9167/23.
2. Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року до закінчення розгляду справи в касаційній інстанції.
2. Відкрити провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року у справі №560/9167/23.
3. Встановити десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття касаційного провадження для подання учасниками справи до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі, доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи та заперечень щодо поданих заяв та клопотань.
4. Витребувати з Хмельницького окружного адміністративного суду та/або Сьомого апеляційного адміністративного суду з матеріали справи №560/9167/23.
5. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко
А.Г. Загороднюк ,
Судді Верховного Суду