06 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №240/17234/24
адміністративне провадження № К/990/37802/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бевзенка В.М.,
суддів: Шарапи В.М., Чиркіна С.М.,
перевіривши касаційну ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2025 у справі №240/17234/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, яка полягає у тому, що ним не включено в список на зарахування пенсій (допомог) на поточні (карткові) рахунки одержувачів в АТ «ОЩАДБАНК» Філія - Житомирське обласне управління (юридична адреса 10003, Україна, Житомирська обл., місто Житомир, вулиця Перемоги, будинок, 15, код ЄДРПОУ 09311380) за період з 01.08.2022 по 31.08.2022 на поточний (картковий) рахунок суму пенсії в розмірі 252 650,54 грн, нараховану на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30.05.2022 у справі №240/4927/22;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відповідно до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596, включити в список на зарахування пенсій (допомог) на поточні (карткові) рахунки одержувачів в АТ «ОЩАДБАНК» Філія - Житомирське обласне управління (юридична адреса 10003, Україна, Житомирська обл., місто Житомир, вулиця Перемоги, будинок, 15, код ЄДРПОУ 09311380) за період з 01.08.2022 по 31.08.2022 на поточний (картковий) рахунок суму пенсії в розмірі 252 650,54 грн., нараховану на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30.05.2022 у справі №240/4927/22;
- визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України щодо не фінансування виплати суми пенсії у розмірі 252 650,54 грн. гривень, нарахованої на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30.05.2022 у справі №240/4927/22;
- зобов'язати Пенсійний фонд України профінансувати на наступний виплатний період виплату суму пенсії в розмірі 252 650,54 грн., нараховану на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30.05.2022 у справі №240/4927/22 з коштів Державного бюджету України, які призначені для пенсійного забезпечення військовослужбовців, виплата пенсій, надбавок і підвищень, призначених за різними пенсійними програмами, а не з коштів, які призначені для погашення заборгованості з пенсійних виплат (щомісячного довічного грошового утримання) за рішеннями суду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2023 №631 "Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2023 рік";
- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подати звіт про виконання рішення суду.
Суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2025, закрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що ініційований позивачем спір не може бути вирішеним як адміністративним судом, так і в інших судових юрисдикціях, оскільки спірні правовідносини фактично виникли у зв'язку із неналежним виконанням, на думку позивача, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30.05.2022 у справі №240/4927/22, що набрало законної сили.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2025 апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2025у залишено без змін.
15.09.2024 до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга позивача, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2025 у справі №240/17234/24, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
За змістом частини 1 статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Згідно з частиною другою статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
З метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень процесуальним законом врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, шляхом встановлення відповідачу строку на подання звіту про виконання рішення суду або шляхом визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Так, відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 383 КАС України фізична особа-позивач на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Колегія суддів вважає, що суди першої і апеляційної інстанцій обґрунтовано зазначили про наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, що виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження та/або КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
На виконання рішення суду у справі №240/4927/22 відповідачем проведено перерахунок пенсії позивачу в порядку, встановленому судовими рішеннями та здійснено нарахування коштів за період з 01.04.2019 по 31.07.2022 в сумі 252 650,54 грн
Судова колегія зауважує, що вказаним рішенням Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/4927/22 відповідача зобов'язано здійснити перерахунок пенсії позивача, а також виплатити перераховану пенсію з урахуванням раніше виплачених сум.
Тобто, питання виплати позивачу недоплаченої пенсії охоплюється рішенням суду у справі №240/4927/22 та належить до предмета його виконання.
Таким чином, суди попередніх інстанцій вірно відзначили, що процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Зазначені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанції, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а, від 06.02.2019 у справі № 816/2016/17, а також в постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15, від 11.12.2020 у справі № 826/13146/18.
Колегія суддів зауважує, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправної бездіяльності відповідача при виконанні рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30.05.2022 у справі №240/4927/22. Проте, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.
З огляду на викладене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження та КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Отже, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що вимоги про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яка допущена на виконання судового рішення, в іншому (новому) судовому провадженні не можуть розглядатися.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22.08.2019 у справі №522/10140/17 та від 21.11.2019 у справі № 802/1933/18-а.
Колегія суддів також враховує позицію Верховного Суду висловлену у постанові від 11.12.2020 року у справі № 826/13146/18, де Суд вказав, що вирішуючи подібний спір пов'язаний із виконанням судового рішення, у цій справі поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити як поняття, що стосується спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а також спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій ухвалили рішення з урахуванням вимог закону та правових позицій Верховного Суду.
За такого правового регулювання та обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права не викликають сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2025 у справі №240/17234/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати в порядку, встановленому статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач В.М. Бевзенко
Судді: С.М. Чиркін
В.М. Шарапа