07.10.2025
Справа №497/2313/25
Провадження №2/497/1387/25
07.10.2025 року м. Болград
Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Кодінцевої С.В.,
за участю секретаря судового засідання - Мунтянової В.Р.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
05.09.2025 до Болградського районного суду Одеської області через систему «Електронний суд» надійшла цивільна справа за позовною заявою Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та просить постановити рішення, яким стягнути на його користь з відповідача суму заборгованості у розмірі 51763.09 гривень та суму судових витрат у розмірі 2 422.40 гривень судового збору.
Свої вимоги мотивує тим, що 28 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №2235844834 (далі також -Кредитний договір).
Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору Кредитодавець зобов'язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором
Відповідно до п. 1.2 Кредитного договору Позичальнику надано грошові кошти на наступних умовах: - сума кредиту- 35258.00 гривень; - строк користування 36 місяців; - річні проценти 0,01% від суми боргу за договором; - щомісячні проценти 2,49 % від суми кредиту.
01 лютого 2022 року права вимоги за Кредитним договором відступлені АТ «Таскомбанк» на підставі Договору про відступлення права вимоги № 01/09/21 від 01 вересня 2021 року.
У порушення вимог кредитного договору, що стосується своєчасного погашення заборгованості по кредиту та відсотків нарахованих за користування кредитом відповідач належним чином не виконав, в зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість по кредитному договору.
Оскільки по теперішній час відповідач грошові кошти не повернув, позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Ухвалою від 10.09.2025 року було відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду на 07.10.2025 року об 11:30 годині (а.с.8), про що повідомлено сторонам по справі (а.с.9).
Відповідачу надіслано копію позовної заяви з доданими документами, та роз'яснено про необхідність подання в п'ятнадцятиденний строк письмового відзиву разом з наявними у нього доказами.
В судове засідання 07.10.2025 року:
- представник позивача не прибув, про час та місце проведення розгляду повідомлявся згідно вимог чинного законодавства (а.с.9). В позовній заяві зазначив клопотання про розгляд справи без участі представника та не заперечував проти заочного розгляду справи (а.с.3 зворотна сторінка);
- відповідач також не прибув, про час та місце проведення судового розгляду повідомлявся згідно вимог чинного законодавства за адресою постійного місця реєстрації: АДРЕСА_1 (а.с.9), до суду повернулось поштове повідомлення з відміткою про отримання листа (а.с.10).
Таким чином, суд прийшов до висновку, що відповідач по справі повідомлений належним чином про час та місце розгляду даної справи. Будь-яких заяв, заперечень, відзиву щодо спростування доводів, викладених в позовній заяві, до суду наданих нею не було.
Вирішуючи питання про проведення розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за необхідне зазначити, що інститут заочного провадження призначений впливати на відповідачів, які не вчиняють дій щодо участі у розгляді справи.
Верховний Суд також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
Зі згоди позивача, зазначеній у позовній заяві (а.с.3 зворотна сторінка), суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши подані позивачем документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Частиною 1 ст.2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до норм пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Судом встановлено, що 20.01.2022 року між AT «Таскомбанк», ОСОБА_1 було підписано кредитний договір №2235844834.
Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору Кредитодавець зобов'язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Згідно з п. 1.3. Кредитного договору Позичальник зобов'язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах визначених в графіку платежів відповідно до Додатку №1.
Відповідно до п.1.2. умов Кредитного договору кредит надається Позичальнику на наступних умовах:
сума кредиту - 35258.00 гривень;
строк користування - 36 місяців;
річні проценти - 0,01 % від суми боргу за договором;
щомісячні проценти - 2,49 % від суми кредиту.
Кредит надається безготівковим шляхом, протягом 3 (трьох) робочих днів від дня укладення договору на рахунок Позичальника НОМЕР_1 в АТ «Таскомбанк», та погашається безготівковим шляхом на цей же рахунок (п. 1.2. Кредитного договору).
Підписання Кредитного договору Позичальник підтвердив: - що до укладення цього Договору Кредитодавець надав йому інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення цього Договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту; - що Кредитодавець ознайомив його з інформацією, вказаною в ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 6, 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та іншою інформацією.
Відповідно до п. 3.1. Кредитного договору кредитний договір діє в межах строку на який надається кредит та припиняється належним його виконанням.
Згідно п. 3.2. Кредитного договору у випадку прострочення виконання своїх кредитних зобов'язань Позичальник сплачує штраф у розмірі 1% від суми наданого кредиту на кожний факт виникнення прострочки відповідно до графіку платежів.
Згідно з п. 3.8. Кредитного договору всі інші умови кредитного договору, зазначені в Умовах отримання кредитів АТ «Таскомбанк» по продукту «Cпоживчий кредит від КредитМаркет» (публічна частина) редакція від 44438 року, які розміщені в мережі Інтернет на веб-сайті www.tascombank.com.ua та з якими Позичальник ознайомився до укладення цього Договору та до яких Позичальник приєднується підписавши цей Договір.
Кредит Відповідачем було отримано шляхом безготівкового перерахування коштів у спосіб, зазначений в Кредитному договорі, отже Кредитодавець, свої обов'язки за Кредитним договором виконав в повному обсязі .
Разом із тим повідомляємо, що умови вищезазначеного Кредитного договору Позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором (Графіком погашення кредиту) строки не повернуті. Неодноразовими телефонними повідомленнями Банку Позичальника було сповіщено про наявність заборгованості за кредитом та про необхідність її погашення у стислі терміни.
Згідно з наданою позивачем випискою по особовому рахунку, розрахунком заборгованості за кредитним договором станом на 01.07.2024 року заборгованість Позичальника за Кредитним договором №2235844834 від 20.01.2022 року, становить 51 763,09 яка складається з наступного:
- заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) - 35 258 грн.;
- заборгованість по річним процентам (в т. ч. прострочена) - 4,28 грн.;
-заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена) - 16 500,81 грн. що підтверджується відповідним Розрахунком заборгованості по кредитному договору та Виписками
Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).
Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Частина 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк та інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги, а змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
З огляду на викладене, суд вважає, що між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 виникли договірні відносин з приводу отримання відповідачем кредиту у АТ «Таскомбанк».
Відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості, тому наданий банком розрахунок заборгованості за відсутності заперечень щодо такого розрахунку від відповідача, приймається судом як достовірний. Фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку банку не повернуті.
Тож ОСОБА_1 не виконав обов'язок з повернення кредитних коштів і банк вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення коштів.
З огляду на вищенаведене, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, відсутність заперечень зі сторони належним чином повідомленого відповідача - суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» підлягає стягненню заборгованість по кредиту на загальну суму 51763.09 гривень.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Положеннями ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
А відтак, в силу вимог ст.ст.133, 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 422.40 гривень, що був сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом (а.с.6).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 4, 10, 12, 13, 76-83, 89, 95,133, 141, 247 ч.2, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 284-289, 354, 355 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2
на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» (код ЄДРПОУ 09806443): вул. С.Петлюри, буд.30, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 09806443,
- заборгованість за Кредитним договором №2235844834 від 20.01.2022 року станом 01.07.2024 у розмірі 51 763,09 гривень (п'ятдесят одна тисяча сімсот шістдесят три гривні 09 копійок ) яка складається з наступного:
- заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) - 35258 гривень;
- заборгованість по річним процентам (в т. ч. прострочена) - 4,28 гривень;
- заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена) - 16500,81 гривень;
та
- судові витрати в розмірі 2422.40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) судового збору.
Відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Інформація про сторін:
Позивач Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК»: 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30, ел. пошта: info@tascombank.com.ua, тел. НОМЕР_5
Представник позивача Гнип Володимир Володимирович: м.Чернігів, ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 , тел. НОМЕР_3
Відповідач ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_4
Суддя С.В.Кодінцева