Справа № 757/355/23-а Суддя (судді) першої інстанції: Головко Ю. Г.
07 жовтня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.
за участю секретаря Коренко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Печерського районного суду міста Києва від 05 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови від 29.12.2022 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови від 29.12.2022 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 05 листопада 2024 адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Департамент патрульної поліції подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення судового збору, та прийняти в цій частині нове рішення про стягнення судових витрат з Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області.
Скаржник зазначає, що позивач в позовній заяві неправильно визначив відповідачів, а суд першої інстанції неправомірно не замінив відповідача Департамент патрульної поліції на належного Головне управління Національної поліції у Хмельницькій області, внаслідок чого помилково стягнув судові витрати з Департаменту патрульної поліції. Фактично скаржник не є належним відповідачем у цій справі, оскільки інспектор СРПП Кам'янець-Подільського РУП ГУ НП в Хмельницькій області є посадовою особою Головного управління Національної поліції України. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 №730 Департамент патрульної поліції та Головне управління Національної поліції - самостійні та окремі державні органи, тому судові витрати слід стягнути з Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Виходячи з визначених вказаною правовою нормою повноважень суду апеляційної інстанції щодо перегляду рішення суду першої інстанції та доводів і вимог, викладених апеляційній скарзі, питання законності та обґрунтованості рішення суду в частині визнання протиправною та скасування постанови від 29.12.2022 не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції в межах цього апеляційного провадження.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Суд першої інстанції, приймаючи рішення у цій справі, задовольнив позовні вимоги щодо незаконності рішення суб'єкта владних повноважень Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області, однак судові витрати стягнув з Департаменту патрульної поліції.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №641 «Про утворення Національної поліції України» утворено Національну поліцію України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 №730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції та ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства внутрішніх справ.
Згідно з додатком 1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 №730 утворено Департамент патрульної поліції як міжрегіональний територіальний орган Національної поліції.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 №730 Департамент патрульної поліції та Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області - це 2 самостійних, діючих окремо один від одного, державних органа на підставі Положень, дві юридичні особи публічного права, без територіального та/або галузевого підпорядкування.
Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію», Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Нормами ч. 1 ст. 15 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що Територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 21 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», Територіальні органи центрального органу виконавчої влади утворюються як юридичні особи публічного права в межах граничної чисельності державних службовців та працівників центрального органу виконавчої влади і коштів, передбачених на його утримання, ліквідовуються, реорганізовуються за поданням міністра, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, Кабінетом Міністрів України.
Територіальні органи центрального органу виконавчої влади діють на підставі положень, що затверджуються керівником центрального органу виконавчої влади.
Згідно із ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Національну поліцію», систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.
Встановлені у справі обставини свідчать, що оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення винесена інспектором СРПП Кам'янець-Подільського РУП ГУ НП в Хмельницькій області.
Тобто, відповідачем у справі, який виніс оскаржувану постанову, є службова особа Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області, яке, в свою чергу, у відповідності до ст. 13 Закону України «Про національну поліцію» є структурним підрозділом Національної поліції.
Згідно із ст. 62 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави.
Із зазначеного слідує, що відповідач при винесені оскаржуваної постанови представляв Державу та діяв від її імені через орган державної влади, а саме: Головне управління Національної поліції у Хмельницькій області, тому постанова винесена інспектором не тільки від його особистого імені, а також від імені Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області, як органу державної влади.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції при застосуванні правил розподілу судових витрат, встановлених ст.139 КАС України, помилково стягнув судові витрати з Департаменту патрульної поліції, оскільки відповідач, який виніс оскаржувану постанову, - інспектор СРПП Кам'янець-Подільського РУП ГУ НП в Хмельницькій області є посадовою особою Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області.
Отже, в силу прямої норми ст.139 КАС України судові витрати у цій справі підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, а саме: юридичної особи - Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області.
Статтею 317 КАС України визначені підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
Згідно з ч. 4 ст. 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає наявними підстави для зміни рішення суду першої інстанції, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 271, 272, 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - задовольнити.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 05 листопада 2024 року змінити в частині стягнення судових витрат, виклавши третій абзац резолютивної частини у наступній редакції:
«Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ40108824) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496 грн. 20 коп.»
В іншій частині Печерського районного суду міста Києва від 05 листопада 2024 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Н.В. Безименна
А.Ю. Кучма
Повне судове рішення складено « 07» жовтня 2025 року.