Провадження № 11-сс/803/1730/25 Справа № 203/1298/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
02 жовтня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 26 серпня 2025 року про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62024170030003468 від 23 жовтня 2024 року стосовно
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Нікополь Дніпропетровської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 362, частиною 1 статті 114-1 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за участю:
прокурора ОСОБА_8
підозрюваного ОСОБА_7
захисника ОСОБА_6
Обставини, встановлені рішенням слідчого судді та короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 26 серпня 2025 року задоволено клопотання прокурора та продовжено строк тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 до 24 жовтня 2025 року без визначення розміру застави.
В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив, що ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) не зменшились та не перестали існувати, врахувавши, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, за найтяжче з яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, що саме по собі може спонукати останнього до спроби уникнути ймовірного покарання шляхом переховування від органів слідства та суду.
Слідчим суддею також враховані дані про особу підозрюваного, стадію досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні, у якому на теперішній час не проведено всі необхідні слідчі та процесуальні дії, триває збір доказів, обізнаність підозрюваного про обставини кримінального провадження, особи свідків, його роль у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, тому дійшов висновку, що такі обставини свідчать про те, що передбачені п. п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК ризики, які враховувались при застосування до підозрюваного запобіжного заходу, на теперішній час не зменшились та не втратили своєї актуальності, та для їх запобігання слід продовжити строк тримання під вартою.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі.
В обґрунтування апеляційних вимог посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону слідчим суддею. Стороною обвинувачення не доведено наявність заявлених ризиків. Підозрюваний є раніше не судимим, має вищу освіту, постійне місце проживання та реєстрації, позитивну службову характеристику, не вчиняв жодних спроб з метою ухилитися від органу досудового розслідування та суду чи перешкоджати кримінальному провадженню, тому тримання його під вартою є невиправданим. Більшість свідків у кримінальному провадженні вже допитано та жоден з них не заявляв про незаконний вплив на них. Стороною обвинувачення не доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не здатен забезпечити її належну процесуальну поведінку. На думку захисника, висновки слідчого судді щодо не визначення розміру застави є необґрунтованими.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні захисник та підозрюваний підтримали апеляційну скаргу і з підстав, викладених в ній, просили її задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, її доводи вважав безпідставними, а ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою і просив залишити її без змін.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Заходи забезпечення кримінального провадження, до яких відносяться і запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ст. 131 КПК).
Відповідно до ст. 199 КПК клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: (1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; (2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зазначені у вказаній статті.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК, слідчий суддя, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу, та умови, за яких таке продовження можливе.
Перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги захисника, апеляційний суд вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання прокурора слідчим суддею дотримані в повному обсязі, а доводи сторони захисту щодо необґрунтованості ухвали суду першої інстанції, не можуть бути визнані достатніми для скасування оскарженої ухвали з огляду на таке.
Апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень за обставин, викладених в повідомленні про підозру, які є достатньо обґрунтованими і такими, що підтверджуються сукупністю матеріалів, доданих до клопотання прокурора.
Окрім цього, обґрунтованість цієї підозри раніше була предметом судового розгляду і знайшла об'єктивне підтвердження при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу та його продовження, а також під час перегляду відповідного рішення слідчого судді в апеляційному порядку. З матеріалів провадження не вбачається, що з того часу виникли будь-які нові обставини, які б спростували обґрунтованість цієї підозри або причетність ОСОБА_7 до інкримінованих йому злочинів.
Апеляційний суд вважає обґрунтованими і погоджується з висновками слідчого судді, що ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК не зменшились та не перестали існувати, врахувавши, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, за найтяжче з яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, що саме по собі може спонукати останнього до спроби уникнути ймовірного покарання шляхом переховування від органів слідства та суду, незаконно впливати на свідків, з огляду на відомості про особу підозрюваного, стадію досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, в якому на теперішній час не проведено всі необхідні слідчі та процесуальні дії, триває збір доказів, обізнаність підозрюваного про обставини кримінального провадження, особи свідків, його роль у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Водночас, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів, безумовно не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте як за національним законодавством (п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК), так і за практикою Європейського суду з прав людини, є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (справа «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року).
Надаючи оцінку можливості переховування підозрюваного від слідства і суду, колегія суддів зважає на те, що існує достатньо висока ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, може вдатися до відповідних дій.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні апеляційний суд враховує встановлений КПК порядок отримання показань, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом.
Запобігти вищезазначеним ризикам можливо лише шляхом продовження строку тримання під вартою, оскільки застосування більш м'якого запобіжного заходу за відсутності дієвих стримуючих чинників буде неефективним.
Отже, колегія суддів вважає, що на даному етапі досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та зможе запобігти доведеним ризикам, які є реальними, продовжують існувати та підтверджені матеріалами провадження, у зв'язку з чим відповідні доводи захисника в апеляційній скарзі є неспроможними.
Апеляційний суд вважає такими, що знайшли своє підтвердження і обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування, строк якого продовжено ухвалою слідчого судді від 26 серпня 2025 року до шести місяців, тобто додатково на три місяці, починаючи з 30 серпня 2025 року, що обумовлено складністю цього кримінального провадження, необхідністю провести ряд слідчих (розшукових) дій, про які зазначає прокурор в клопотанні.
Враховуючи усталену практику Європейського суду з прав людини, що стосується порушення статті 5, пункту 1 статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод (право на справедливий суд) у зв'язку з надмірно тривалим триманням обвинувачених під вартою та тривалим кримінальним провадженням, апеляційний суд звертає увагу на рух кримінального провадження, періодичність судового контролю за дотриманням права на свободу підозрюваного та не вважає, що загальний строк тримання ОСОБА_7 під вартою є надмірним, з огляду на складність кримінального провадження та кількість процесуальних дій, які необхідно провести.
Неспроможними є твердження захисника про необґрунтованість висновків слідчого судді щодо не визначення застави як альтернативного запобіжного заходу.
За вимогами ч. 4 ст. 183 КПК під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Дана норма, хоча і носить диспозитивний характер щодо права слідчого судді не визначати розмір застави в передбачених випадках, однак з огляду на обставини кримінальних правопорушень, при яких ОСОБА_7 підозрюється, враховуючи його особу та продовження існування заявлених ризиків, апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді щодо не визначення підозрюваному застави.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржена ухвала слідчого судді постановлена з належним дотриманням вимог кримінального процесуального закону, у зв'язку з чим апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення, а ухвалу без змін.
Керуючись статті 132, 176, 177, 183, 193, 199, 405, 407, 419 КПК, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 26 серпня 2025 року про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 362, частиною 1 статті 114-1 Кримінального кодексу України, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4