Провадження № 33/803/2637/25 Справа № 194/1204/25 Суддя у 1-й інстанції - Хоменко Д. Є. Суддя у 2-й інстанції - Пістун А. О.
06 жовтня 2025 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Пістун А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро, апеляційну скаргу захисника Євдокимової Юлії Вікторівни в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 11 вересня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, уродженку с. Богданівка, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої на посаді присяжного
визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачнеого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,-
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу.
За обставин встановлених судом, ОСОБА_1 , будучи присяжним Тернівського міського суду Дніпропетровської області в порушення вимог ч. 1 ст. 45, п. 27 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно, без поважних причин подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік - 14.02.2024 о 13 год. 49 хв. та за 2022 рік - 14.02.2024 о 14 год. 05 хв., чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за наступних обставин.
Згідно з ч. 2 ст. 63 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» присяжні виконують обов'язки, визначені пунктами 1, 2, 4-6 частини 7 статті 56 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»
Пунктом 6 частини 7 статті 56 вище вказаного закону встановлено, що присяжний зобов'язаний виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.
Відповідно до Рішення Тернівської міської ради № 891-54/УІІ від 24.12.2019 затверджено список присяжних Тернівського районного суду Дніпропетровської області, серед яких є і ОСОБА_1 ..
Так, відповідно до інформації, щодо розгляду справ за участі присяжних у судових засіданнях, наданої Тернівським міським судом Дніпропетровської області у відповідь на запит УСР в Дніпропетровській області ДСР НП України (вих. № 7/162/2025 від 09.07.2025), ОСОБА_1 приймала участь у засіданнях Тернівського міського суду Дніпропетровської області у 2021 році - 12.01.2021, 23.02.2021, 06.07.2021, 03.08.2021, 25.08.2021, 16.09.2021, 06.10.2021 та у 2022 році - 01.02.2022, 27.07.2022, 23.11.2022.
Відповідно до п.п. «ґ» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» присяжних (під час виконання ними обов'язків у суді) віднесено до суб'єктів на яких поширюється дія вказаного закону.
Отже, ОСОБА_1 виконуючи обов'язки присяжного Тернівського міського суду Дніпропетровської області, згідно з п. п. «ґ» п. 1 ч. 1 ст. З Закону є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією та суб'єктом декларування відповідно до ст. 45 Закону.
Статтею 45 Закону України «Про запобігання корупції», передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, Законом України «Про захист інтересів суб'єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» від 3 березня 2022 року № 2115-ІХ було призупинено компанію декларування в Україні.
12.10.2023 набрав чинності Закон України № 3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», яким відновлено обов'язок подання декларацій суб'єктів, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Так згідно до п. 27 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану" здійснення заходів фінансового контролю, передбачених розділом VII цього Закону (зокрема подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), відновлюється у повному обсязі та здійснюється у порядку та строки, визначені цим Законом.
Відповідно до роз'яснень НАЗК «Щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку)» від 13.11.2023 №4 - за загальним правилом до 31.01.2024 слід подати щорічні декларації (з будь-якою позначкою) за 2021-2022 звітні періоди.
Таким чином у період з 12.10.2023 до 31.01.2024 в Україні тривала компанія декларування. Протягом цього періоду часу, суб'єкт декларування, повинен подати щорічну декларацію за 2021, 2022 рік.
Відповідно до результатів пошуку у Єдиному державному реєстрі декларацій на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (https:Wpublic.nazk.gov.ua), встановлено, що ОСОБА_1 подала щорічну декларацію за 2021 рік лише 14.02.2024 о 13 год. 49 хв., а за 2022 рік лише 14.02.2024 о 14 год. 05 хв.
Згідно з послідовністю дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинила ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), встановлено, що дії, направлені на подання декларацій за 2021 та 2022 рік ОСОБА_1 розпочала лише 14.02.2024, тобто після закінчення граничного строку для подання вказаних документів.
Перевіркою не встановлено поважних причин несвоєчасного подання декларацій.
При цьому, ОСОБА_1 ознайомлена з необхідністю подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що підтверджується поясненням ОСОБА_1 .
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 , виконуючи обов'язки присяжного Тернівського міського суду Дніпропетровської області, будучи згідно з п.п. «ґ» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом декларування, а також, відповідно до примітки до статті 172-6 КУпАП будучи суб'єктом правопорушення за цією статтею, у порушення вимог ч. 1 ст. 45, п. 27 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно та без поважних причин подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік - 14.02.2024 о 13 год. 49 хв. та за 2022 рік - 14.02.2024 о 14 год. 05 хв., тобто з порушенням встановленого законодавством строку для подачі такої декларації, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачене частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
Постановою суду від 27 серпня 2025 року справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 №194/1204/25 (провадження 3/194/435/25) було об'єднано в одне провадження зі справою №194/1205/25 (провадження 3/194/436/25). Об'єднаній справі присвоєно єдиний унікальний номер №194/1204/25 (провадження 3/194/435/25).
Не погоджуючись з вищевказаною постановою захисник Євдокимова Ю.В. подала апеляційну скаргу в якій просить постанову суду скасувати та постановити нову постанову, якою матеріали справи направити до суду для розгляду в іншому складі суду.
В обґрунтування апеляційної скарги, зазначає, що ОСОБА_1 є присяжним Тернівського міського суду Дніпропетровської області, а тому з метою виключення сумнівів у неупередженості і об'єктивності, суддя повинен був подати заяви про самовідвід для подальшої передачі справи до канцелярії суду для проведення повторного автоматизованого визначення іншого судді.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисник Євдокимова Ю.В. підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити.
Прокурор просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, прихожу до наступних висновків.
Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, крім того, стороною захисту в апеляційній скарзі не оспорюється.
Що стосується доводів захисника про те, що ОСОБА_1 є присяжним Тернівського міського суду Дніпропетровської області, а тому з метою виключення сумнівів у неупередженості і об'єктивності, суддя повинен був подати заяви про самовідвід для подальшої передачі справи до канцелярії суду для проведення повторного автоматизованого визначення іншого судді, то апеляційний суд зазначає наступне.
Статтею першою КУпАП визначено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення.
Частиною першою ст. 55 Конституції України передбачено право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створені або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце ущемлення прав та свобод.
Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено неможливість розгляду справи про адміністративні правопорушення щодо особи, яка працює на посаді присяжного суду який розглядає справу.
Лише ч. 3 ст. 257 КУпАП передбачено, що у разі вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, службовою особою, яка працює в апараті суду, протокол разом з іншими матеріалами надсилаються до суду вищої інстанції для визначення підсудності.
Отже на даний час у КУпАП існує прогалина щодо процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо особи, яка працює на посаді присяжного суду в якому розглядається справа.
Апеляційний суд зазначає, що Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (Білуха проти України, № 33949/02, § 49 - 52, від 9 листопада 2006 року).
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).
Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.
Отже, для задоволення відводу за об'єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або, що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.
В даному випадку, безсторонність чи не упередженість суду не вбачається, оскільки з постанови Тернівського міського суду Дніпропетровської області видно, що ОСОБА_1 не заявляла клопотань про відвід судді у зв»язку з тим, що вона є присяжною цього суду, більш того, остання свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП (два епізоди), визнала повністю.
Таким чином, апеляційний суд приходить до переконання, що справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП розглянуто належним безстороннім та неупередженим судом.
Що стосується прохальної частини апеляційної скарги захисника, в якій остання просить скасувати постанову суду та надіслати справу на новий розгляд, то апеляційний суд зазначає, що такі вимоги не узгоджуються з повноваженнями суду апеляційної інстанції, визначеними в ч. 8 ст. 294 КУпАП, відповідно до якої за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: (1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; (2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; (3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; (4) змінити постанову.
Таким чином, під час апеляційного перегляду не встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Порушень ст.ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, ст. 396 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника Євдокимової Юлії Вікторівни в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Постанову Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 11 вересня 2025 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Пістун