Справа № 441/2727/24 Головуючий у 1 інстанції: Малахова-Онуфер А.М.
Провадження № 22-ц/811/1281/25 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.
29 вересня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
Головуючої судді Мікуш Ю.Р.
Суддів: Приколоти Т.І., Савуляка Р.В.
Секретар Заяць Я.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу № 441/2727/24за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Городоцького районного суду Львівської області від 27 січня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 ,- про стягнення заборгованості
31 жовтня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс»звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 08.02.2024 року між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 2980550224, згідно умов якого Товариство строком на 30 днів, надало відповідачці 5 000 грн. кредиту, шляхом перерахунку коштів на її банківську картку № НОМЕР_1 , зі сплатою процентної ставки в розмірі 2, 5 % на день від суми позики за кожен день користування позикою з першого дня дії такого договору, а відповідачка зобов'язалася повернути позику та сплатити проценти за користування такою у розмірі та в строки, передбачені договором.
У порушення умов договору ОСОБА_1 свої зобов'язання за таким належним чином не виконувала, через що у неї перед позивачем виникла заборгованість, яка станом на 30.10.2024 року склала 37 750 грн. 00 коп., з яких 5 000 грн. тіло кредиту та 32 750 грн. проценти за користування кредитом.
Просить стягнути з ОСОБА_1 на їх користь заборгованість за договором надання грошових коштів у позику № 2980550224 від 08.02.2024 року у розмірі 37 750 грн. 00 коп. та 2 422 грн. 50 коп. судового збору-всього 40 172 грн. 40 коп.
Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 27 січня 2025 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , прож. на АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 44127243, місцезнаходження вул. Болсуновська, буд. 8, поверх 9 в м. Київ) заборгованість за договором надання грошових коштів у позику № 2980550224 від 08.02.2024 у розмірі 37 750 грн. 00 коп. та 2 422 грн. 50 коп. судового збору, а всього 40 172 грн. 40 коп.
Вищезгадане рішення в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_1 .
Апеляційна скарга мотивована тим, що нараховані проценти не відповідають умовам кредитного договору та вимогам закону, оскільки проценти як плата за користування кредитом можуть бути нараховані тільки в межах строку кредитування.
Наголошує на тому, що згідно укладеного договору, строк позики становить 30 днів, дата повернення позики 09 березня 2024 року. За наведеного, вимоги про стягнення процентів після 09 березня 2024 року порушують норми закону та права позичальника.
Вважає, що стягненню підлягають проценти за період з 8 лютого 2024 року по 9 березня 2024 року в розмірі 2250 грн.
Стосовно пролонгації строку кредитування, передбаченої п. 1.5.1 договору, зазначає, що не мала жодних намірів підписувати будь-які угоди з пролонгації строку кредитування. Пролонгація кредиту не відповідає інтересам позичальника, оскільки продовжує строк кредитування та дає можливість кредитору нараховувати проценти за користування кредитом протягом продовженого строку.
Визнає в апеляційній скарзі заборгованість за тілом кредиту в розмірі 5 000 грн. та процентів нарахованих в порядку п. 1.5. договору за період з 08 лютого 2024 року по 09 березня 2024 року, які становлять 2250 грн.
Просить скасувати рішення Городоцького районного суду Львівської області від 27 січня 2025 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в частині процентів в розмірі 30 500 грн.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що відповідно до ст.360 ЦПК України не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За змістом ч.1 ст. 367 ЦПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
Матеріалами справи та судом встановлено, що 08 лютого 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання грошових коштів у позику № 2980550224.
Договір укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 1.1 Договору позики позикодавець зобов'язується надати позичальнику позику на суму у розмірі: 5000 грн. 00 коп. шляхом перерахунку на банківський рахунок (банківську картку) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути позику у погоджений умовами Договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно п.1.3., п.1.4. та/або 1.5. цього Договору, його додатків.
Позичальник ОСОБА_1 не виконала належним чином взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого допустила заборгованість, яка станом на 28 жовтня 2024 року становить 37 750 гривень, з яких 5 000 грн заборгованість за тілом кредиту; 32 750 грн. заборгованість за процентами.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 , не належним чином виконувала взяті на себе зобов'язання за означеним договором, внаслідок чого у неї перед позивачем виникла заборгованість, яка станом на 30.10.2024 року склала 37 750 грн. 00 коп., з яких 5 000 грн. тіло кредиту та 32 750 грн. проценти за користування таким.
З таким висновком колегія суддів не може повністю погодитися, виходячи з наступного.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України.
Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною 3 ст. 215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Абзац 2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв'язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.
Згідно ч.1 ст.638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
08 лютого 2024 між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір №2980550224 про надання грошових коштів у позику, в електронній формі, в розмірі 5000 грн.
При укладенні договору комунікація здійснювалася шляхом надсилання відповідних листів з ідентифікаторами на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2
Матеріли справи містять підписаний ОСОБА_1 паспорт споживчого кредиту, анкету заяву клієнта (витяг з особистого кабінету).
Договір надання грошових коштів у позику № 2980550224, підписано ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «1mtd9k8wc».
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що вищенаведений кредитний договір, який був укладенний сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», так само як і при укладенні договору в паперовій формі, сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов'язки, які витікають із кредитного договору.
Ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній скарзі відповідачка не заперечує проти укладеного правочину та не спростовує факту укладення між нею та кредитором згаданого договору.
Натомість, в апеляційній скарзі вона наголошує, що відповідно до кредитного договору строк кредитування становив 30 днів, а тому стягненню підлягають відсотки в сумі 2250грн. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази для підтвердження факту пролонгації за Кредитним договором.
Колегія суддів з такими доводами апеляційної скарги частково погоджується, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 1.1 договору між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 про надання грошових коштів у позику від 08 лютого 2024 року №2980550224 Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» зобов'язалося надати ОСОБА_1 позику на суму 5000 грн шляхом перерахунку на банківський рахунок (банківську карту) на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов'язалася повернути позику та сплатити проценти за користування позикою.
Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (частина перша статті 527 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Таким чином, звертаючись до суду з позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» надало належні докази, які підтверджують право вимоги позивача за кредитним договором, а також наявність у відповідача грошового зобов'язання та заборгованості перед позивачем.
З огляду на викладене вище, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» підлягає до стягнення заборгованість за тілом кредиту за Договором №2980550224 від 08 лютого 2024 року в розмірі 5 000 грн.
При цьому, суд першої інстанції прийшов до переконання про задоволення позовних вимог в частині стягнення нарахованих відсотків в розмірі 32 750 грн.
Однак, колегія суддів з такими висновками не може повністю погодитись.
Згідно п. 1.1 договору, позикодавець зобов'язується надати позичальнику позику на суму у розмірі 5000 грн шляхом перерахунку на банківський рахунок (банківську картку) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно п.1.3, п.1.4 та/або 1.5 цього договору, його додатків.
Згідно п.1.1.4 договору, дисконтна (знижена) процентна ставка (застосовується у відповідності до умов Програми лояльності ТОВ "ІННОВА ФІНАНС" - 1.5% на день (547.5% річних).
Згідно п.1.1.5 договору, Процентна ставка позаакційна (базова) - 2,5% на день (912,5% річних).
Згідно п.1.2 договору, строк позики (строк дії договору) становить 30 днів.
Пунктом 1.3 договору передбачено, що орієнтовний строк повернення позики - на останній день дії договору з моменту отримання позики або достроково.
Згідно п. 1.3.1. та п.1.3.2. договору, дата надання позики - 08 лютого 2024 року, дата повернення позики - 09 березня 2024 року.
Пунктом 1.5 договору передбачено, що на період строку, визначеного п. 1.2. Договору, нарахування процентів здійснюється за дисконтною процентною ставкою в розмірі 1.5% (з урахуванням Програми лояльності ТОВ "ІННОВА ФІНАНС", Правил акції ТОВ "ІННОВА ФІНАНС" "Повторний кредит") від суми позики за кожний день користування позикою.
Пунктом 1.6 договору передбачено,що у випадку користування позикою понад строк, встановлений п. 1.2. Договору, з наступного дня після спливу строку вказаного в п. 1.2 цього Договору умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою у розмірі 1.5% на день (з урахуванням Програми лояльності ТОВ "ІННОВА ФІНАНС", Правил акції ТОВ "ІННОВА ФІНАНС" "Повторний кредит") перераховуються і до взаємовідносин між Сторонами застосовується позаакційна (Базова) процентна ставка в розмірі 2,5% на день від суми позики за кожен день користування Позикою.
Згідно п.4.1., 4.2., 4.3, 4.6., 4.9., 4.11 договору, позичальник має право продовжити строк (надалі - пролонгація) користування позикою.
Позичальник має право продовжити строк (надалі - пролонгація) користування Позикою.
У випадку ініціювання позичальником прологації позичальник сплачує Товариству проценти на умовах, що були обрані для здійснення певного виду пролонгації. При цьому, розмір процентів, що сплачує позичальник при оформленні пролонгації змінюється та визначається виходячи із позаакційної (базової) процентної ставки визначеної у пункті 1.1.5. цього Договору, якщо інше не буде визначено у додатковіи? угоді (додатковому договорі), укладеніи? між сторонами визначаються у відповідніи? додатковіи? угоді (додатковому договорі), що укладається між сторонами та відображаються позичальнику в особистому кабінеті.
Товариство на власний розсуд може застосувати до певного виду пролонгації програму лояльності та запропонувати позичальнику знижену процентну ставку для оформлення пролонгації. У будь-якому випадку, нарахування процентів та їх перерахунок здійснюється на умовах передбачених Договором та Правилами.
Після кожного оформлення пролонгації, на електронну адресу позичальника, яку позичальник зазначив як контакту при реєстрації на сайті та/або в особистому кабінеті та/або смс повідомленням, Товариство направляє повідомлення з інформацією про оформлену позичальником пролонгацію, що містить інформацію щодо: нового строку позики, кінцевої дати строку позики, розміру заборгованості до моменту повернення позичальником.
Продовження строку користування позикою здіи?снюється за зверненням позичальника в електронніи? формі, із застосуванням одноразового ідентифікатора, через особистии? кабінет позичальника шляхом укладення додатковоі? угоди (додаткового договору), що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізаціі? позичальником такого права. Ініціювання позичальником продовження строку позики відбувається без змін умов договору в бік погіршення для позичальника.
Будь-які повідомлення, інформація, комунікація між Сторонами є невід'ємною частиною Договору.
Матеріали справи не містять жодних доказів в підтвердження пролонгації договору №2980550224 про надання грошових коштів у позику від 08 лютого 2024 року.
Також, у матеріалах справи відсутні докази вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 додаткової угоди на реалізацію права відповідачки продовження строку користування позикою.
З огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, нарахування позивачем відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку дії договору позики є безпідставним, у зв'язку з чим, після настання дати повернення позики - 09 березня 2024 року, ТОВ «Іннова Фінанс» втрачає право нараховувати позичальнику відсотків за користування позикою.
Пунктом 1.5. визначено, на період строку, визначеного п. 1.2. Договору, нарахування процентів здійснюється за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 1.5% (з урахуванням програми лояльності ТОВ "ІННОВА ФІНАНС", Правил акції ТОВ "ІННОВА ФІНАНС" "Повторний кредит") від суми позики за кожний день користування позикою.
Пунктом 1.6. визначено, у випадку користування позикою понад строк, встановлений п. 1.2. Договору, з наступного дня після спливу строку вказаного в п. 1.2 цього Договору умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою у розмірі 1.5% на день (з урахуванням програми лояльності ТОВ "ІННОВА ФІНАНС", Правил акції ТОВ "ІННОВА ФІНАНС" "Повторний кредит") перераховуються і до взаємовідносин між Сторонами застосовується позаакційна (базова) процентна ставка в розмірі 2,5% на день від суми позики за кожен день користування позикою.
З викладеного слідує, що оскільки протягом 30 днів (в межах строку дії Договору) позику не повернуто, то нарахування процентів здійснюється за процентною ставкою 2,5% на день від суми позики.
Таким чином, виходячи із суми позики у розмірі 5000,00 грн., узгодженої процентної ставки у розмірі 2,5% за день та строку кредитування (строку договору) тривалістю 30 днів, заборгованість відповідачки ОСОБА_1 по відсоткам за Договором надання грошових коштів у позику №2980550224 від 08 лютого 2024 року становить: 3 750 грн.(5000 грн *2,5%*30 днів).
Наведеного вище суд першої інстанції в повній мірі не врахував, та як наслідок, прийшов до помилкового висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Враховуючи наведене, рішення Городоцького районного суду Львівської області від 27 січня 2025 року підлягає зміні в частині визначення розміру заборгованості, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова Фінанс» та в частині розподілу судових витрат.
Відповідно до ч.1 п.3ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:п.3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позов задоволено частково (23%), з ОСОБА_1 на користь ТОВ Іннова Фінанс» підлягають стягненню судові витрати за звернення до суду з позовом в розмірі 557,17 гривень.
Оскільки, апеляційну скаргу задоволено частково (95%), з ТОВ Іннова Фінанс» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню частина судових витрат за звернення до суду апеляційною скаргою, в розмірі 3 451,92 грн.
Згідно ч.10 ст.141 ЦПК України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Оскільки на ТОВ «Іннова Фінанс» покладено більшу суму судових витрат, йому необхідно сплатити на користь ОСОБА_1 2894,75 грн (3 451,92 - 557,17).
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч.5ст.268 ЦПК України).
Керуючись ст.ст. 141 ч.1; 374 ч.1п.2; 376 ч.1 п.п.3; 383; 384; 389-391 ЦПК України,- суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Городоцького районного суду Львівської області від 27 січня 2025 року змінити в частині стягнення процентів за користування кредитом та в частині судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» заборгованість за договором надання грошових коштів у позику № 2980550224 від 08 лютого 2024 року в розмірі 8 750 грн., з яких:
-5 000 грн. заборгованість за тілом кредиту;
-3750 грн. заборгованість за відсотками;
В решті вимог - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2894,75 грн. за подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 03 жовтня 2025 року.
Головуюча суддя Ю.Р.Мікуш
Судді: Т.І.Приколота
Р.В.Савуляк