1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/9851/25 1-кс/335/3408/2025
03 жовтня 2025 року м.Запоріжжя
Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 ЗРУП Головного управління Національної поліції в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області ОСОБА_7 , за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120250820600001145 від 25.09.2025, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, неодруженого, непрацевлаштованого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого
- 13.03.2024 Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
Слідчий звернувся до слідчого судді з вищезазначеним клопотанням, в обґрунтування якого зазначив наступне.
Слідчими слідчого ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №120250820600001145 від 25.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 20.09.2025 в період часу з 12:56 до 12:59 годин, ОСОБА_6 , з метою реалізації умислу на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, діючи повторно, в умовах воєнного стану, який з 24 лютого 2022 року відповідно до указу Президента України № 64/2022, введено на території України та в подальшому продовжено указом Президента України за № 478/2025 строком на 90 діб, перебуваючи в приміщенні магазину «Єва», що розташований за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний, будинок 156, шляхом вільного доступу, дістав з полиці коробку з електричною зубною щіткою ORAL-B iO Series 3 Ice Blue, вартість якої згідно висновку експерта 4259 гривень 25 копійок, та сховав її у себе під одягом.
Надалі, перебуваючи поблизу полиць з засобами особистої гігієни, дістав з полиці пляшку шампуню для чоловіків Кліа проти лупи, свіжість ментолу, об'ємом 360 мл., вартість якої згідно висновку експерта 200 гривень 96 копійок, та пляшку шампуню для чоловіків Кліа проти лупи, енергія свіжості, об'ємом 360 мл., вартість якої згідно висновку експерта 194 гривні 00 копійок, та поклав вказані шампуні до свого рюкзаку.
Після чого, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_6 , покинув приміщення магазину, не розрахувавшись за вказані товари, та розпорядився викраденим майно на власний розсуд, чим завдав потерпілому ТОВ «РУШ» матеріальну шкоду на загальну суму 4654,21 грн.
02.10.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, зокрема: протоколом огляду місця події за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 156; протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_8 ; протоколом огляду відеозапису з камер відеоспостереження магазину «Єва», що розташований за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 156; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; іншими матеріалами кримінального провадження.
Посилаючись на те, що ОСОБА_6 , будучи особою, раніше судимою за вчинення корисливих злочинів, судимість за які не знята і не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення і перевиховання не став та скоїв аналогічний злочин, усвідомлюючи суворість та невідворотність покарання за вчинення тяжких злочинів, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на представника потерплого та свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підорюваний офіційно не працевлаштований, що свідчить про те, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, слідчий просить застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити.
Підозрюваний заперечував проти задоволення клопотання слідчого, посилаючись на недоведеність зазначених в клопотанні ризиків. В обґрунтування заперечень підозрюваний зазначив, що вину у вчинені інкримінованого йому правопорушення визнає, про що надав показання слідчому, наміру переховуватися від суд органу досудового розслідування та суду не має. При вирішенні клопотання слідчого просив врахувати, що у нього на утриманні перебуває неповнолітня дитина, яку він виховує самостійно. Також підозрюваний повідомив, що хворіє на гепатит С. Стабільного джерела доходів він не має. З огляду на викладене, просив застосувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Захисник підтримав позицію підозрюваного та просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою. При вирішені клопотання слідчого просив врахувати, що підозрюваний прибув до суду для розгляду клопотання слідчого самостійно на першу вимогу. Також підозрюваний визнає вину у вчинені інкримінованого йому злочину, що підтверджується доданим до клопотання протоколом допиту підозрюваного. Доводи слідчого про те, що підозрюваний може чинити протиправний тиск на представника потерпілого та свідків за вищезазначених обставин є непереконливими.
Заслухавши думку учасників провадження, вивчивши клопотання слідчого, дослідивши додані до нього матеріали, слідчий суддя встановив наступне.
Слідчими слідчого ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №120250820600001145 від 25.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
02.10.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Аналіз фактичних даних, що містяться показаннях свідка та протоколі допиту представника потерпілого, протоколах огляду місця події та огляду відеозапису, протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколі допиту підозрюваного, дозволяє дійти висновку про ймовірну причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого йому злочину.
При цьому, слідчий суддя враховує, що на даному етапі провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.
Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
За змістом п.п. «b» та «c» ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, особу може бути позбавлено свободи для забезпечення виконання нею будь-якого обов'язку, встановленого законом, а також з метою її допровадження до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення.
Ризиком у контексті кримінального провадження є наявність відомостей, які свідчать про можливість виникнення у майбутньому проявів протиправної поведінки підозрюваного, певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного, слідчим суддею враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , відносяться до категорії тяжких, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
У рішенні «Чеботарь проти Молдови» 13.11.2007 Європейський суд з прав людини зазначив, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності зі статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення ані в момент арешту, ані під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.
Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства, про що зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини в справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993.
Перевіряючи доводи слідчого та прокурора на предмет існування ризиків, слідчий суддя встановив, що заявлені слідчим та прокурором ризики, передбачені п.п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, об'єктивно існують.
Так, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчинені протягом іспитового строку злочину, який відноситься до категорії тяжких, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Отже, підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке передбачено за вчинення інкримінованого йому злочину, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення покарання.
Доведеним є й ризик незаконного впливу підозрюваною на свідків, оскільки наразі жоден з них не допитаний судом, і, відповідно, їх показання не сприйняті безпосередньо, задля можливості використання їх як доказів, у той час як Кримінальним процесуальним кодексом України встановлена процедура отримання показань учасників провадження, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні. З огляду на викладене, цілком ймовірно, що підозрюваний може здійснювати на свідків протиправний вплив з метою зміни ними показань або відмови від їх надання суду для уникнення кримінальної відповідальності.
Відомостей щодо наявності у підозрюваного законного джерела доходів слідчому судді сторонами не надано. В судовому засіданні підозрюваний повідомив, що є непрацевлаштованим.
З огляду на обставини кримінального провадження та даних про особу підозрюваного, зокрема того, що він підозрюється у вчинені нового кримінального правопорушення проти власності протягом іспитового строку, не повідомив судді про наявність в нього законних джерел доходу, існує високий ступінь ймовірності, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення проти власності.
На виконання вимог ст. 194 КПК України слідчим суддею вивчалась можливість застосування стосовно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам.
Слідчий суддя визнає неможливим застосовувати до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки на момент розгляду слідчим суддею клопотання про обрання запобіжного заходу жодна особа не виявила наміру поручитись за виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання або домашнього арешту, на переконання слідчого судді, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, а також не усунуть ризиків, існування яких встановлено слідчим суддею.
Відомостей щодо існування обставин, що унеможливлюють тримання підозрюваного під вартою, зокрема за станом здоров'я, слідчому судді не надано.
З огляду на зазначене, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Задовольняючи клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
При визначені розміру застави, слідчий суддя враховує обставини та тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, вік та майновий стан підозрюваного, наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. На переконання слідчого судді, внесення застави в такому розмірі зможе гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 376, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 01 грудня 2025 року включно.
Визначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області за наступними реквізитами: Отримувач - ТУ ДСА в Запорізькій області, Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 26316700; Номер розрахунку (IBAN): UA378201720355249002000001205; Банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ; МФО 820172, призначення платежу - застава ОСОБА_6 .
Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
-прибувати до слідчого, прокурора або до суду за вимогою;
-утриматися від спілкування зі свідками та представником потерпілого в даному кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Уповноваженій службовій особі місця ув'язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення - негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_6 .
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваного, обов'язки, що покладаються у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та наслідки їх невиконання.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Встановити строк дії даної ухвали до 01 грудня 2025 року включно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання ухвали.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Повний текст ухвали складений 06 жовтня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1