07 жовтня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/3478/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, -
Адвокат Вівчар Р.Г. звернувся з позовом в інтересах ОСОБА_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене протоколом від 20.05.2025 року №42, Комісії з надання та оформлення відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 , яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 15 травня 2025 року та додані до неї документи та надати відстрочку від призову на військову службу.
1. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
2.АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
2.1. ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 15.05.2025 звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки, оскільки здобуває вищу освіту в закордонному навчальному закладі за освітнім ступенем бакалавр. Однак, 20.05.2025 відповідач відмовив у наданні відстрочки за вказаною заявою. Позивач не погоджується із таким рішенням відповідача, вважає, що в нього наявне право на відстрочку від призову під час мобілізації, на підставі абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"
2.2 ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.
ІНФОРМАЦІЯ_1 подав суду відзив на позов, в якому заперечує проти позовних вимог та зазначає, що позивачу правомірно було відмовлено у наданні відстрочки, оскільки позивачем не надано довідку про здобувача освіти, сформовану у Єдиній державній електронній базі з питань освіти. З цих підстав просив відмовити у задоволенні позову.
3. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.
15.05.2025 ОСОБА_1 скерував поштою на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 лист, в якому надіслав такі документи (а.с.5, 7-15):
- заява про надання відстрочки від призову під час мобілізації, на особливий період на підставі п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- копія паспорта громадянина України та картки платника податків;
- копія рішення про прийом на навчання в заклад вищої освіти;
- копія довідки про прийом іноземця на навчання від 30.09.2024;
- довідка про статус студента від 30.09.2024;
- довідка про статус студента від 22.04.2025;
- виписка ЄДРБО
За наслідками розгляду заяви від 20.05.2025 №42 комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 відмовлено позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу на підставі п.1 ч.3 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", оскільки до заяви про надання відстрочки не надано належних, підтверджуючих документів факту навчання, затверджених постановою КМУ від 16.05.2024 №560, зокрема додаток 9 (а.с.6 зворот).
03.07.2025 на адвокатський запит ОСОБА_2 повідомлено про прийняте комісією рішення, а також причини відмови в наданні відстрочки від призову за мобілізацією (а.с.6).
Не погоджуючись із рішеннями відповідачів позивач звернувся до суду.
4. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).
Відповідно до положень ст.ст. 2, 27 Закону №2232-XII виконання військового обов'язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов'язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов'язків військової служби в особливий період. У запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.
Згідно із ст.39 Закону №2232-XII призову на військову службу під час мобілізації в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", підлягають резервісти та військовозобов'язані. Водночас статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначено підстави для надання відстрочки від призову за мобілізацією військовозобов'язаним.
Пунктом першим частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року №3543-XII (зі змінами та доповненнями, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №3543-XII) визначено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Оцінюючи аргументи сторін щодо правомірності оскарженого рішення щодо необхідності долучення довідки про здобувача освіти, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9 відповідно до пункту 62 Постанови КМУ №560 від 16.05.2024 року (зі змінами) для того, щоб отримати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, суд керується такими мотивами.
Частиною п'ятою статті 22 Закону №3543-XII визначено, що порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України; цей порядок визначає порядок надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення, процедури оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, механізм відправлення військовозобов'язаних та резервістів до місць проходження військової служби тощо.
Відповідно до частини п'ятої статті 22 Закону №3543-XII Кабінет Міністрів України 16.05.2024р. прийняв Постанову №560, якою затвердив «Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (далі Порядок №560), що містить розділ «Надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення».
Для розгляду питання надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації) (пункт 57 Порядку 560).
Відповідно до пункту 60 Порядку №560 комісія при РТЦК та СП вивчає отримані заяву військовозобов'язаного, що бажає отримати відстрочку від призову за мобілізацією, та додані до неї підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п'яти робочих днів з дати його отримання. Комісія зобов'язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов'язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв'язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов'язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6. Про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Під час подання заяви військовозобов'язаний пред'являє військово-обліковий документ. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації в день її подання (пункт 58 Порядку №560).
В ході розгляду справи встановлено, що позивач 15.05.2025 подав заяву із додатками поштою, відповідач розглянув заяву 20.05.2025 по суті.
В Додатку 5 до Порядку №560 наведено «Перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»», окремо для кожної категорії осіб, які мають право на відстрочку відповідно до статті 23 Закону №3543-XII.
Проаналізувавши вищезазначені нормативні акти, суд дійшов висновку, що описані акти парламенту та уряду (Закон №3543-IX та Порядок №560) дозволили досягти юридичної визначеності в питанні надання відстрочки від мобілізації, оскільки чітко регламентували діяльність усіх без винятку підрозділів комплектування в межах держави з цього питання та усунули будь-яку можливість посадових осіб МТЦК та СП на власний розсуд визначати перелік документів, необхідних та достатніх для надання відстрочки від призову за мобілізацією.
Так, Порядок №560 передбачає, що для надання відстрочки за частиною третьою статті 23 Закону №3543-XII для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, а також докторантів документом, що підтверджує право на відстрочку є довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.
Оскільки позивач до заяви від 15.05.2025 не додав такої довідки, відповідач правомірно відмовив йому у наданні відстрочки від мобілізації.
Окрім цього, суд звертає увагу, що додана Виписка з Єдиної державної електронної бази з питань освіти містить інформацію лише про те, що 29.07.2020 року ОСОБА_1 закінчив навчання за освітнім рівнем: молодший спеціаліст.
Оцінюючи аргументи представника позивача про те, що надані ним документи фактично посвідчують обставину здобуття освіти за бакалаврським рівнем, суд керується такими мотивами.
Позивач стверджує, що додані ним до заяви від 15.05.2025 документи підтверджують факт прийняття позивача на навчання до Університету внутрішньої безпеки в Лодзі за програмою підготовки бакалавра та статус студента.
Так, позивач долучив до позову копію довідки про прийом іноземця на навчання, довідки про статус студента у Закладі внутрішньої безпеки м.Лодзь (Польша).
Проте, на переконання суду, додані позивачем до заяви від 15.05.2025 довідки та інші документи не підтверджують такого статусу, не дають змоги встановити здобуття позивачем рівня освіти - бакалавр, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", більше того, не дають змоги встановити чи є зазначений іноземний заклад закладом вищої освіти у розумінні українського законодавства, відтак не є підставою для прийняття комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 позитивного рішення про надання позивачу відстрочки від призову за мобілізацією на підставі частини третьої статті 23 Закону №3543-XII.
Підсумовуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку, що відповідач у спірних правовідносинах діяв відповідно до Закону №3543-XII та Порядку №560, і прийняв законне та обґрунтоване рішення у встановлені законодавством строки. Суд, враховуючи наведені вище мотиви, визнає, що відповідач за наслідками вивчення заяви позивача від 15.05.2025 дійшов правильного висновку, що надані заявником документи не відповідають вимогам статті 23 Закону №3543-XII та Порядку №560, а тому правомірно прийняв рішення про відмову у наданні відстрочки, зафіксоване в протоколі засідання комісії від 20.05.2025.
Отже, в задоволенні позовних вимог позивача про скасування рішення відповідача слід відмовити з мотивів їх безпідставності. З огляду на висновок суду по суті основних вимог в задоволенні похідних позовних вимог про зобов'язання відповідача вчинити дії також слід відмовити.
5.ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно частин першої - третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
6. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат з підстав, передбачених ст.139 КАС України, не здійснюється.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
В задоволенні позову відмовити повністю.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Суддя В.О. Кушнір