06 жовтня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/4197/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спліт» до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення,-
І. РУХ СПРАВИ
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Спліт» (далі - позивач або ТОВ «Спліт») звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у Чернівецькій області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 21 липня 2025 року № 28813 року.
1.2. Ухвалою суду від 02.09.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
1.3. 17.09.2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2.1. Згідно рішення комісії Головного управління ДПС у Чернівецькій області з питання зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 21.07.2025 року №28813 року ТОВ «Спліт» визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку.
2.2. Позивач вважає рішення відповідача про відповідність платника податку критеріям ризиковості протиправним, що і обумовило звернення до суду з цим позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позиція позивача
3.1. Відповідно до змісту позову та доданих до нього матеріалів, позиція позивача обґрунтовується наступним.
3.2. Так представник позивача вказує, що рішення від 21.07.2025 року №28813 не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку. Наголошує, що оскаржуване рішення податкового органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості індивідуального акта, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень. Виклавши в спірному рішенні суперечливу та невірну інформацію, відповідач фактично діяв без дотримання власної процедури, не прозоро, без дотримання послідовності дій при прийнятті рішення та у спосіб, що виключає можливість мінімізувати ризик помилки у спірних відносинах.
3.3. Представник позивача вважає, що немає жодних законних та достатніх підстав для віднесення позивача до категорії ризикових платників податків, а тому оскаржуване рішення є протиправним, а ТОВ «Спліт» - не відповідає критеріям ризиковості.
Позиція відповідача
3.4. Головне управління ДПС у Чернівецькій області, згідно відзиву на позовну заяву, заперечує щодо задоволення позову з огляду на наступне.
3.5. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що внесення до системи АІС «Податковий блок» податкової інформації, щодо відповідності ТОВ «Спліт» критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань.
3.6. По ТОВ "СПЛІТ" (код ЄДРПОУ 30501704) встановлено ймовірні ризики - платник податку задіяний у здійсненні групою платників податку, у тому числі щодо яких прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, циклу операцій одним з одним щодо придбання/реалізації одного й того ж товару/послуги для формування штучного обсягу такого товару/послуги. Запропоновано включити до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, ТОВ "СПЛІТ" (код ЄДРПОУ 30501704) за критерієм ризику п.8 критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість: «В контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».
3.7. Не погоджуючись з рішенням комісії ГУ ДПС у Чернівецькій області №1706 від 06.11.2023 року, відповідно до п.6 Порядку № 1165, ТОВ «СПЛІТ» (код ЄДРПОУ 30501704) 15.07.2025 року надіслано на розгляд Комісії інформацію та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.
3.8. Комісією ГУ ДПС у Чернівецькій області розглянуто інформацію та копії первинних документів надісланих ТОВ «СПЛІТ» (код ЄДРПОУ 30501704) 15.07.2025 року за №33 та прийнято рішення про відповідність платника критеріям ризиковості №28813 від 21.07.2025 року.
3.9. Звертає увагу, що як у рішенні №1706 від 06.11.2023 року, так і у рішенні №28813 від 21.07.2025 року зазначено як підставу відповідності ТОВ «СПЛІТ» (код ЄДРПОУ 30501704) критеріям ризиковості: проведення господарських операцій з ознаками ризиковості по придбанню послуг за кодом згідно ДКПП 68.20 (Здача в оренду нерухомого майна) у контрагента ТОВ «Жентол» (код ЄДРПОУ 31595484, внесено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості з 06.11.2023 року), а також реалізації товарів за кодом згідно УКТЗЕД 381400 (розчинник універсальний органічний “Сольвентол») на цього ж платника. Однак, на розгляд комісії ГУ ДПС у Чернівецькій області не надано відомостей та копій первинних документів щодо проведених розрахунків за товар у значних обсягах, а також відсутні відомості щодо можливого зберігання та/або використання для власних потреб чи реалізації товариством «Жентол» (оскільки приміщення ТОВ «Жентол» надані в оренду ТОВ «СПЛІТ»).
3.10. Враховуючи вищевикладене, оскільки у податкового органу були наявні фактичні підстави для віднесення позивача до переліку ризикових суб'єктів господарювання як такого, що відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку корегування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Чернівецької області №28813 від 21.07.2025 року є законним та обґрунтованим.
IV. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
4.1. Дослідженням матеріалів справи судом встановлено, що рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1706 від 06.11.2023 року відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Кабінетом Міністрів України постановою від 11.12.2019 року №1165, встановлено відповідність ТОВ "Спліт" критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
4.2. 10.02.2024 року ТОВ «Спліт» звернулося через засоби електронного кабінету до Головного управління ДПС України в Чернівецькій області із повідомленням №1 про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критерію ризиковості платника податку, згідно якого просило скасувати рішення від 06.11.2023 року №1706 «Про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку».
4.3. У подальшому, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 10.02.2024 року №1 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 14.02.2024 №245, яким встановлено відповідність ТОВ «Спліт» критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Таке рішення прийнято на підставі податкової інформації з наступними кодами:
- « 06» - платник податку залучений до здійснення групою платників податку, у тому числі щодо яких прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, циклу операцій один із одним щодо придбання / реалізації одного й того ж товару / послуги для формування штучного обсягу такого товару / послуги.
- « 11» - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.
В рішенні від 14.02.2024 року № 245 йдеться про те, що платником не надано: довіреність, акт керівного органу платника податків, яким оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг; первинні документи що зберігання; складські документи (інвентаризаційні описи); паспорт якості; документ щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність).
4.4. 14.06.2025 року ТОВ «Спліт» подано до Головного управління ДПС України в Чернівецькій області інформаційне повідомлення (вих. №33) про надання інформації щодо невідповідності критеріям ризиковості платника податку згідно Постанови КМ України №1165 від 11.12.2019 року, згідно якого просила скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 14.02.2024 року№245.
4.5. З урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 14.06.2025 року №33 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 21.07.2025 року №28813, яким встановлено відповідність ТОВ «Спліт» критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Таке рішення прийнято на підставі податкової інформації з наступними кодами:
« 11» - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та/або за відсутності придбання послуг зберігання;
« 13» - придбання товарів / послуг у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, якщо дата подання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за операцією з придбання припадає на період після дати прийняття щодо постачальника рішення про відповідність такого постачальника критеріям ризиковості платника податку.
При цьому, інформацією, за якою встановлена відповідність критеріям ризиковості платника податку, визначено наступні операції:
1) постачання, період: 09.10.2023 року, код згідно УКТЗЕД 381400; податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 31595484;
2) постачання, період: з 30.05.2023 року по 19.09.2023 року, код згідно з Державним класифікатором продукції та послуг - 68.20; податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 31595484.
V. ПОЗИЦІЯ СУДУ
5.1. Предметом оскарження у цій справі є рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.07.2025 року №28813, яким встановлено відповідність ТОВ «Спліт» критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Отже, при розгляді цієї справи, суд надасть зазначеному рішенню Комісії Головного управління ДПС у Чернівецькій області оцінку на предмет відповідності чинним нормативно-правовим актам, через призму верховенства права.
5.2. Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України, в редакції чинній на час прийняття оскаржуваних рішень).
5.3. Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 року 1797-VIII внесені зміни та доповнення до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.
Метою зазначеного було покращення інвестиційного клімату в Україні за рахунок спрощення податкової системи та адміністрування податків, що матиме позитивний вплив на економічне зростання, залучення інвестицій та створення нових робочих місць (див. зміст пояснювальної записки до проекту Закону).
5.4. Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
5.5. За правилами пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
5.6. Згідно пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
5.7. Як зазначено у пункті 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
5.8. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджений Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165, в редакції, чинній на момент прийняття відповідачем оскаржуваного рішення), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів.
5.6. Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
5.7. Згідно з пунктом 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, який склав та/або подав податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (крім розрахунку коригування, складеного відповідно до вимог підпунктів «б» і «в» підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.
При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається:
актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев'ятого цього пункту;
інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев'ятого цього пункту.
У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом одинадцятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що: виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку; відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.
Рішення про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника податку набирає чинності у день засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
5.8. Критерії ризиковості платника податків на додану вартість викладено у Додатку 1 до Порядку № 1165, відповідно до яких таким критерієм є, зокрема:
« 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».
5.9. Отже, законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, а саме: рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.
5.10. При цьому встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.
5.11. Виходячи з наведеного, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.
5.12. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23.06.2022 у справі № 640/6130/20.
5.13. Судом досліджено ту інформацію, яка викладена у оскаржуваному рішенні, та встановлено, що операціями, які стали підставою для визнання позивача таким, що відповідає Критеріям ризиковості, є наступні операції:
1) постачання, період: 09.10.2023 року, код згідно УКТЗЕД 381400; податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 31595484;
2) постачання, період: з 30.05.2023 року по 19.09.2023 року, код згідно з Державним класифікатором продукції та послуг - 68.20; податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 31595484.
Також, спірне рішення прийнято на підставі податкової інформації з наступними кодами:
« 11» - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та/або за відсутності придбання послуг зберігання;
« 13» - придбання товарів / послуг у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, якщо дата подання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за операцією з придбання припадає на період після дати прийняття щодо постачальника рішення про відповідність такого постачальника критеріям ризиковості платника податку.
5.14. Оцінюючи спірне рішення на предмет правомірності, суд зазначає, що оскаржуване рішення про відповідність позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість прийнято не за наслідками подання ним податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування. У рішенні податковим органом не зазначено, яка саме операція та по якій податковій накладній була предметом дослідження та віднесена ним до ризикової.
5.15. Вказане рішення прийнято відповідачем у зв'язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, що свідчить про прийняття такого рішення не у спосіб, визначений законом.
5.16. Позицію про протиправність рішення про відповідність платника податку Критеріям ризиковості платника податку, прийнятого не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, викладено у Верховним Судом у постанові від 14 травня 2025 року у справі справа № 260/3479/24.
5.17. Більше того, суд звертає увагу на те, що згідно оскаржуваного рішення, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 31595484, яким є ТОВ «Жентол». При цьому, у періоди операцій, які описані у оскаржуваному рішенні, ТОВ «Жентол» подавало на реєстрацію податкові накладні, які згідно наявний у матеріалах справи квитанцій були прийняті та зареєстровані (ПН № 2 від 28.04.2023, № 1 від 30.05.2023, № 1 від 14.06.2023, № 1 від 28.07.2023, № 1 від 19.09.2023).
5.18. Також, судом досліджено зміст поданих ТОВ «Спліт» повідомлень про надання інформації про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критерію ризиковості платника податку (зокрема, від 10.02.2024 року №1, від 14.06.2025 року №33) згідно яких ТОВ «Спліт» описано хронологію господарських операцій з ТОВ «Жентол» з посиланням на первинні документи.
5.19. Суд наголошує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
5.20. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
5.21. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
5.22. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
5.23. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
5.24. У справі, що розглядається, контролюючий орган на порушення вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не довів та не надав належні докази, які б свідчили про наявність фактів протиправної поведінки позивача та про обізнаність платника податків щодо можливої протиправної поведінки його контрагентів і злагодженості дій між ними.
5.25. Як слідує у цій справі відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між позивачем з його контрагентом не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності.
5.26. Крім того, відповідачем не надано доказів невідповідності господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, їх збитковості тощо, які б окремо або в сукупності свідчили, що вчинення таких операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).
5.27. Такі висновки суду відповідають правовій позиції, викладеній Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19.
5.28. Відтак, за результатами дослідження обставин господарських операцій позивача з контрагентом, суд констатує, що висновки відповідача щодо прийняття рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків (за насідком отримання податкової інформації за кодами « 11», « 13» згідно наказу ДПС України №17 від 11 січня 2023 року), не ґрунтуються на об'єктивному аналізі особливостей господарської діяльності платника податків та, відповідно, не є правомірними.
5.29. Таким чином, рішення відповідача в цій частині не деталізоване і не містить посилань на конкретні підстави віднесення позивача до переліку ризикових платників податків. Аналогічну позицію викладено Верховним Судом у постанові від 22 липня 2025 року у справі №320/27091/23.
5.30. Суд вважає за необхідне зазначити, що одним із критеріїв законності рішення суб'єкта владних повноважень є критерій обґрунтованості, згідно якого рішення приймається з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (пункт 3 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України). Окрім цього, відповідно Резолюції (77) 31 про захист особи відносно актів адміністративних органів, яка прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи 28.09.1977 року обов'язок суб'єкта владних повноважень інформувати про мотиви свого рішення, віднесено до основних складових (принципів) адміністративної процедури.
5.30. Також, відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, такий суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
5.31. На переконання суду, Комісією відповідача фактично прийнято рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості з мотивів власних суджень (припущень) без належного обґрунтування доказами. На переконання суду, ті доводи, які наведені у відзиві фактично свідчать про оціночний характер господарської діяльності позивача з боку відповідача. Однак, у рамках даних правовідносин, ні відповідачам, ні суду не належить здійснювати повну оцінку господарської діяльності позивача, оскільки такі дії можуть бути вчинені в лише в межах належним чином призначеної податкової перевірки та її можливого подальшого аналізу в судовому порядку.
5.32. Тож спірне рішення прийняте відповідачем непропорційно, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, чим відповідач допустив надмірний формалізм, що порушує права позивача на належне здійснення господарської діяльності.
5.33. За таких обставин, враховуючи те, що в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку зазначено лише коди податкової інформації, яка стала підставою для його прийняття, без її фактичного розшифрування, слідує, що таке рішення не відповідає критерію обґрунтованості та повноти, а тому воно є протиправним та підлягає скасуванню.
VІ. ВИСНОВКИ СУДУ
6.1. Відповідно до частин 1, 2 статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
6.2. Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
6.3. У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини “Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено про те, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про “закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі “Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі “Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).
6.4. Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
6.5. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
6.6. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах “Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), “Проніна проти України» (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та “Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
6.7. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
6.8. Відповідачами не доведено суду правомірність прийняття оскаржуваного позивачем рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, а тому суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
VІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
7.1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
7.2. З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №3371 від 21.08.2025 року. Оскільки, позов задоволено повністю, суд стягує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 3028,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
7.3. Доказів понесення інших витрат суду надано не було.
На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спліт» до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернівецькій області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 21 липня 2025 року № 28813 року
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спліт» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області судові витрати у вигляді сплаченого згідно платіжної інструкції №3371 від 21.08.2025 року судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Спліт» (Чернівецька обл., Чернівецький р-н., с. Реваківці, вул. Молодіжна, буд. 34Б, код ЄДРПОУ 30501704).
Відповідач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, буд. 200А, код ЄДРПОУ 44057187).
Суддя О.В. Анісімов