Справа № 560/15561/25
07 жовтня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянувши клопотання Хмельницької митниці в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХІНСЕРВІС 777" до Хмельницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХІНСЕРВІС 777" звернулося в суд з позовом до Хмельницької митниці, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA400000/2025/000169/2 від 08.08.2025 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA400000/2025/000170/2 від 08.08.2025 року.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.09.2025 відкрито провадження у справі.
До суду надійшло клопотання, в якому відповідач просить розглянути справу №560/15561/25 за правилами загального позовного провадження, а у випадку відмови у цьому - за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Клопотання мотивоване тим, що частина 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) роз'яснює серед іншого, що до справ незначної складності належить оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що станом на 01.01.2025 складає 302800 грн). У цій справі різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною митним органом складає 384492,37 грн.
До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
До суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просить відмовити в задоволенні клопотання відповідача.
Щодо клопотань відповідача суд зазначає та враховує таке.
Частиною 1 статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до частини 2 статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною 4 статті 260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обгрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Зі змісту наведених норм слідує, що КАС України визначає право адміністративного суду на призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін за їх клопотанням або загального позовного провадження, з урахуванням встановлених КАС обмежень.
Пунктами 2, 4 частини 4 статті 12 КАС України визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Проте, спірними у цьому випадку є рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів, за якими позивачу митним органом вже розрахована митна вартість товару, а тому, в разі відмови в задоволенні позову позивачем буде сплачено розраховану митну вартість товару.
Водночас, судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.03.2020 (К/9901/30593/19) сформульовано правовий висновок, що при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні. Відповідно, у цій справі, для визначення форми адміністративного судочинства, за якою вона підлягає розгляду (спрощене чи загальне позовне провадження) має значення різниця саме митних платежів, які позивач має сплатити на підставі рішення про коригування митної вартості, а також характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників.
Суд встановив, що сума оспорюваних у цій справі рішень суб'єкта владних повноважень, на підставі яких ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів (різниця митних платежів), не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Також, у цьому випадку, за спірними рішеннями позивачем не заявлено вимогу про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю.
Суд зазначає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування, є незначної складності та не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, справу №560/15561/25 належить розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим, клопотання відповідача слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 248, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
клопотання Хмельницької митниці про розгляд справи №560/15561/25 за правилами загального позовного провадження або за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк