Справа № 560/2657/25
іменем України
07 жовтня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання нарахувати та виплатити додаткову винагороду з 08.02.2023 по 12.02.2023.
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди з розрахунку 100000 грн на місяць за період перебування на стаціонарному лікуванні з закладі охорони здоров'я після травми, отриманої під час захисту Батьківщини, з 08.02.20203 по 12.02.2023;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду з розрахунку 100000 грн на місяць за період перебування на стаціонарному лікуванні з закладі охорони здоров'я після травми, отриманої під час захисту Батьківщини, з 08.02.2023 по 12.02.2023.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач 08.02.2023 за безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини отримав травми. У зв'язку з цими травмами позивач перебував на стаціонарному лікуванні у закладі охорони здоров'я з 08.02.2023 по 12.02.2023. Це зумовлює, з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168) та пункту 10 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі - Порядок №260), наявність підстав для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди за період перебування на стаціонарному лікуванні у зв'язку з травмою, отриманою під час захисту Батьківщини.
До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовної заяви. Зазначає, що відсутні підстави для нарахування та виплати додаткової винагороди позивачу, оскільки в жодному документі про травмування військовослужбовця не міститься формулювання «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини».
До суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що право на отримання додаткової винагороди за період перебування на стаціонарному лікуванні у зв'язку з травмою, отриманою під час захисту Батьківщини, підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №235 від 28.12.2024, виданої на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 31.08.2023 №81.
До суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач просить відмовити в задоволенні позовної заяви. Зазначає, що згідно з випискою з медичної картки стаціонарного хворого № 746 від 08.02.2023 хворий поступив для лікування з 08.02.2023 по 12.02.2023 до лікувального відділення медичної роти Військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_1 щодо обставини поранення, які були записані зі слів хворого. Після виписки, на ВЛК не направлений, довідка про обставини отримання травми (поранення, контузії, каліцтва) не видана, доповідь командиру Військової частини НОМЕР_1 не зроблена, матеріали службового розслідування не надіслані до Військової частини НОМЕР_1 . Військова частина НОМЕР_1 вбачаючи недотримання вимог законодавства, видала довідку про обставини травми від 28.02.2024 №235 самостійно. Разом з тим, у Військової частини НОМЕР_1 відсутні підстави для нарахування та виплати додаткової винагороди позивачу, оскільки, в жодному документі про травмування військовослужбовця не міститься формулювання «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини».
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.02.2025 відкрито провадження у справі №560/1851/25.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.02.2025 роз'єднано в окремі провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії у справі №560/1851/25.
В окреме провадження (справа №560/2657/25) виділено позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди з розрахунку 100000 грн на місяць за період перебування на стаціонарному лікуванні з закладі охорони здоров'я після травми, отриманої під час захисту Батьківщини, з 08.02.2023 по 12.02.2023 та зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду з розрахунку 100000 грн на місяць за період перебування на стаціонарному лікуванні з закладі охорони здоров'я після травми, отриманої під час захисту Батьківщини, з 08.02.2023 по 12.02.2023.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.02.2020 №27 позивача з 05.02.2020 зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення.
У довідці Військової частини НОМЕР_1 від 28.12.2024 №235 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) зазначено, що позивач «08 лютого 2023 року отримав: Акубаротравму. Цефалгічний синдром. Суб'єктивний вушний шум. За обставин: 08 лютого 2023 року о 05 годині 00 хвилин, після виконання завдань з встановлення протитанкового мінного поля потрапив під артилерійський обстріл, в районі ведення бойових дій, а саме: населеного пункту Берестове, Бахмутського району Донецької області, під час відбиття збройної агресії російської федерації проти України та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» та захисту Батьківщини відповідно до Указу Президента України № 71-2022 від 24.02.2022 року «Про використання Збройних Сил України та інших військових формувань». Поранення не пов'язане з вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком вчинення дій в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, не є наслідком навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження, під час отримання поранення перебував в засобах особистого захисту (кевларовий шолом, бронежилет). Підстава: наказ командира військової частини НОМЕР_1 від «31» серпня 2023 року № 81.».
Позивач в період з 08.02.2023 по 12.02.2023 перебував на стаціонарному лікуванні (виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №746 від 12.02.2023).
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.11.2024 №334 позивач з 21.11.2024 виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Позивач, вважаючи порушеними його права на отримання додаткової винагороди, звернувся з позовом до суду.
IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ
Частиною 1 статті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (частина 4 статті 9 Закону №2011-ХІІ).
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. В подальшому дію воєнного стану в Україні неодноразово продовжено.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято Постанову №168.
Пунктом 1 Постанови №168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які, зокрема, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Згідно з пунктом 10 розділу XXXIV Порядку №260 у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які, зокрема, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Зі змісту наведеного слідує, що встановлено лише дві умови, необхідні для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини та факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
При цьому, Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, пов'язаних із пораненням, одержаним при захисті Батьківщини.
Приписами пункту 11 розділу XXXIV Порядку №260 встановлено, що підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем.
За нормами пункту 21.5 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються, зокрема, в такому формулюванні: "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини».
Посилання позивача на довідку Військової частини НОМЕР_1 від 28.02.2024 №235 суд оцінює критично, оскільки у ній не зазначено, що отримання позивачем 08.02.2023 «Акубаротравму. Цефалгічний синдром. Суб'єктивний вушний шум.» пов'язане з захистом Батьківщини.
Також у матеріалах справи відсутні висновки військово-лікарської комісії, в яких було б зазначено, що поранення (контузія, травма, каліцтво) пов'язані із захистом Батьківщини.
При цьому суд не наділений повноваженнями встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми, каліцтва) із захистом Батьківщини.
Щодо доданої позивачем до позовної заяви довідки Військової частини НОМЕР_1 від 16.08.2023 №333 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), то суд зазначає, що ця довідка не стосується предмету спору, оскільки в ній зазначено про отримання позивачем травми під час захисту Батьківщини 01.07.2023, а спірним є період з 08.02.2023 по 12.02.2023.
Викладене свідчить про те, що факт зв'язку отриманого поранення із захистом Батьківщини не підтверджується матеріалами справи. Як наслідок, немає підстав для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди з розрахунку 100000 грн на місяць за період перебування на стаціонарному лікуванні з закладі охорони здоров'я після травми, отриманої під час захисту Батьківщини, з 08.02.20203 по 12.02.2023.
Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).
За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач спростував, а позивач не підтвердив правомірність заявлених позовних вимог, а тому, в їх задоволенні слід відмовити.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання нарахувати та виплатити додаткову винагороду з 08.02.2023 по 12.02.2023 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 )
Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 )
Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк