Справа № 500/3196/25
07 жовтня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Юзьківа М.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КТ УКРАЇНА" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
Товариство з обмеженою відповідальністю "КТ УКРАЇНА" (далі - позивач, або ТОВ КТ "Україна") звернулося до суду із позовною заявою до Тернопільської митниці (далі - відповідач, або митний орган) у якій просить ухвалити рішення, яким визнати протиправним та скасувати:
рішення про коригування митної вартості товарів № UA403070/2024/000304/2 від 27.11.2024;
рішення про коригування митної вартості товарів № UA403070/2024/000305/2 від 27.11.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що визначення митної вартості товарів за ціною договору в даному випадку є єдино правильним і єдино можливим способом визначення їх митної вартості. Застосування відповідачем резервного методу визначення митної вартості товару і прийняття оскаржуваних рішень є відповідно неправомірним та протиправним. Позивач ще при поданні первісних митних декларацій разом з ними подав і всі документи, вичерпний перелік яких передбачений частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Відповідач, приймаючи оскаржувані рішення, нічого із вищевказаного не врахував: не звернув уваги на перелік та зміст документів, які надав декларант; не встановив документів та пов'язаних з ними обставин, що викликають обґрунтований сумнів; не встановив переліку документів, які повинні бути надані декларантом для спростування встановлених обставин (обґрунтованого сумніву). Відповідач повинен був вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими або не вказані позивачем, чому з поданих перелічених документів неможливо встановити дані її складові або чому такі складові мали бути вказані позивачем, та які саме документи необхідно подати позивачу для підтвердження того чи іншого показника. Однак, відповідач вказаний свій обов'язок не виконав.
Відповідач, у встановлений судом строк подав відзив на позов у якому позовні вимоги не визнає. В обґрунтування заперечень зазначає, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Відсутність документів, які б спростували виявлені розбіжності, унеможливила посадових осіб митного органу випустити товар за заявленою декларантом митною вартістю.
Зокрема митний орган вказав, що оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору від 01.05.2024 № KTU-IM-240501. Пунктом 4.6 передбачено, що всі витрати по транспортуванню товару до складу Покупця несе Покупець, що суперечить умовам поставки CPT Тернопіль, які вказані в рахунку-фактурі (інфойсі) від 25.10.2024 № FS-EXP-001982/24. Згідно з ІНКОТЕРМС умови поставки CPT означають, що продавець доставить товар до місця призначення. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Таким чином, наведений факт вказує на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах, а також наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі.
АСУР згенеровано форми митного контролю щодо контролю митної за кодами МФ 105-2, 106-2.
Декларантом 27.11.2024 на вимогу митного органу надано лист № б/н та повідомлено про те, що інші додаткові документи надаватися не будуть.
За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 27.11.2024 №UA403070/2024/000304/2 та №UA403070/2024/000305/2, у гр. 33 якого зазначено: «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв'язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару:
- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (замовлення);
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.
За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості: Товар - ЕМД від 28.10.2024 №UA204060/2024/008036 на рівні 6.22 дол. США/ кг. (275.36 USD/шт.) (Електрогенератори побутові, змінного струму з поршневим двигуном внутрішнього згорання з іскровим запалюванням(бензинові), потужністю не більш як 7,5кВА. Використовуються як автономні джерела основного або резервного електропостачання (не для зварювальних робіт). Цивільного призначення: пакування - TQ-00019441/ Бензиновий генератор 3,2 кВА - 1шт. Торговельна марка SOTECH. Виробник SOTECH INTERNATIONAL CO.LTD Країна виробництва CN, умови поставки CPT). Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.
Таким чином відповідач вважає, що посадові особи Тернопільської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема ч.2 ст. 53 МК України, а витребування додаткових документів у позивача було обумовлене необхідністю оцінки наявних ризиків щодо можливого заниження митої вартості. Відтак, спірні рішення про коригування митної вартості товару прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягають скасуванню, а тому просить відмовити у задоволенні позову.
Рух справи у суді
Ухвалою суду від 18.06.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Копію ухвали про відкриття спрощеного провадження відповідач отримав 18.06.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в його електронний кабінет.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду 02.04.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін (викликом) сторін.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю «КТ Україна» є юридичною особою, зареєстрованою відповідно до законодавства України, та здійснює зовнішньоекономічну діяльність.
01 травня 2024 року між ТОВ КТ Україна (Покупець) та компанією Tools Export sp. z o.o. (Республіка Польща, Постачальник) було укладено Контракт № KTU-IM-240501 на поставку товарів (далі Контракт). Відповідно до п. 1.1 Контракту, Постачальник зобов'язується поставити Покупцю товар в асортименті, кількості, з характеристиками та за цінами, визначеними Сторонами в погоджених замовленнях.
Згідно з п. 1.2 Контракту, замовлення до цього Контракту можуть погоджуватися сторонами в будь-який спосіб: шляхом укладення відповідних додатків, обміну листами, в тому числі електронними листами, повідомленнями через будь-які засоби телекомунікацій, а також шляхом усних домовленостей. В будь-якому випадку всі істотні та інші необхідні умови щодо кожної поставки мають бути відображені у відповідних інвойсах (проформа-інвойсах).
Пунктом 2.2. Контракту передбачено, що вартість товару включає в себе вартість безпосередньо товару, упаковки, маркування та доставки його в пункт поставки відповідно до умов цього Контракту. Згідно з п. 3.1. Контракту, якщо інше не встановлено Сторонами в узгодженому замовленні, оплата товару по замовленню здійснюється протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати здійснення поставки Постачальником відповідної партії товару та отримання Покупцем відповідного інвойсу (рахунку-фактури). Відповідно до п. 4.1. Контракту, умови поставки згідно з правилами ІНКОТЕРМС-2010 вказуються у відповідному інвойсі, за яким здійснюється поставка партії товару. Пунктом 4.7. Контракту передбачено, що поставка товару супроводжується документами: CMR (інший застосовний документ); інвойс/рахунок-фактура; пакувальний лист.
На виконання умов Контракту, позивач здійснив імпорт двох партій товару (електрогенераторні установки торговельної марки DNIPRO-M, виробник SAGA IMPORT & EXPORT CO., LTD, КНР) та подав до Тернопільської митниці митні декларації від 26.11.2024 №24UA403070009529U2 та №24UA403070009528U3 із заявленою митною вартістю за основним методом (ціна договору). До кожної МД було додано пакет документів, включаючи Контракт, відповідні інвойси, пакувальні листи, CMR, звіти про незалежну оцінку товару та інші. Умовами поставки в усіх інвойсах зазначено CPT ТЕРНОПІЛЬ, Україна (INCOTERMS - 2010).
Щодо кожної з митних декларацій відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та оформлено картки відмови:
МД №24UA403070009529U2 від 26.11.2024 (інвойс № FS-EXP-001982/24 від 25.10.2024р.). Рішення про коригування № UA403070/2024/000304/2 від 27.11.2024р. Картка відмови № UA403070/2024/000476. Товар: Бензиновий генератор DNIPRO M GX-25 210 шт.;
МД № 24UA403070009528U3 від 26.11.2024р. (інвойс № FS-EXP-001982/24 від 25.10.2024р.). Рішення про коригування № UA403070/2024/000305/2 від 27.11.2024р. Картка відмови № UA403070/2024/000477. Товар: Дизельний генератор DNIPRO M DX-30Е 280 шт.
Підставами для коригування митної вартості у двох випадках відповідач зазначив такі обставини.
Оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору від 01.05.2024 № KTU-IM-240501, пунктом 4.6 якого передбачено, що всі витрати по транспортуванню товару до складу Покупця несе Покупець, що суперечить умовам поставки CPT Тернопіль, які вказані в рахунку-фактурі (інфойсі) від 25.10.2024 № FS-EXP-001982/24.
Згідно з ІНКОТЕРМС умови поставки CPT означають, що продавець доставить товар до місця призначення. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення.
На підставі вищезазначених сумнівів та невідповідностей, митний орган, після витребування додаткових документів (на що позивач 27.11.2024 листом № б/н повідомив про те, що інші додаткові документи надаватися не будуть), дійшов висновку про неможливість застосування основного методу та визначив митну вартість за резервним методом (ст. 64 МК України), посилаючись на дані інших митних декларацій (зокрема, МД від 28.10.2024 №UA204060/2024/008036 на рівні 6.22 дол. США/ кг. (239.47 та 275.36 USD/шт.) (Електрогенератори побутові, змінного струму з поршневим двигуном внутрішнього згорання з іскровим запалюванням (бензинові), потужністю не більш як 7,5кВА. Використовуються як автономні джерела основного або резервного електропостачання (не для зварювальних робіт). Цивільного призначення: пакування - TQ-00019441/ Бензиновий генератор 3,2 кВА - 1шт. Торговельна марка SOTECH. Виробник SOTECH INTERNATIONAL CO.LTD Країна виробництва CN, умови поставки CPT)).
Не погодившись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Мотивувальна частина
Предметом оскарження у цій справі є рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 27.11.2024 № UA403070/2024/000304/2 та № UA403070/2024/000305/2.
Отже, в цій справі суд має надати оцінку оскаржуваним рішенням, оцінивши їх на предмет відповідності верховенству права та критеріїв законності рішення суб'єкта владних повноважень, які наведені в частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вказана норма Основного Закону означає, що діяльність суб'єктів владних повноважень здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом.
Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій (бездіяльності) та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).
Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.
Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).
У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У пункті 2 частини п'ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.
Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов'язок належним чином обґрунтувати наявність підстав та причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.
Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 13.09.2019 року по справі № 815/6780/15, від 06.09.2019 року по справі № 803/1212/14.
Водночас, суд звертає увагу на те, що повідомляючи декларанта про необхідність надати додаткові документи митний орган має обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом. Зокрема вказати причини неможливості перевірки розрахунку митної вартості на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Тобто, обґрунтовано встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
При цьому, право витребовувати додаткові документи не означає безапеляційного неврахування наданих під час проведення консультацій документів та в процедурі підтвердження заявленої митної вартості товарів, що декларуються.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
Відповідно до частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.
Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.
Разом з тим, вирішуючи спір по суті, суд приймає до уваги, що відповідачем здійснювалась процедура письмових консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав та методу для визначення митної вартості товару відповідно до вимог статей 59 і 60 Митного кодексу України.
Як встановлено судом, подані декларантом позивача до митного оформлення документ зовнішньо-економічний договір (контракт) від 01.05.2024 № KTU-IM-240501, рахунок-фактура (інвойс) від 25.10.2024 № FS-EXP-001981/24 та № FS-EXP-001982/24 за назвою і змістом відповідають вимогам пунктів 2, 3 частини другої статті 53 МК України.
Також, митному органу надано: пакувальні листи (Packing list) від 25.10.2024 №FS-EXP-001982/24 та FS-EXP-001981/24; накладну УМВС (SMGS consignment note (rail)) №2151555490 від 14.11.2024; супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) №24PL322080NS16NYJ3 від 13.11.2024; декларації про походження товару (Declaration of origin) від 25.10.2024 №FS-EXP-001982/24 та №FS-EXP-001981/24; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 066 від 08.11.2024.
Дослідивши подані декларантом згідно із частиною другою статті 53 МК України наявні у нього документи, які подавалися із митними деклараціями, суд дійшов висновку, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості є безпідставними.
Так, Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).
У постанові Верховного Суду від 20.09.2023 у справі № 821/411/18 зазначено, що доводи Митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.
Враховуючи вказані висновки Верховного Суду в контексті обставин цієї справи, суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п'ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.
Як з'ясовано судом, у спірних рішеннях відповідач вказав, що пунктом 4.6 зовнішньоекономічного договору від 01.05.2024 № KTU-IM-240501 передбачено, що всі витрати по транспортуванню товару до складу Покупця несе Покупець, що в свою чергу суперечить умовам поставки CPT Тернопіль, які вказані в рахунку-фактурі (інфойсі) від 25.10.2024 № FS-EXP-001982/24 та № FS-EXP-001981/24. Згідно з ІНКОТЕРМС умови поставки CPT означають, що продавець доставить товар до місця призначення. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення
З даного приводу суд зазначає, що відповідно до п.2.2 контракту №KTU-IM-240501 від 01.05.2024 року укладеного між China tools export sp. Z o. o. (поставчальник) та позивачем (покупець) вартість товару включає в себе вартість безпосереднього товару, упаковки, маркування та доставки його в пункт поставки відповідно до умов контракту.
Пункт 4.1 контракту прямо встановлює, що умови поставки згідно з ІНКОТЕРМС-2010 вказуються у відповідному інвойсі. Інвойсами визначено умову CPT Тернопіль.
Згідно з Інкотермс Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати в редакції 2010 року, термін CPT означає Фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення) і застосовується до будь-якого виду транспорту (пункти 5, 17 Правил).
Крім того, термін фрахт/перевезення оплачено до ... означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб (пункт Б.10. Правил).
Вказана умова (термін) поставки CPT в повній мірі відповідає змісту п. 6.5. контракту №KTU-IM-240501 від 01.05.2024 на поставку товарів, згідно з яким перехід права власності, а також ризиків випадкової втрати або пошкодження товару відбувається в момент виконання Постачальником обов'язку по поставці товару Покупцю.
Пункт 4.6 контракту, який покладає на Покупця витрати по транспортуванню товару до складу Покупця, стосується можливого подальшого внутрішнього перевезення товару вже по території України (від місця призначення CPT Тернопіль до конкретного складу Покупця), що не є складовою митної вартості, яка визначається на кордоні.
Таким чином, витрати на основне міжнародне перевезення до Тернополя включені у вартість товару і сплачуються продавцем.
Отже, враховуючи зміст пунктів 1.2., 2.2., 4.1., 4.6., 6.5. контракту №KTU-IM-240501 від 01.05.2024 на поставку товарів, а також умову поставки CPT Тернопіль, Україна, визначену в інвойсах, ТОВ КТ "Україна", як покупець товару, не несе додаткових витрат (окрім обов'язку сплатити продавцю вартість товарів), які підлягають включенню до складу митної вартості.
Відтак, вартість транспортування товару була включена до вартості самого товару, а тому зазначене твердження митного органу судом відхиляється.
Таким чином, встановлені у цій справі обставини, дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданої декларантом позивача; не навів належних обґрунтувань щодо документального не підтвердження складових митної вартості та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того, ні в спірному рішенні, ні у відзиві на позов відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.
Крім того, Верховний Суд у своїх постановах неодноразово виснував, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод (постанова від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19).
При прийнятті спірних рішень відповідач використав інформацію АСМО "Інспектор" та навів номер і дату митної декларацій, митну вартість з якої взято за основу. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби. Відповідач не вказав, які складові вплинули на формування саме такої вартості, не навів пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, не навів характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядними методами, що свідчить про порушення ним вимог статті 55 МК України.
Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно, їх достовірність не спростована належними та допустимими доказами у справі.
Зважаючи на викладені порушення, допущені митним органом при здійсненні коригування митної вартості товарів, суд дійшов висновку про невідповідність оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів від 27.11.2024 № UA403070/2024/000304/2 та № UA403070/2024/000305/2 критеріям правомірності рішень суб'єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 КАС України, а тому таке є протиправним та підлягає скасуванню.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Суд зазначає, що інші доводи сторін, наведені у цій справі, вищезазначених висновків суду не спростовують.
Висновки за результатами розгляду справи
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною першою та частиною другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності оскаржуваних рішень, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Судові витрати
Згідно частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Статтею 139 КАС України визначені правила розподілу судових витрат.
Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 7 229,17 грн, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів від 26.05.2025 №KUEU001575. Оскільки, позов задоволено повністю, суд стягує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 7 229,17 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 257 КАС України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КТ УКРАЇНА" до Тернопільської митниці задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів № UA403070/2024/000304/2 від 27.11.2024.
Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів № UA403070/2024/000305/2 від 27.11.2024.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КТ УКРАЇНА" судовий збір у розмірі 7 229 (сім тисяч двісті двадцять дев'ять) гривень 17 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 07 жовтня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Товариство з обмеженою відповідальністю "КТ УКРАЇНА" (місцезнаходження: вул. Мазепи Івана, 10, м. Київ, 01010 код ЄДРПОУ 37682336);
відповідач:
- Тернопільська митниця (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46004 код ЄДРПОУ 43985576).
Головуючий суддя Юзьків М.І.