07 жовтня 2025 року Справа № 480/6468/25
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Шевченко І.Г., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми клопотання відповідача про повернення позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 до Міжрегіонального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою і просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Міжрегіонального центра швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 31.12.2019 у належному та повному обсязі;
- зобов'язати Міжрегіональний центр швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення: з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно з застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку грошового забезпечення - січень 2008 року; з 01.03.2018 по 31.12.2019 з застосуванням норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 у фіксованому обсязі на рівні 81084,30 грн. ( вісімдесят одна тисяча вісімдесят чотири гривні ЗО копійок) за вирахуванням раніше сплачених сум з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Ухвалою суду від 18.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, учасникам справи встановлено строки для подання заяв по суті спору.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому крім заперечень проти позву відповідач заявив клопотання про повернення позивачу позовної заяви з огляду на пропущення останнім строку звернення до суду. Так, вказав, що відповідно до ч. 1 ст 233 Кодексу законів про працю працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Згідно з наказом МЦШР № 581- НК/77 від 04.10.2024 "Про виключення із списків особового складу центру ОСОБА_2 " (далі - наказ) позивач виключений зі списків особового складу МЦШР 04.10.2024. У день виключення зі списків особового складу МЦШР було ознайомлено позивача про всі виплати, які йому підлягали у зв'язку із звільненням. Інформація щодо сум та видів виплат містилася в грошовому атестаті № 158 від 04.10.2024 (позивач своїм підписом підтвердив правильність даних, які в ньому зазначені), у наказі МЦПІР про виключення зі списків особового складу позивача та розрахунковому листі, який був надісланий позивачу ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" через мобільний додаток «EKO-BANK».
Перевіривши матеріали справи та доводи поданого відповідачем клопотання, суд вказує наступне.
Представник відповідача у клопотанні просить позовну заяву повернути у зв'язку з пропуском строку звернення до суду. Поряд з цим, суд зауважує, що виходячи із змісту ч.4 ст.169 КАС України, повернення позовної заяви яке процесуальна дія можливе виключно на стадії до відкриття провадження у справі. Втім у цій справі провадження відкрито ухвалою суду від 18.08.2025.
Після відкриття провадження у справі суд відповідно до положень КАС України вправі вирішити справу по суті позовних вимог, закрити провадження у справі (ст.238 КАС України), залишити позовну заяву без розгляду (ст.240 КАС України). Так, відповідно до п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Тобто суд, який вирішує публічно-правовий спір, повинен перевірити коли дізнався позивач про порушення своїх прав чи повинен був дізнатися, чи не пропущено позивачем встановлений строк звернення до суду, якщо так, то чи є в матеріалах позову докази поважності причин його пропуску.
Так, строк звернення до адміністративного суду врегульований статтею 122 КАС України, відповідно до частини першої якої позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший частини другої статті 122 КАС України ).
Згідно ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наведені норми встановлюють загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах та строк у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, водночас, передбачаючи можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.
Позивач оскаржує правомірність нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 без застосуванням базового місяця січень 2008 року, а за період з 01.03.2018 до 31.12.2019 без з застосуванням норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 у фіксованому обсязі.
Тобто, цей спір щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення у належному розмірі є спором, пов'язаним з недотриманням законодавства про оплату праці.
Водночас у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Умови проходження більшості видів публічної служби, зокрема й у питаннях щодо оплати праці, регулюються як спеціальним законодавством, так і загальними нормами трудового законодавства, тобто нормами законодавства про працю.
Так, відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник мав право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності 19.07.2022) із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Внесенням вказаних змін законодавець запровадив строки звернення до суду у відповідних категоріях спорів, у тому числі й у спорах з приводу перерахунку і виплати всіх сум грошового забезпечення та заробітної плати.
Разом з тим Верховний Суд у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 дійшов наступних висновків:
"Спірний період умовно варто поділити на дві частини: до набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» [19 липня 2022 року] та п і с л я цього.
Період до 19 липня 2022 року регулюється положеннями статті 233 КЗпП України, у редакції до внесення змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яка визначає право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної їй заробітної плати [грошового забезпечення] без обмеження будь-яким строком.
Проте період з 19 липня 2022 року регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні".
При цьому у зазначеній постанові Верховний Суд наголосив, що з урахуванням пункту 1 глави ХІХ "Прикінцеві положення" КЗпП України відлік строку звернення з позовними вимогами, що стосується періоду з 19.07.2022 до скасування карантину, розпочинається 01.07.2023 та спливає 30.09.2023.
У цій справі позивач визначає спірним період з 01.01.2016 до 28.02.2018 та з 01.03.2018 до 31.12.2019, а з позовом до суду звернувся у серпні 2025 (дата, вказана на поштовому конверті).
В контексті зазначеного вище, суд зауважує, що спірні правовідносини за період з 01.01.2016 до 28.02.2018 та з 01.03.2018 до 31.12.2019 охоплюють період до набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», тому строк звернення до суду не застосовується.
За таких обставин, оскільки спірний за цим позовом період визначався за нормами, чинними у цей період, та не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, а тому строк звернення з цим позовом до суду, встановлений частиною 2 статті 233 КЗпП України, позивачем не пропущений, і підстави для задоволення клопотання представника відповідача відсутні.
Керуючись ст.ст. 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні клопотання представника відповідача про повернення позовної заяви у справі №480/6468/25 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя І.Г. Шевченко