07 жовтня 2025 року м. Рівне №460/9552/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач) про визнання протиправними дій щодо не зарахування періоду роботи з 02.12.2002 по 01.05.2016 в Управлінні праці та соціального захисту населення Острозької міської ради Рівненської області до стажу державної служби та щодо відмови у переведенні на пенсію за віком відповідно до пункту 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ; скасування рішення про відмову у перерахунку пенсії №172750005853 від 07.05.2025; зобов'язання зарахувати до стажу державної служби період роботи з 02.12.2002 по 01.05.2016 в Управлінні праці та соціального захисту населення Острозької міської ради Рівненської області та перевести з 30.04.2025 на пенсію за віком відповідно до пункту 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII ,статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, обчисливши розмір пенсії в розмірі 60 відсотків сум, вказаних у довідках про складові заробітної плати від 30.04.2025.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". В подальшому, звернулась до органу Пенсійного фонду України із заявою про переведення її на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". Однак, відповідачем винесено рішення, яким відмовлено у переведенні та перерахунку пенсії у зв'язку з тим, що позивач не має 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України.
Ухвалою суду 09.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, за змістом якого просив у задоволенні позову відмовити повністю. Вказав, станом на день набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889-VIІІ (01.05.2016) позивач не обіймала посади державної служби та не має стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців 20 років. Зауважив, що після 04.07.2001 посадові особи органів місцевого самоврядування не належать до посад, віднесених до категорій посад державної служби. З цих підстав, на думку відповідача позивачу правомірно було відмовлено у перерахунку пенсії - перехід на інший вид пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та отримує пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
30.04.2025 позивач звернулася до Пенсійного фонду із заявою про перехід з пенсії за віком відповідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
За результатами розгляду вказаної заяви відповідачем прийнято рішення №172750005853 про відмову у перерахунку пенсії - перехід з пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", у зв'язку з відсутністю стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що порушує права на пенсійне забезпечення, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Пенсійне забезпечення державних службовців до 01.05.2016 було врегульоване Законом України від 16.12.1993 №3723-XII "Про державну службу" (далі - Закон № 3723-XII).
З 01.05.2016 набрав чинності Закон України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу"(далі - Закон №889-VIII), згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями якого втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до ст. 90 вказаного Закону пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до п. 10 та 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу":
- державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (п. 10);
- для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (п. 12).
Згідно зі ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Тобто, за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 15.12.2020 у справі №560/2398/19.
Статтею 46 Закону України "Про державну службу" №889-VIII визначені особливості стажу державної служби, зокрема у пункті 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
В свою чергу, пунктом 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом №889-VIIIобчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII.
Пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIIIпередбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
При цьому, 04.07.2001 набрав чинності Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 №2493-III (далі - Закон №2493-III).
Зокрема, п. 2Прикінцевих та перехідних положень Закону №2493-III передбачено, що дія Закону України "Про державну службу" поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.
Верховний Суд у постанові від 10.05.2018, прийнятій у справі №351/1792/17, зазначив, що після набрання чинності Законом України "Про державну службу" №889-VIII положення законодавства в частині механізму обрахунку стажу державної служби не змінилися. Відповідно до ст. 46 Закону України "Про державну службу" №889-VIII та пункту 4 Порядку №229, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування" зараховується до стажу державної служби.
У відповідності до статті 1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 № 2493-III (далі - Закон №2493-ІІІ) служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Положення ст.ст.2, 3 Закону України №2493-ІІІ визначають, що посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Дія цього Закону не поширюється на технічних працівників та обслуговуючий персонал органів місцевого самоврядування.
Посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються територіальною громадою; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Відповідно до ч. 7 ст. 21 Закону №2493-ІІІ пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.
Так, п. 1 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - Порядок №283), який діяв на час проходження позивачкою служби в органах місцевого самоврядування, регламентовано, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.
Відповідно до п. 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених статтею 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Відповідно до п. 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом №889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень цього Закону.
Пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
До набрання чинності Законом №889-VIII порядок обчислення державної служби визначався постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283, якою затверджено Порядок обчислення стажу державної служби (далі - Порядок №283).
Таким чином, у спірному випадку необхідно застосовувати норми Порядку №283, а саме п. 2 вказаного порядку згідно з яким до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону №2493-ІІІ, а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , зокрема:
- 02.12.2002 прийнята на посаду спеціаліста І категорії відділу пільг, допомог, субсидій та компенсацій управління праці та соціального захисту населення відповідно до ст.10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (наказ №78 від 02.12.2002);
- 02.12.2002 прийнята присяга посадової особи місцевого самоврядування;
- 02.12.2002 присвоєно 13 ранг посадової особи місцевого самоврядування (наказ №78 від 02.12.2002);
- 01.01.2005 присвоєно 12 ранг посадової особи місцевого самоврядування (наказ №193 від 31.12.2004);
- 01.01.2005 переведена на посаду головного державного соціального інспектора-головного спеціаліста (наказ №195 від 31.12.2004);
- 01.01.2008 присвоєно 11 ранг посадової особи місцевого самоврядування;
- 17.08.2015 переведена на посаду головного спеціаліста з охорони праці-експерта з умов праці відділу з питань праці (наказ №20 від 17.08.2015);
- 06.12.2016 переведена на посаду головного державного соціального інспектора (наказ №73 від 06.12.2016);
- 04.01.2022 переведена на посаду головного спеціаліста відділу допомог та субсидій (наказ №104к від 29.12.2021);
- 01.04.2022 переведена на посаду головного спеціаліста відділу з прийому громадян «Прозорий офіс з соціальних питань» (наказ №16к від 31.03.2022).
Отже, станом на 01 травня 2016 року (день набрання чинності Закону України "Про державну службу" № 889-VIII ) стаж ОСОБА_1 державної служби в державних органах та на посадах в органах місцевого самоврядування становив 13 років 5 місяців та станом на 01.05.2016 позивач займала посаду в органі місцевого самоврядування.
Таким чином, з огляду на наявність у позивача, яка займала посади державної служби, на день набрання чинності Закону №889-VIII (01.05.2016), не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, є всі підстави для переведення її з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону № 1058-ІV, на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-XII.
А тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 07.05.2025 №172750005853 є протиправним та підлягає скасуванню.
При цьому, з метою належного та ефективного відновлення порушеного права позивача, належить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до стажу державної служби періоди роботи ОСОБА_1 з 02.12.2002 по 30.04.2016 в органах місцевого самоврядування.
Також позивач ставить вимогу про зобов'язання відповідача провести нарахування (перерахунок) її пенсії з урахуванням довідок про складові заробітної плати.
Водночас, оскаржуване рішення не містить застережень щодо не врахування поданих позивачем довідок для перерахунку її пенсії.
А тому, в суду відсутні підстави вважати, що при перерахунку пенсії позивача вказані довідки враховані не будуть, відтак в задоволенні позовних вимог в цій частині належить відмовити, оскільки такі є передчасними.
Згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Оскільки позивач звернулася до відповідача із заявою про переведення його на інший вид пенсії 30.04.2025, то саме з цієї дати необхідно здійснити переведення на інший вид пенсії.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №172750005853 від 07.05.2025 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 періоди роботи з 02.12.2002 по 30.04.2016 на посадах в органах місцевого самоврядування та прийняти рішення щодо переведення ОСОБА_1 з 30.04.2025 з пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII, статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області судові витрати у виді судового збору у сумі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, 3,м. Слов'янськ,Краматорський р-н, Донецька обл.,84122. ЄДРПОУ/РНОКПП 13486010)
Повний текст рішення складений 07.10.2025.
Суддя Олег ГРЕСЬКО