Справа № 420/17482/25
06 жовтня 2025 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бойко О.Я., розглянувши заяви позивача у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання противоправними дії та зобов'язання підготувати та надати нові довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 ,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання противоправними дії та зобов'язання підготувати та надати нові довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 .
Ухвалою від 09.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
10.07.2025 від позивача засобами електронної пошти надійшли заяви про уточнення позовних вимог.
Розглянувши зазначені документи, суд звертає увагу на наступне.
Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені в статті 167 КАС України.
Так, відповідно до п.1 ч.1 ст.167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Відповідно до ч. 8 ст. 18 КАС України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Статтею 44 КАС України визначено права та обов'язки учасників справи.
Так, згідно із ч.ч. 7, 8, 10 ст. 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Таким чином, законодавцем було надано сторонам та учасникам справи альтернативне право звернення до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами: в електронній формі через Електронний кабінет (з обов'язковим скріпленням вказаних документів власним електронним підписом) або в паперовій формі (з обов'язковим скріпленням вказаних документів власноручним підписом учасника справи чи його представника).
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06.08.2019 у справі № 2340/4648/18, від 22.08.2019 у справі № 520/20958/18, від 10.09.2019 у справі № 640/1374/19.
Чинним законодавством передбачено можливість подання процесуальних документів до суду, якими є і заяви, клопотання, скарги, в електронному вигляді, проте подання таких документів має здійснюватися через підсистему “Електронний суд».
Згідно вимог пунктів 25, 26 та 27 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов'язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми “Електронний суд», якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням. Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС. До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.
Згідно з положеннями ст. 5 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ це документ, інформація в якому зафіксована у виді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
При цьому, відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 6 цього Закону для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Згідно з приписами ст. 7 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Згідно п. 15 та 27 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються підписувачем як підпис; кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Відповідно до ч. 6 ст. 18 Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Таким чином, надсилання процесуальних документів до суду в електронному вигляді передбачає використання сервісу “Електронний суд», розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
Отож, альтернативою звернення учасників справи до суду із процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи та/або його представником є звернення з такими документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через “Електронний кабінет», а для адвокатів обов'язковість цього висвітлена через призму приписів ст. 18 КАС України, й в тому числі задля процесуальної визначеності, уникнення розгляду справи у безладний спосіб, на що на однократно звертав увагу Верховний Суд.
Суд зазначає, що обмеження, пов'язанні з використанням підсистеми Електронний суд, у тому числі щодо подачі процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.
Верховний Суд (справа № 560/11012/22) наголосив на тому, що суд, отримавши процесуальні документи в електронній формі, має здійснити перевірку, чи містить такий документ електронний підпис. Доступ до перевірки електронного підпису є відкритим, а тому суд має можливість та зобов'язаний достовірно встановити, що особа, яка подає процесуальний документ до суду, підписала його електронним підписом, який прирівнюється до власноручного. Аналогічна правова позиція міститься постанові Верховного Суду від 08.06.2023 у справі №466/566/22.
Судом встановлено, що заяви від 10.07.2025, подані заявником шляхом надіслання на електронну поштову адресу суду, проте не скріплені електронним цифровим підписом. Такі листи в паперовому вигляді до суду не надавалася, та не створювалась в підсистемі «Електронний суд».
Отже, суд зазначає, що відсутність електронного цифрового підпису на електронному документі свідчить, що такий документ не підписаний у визначений законом спосіб.
Положеннями ч. 2 ст. 167 КАС України визначено, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Таким чином, оскільки подані заяви не містять електронного цифрового підпису, тобто подані без додержання вимог ч. 1 ст. 167 КАС України, то останні не можуть бути розглянуті судом та підлягають поверненню без розгляду.
Керуючись ст.167 КАС України, суд, -
Заяви ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог - повернути заявнику без розгляду.
Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст.293,295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти з днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвалу суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя: О.Я. Бойко