Справа № 420/23765/25
06 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, визначеного ч. 5 ст. 262 КАС України, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Центру оцінювання функціонального стану особи при Державній установі «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» за його скаргою на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
- зобов'язати Центр оцінювання функціонального стану особи при Державній установі «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» у встановленому законом порядку розглянути його письмову скаргу від 01.04.2025 року за №1-2025 та письмово повідомити позивача про результати його розгляду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 01.04.2025 року він звернувся до Центру оцінювання функціонального стану особи при Державній установі «Український державний науково дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» з письмовою скаргою на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за №195/25/145Р від 28.03.2025 року, в якій просив переглянути рішення експертної команди та ухвалити рішення, що відповідає його фактичному стану здоров'я.
Водночас, у встановлений законом строк відповідач скаргу позивача по суті не розглянув та будь-яких рішень не прийняв.
Не погодившись із вищевказаною бездіяльністю державної установи, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Ухвалою суду у справі №420/23765/25 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ч. 5 ст. 262 КАС України.
Державній установі «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» адміністративний позов позивача з додатками, а також ухвалу суду про відкриття провадження у справі, було надіслано 23.07.2025 року до електронного кабінету в системі «Електронний суд», що підтверджується матеріалами адміністративної справи.
У визначений КАС України п'ятнадцятиденний строк відзив на адміністративний позов відповідачем наданий не був, будь-яких клопотань щодо продовження строку для подання відзиву відповідачем не заявлено, будь-яких пояснень щодо неможливості надання відзиву у строк, встановлений судом, не надано.
При цьому, в ухвалі про відкриття провадження у справі відповідачу було роз'яснено, що неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову, а також про можливість вирішення судом справи за наявними матеріалами відповідно до положень ч. 6 ст. 162 КАС України.
Згідно частини 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Судом під час розгляду справи встановлено наступне.
Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за №195/25/145Р від 28.03.2025 року було зазначено, що виявлені легкі функціональні порушення органів дихання у вигляді бронхіальної астми змішаного генезу середньо-важкого персистуючого перебігу, контрольована, ЛН 1 - 2 ст., супутня патологія з боку серцево-судинної системи (ГБ 2 ст., ст.2, ризик 3), що обмежує трудову діяльність, самообслуговування та пересування в легкому ступені не дає підстав для визначення групи інвалідності (Постанова КМУ від 15.11.2024 року №1338).
01.04.2025 року позивач звернувся до Центру оцінювання функціонального стану особи при Державній установі «Український державний науково дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» з письмовою скаргою на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за №195/25/145Р від 28.03.2025 року, в якій просив переглянути рішення експертної команди та ухвалити рішення, що відповідає його фактичному стану здоров'я.
Факт направлення поштовим зв'язком скарги на адресу відповідача підтверджується накладною АТ «Укрпошта» від 01.04.2025 року за №7302000060170.
Факт отримання вищевказаної скарги Центром оцінювання функціонального стану особи при Державній установі «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» 03.04.2025 року підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Водночас, у встановлений законом строк відповідач скаргу позивача по суті не розглянув та будь-яких рішень не прийняв.
Не погодившись із вищезазначеною бездіяльністю, позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.
Під час перевірки правомірності оскаржуваних позивачем дій та рішень суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Дослідивши адміністративний позов та інші надані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами є Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 року №875-ХІІ (далі - Закон №875-ХІІ).
За ст. 2 Закону №875-ХІІ особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Згідно ст.3 Закону №875-ХІІ інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За ст.6 Закону №875-ХІІ захист прав, свобод і законних інтересів осіб з інвалідністю забезпечується в судовому або іншому порядку, встановленому законом.
Особа (її уповноважений представник) має право оскаржити рішення медико-соціальної експертної комісії, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, встановлених Основами законодавства України про охорону здоров'я, та/або в судовому порядку.
Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров'я, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності врегульовані Законом України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» від 06.10.2005 року №2961-IV (далі - Закон №2961-IV).
За ст.1 Закону №2961-IV особа з інвалідністю - повнолітня особа зі стійким обмеженням життєдіяльності, якій у порядку, визначеному законодавством, встановлено інвалідність; інвалідність - міра втрати здоров'я у зв'язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Згідно ст.7 Закону №2961-IV залежно від ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, спричиненого стійким обмеженням повсякденного функціонування особи, зумовленим захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими порушеннями, при взаємодії із зовнішнім середовищем, особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності.
Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, критерії встановлення інвалідності затверджуються Кабінетом Міністрів України з обов'язковим проведенням консультацій з громадськістю в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року №1317 затверджені Положення про медико-соціальну експертизу (далі - Положення №1317) та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності (далі - Положення про порядок №1317), які були чинні на час прийняття рішення (акту) медико-соціальної експертної комісії №1599 від 19.04.2024 року.
Згідно п.3 Положення №1317 медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
За п.4 Положення №1317 медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
Пунктом 5 Положення №1317 передбачено, що Комісії у своїй роботі керуються Конституцією і законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами відповідних державних замовників, інших центральних органів виконавчої влади, що регулюють відносини державних замовників, інших центральних органів виконавчої влади, що регулюють відносини у зазначеній сфері, та цим Положенням, іншими нормативно-правовими актами з питань медико-соціальної експертизи.
За п.20 Положення №1317 комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України.
Відповідно до п.24 Положення №1317 комісія видає особі, яку визнано особою з інвалідністю або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, довідку та індивідуальну програму реабілітації і надсилає у триденний строк виписку з акта огляду комісії органові, в якому особа з інвалідністю перебуває на обліку як отримувач пенсії чи державної соціальної допомоги (щомісячного довічного грошового утримання), що призначається замість пенсії, та разом з індивідуальною програмою реабілітації - органові, що здійснює загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виписку з акта огляду комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках та потреби у наданні додаткових видів допомоги.
За п.3 Положення про порядок №1317 медико-соціальна експертиза проводиться з метою встановлення інвалідності хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи.
Згідно п.п.23-24 Положення про порядок №1317 у разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської комісії хворий, потерпілий від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання або особа з інвалідністю має право подати протягом місяця після одержання висновку комісії письмову заяву до Кримської республіканської, обласної, Київської та Севастопольської центральних міських комісій або до комісії, в якій він проходив огляд, чи до відповідного управління охорони здоров'я. Комісія, що проводила огляд, або управління охорони здоров'я надсилає у триденний строк після надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії, яка протягом місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд заявника і приймає відповідне рішення.
Рішення Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії може бути оскаржене до МОЗ.
МОЗ за наявності фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає Центральній медико-соціальній експертній комісії МОЗ або Кримській республіканській, Київській та Севастопольській міським або обласній комісії іншої області повторно розглянути з урахуванням усіх наявних обставин питання, з якого оскаржується рішення, а також вживає інших заходів впливу для забезпечення дотримання законодавства під час проведення медико-соціальної експертизи.
Рішення комісії може бути оскаржене до суду в установленому законодавством порядку (п.25 Положення про порядок №1317).
Водночас, Законом України від 19.12.2024 року №4170-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі - Закон №4170-ІХ) внесено зміни до законів України щодо процедури і повноважень суб'єктів владних повноважень щодо встановлення особам інвалідності.
Згідно абз.1 п.1 розділу ІІ Закону №4170-ІХ цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 01.01.2025 року (окрім зазначених пунктів).
Відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №4170-IX установлено наступне:
особам, яким встановлено інвалідність органами медико-соціальної експертизи, гарантується збереження статусу та соціальної захищеності в повному обсязі, передбаченому законодавством України для осіб з інвалідністю, на встановлений строк інвалідності;
документами, що підтверджують інвалідність повнолітнім особам, є:
видані до 31 грудня 2024 року органами медико-соціальної експертизи виписки/довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формами, затвердженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я;
витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо встановлення інвалідності за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я;
рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі таких рішень, є законними і чинними, прирівнюються до рішень експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, документів, виданих на підставі таких рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю прав, статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених законами України "Про військовий обов'язок та військову службу" та "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", на весь термін дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування;
особи, інвалідність яким встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування особи за власним бажанням (за зверненням опікуна - у разі позбавлення особи з інвалідністю дієздатності).
Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону №4170-IX установлено, що повноваження, права і обов'язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України припиняються 31 грудня 2024 року.
З моменту припинення повноважень, прав і обов'язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи розгляд направлень на медико-соціальні експертні комісії, що не завершений до моменту припинення повноважень, прав і обов'язків медико-соціальних експертних комісій, припиняється зазначеними комісіями; розгляд зазначених направлень здійснюється експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до цього Закону та Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
15.11.2024 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (яка набула чинності з дня її опублікування, крім абзаців третього - шостого пункту 1, пунктів 7, 8 цієї постанови, які набули чинності з 01.01.2025 року) (далі - Постанова №1338) (в редакції від 31.01.2025 року), за п.2 якої установлено, що до введення в дію Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи»: з 1 січня 2025 р. експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою (далі - експертні команди), до складу яких можуть входити лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, а також Центром оцінювання функціонального стану осіб відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.
За п.3 Постанови №1338 з моменту припинення повноважень, прав і обов'язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов'язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.
Постановою КМУ №1338 було також затверджено Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - Порядок №1338), який за п.1 визначає процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - оцінювання), а саме повнолітніх громадян України, іноземців або осіб без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, з обмеженнями повсякденного функціонування або з інвалідністю (далі - особа) з метою встановлення причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, соціальній та психологічній реабілітації, а також складення та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю на основі комплексного реабілітаційного обстеження особи та індивідуального реабілітаційного плану (за наявності).
За п.40 Порядку №1338 за результатами проведення оцінювання експертна команда приймає рішення щодо встановлення чи невстановлення (або визначення) відповідно до законодавства, зокрема:
ступеня обмеження життєдіяльності особи;
інвалідності, фіксації причин та часу її настання відповідно до документів, що це підтверджують;
ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
Згідно п.52 Порядку №1338 центр оцінювання функціонального стану особи під час оскарження рішення експертних команд перевіряє обґрунтованість рішень, прийнятих під час оцінювання та встановлення інвалідності, розглядає медичні документи та проводить оцінювання, за результатами чого приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення.
Оцінювання за рішенням Центру оцінювання функціонального стану особи проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі одного із закладів охорони здоров'я, де функціонує експертна команда, і куди направлено особу Центром оцінювання функціонального стану особи, але обов'язково з урахуванням екстериторіального принципу.
За п.53 Порядку №1338 після проведення оцінювання, прийняття та підписання в електронній системі рішення експертної команди на адресу електронної пошти особи, яка проходила оцінювання, надсилається витяг із рішення, що формується в електронній системі у зв'язку з прийнятим рішенням, та рекомендації у зв'язку з прийнятим рішенням, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі встановлення інвалідності). У разі відсутності електронної пошти зазначені документи надсилаються протягом п'яти календарних днів засобами поштового зв'язку рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування)
Відповідно до п.п.57-58 Порядку №1338 рішення експертних команд щодо результатів оцінювання можуть бути оскаржені особами, яким було проведено таке оцінювання (далі - скаржник) (їх уповноваженими представниками), в порядку адміністративного оскарження згідно з вимогами цього Порядку та/або до адміністративного суду.
Скарга на рішення експертної команди щодо результату оцінювання (далі - скарга) подається скаржником (його уповноваженим представником):
у паперовій формі до Центру оцінювання функціонального стану особи;
в електронній формі через електронну систему шляхом звернення до лікаря, який направив.
Пунктом 59 Порядку №1338 розгляд скарг здійснюється експертними командами Центру оцінювання функціонального стану особи.
За п.60 Порядку №1338 скарга може бути подана протягом 40 календарних днів з дня надсилання витягу з рішення експертної команди, що оскаржується, скаржнику (його уповноваженому представнику).
Відповідно до п.61 Порядку №1338 скарга, подана з порушенням строку подання без поважних причин, залишається без розгляду.
Не пізніше ніж протягом п'яти робочих днів з дня отримання скарги, поданої з порушенням строку подання без поважних причин у разі подання скарги в паперовій формі - Центр оцінювання функціонального стану особи надсилає повідомлення про залишення скарги без розгляду рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) скаржника (його уповноваженого представника), зазначену у відповідній скарзі.
За п.62 Порядку №1338 у разі подання скарги в паперовій формі скаржник (його уповноважений представник) надсилає підписану скаргу поштовим відправленням до Центру оцінювання функціонального стану особи.
Не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дня отримання скарги уповноважена особа Центру оцінювання функціонального стану особи розпочинає в електронній системі процес оскарження.
Відповідно до п.65 Порядку №1338 у разі подання скарги, яка не містить відомостей, зазначених у додатку 3, або неподання електронних копій оригіналів документів, що підтверджують повноваження уповноваженого представника скаржника (у разі подання скарги таким уповноваженим представником), Центр оцінювання функціонального стану особи залишає таку скаргу без руху.
Не пізніше ніж протягом п'яти робочих днів з дня отримання скарги, поданої з порушенням вимог, встановлених цим Порядком у разі подання скарги в паперовій формі - Центр оцінювання функціонального стану особи надсилає повідомлення про залишення скарги без руху рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) скаржника (його уповноваженого представника), зазначену у відповідній скарзі.
Згідно п.п.66-68 Порядку №1338 Експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи розглядає скарги, одержані через електронну систему, згідно з розподілом скарг, що здійснюється автоматично засобами електронної системи після внесення до електронної системи відомостей про скаргу.
Експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи розглядає скарги очно, заочно або з використанням методів і засобів телемедицини відповідно до критеріїв визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, встановлених у додатку 1, та відповідних клопотань особи.
За результатами розгляду скарги експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи приймає рішення про:
підтвердження оскарженого рішення експертної команди;
скасування оскарженого рішення експертної команди;
формування нового рішення щодо результату оцінювання.
Відповідно до п.69 Порядку №1338 не пізніше ніж протягом п'яти робочих днів з дня прийняття рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи у разі подання скарги в паперовій формі - Центр оцінювання функціонального стану особи надсилає витяг з такого рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) скаржника (його уповноваженого представника), зазначену у відповідній скарзі.
Аналізуючи вищевказані приписи Порядку №1338 суд доходить висновку, що розгляд скарг здійснюється експертними командами Центру оцінювання функціонального стану особи. Внаслідок розгляду скарги експертними командами Центру оцінювання функціонального стану особи може бути залишена така скарга без розгляду, без руху, а також може бути прийняте рішення по суті розгляду скарги. У випадку прийняття вищевказаних рішень про залишення скарги без руху або без розгляду не пізніше ніж протягом п'яти робочих днів з дня отримання скарги Центр оцінювання функціонального стану особи надсилає повідомлення про залишення скарги без руху рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) скаржника, зазначену у відповідній скарзі, а у випадку прийняття рішення по суті розгляду скарги - не пізніше ніж протягом п'яти робочих днів з дня прийняття рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи.
Як було встановлено судом під час розгляду справи, 01.04.2025 року позивач направив на адресу відповідача скаргу на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за №195/25/145Р від 28.03.2025 року, в якій просив переглянути рішення експертної команди та ухвалити рішення, що відповідає його фактичному стану здоров'я. Факт отримання вищевказаної скарги Центром оцінювання функціонального стану особи при Державній установі «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» 03.04.2025 року підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Водночас, матеріали справи не містять доказів прийняття рішення експертними командами Центру оцінювання функціонального стану особи по суті розгляду скарги позивача від 01.04.2025 року на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за №195/25/145Р від 28.03.2025 року. За час розгляду справи відповідачем також не було надано доказів прийняття будь-якого рішення, передбаченого приписами Порядку №1338, за результатом розгляду скарги позивача від 01.04.2025 року, що свідчить про порушення відповідачем встановленого законом порядку розгляду скарги на рішення експертної команди щодо результату оцінювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Враховуючи вищезазначені обставини суд доходить висновку про наявність протиправної бездіяльності Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» щодо нерозгляду скарги ОСОБА_1 від 01.04.2025 року.
Щодо вимог зобов'язального характеру суд зазначає наступне.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Аналізуючи вищевказані обставини, а також той факт, що відповідачем по суті не було розглянуто скаргу позивача від 01.04.2025 року суд вважає за необхідне зобов'язати Центр оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» розглянути по суті скаргу ОСОБА_1 від 01.04.2025 року на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за №195/25/145Р від 28.03.2025 року, та прийняти відповідне рішення.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання позовної заяви було сплачено судовий збір, що підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача, суд вважає необхідним стягнути на його користь суму сплаченого ним судового збору у розмірі 1211,20 грн. з Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5, 6-11, 12, 241-246, 255, 257, 258, 262, 291, 293, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» щодо нерозгляду скарги ОСОБА_1 від 01.04.2025 року.
Зобов'язати Центр оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» розглянути по суті скаргу ОСОБА_1 від 01.04.2025 року на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за №195/25/145Р від 28.03.2025 року, та прийняти відповідне рішення.
Стягнути з Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 1 211,20 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Повне найменування сторін по справі:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач - Центр оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» (49005, м. Дніпро, пров. Феодосія Макаревського, 1-А, код ЄДРПОУ 03191673).
Суддя О.В. Білостоцький