про відмову в забезпеченні позову
03 жовтня 2025 року м. Київ №320/32051/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову до ІНФОРМАЦІЯ_1 про зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просить суд:
- визнати протиправними дії, ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо відмови ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , у невнесення даних про виключення з військового обліку, на підставі п. 6. ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2233-ХІІ від 25.03.1992 року», згідно Тимчасового Посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести дані про виключення з військового обліку, згідно п. 6. ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2233-ХІІ від 25.03.1992 року» до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
02.07.2025 ухвалою суду відкрито провадження у справі та визначено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
02.10.2025 судом отримано заяву позивача про забезпечення позову, у якому просить суд:
- застосувати заходи забезпечення позову шляхом зобов' язання ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 Паспорт серія НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 до завершення розгляду судом даної справи № 320/32051/25 від 24.06.2025 р., та набранням рішенням суду законної сили;
- до набрання чинності рішенням у справі № 320/32051/25 від 24.06.2025 р. заборонити ІНФОРМАЦІЯ_4 вчиняти дії, пов?язані із заходами призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 Паспорт серія НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Свою заяву позивач обґрунтовував тим, що 19.09.2025 року позивач, направляючись на чергове обстеження в лікарню, був зупинений працівниками поліції. Останньому було повідомлено, що він оголошений в розшук і внесений в Резерві плюс як особа, яка ухиляється від поновлення військово облікових документів. Пояснивши працівникам поліції ситуацію і надавши документи щодо лікування та обстеження позивач був відпущений отримавши пораду вирішити це питання щодо послідуючих можливих затримань, проте жодних постанов або протоколів про адміністративне правопорушення Вишгородським ТЦК складено не було. Як стверджує позивач, незважаючи на те, що між позивачем і відповідачем існує спір, який наразі роглядається судом, та 02.07.2025 відкрито провадження, відповідач навмисно вніс дані щодо розшуку позивача з метою перешкоджання вільного пересування позивача для захисту своїх прав, а також неможливості покращення здоров?я, а саме стаціонарного лікування та обстеження. Позивач вказує, що він потребує періодичного обстеження та лікування в закладах охорони здоров?я, що засвідчує Виписка з медичної карти стаціонарного хворого М1572 Інституту кардіології, клінічної та регенеративної медицини ім. М.Д. Стражеска НАМН України, та Висновок лікарі терапевта від 18.10.2024 року, що на підставі статті 38 А, 39 Б 40 В графи II визнаний непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку та низка інших медичних документів, які підтверджують стан здоров'я позивача. Наразі позивачу знову необхідно проходити чергове стаціонарне лікування в м. Києві в Інституті кардіології, клінічної та регенеративної медицини ім. М.Д. Стражеска НАМН України, але дії Вишгородського ТЦК позбавили позивача права вільно пересуватись та потрапити до лікувального закладу. Позивач вказує також, що позивач не був притягнутий відповідачем до адміністративної відповідальності на підставі ч. 3 ст. 210 КУпАП за порушення правил військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів, відтак оголошувати позивача у розшук до поліції вони не мали права.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частиною 4 ст. 150 вказаного Кодексу визначено, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 151 вказаного Кодексу позов може бути забезпечено:
- зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
- забороною відповідачу вчиняти певні дії;
- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При цьому заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч. 2 ст. 151 вказаного Кодексу).
Отже, забезпечення позову це сукупність процесуальних дій , які гарантують виконання судового рішення, а в разі задоволення - позовних вимог. Забезпечення позову допускається, якщо не вжиття цих заходів може ускладнити або привести до неможливості виконання рішення суду. Під час вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову суд враховує інтереси як позивача, так і відповідача.
Позивачем у заяві про забезпечення позову не наведено, яким чином невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішень суду, або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, не зазначено підстав, з яких саме він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та законним інтересам позивача, а також не наведено очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності відповідача.
На підставі наведеного, суд дійшов до висновку, що заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
З огляду на наведене подана заява задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення його адміністративного позову до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Лисенко В.І.